ПроМобільність
1.64K subscribers
2.68K photos
153 videos
15 files
2.56K links
Канал про транспортне планування, моделювання, велотранспорт, електромобільність, громадський транспорт, сталу мобільність від розробників транспортної моделі Києва.
Download Telegram
🇵🇱🚃Тарифне меню на громадський транспорт у Варшаві

Оскільки в Києві триває підготовка до підняття тарифів на проїзд (але без громадських обговорень), ми хочемо ознайомити киян з тарифами в столицях близьких до нас країн. Щоб було з чим порівняти.

Почнемо з Варшави👇

Головний принцип польської столиці — єдиний квиток на всі види транспорту (метро, трамваї, автобуси, міська електричка SKM) та поділ на дві зони. Зона І — це саме місто, а Зона ІІ — приміські громади (у наших реаліях це була б умовна Софіївська Борщагівка, Коцюбинське чи Бровари).

Пасажирам пропонують прозоре та розгалужене тарифне меню під будь-які потреби, де діє чітке правило: платиш за час поїздки, а не за кожну пересадку.

⏱️ Короткі (часові) квитки: Дозволяють безлімітно змінювати транспорт протягом визначеного часу.
20 хвилин (Зони І+ІІ): ~40 грн (3,40 PLN) — ідеально для під'їзду на кілька зупинок.
75 хвилин (Зона І): ~50 грн (4,40 PLN) — для стандартної поїздки через місто.
90 хвилин (Зони І+ІІ): ~85 грн (7,00 PLN) — для тривалих поїздок з передмістя.
Якщо ви сіли в один автобус чи трамвай з довгим маршрутом і їдете без пересадок до кінцевої, квиток залишається дійсним, навіть якщо 75/90 хвилин уже минули.

📅 Туристичні та квитки на 1-3 доби:
На 24 години (Добовий): Зона І — ~180 грн (15,00 PLN); Зони І+ІІ — ~315 грн (26,00 PLN).
На 72 години (Тридобовий): Зона І — ~450 грн (36,00 PLN); Зони І+ІІ — ~690 грн (57,00 PLN).
Уікендовий: діє безлімітно з вечора п'ятниці до ранку понеділка в обох зонах одразу — ~290 грн (24,00 PLN).

💳 Тривалі проїзні (на місяць чи квартал): Призначені для тих, хто користується транспортом регулярно. Кількість поїздок та пересадок протягом усього терміну — безлімітна.
На 30 днів (іменний, Зона І): ~1330 грн (110,00 PLN).
На 90 днів (іменний, Зона І): ~3390 грн (280,00 PLN).

Для місцевих мешканців, які сплачують податки у Варшаві, діє спеціальна програма («Квиток варшав'янина»), яка знижує вартість місячного проїзного до ~1190 грн (98,00 PLN).

Усі пільговики (студенти, учні) мають знижку 50%, а люди віком від 70 років та діти до школи їздять безкоштовно. Провезення багажу, велосипедів та тварин — повністю безкоштовне для всіх пасажирів.

Варшава має не просто вигідне тарифне меню для пасажирів, а й демонструє пріоритетність громадського транспорту - його кількість і швидкість.

Напишіть в коментарях, що вам подобається в тарифному меню Варшави.

Нагадаємо, що ми пропонували для Києва нове тарифне меню, в якому не буде разових поїздок, вводиться пересадковий квиток на 45 хв. за 20 грн та на 90 хв. за 30 грн. Вартість проїзного - 1000 грн на місяць. Це буде вигідно киянам, не буде ударом по гаманцю і водночас економитиме бюджету Києва 2,6 млрд грн за рік.
15👍3
Петиція проти нових тарифів уже зібрала понад 8000 голосів, хоча для її розгляду потрібно лише 6000. І вона продовжує збирати голоси сотнями за декілька хвилин.

І найцікавіше, що той аргумент, який раніше використовував Віталій Кличко, аби збирати політичні бали, тепер використовується проти чинної київської влади. У петиції закликають "зупинити підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті Києва до завершення воєнного стану". Раніше таку ідею неодноразово озвучував і міський голова Києва.

Також у петиції вимагають розробити альтернативну модель фінансування громадського транспорту без різкого підвищення вартості проїзду для пасажирів, з урахуванням можливостей бюджету міста Києва.

Пишіть у коментарях свою думку — якою буде реакція на петицію. Буде переглянуто запропоновані тарифи чи столична влада поставить містян та гостей столиці перед фактом?

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
10👍6
Мільярдні інвестиції, але стелі обвалюються: що чекає на київське метро найближчим часом

Розповідаємо про стан метрополітену, ремонти, нові станції та плани.

Поки на Виноградарі прокладають нові тунелі, місто готується до майже двомільярдного ремонту перегону між «Тараса Шевченка» та «Почайною», на деяких станціях час від часу обвалюються частини стель.

У відповіді на запит «Хмарочоса» КП «Київський метрополітен» заявляє, що тунелі, станції та рухомий склад перебувають у належному технічному стані, а безпека руху забезпечена

Там кажуть, що ситуація контрольована. Хоча серед містян активно поширюються плітки про необхідність капітальних ремонтів, реконструкції старих об’єктів і модернізації систем, частина яких працює ще з радянських часів.

Транспортний аналітик Дмитро Беспалов вважає, що Київ наразі входить у період, коли важливо не розширювати метро та будувати нові станції, а утримати вже наявну транспортну систему в робочому стані.

Дмитро каже, що інфраструктура такого масштабу вимагає дорогих і регулярних капітальних ремонтів, а місто повинно паралельно розвивати наземний транспорт, щоб компенсувати закриття окремих ділянок на ремонти.

Допоможіть зберегти роботу незалежного медіа – ставайте членом читацького товариства «Хмарочоса» всього від 200 грн/місяць

Читайте статтю повністю за посилання

Підписуйтесь на @
hmarochos
12👍2😱1
🛴 В Україні Верховний Суд визнав електросамокати джерелом підвищеної небезпеки, а їхніх водіїв — учасниками дорожнього руху. Тож тепер за ДТП передбачені штрафи від 850 гривень, а за кермування електросамокатом у нетверезому вигляді — від 17 до 34 тисяч гривень.

З одного боку це абсолютне правильне визнання водіїв електросамокатів учасниками дорожнього руху. З іншого — чи вплине це суттєво на проблему того, що самокати є "джерелом підвищеної небезпеки"?

Статистика, яка зібрана "Хмарочосом", показує, що протягом 2024–2025 років загальний пробіг прокатних самокатів та байків у Європі зріс на 14%, а от ризик отримати травму, навпаки, знизився на 20%. За словами експертів, збільшення кількості самокатів роблять з них звичних учасників дорожнього руху.

Важливим також є створення умов для пересування. Наразі в українських містах майже немає якісних виділених велодоріжок, тож у водіїв електросамокатів є вибір — їхати дорогою, де як вони можуть бути "джерелом підвищеної небезпеки", так і водії можуть бути "джерелом підвищеної небезпеки" для них. До цього додається відсутність у більшості самокатів дзеркал заднього виду, не всі мають працюючі стопи тощо. Інший варіант — їхати тротуарами, створюючи небезпеку для пішоходів.

При цьому багато самокатів, особливо прокатних, мають обмеження швидкості у 25 км/год — майже таке саме, як існуюче обмеження швидкості у більшості прогресивних міст Європи. Цілком можливо, що співіснування автомобілів, які їдуть 30 км/год, та самокатів, які їдуть 25 км/год, було б більш реальним, ніж те, що є на українських дорогах зараз.

Загалом бажання вирішити проблему з електросамокатами є дуже хорошим. Поганим є те, що наразі лише встановили обмеження, ігноруючи реалії — самокати стають все більш і більш популярними, тож потрібно створювати умови, аби вони були безпечним не тільки для автомобілів чи пішоходів, але й для самих водіїв електросамокатів. Це ж, до речі, стосується і велосипедистів.

Укотре нагадуємо, що владі не варто "винаходити велосипед" чи навіть електросамокат. Будівництво якісної велоінфраструктури було реалізовано у низці міст — варто лише зробити так само, із урахуванням чужих помилок. І тоді, можливо, ми чутимемо про приємний тренд зі зменшення кількості травмованих та загиблих велосипедистів та водіїв електросамокатів.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍105😢1
Сьогодні на міському порталі даних КМДА опубліковано відкритий набір даних про велосипедну мережу Києва.

Портал даних Києва — це цифровий сервіс відкритих даних міста, на якому розміщено офіційні машиночитані дані та аналітика, яку можуть завантажити та використовувати для роботи фахівці, розробники, дослідники.

Відсьогодні, на порталі розміщено дані сервісу Веломапи, який нещодавно було презентовано у міському застосунку Київ Цифровий. Одночасно, на порталі можна переглянути з комп'ютера в режимі онлайн веломережу Києва, з атрибутами по кожному відрізку. Також дуже важливою частиною публікації даних є машиночитний набір даних у форматі GeoJSON, що дозволяє розробникам навігаційних сервісів, логістичним компаніям та урбаністам інтегрувати київську веломережу у свої продукти.

Ми вже стигли скористатися порталом і завантажити надані набори даних веломережі- і сподіваємось вони будуть найближчим часом інтегровані у сервіси міського прокату велосипедів BikeNow та прокатів ЛПЕТ Bolt, Jet, Зелектра, BikeNow

Публікація даних Веломапи на порталі https://data.kyivcity.gov.ua — є результатом нашого незалежного дослідження та атестації міського сервісу Веломапа у Київ Цифровий, у якому одним з критеріїв було «оцінювання Відкритості даних», за який, на момент дослідження і атестації, сервіс отримав 0 балів. Ми щиро радіємо реакції КМДА та відповідних структурних підрозділів і реалізації Веломапи у форматі відкритих даних. За що, звісно в майбутній атестації сервісу, веломапа отримає твердий 1 бал.

Тож оптимістично налаштовані й сподіваємось, що публікація відкритих даних Веломапи стане першим кроком на шляху покращення сервісу та інші рекомендації з нашого дослідження, найближчим часом будуть враховані та реалізовані розробниками сервісу.
👍6
Активісти та поліція нарешті дійшли згоди щодо переходу біля метро «Університет»

Проєкт цього переходу погодили ще у 2019 році.

Наразі Центр організації дорожнього руху готує дві нові схеми облаштування, які врахують всі вимоги та побожання.

За першим планом, посередині бульвару Тараса Шевченка доведеться зрізати від двох до чотирьох дерев. Поліція каже, що це необхідно, аби водії здалеку бачили людей на переході й встигали загальмувати.

Другий варіант обходиться без вирубки дерев. Замість цього пропонують розширити тротуар безпосередньо перед переходом і зробити так звану «антикишеню». Завдяки виступу люди опинятимуться ближче до дороги, і водії помічатимуть їх набагато краще.

Допоможіть зберегти роботу незалежного медіа – ставайте членом читацького товариства «Хмарочоса» всього від 200 грн/місяць

Читайте більше за посиланням

Підписуйтесь на @
hmarochos
24😁1
🚇Станція метро "Лукʼянівська" відновила роботу та працює на вхід і вихід для пасажирів у напрямку вул. Юрія Іллєнка

Водночас вхід/вихід у напрямку ТЦ "Квадрат" тимчасово зачинений.
5
Ми сподіваємось, що всі наші підписники після важкої ночі цілі і неушкоджені. Найкращий спосіб відреагувати на нічний обстріл ворога — донат на потреби Сил оборони.

Ми ж сподіваємось, що сьогоднішній пост, який може стати натхненним для Києва, додасть промінчик позитиву у важкий день. Отже, сьогодні ділимось враженнями відомих велолюбителів Melissa & Chris Bruntlett від велосипедної інфраструктури Братислави.

🚲 Чому важливе порівняння з Києвом? Важливий контекст — Братислава була містом, де довгий час домінував автомобіль. Велодоріжки ж були розрізнені: з'являлися "рандомно", невпорядковано, часто починалися та завершувалися десь посередині вулиці, не несли жодного змісту. Ба більше, Словаччина відома своїм чималим виробництвом автомобілів: у країні роблять 205 автомобілів на кожну 1000 осіб щорічно. Однак, якщо почати зміни, то виявляється, і в такій країні можна робити зміни.

Важливу роль у змінах відіграла різноманітні громадські спліьноти, зокрема організація Cyklokoalícia — вони виступали за безпечну інфраструктуру, обмеження швидкості та міську політику, спрямовану на забезпечення безпеки у місті. Збираючи та поширюючи статистичні дані, проводячи публічні кампанії та велозаїзди, вони змогли домогтися того, що велосипед став сприйматися громадою як повноцінна частина транспортної системи, яку треба розвивати.

Переможним квитком став прихід до влади у 2018 році нового мера — Матуша Валло, який є урбаністом. Він поставив громадський простір, зміну пріоритетів у транспорті (modal shift) та комфорт для життя в основі порядку денного. Братислава прискорила будівництво інфраструктури та інтегрувала велосипед у ширші плани розвитку міста.

Розширенню веломережі також сприяла співпраця між різними секторами. Державні та приватні інституції визнали розвиток велосипедного руху соціальною інвестицією. Проєкти з реконструкції міських просторів почали включати велопарковки, мобільні хаби та велосмуги. Фінансування від ЄС додатково підтримало модернізацію та нові ініціативи.

Як виглядає велосипедна Братислава зараз — поділимось у наступних постах. А ви діліться враженнями від такого перевтілення у коментарях:

#про_цікаве #про_вело

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍6