Перші оновлені вулиці, повністю модернізовані в межах комплексного підходу до формування доступного середовища, 15 міст отримають до кінця 2025 року. Громади вже визначили конкретні ділянки першої черги, що зазнають змін на безбар'єрних маршрутах. Йдеться про міста-пілоти, де розбудовують та впроваджують безбарʼєрні маршрути в рамках флагманського проєкту Мінрозвитку "Рух без барʼєрів".

Основну частку фінансування (40%) буде направлено з державного бюджету, ще по 30% — з міського та обласного. Водночас до ініціативи активно долучається приватний сектор, який чітко усвідомлює важливість і перспективність цього проєкту.

Маршрути першої черги по містах: що зміниться і де саме у 2025 році:

🛑Київ: 12,5 км — “Маршрут безбарʼєрності міста Києва”. Головний військовий клінічний госпіталь — Майдан Незалежності — Центральний залізничний вокзал.

🛑В Одесі модернізують у першу чергу відтинок у 3 км від перехрестя на проспекті Князя Володимира Великого та вулиці Кишинівська до обласної лікарні, включаючи підхід до ЦНАПу на вулиці Давида Ойстраха.

🛑У Житомирі перша черга безбар’єрного маршруту охоплює вулиці Огієнка, Вітрука та площу Польову. Реконструкція передбачає комплексне оновлення багатоквартирних будинків, елементів дорожньо-транспортної мережі, а також об’єктів соціальної інфраструктури вздовж маршруту.

🛑Дніпро: визначено три маршрути, один з яких завдовжки 6,7 км, прокладений через загальноміський громадський центр по головному проспекту міста - проспекту Дмитра Яворницького до Соборної площі, включаючи вулицю Дмитра Яворницького, модернізація яких визначена першою чергою. У межах маршруту оновлення та облаштування простору відповідно до принципів безбар’єрності передбачені для низки ключових об’єктів.

🛑У Полтаві маршрут "Шлях Ветерана" довжиною 1,65 км проходитиме від зупинок громадського транспорту “Будинок зв'язку” та “Корпусний сад” через Корпусний парк, вулицями Соборності, Європейській та Монастирській, сквер студентський імені Андрія Орлова, вулицею Козака, фінальна локація - військовий шпиталь.

🛑У Львові реалізують маршрут який поєднає основні центри реабілітації військових та ветеранів між собою із закладами соціальної інфраструктури. Протяжність маршруту — 14,4 км. Він охоплює вулиці Мазепи, Миколайчука, Личаківську, Пекарську, Тершаковців тощо. Пацієнти основних медичних центрів зможуть безбар'єрно дістатись від Лікарні Святого Пантелеймона до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, Госпіталю Держприкордонслужби, Львівської обласної клінічної лікарні і не тільки. Маршрут також забезпечує безбар'єрне отримання державних та місцевих послуг захисниками та ветеранами завдяки поєднанню з центром надання адміністративних послуг на вулиці Костя Левицького.

🛑Калуш: заплановано під модернізацію 6,4 км шляху по вулицях Івано-Франківська, Медична, Грушевського, Долинська, Пекарська та Каракая.

🛑Славутич: 2,5 км шляху простягається від реабілітаційного центру до кіноконцертного комплексу, модернізації зазнають об’єкти у Чернігівському, Поліському кварталах, на вулицях Героїв Дніпра, Фестивальній, на Центральній площі та проспекті Незалежності.

🛑У Тернополі перша черга у 1,5 км визначена від зупинки громадського транспорту “Готель “Галичина” (від центру) – вулиця Гетьмана Івана Мазепи - майдан Перемоги – вулиця Сергія Короля – примикання вулиць Сергія Короля – Волинська.

🛑Вінниця: 12 км маршруту, з яких 2,15 км пішохідна частина. Маршрут безбарʼєрності пролягатиме вулицями Сергія Зулінського, Театральна, Магістратська, Архітектора Артинова, Миколи Оводова та Соборна. На маршруті змін зазнають житлові будинки, лікарні, освітні заклади, ЦНАП, міський суд та дорожньо-транспортна мережа.

🛑Рівне: перша черга маршруту протяжністю близько 4,5 км. З’єднає центральний майдан Незалежності з ЦНАП, Рівненською ОВА та дитячою й дорослою міськими лікарнями. Пролягатиме вулицями Кавказькою, Петлюри, Соборною, Міцкевича, Чорновола та Карнаухова. Тут з'являться зручні та безпечні тротуари, пішохідні переходи, доступні входи до громадських будівель, зрозуміла візуальна навігація.

🛑У селищі Опішня (Полтавська область) основні вулиці маршруту першої черги – Незалежності, Нафтовиків, Панаса Мирного, Соборна та Перемоги.

🛑У Кропивницькому перша черга у 1,5 км пролягає від Поліклініки Центральної міської лікарні до Центру підтримки ветеранів та Центру надання адміністративних послуг, зачіпає також дитячу міську поліклініку. Об'єкти які зазнають модернізації розташовані на маршруті по вулицях Шевченка, Великій Перспективній, Архітектора Паученка та Театральній.

🛑У Чернівцях запланована протяжність першої черги маршруту 1,7 км, роботи пройдуть в межах вулиці Руська в районі вулиць Винниченка - Фастівської і до вулиці Зеленої.

🛑У місті Буча модернізують ділянку у 3,6 км. Маршрут проходитиме по вулицях Енергетиків, Польовій, бульвару Богдана Хмельницького та вулиці Нове Шосе.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚗 Публікуємо наш новий щотижневий звіт про трафік у Києві. Нагадуємо, що в його основі – дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.

Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 28 – 4 травня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:

🛑понеділок – 45%;
🛑вівторок – 53%;
🛑середа – 58%;
🛑четвер – 51%;
🛑п’ятниця – 45%;
🛑субота – 32%;
🛑неділя – 17%.

Цього тижня середня затримка в Києві склала 40% – на 2% менше, ніж минулого тижня.

На перший погляд, розподіл затримок виглядає досить типовим, однак детальніший аналіз виявляє цікаві особливості. У середу, 7 травня, попри важку ніч через обстріли та тривоги, що тривали майже увесь день, трафік не лише не зменшився, а навпаки — ранковий пік був на 32% вищим за середнє значення. У п’ятницю, навпаки, затримки були нижчими — ймовірно, частина містян вирішила перестрахуватися перед можливими “привітаннями” ворога до 9 травня та залишилася вдома. У суботу ж спостерігалося зростання затримок у другій половині дня, що співпадає з затяжною зливою: хоча перша половина була типовою за кількістю поїздок, їх завершення супроводжувалося певним сповільненням руху на вулично-дорожній мережі міста.

Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 35,5 млн. гривень. (на 3,8 млн. гривень менше, ніж минулого тижня)

🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.

#про_Київ #про_трафік

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України