🥳 19 квітня 1993 року Київська міська рада затвердила ТЕО та дала старт будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу.
11550 днів потому, 1 грудня 2024-го року один з найбільших довгобудів в історії України офіційно відкрито, хоча будівництво і не завершено.
Перші результати, ймовірно, ми побачимо вже завтра, коли в будній день кияни з лівого і правого берега спробують скористатися новим мостом, зокрема і новими маршрутами громадського транспорту.
А зараз лише можемо трохи подивитися архівні кадри з будівництва (Джерело – Вікіпедія) та фото моста майже без автомобілів (Джерело – Віталій Кличко).
Є вже ті, хто проїхався мостом сьогодні?
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
11550 днів потому, 1 грудня 2024-го року один з найбільших довгобудів в історії України офіційно відкрито, хоча будівництво і не завершено.
Перші результати, ймовірно, ми побачимо вже завтра, коли в будній день кияни з лівого і правого берега спробують скористатися новим мостом, зокрема і новими маршрутами громадського транспорту.
А зараз лише можемо трохи подивитися архівні кадри з будівництва (Джерело – Вікіпедія) та фото моста майже без автомобілів (Джерело – Віталій Кличко).
Є вже ті, хто проїхався мостом сьогодні?
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍17😁8❤1👎1
🛣️ В уряді напрацювали законопроєкт щодо запровадження платних доріг в Україні. Зараз працюють над його втіленням. Про це заявив заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач під час заходу від
Європейської бізнес-асоціації.
За його словами, запровадження платних доріг є вимогою ЄС. Однак перед тим, як механізм платних доріг буде запущено, спершу потрібно провести аналіз інтенсивності руху. Зараз такий аналіз здійснюють щодо 6 доріг.
Україна також проводить перемовини з інвесторами та Європейським інвестиційним банком.
Фінальне рішення буде ухвалюватися після результатів аналізу руху, але Україна впевнено рухається до системи платних доріг, наголосив Деркач.
Які дороги ви хотіли б бачити платними?
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Європейської бізнес-асоціації.
За його словами, запровадження платних доріг є вимогою ЄС. Однак перед тим, як механізм платних доріг буде запущено, спершу потрібно провести аналіз інтенсивності руху. Зараз такий аналіз здійснюють щодо 6 доріг.
Україна також проводить перемовини з інвесторами та Європейським інвестиційним банком.
Фінальне рішення буде ухвалюватися після результатів аналізу руху, але Україна впевнено рухається до системи платних доріг, наголосив Деркач.
Які дороги ви хотіли б бачити платними?
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
hromadske
В Україні планують запустити платні дороги: це вимога ЄС
В уряді напрацювали законопроєкт щодо запровадження платних доріг в Україні. Зараз працюють над його втіленням.
👍24🤔4❤3😢1
🚘🚗 Черговий звіт про трафік у Києві – про тиждень 25 листопада – 1 грудня 2024 року. Нагадуємо, що в основі наших звітів лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Наразі цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 21:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.
Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 25 листопада - 1 грудня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:
🛑 понеділок – 45%;
🛑 вівторок – 55%;
🛑 середа – 54%;
🛑 четвер – 57%;
🛑 п’ятниця – 85%;
🛑 субота – 31%;
🛑 неділя – 15%.
Середня затримка цього тижня склала 49%, що є на 14% більше за середньотижневу затримку впродовж 2023 року та 6% за затримку минулого тижня.
Найбільш нетиповий трафік цього тижня був впродовж двох днів – четверга та п’ятниці. Вранці четверга Київ, як і вся країна, перебував під російською ракетною атакою. Оскільки загроза була високою і тривала до 9:17 – о 8 ранку затримка спостерігалась на рівні 49%, що вдвічі нижче за показник минулого тижня. А годиною пік цього дня став проміжок 10-11:00.
В п’ятницю ж, попри все, відбулась чорна п’ятниця – як результат, о 18:00 затримка сягнула вражаючих 165%! Це є рекордом за останні 3 місяці спостережень.
Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 37,3 млн гривень. (на 3,1 млн гривень більше, ніж минулого тижня).
Цілком ймовірно, що це були не останні рекорди цього року, адже попереду грудень – місяць з традиційно високою економічною та торгівельною активністю. Тож вже скоро дізнаємось, як київська транспортна система буде справлятись з цим попитом.
🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.
#про_Київ #про_трафік
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 25 листопада - 1 грудня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:
Середня затримка цього тижня склала 49%, що є на 14% більше за середньотижневу затримку впродовж 2023 року та 6% за затримку минулого тижня.
Найбільш нетиповий трафік цього тижня був впродовж двох днів – четверга та п’ятниці. Вранці четверга Київ, як і вся країна, перебував під російською ракетною атакою. Оскільки загроза була високою і тривала до 9:17 – о 8 ранку затримка спостерігалась на рівні 49%, що вдвічі нижче за показник минулого тижня. А годиною пік цього дня став проміжок 10-11:00.
В п’ятницю ж, попри все, відбулась чорна п’ятниця – як результат, о 18:00 затримка сягнула вражаючих 165%! Це є рекордом за останні 3 місяці спостережень.
Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 37,3 млн гривень. (на 3,1 млн гривень більше, ніж минулого тижня).
Цілком ймовірно, що це були не останні рекорди цього року, адже попереду грудень – місяць з традиційно високою економічною та торгівельною активністю. Тож вже скоро дізнаємось, як київська транспортна система буде справлятись з цим попитом.
🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.
#про_Київ #про_трафік
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍9
Forwarded from Міський транспортник
Вчора, 1 грудня 2024 року, було відкрито Подільський мостовий перехід для руху приватних автомобілів, а також для двох нових маршрутів громадського транспорту – автобусів №110 і №112. Перший маршрут проходить від півночі Троєщини до площі Українських Героїв, а другий – від сходу Воскресенки до Лук’янівської площі.
Трасування маршруту №112 майже збігається з проєктованою четвертою лінією метрополітену ("метро на Троєщину"), яка також мала би пройти від Воскресенки до Лук'янівки. Поява цих маршрутів змушує задуматися про те, на скільки час поїздок по ним відрізняється від часу поїздок на четвертій лінії метро, якби вона існувала.
Саме про це новий випуск блогу.
Трасування маршруту №112 майже збігається з проєктованою четвертою лінією метрополітену ("метро на Троєщину"), яка також мала би пройти від Воскресенки до Лук'янівки. Поява цих маршрутів змушує задуматися про те, на скільки час поїздок по ним відрізняється від часу поїздок на четвертій лінії метро, якби вона існувала.
Саме про це новий випуск блогу.
Дослідження міського транспорту України і не тільки
Чи замінять автобуси №110 і №112 метро на Троєщину? - Дослідження міського транспорту України і не тільки
Фото: КМДА Вчора, 1 грудня 2024 року, було відкрито Подільський мостовий перехід для руху приватних автомобілів, а також для двох нових маршрутів громадського транспорту – автобусів №110 і №112. Перший маршрут проходить від півночі Троєщини до Площі Українських…
👍18❤2
ПроМобільність
🛣️ В уряді напрацювали законопроєкт щодо запровадження платних доріг в Україні. Зараз працюють над його втіленням. Про це заявив заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач під час заходу від Європейської бізнес-асоціації. За його словами…
🛣 Україна не запроваджуватиме платні дороги під час воєнного стану, але готує відповідне законодавство. Про це повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач в ефірі телемарафону.
Заступник міністра зазначив, що питання встановлення законодавства для можливості реалізації проєктів з платними дорогами – є частиною роботи України. Наразі розробляються декілька нормативних актів з даного питання.
Деркач також розповів про дві моделі, не зазначаючи, чи розглядається запровадження будь-якої з них в Україні:
🛑 Як в Чехії: "Якщо говорити про Чехію, там працюють платні дороги. Коли ти заїжджаєш на територію Чехії ти купуєш таку віньєтку та їздиш територією всіх доріг Чехії, а гроші використовуються для будівництва доріг в Чехії".
🛑 Із залученням інвесторів: "Коли інвестор будує якийсь шляхопровід, якусь конкретну дорогу, але є альтернативний шлях, якісний, але безкоштовний. Тут інвестор сам закладає свої гроші, будується дорога, вона є платною на якийсь період часу, поки інвестор не забере свої кошти. Це може бути проєкт на 20 років. Після цього дорога передається офіційно державі й тоді держава вирішує залишати її платною, чи безкоштовною робити".
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Заступник міністра зазначив, що питання встановлення законодавства для можливості реалізації проєктів з платними дорогами – є частиною роботи України. Наразі розробляються декілька нормативних актів з даного питання.
Деркач також розповів про дві моделі, не зазначаючи, чи розглядається запровадження будь-якої з них в Україні:
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8🤔4
Forwarded from NE:Urban
Це сталось! «Берлінці» вперше поїхали за маршрутами №1 та №7!
Вчора та сьогодні трамваї Tatra KT4Dm «опанували» два нових маршрути. Донині це було неможливо через високі платформи деяких зупинок. Стан даних трамваїв значно кращий за їхніх старших «братів», тож новина є, безсумнівно, позитивною для Львова.
📸 Vladyslav Muravskyi
#Україна #Галичина #Львів #транспорт #трамвай
Вчора та сьогодні трамваї Tatra KT4Dm «опанували» два нових маршрути. Донині це було неможливо через високі платформи деяких зупинок. Стан даних трамваїв значно кращий за їхніх старших «братів», тож новина є, безсумнівно, позитивною для Львова.
📸 Vladyslav Muravskyi
#Україна #Галичина #Львів #транспорт #трамвай
👍19❤12🔥2
Ⓜ️ Сьогодні Київрада має ухвалити бюджет на 2025-й рік. Зокрема, на транспортну галузь виділено понад 18,6 млрд з 90 млрд грн бюджету (більше 20%).
У той же час, Сергій Пасюта звертає увагу на цікаву деталь:
Так, у бюджетному запиті на 2025 рік передбачено, що середні витрати на 1-го пасажира, що необхідно відшкодовувати, складають 23,76 гривні.
При цьому КП "Київський метрополітен" у відповіді журналістам називає собівартість перевезення одного пасажира – 36,90 грн.
Загалом у проєкті бюджету Києва на 2025 рік для "регулювання цін" на проїзд в метро закладено 4 млрд 243 млн. Метрополітен, як бачите на скріні, просив трохи більше – 5 млрд 931 млн
Здається, скоро на екзаменах з вищої математики пропонуватимуть порахувати собівартість перевезення пасажирів київського метро, а також скільки з цього має компенсувати місто 😅
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
У той же час, Сергій Пасюта звертає увагу на цікаву деталь:
Так, у бюджетному запиті на 2025 рік передбачено, що середні витрати на 1-го пасажира, що необхідно відшкодовувати, складають 23,76 гривні.
При цьому КП "Київський метрополітен" у відповіді журналістам називає собівартість перевезення одного пасажира – 36,90 грн.
Загалом у проєкті бюджету Києва на 2025 рік для "регулювання цін" на проїзд в метро закладено 4 млрд 243 млн. Метрополітен, як бачите на скріні, просив трохи більше – 5 млрд 931 млн
"Скільки ми мільярдів заплатимо метрополітену за "різницю в тарифах" між чинною ціною за проїзд і поданою метрополітеном собівартістю – залежить від того, яку собівартість перевезення одного пасажира порахує метрополітен по суперсекретній формулі", – звертає увагу Пасюта.
Здається, скоро на екзаменах з вищої математики пропонуватимуть порахувати собівартість перевезення пасажирів київського метро, а також скільки з цього має компенсувати місто 😅
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
😱9👍8🤔3😢1
Forwarded from Пасажири Києва
Київ залишився єдиним містом України, яке зупиняє комунальний транспорт під час тривог
Дожилися, як то кажуть.
Ми нещодавно перепитали про стан справ у Хмельницькому та Івано-Франківську і з подивом дізналися, що там вже декілька місяців не зупиняють комунальний транспорт. Пораділи за містян...
Наприклад, у Франківську базово транспорт працює під час тривог, а зупиняється окремим оперативним розпорядженням у разі реальної високої загрози обстрілу.
Всі міста України розуміють, що громадський транспорт - це критична інфраструктура, яка має працювати стабільно та передбачувано. Але не Київ.
Київська влада - КМДА (Віталій Кличко, Микола Поворозник) та КМВА (Сергій Попко) продовжують вперто відстоювати своє неефективне та ганебне рішення у Києві.
Це створює транспортні проблеми для сотень тисяч пасажирів наземного транспорту та метро. Люди мерзнуть під зупинками на морозі чи переплачують сотні гривень за таксі.
Страждають і водії, які не можуть переїхати з лівого берега на правий через Дарницький міст.
Десяток успішних петицій киян проігноровано так званою Радою оборони Києва, де 2/3 учасників - це цивільні, які підпорядковані Кличку.
Тому просто зафіксуйте собі, що рішення, яке створює транспортний колапс і проблеми сотням тисяч киян, досі існує лише через небажання відновлювати безперебійну роботу комунального транспорту Сергієм Попко, Миколою Поворозником та Віталієм Кличко.
Дожилися, як то кажуть.
Ми нещодавно перепитали про стан справ у Хмельницькому та Івано-Франківську і з подивом дізналися, що там вже декілька місяців не зупиняють комунальний транспорт. Пораділи за містян...
Наприклад, у Франківську базово транспорт працює під час тривог, а зупиняється окремим оперативним розпорядженням у разі реальної високої загрози обстрілу.
Всі міста України розуміють, що громадський транспорт - це критична інфраструктура, яка має працювати стабільно та передбачувано. Але не Київ.
Київська влада - КМДА (Віталій Кличко, Микола Поворозник) та КМВА (Сергій Попко) продовжують вперто відстоювати своє неефективне та ганебне рішення у Києві.
Це створює транспортні проблеми для сотень тисяч пасажирів наземного транспорту та метро. Люди мерзнуть під зупинками на морозі чи переплачують сотні гривень за таксі.
Страждають і водії, які не можуть переїхати з лівого берега на правий через Дарницький міст.
Десяток успішних петицій киян проігноровано так званою Радою оборони Києва, де 2/3 учасників - це цивільні, які підпорядковані Кличку.
Тому просто зафіксуйте собі, що рішення, яке створює транспортний колапс і проблеми сотням тисяч киян, досі існує лише через небажання відновлювати безперебійну роботу комунального транспорту Сергієм Попко, Миколою Поворозником та Віталієм Кличко.
🤬27😢5🔥1😱1
6 грудня в Україні відзначається День Збройних сил України. Утім кожного дня ми вдячні кожному і кожній, хто стоїть на захисті нашої держави, захищаючи її від агресора.
Сьогодні ЗСУ, як влучно сказав міністр оборони, – це "щит, що стоїть між свободою та тиранією, світлом і темрявою, захищаючи Україну від агресії російських окупантів".
Бажаємо всім захисникам і захисницям повернутися додому до своїх родин.
Дякуємо за ваш захист! Слава Україні!
Сьогодні ЗСУ, як влучно сказав міністр оборони, – це "щит, що стоїть між свободою та тиранією, світлом і темрявою, захищаючи Україну від агресії російських окупантів".
Бажаємо всім захисникам і захисницям повернутися додому до своїх родин.
Дякуємо за ваш захист! Слава Україні!
❤11👍1
ПроМобільність
6 грудня в Україні відзначається День Збройних сил України. Утім кожного дня ми вдячні кожному і кожній, хто стоїть на захисті нашої держави, захищаючи її від агресора. Сьогодні ЗСУ, як влучно сказав міністр оборони, – це "щит, що стоїть між свободою та тиранією…
До дня ЗСУ закликаємо вас долучитися до нашого збору. Наша колега, транспортна планувальниця команди "ПроМобільність" Олександра Суворова збирає на приймачі і передавачі управління FPV-дронів для підрозділу, у якому служить її чоловік. За допомогою цих модулів хлопці зможуть переобладнати 50-60 дронів,які принесуть смерть ворогам.
Загальна ціль збору – 60 000 грн, ми ж передамо все, що назбираємо на нашій банці:
https://send.monobank.ua/jar/4msAsWwZ4K
Закликаємо долучитися вас до цього збору. Нагадуємо, що донати на нашу банку – це також спосіб підтримати діяльність нашого каналу. Будемо вдячні за кожен донат!
Загальна ціль збору – 60 000 грн, ми ж передамо все, що назбираємо на нашій банці:
https://send.monobank.ua/jar/4msAsWwZ4K
Закликаємо долучитися вас до цього збору. Нагадуємо, що донати на нашу банку – це також спосіб підтримати діяльність нашого каналу. Будемо вдячні за кожен донат!
🙏8👍4
🔍 Нещодавно компанія T&E оприлюднила звіт "Building back better: Ukraine's transport infrastructure". У документі аналізуються пріоритети та наслідки витрат ЄС на транспортну інтеграцію для 10 країн Центральної та Східної Європи, що вступили до ЄС у 2007 році. У рамках роботи було здійснено 8 тематичних досліджень. Подібний звіт є важливим, оскільки здобутий за ці роки досвід потрібно узагальнювати та враховувати в подальшому фінансуванні проєктів України – як позитивні, так і негативні уроки.
Робота включала тематичні дослідження інвестицій у залізничну, дорожню інфраструктуру, міський та вантажний, а також авіаційний транспорт. Один з проектів, що аналізувався – проект лінії метро М4 в Будапешті вартістю 1,3 млрд євро. Він став найбільшим інфраструктурним проектом Угорщини та водночас наймасштабнішим корупційним скандалом за час членства країни в ЄС.
Спочатку будівництво було оцінено у 471,4 млн євро, утім згодом вартість зросла майже втричі. Розслідування Європейської організація по боротьбі з шахрайством (OLAF) виявило фінансові порушення в контрактах на 714,4 млн євро (60% від загальної вартості), зокрема укладених із такими компаніями як Alstom та Strabag. Із загальної вартості 473,5 млн євро профінансував Фонд згуртованості ЄС, 507,3 млн євро – угорський уряд, 204,3 млн євро – місто Будапешт, з яких 39,3 млн євро – банківська позика ЄІБ.
Одним з головних аргументів проти цього мега-будівництва була існуюча добре розвинена автобусна лінія, що проходила за тим самим маршрутом, що й метро. Поїздка автобусом між станціями займала приблизно стільки ж часу, скільки й поїздка на метро, що створювало непотрібне дублювання маршрутів і загрожувало завищенням попиту.
Щоб стимулювати попит на цю лінію, була озвучена ідея про плату за затори як спосіб розвантажити місто Будапешт. Ця ідея також відповідала домовленості між угорською владою та Європейською комісією про надання коштів ЄС на будівництво лінії метрополітену. Ця умова була передбачена місцевою владою у вигляді зонної оплати за проїзд, але поки що не була реалізована.
Неспроможність запровадити плату за проїзд, однак, може призвести до зобов'язання уряду принаймні частково повернути субсидію ЄС. Член T&E, Група дій "Чисте повітря" в Угорщині, активно агітує владу Будапешту запровадити платний проїзд міськими дорогами, що має потенціал для значного покращення якості повітря в Будапешті.
#про_світ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Робота включала тематичні дослідження інвестицій у залізничну, дорожню інфраструктуру, міський та вантажний, а також авіаційний транспорт. Один з проектів, що аналізувався – проект лінії метро М4 в Будапешті вартістю 1,3 млрд євро. Він став найбільшим інфраструктурним проектом Угорщини та водночас наймасштабнішим корупційним скандалом за час членства країни в ЄС.
Спочатку будівництво було оцінено у 471,4 млн євро, утім згодом вартість зросла майже втричі. Розслідування Європейської організація по боротьбі з шахрайством (OLAF) виявило фінансові порушення в контрактах на 714,4 млн євро (60% від загальної вартості), зокрема укладених із такими компаніями як Alstom та Strabag. Із загальної вартості 473,5 млн євро профінансував Фонд згуртованості ЄС, 507,3 млн євро – угорський уряд, 204,3 млн євро – місто Будапешт, з яких 39,3 млн євро – банківська позика ЄІБ.
Одним з головних аргументів проти цього мега-будівництва була існуюча добре розвинена автобусна лінія, що проходила за тим самим маршрутом, що й метро. Поїздка автобусом між станціями займала приблизно стільки ж часу, скільки й поїздка на метро, що створювало непотрібне дублювання маршрутів і загрожувало завищенням попиту.
Щоб стимулювати попит на цю лінію, була озвучена ідея про плату за затори як спосіб розвантажити місто Будапешт. Ця ідея також відповідала домовленості між угорською владою та Європейською комісією про надання коштів ЄС на будівництво лінії метрополітену. Ця умова була передбачена місцевою владою у вигляді зонної оплати за проїзд, але поки що не була реалізована.
Неспроможність запровадити плату за проїзд, однак, може призвести до зобов'язання уряду принаймні частково повернути субсидію ЄС. Член T&E, Група дій "Чисте повітря" в Угорщині, активно агітує владу Будапешту запровадити платний проїзд міськими дорогами, що має потенціал для значного покращення якості повітря в Будапешті.
#про_світ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
😱12👍4🤨2
Forwarded from PRAGMATIKA
«Не кожна київська вулиця настільки київська, як Глибочицька. Бо вона має і пагорби, і площину, і краєвиди на Дніпро — це ж фантастика, розумієте? Це київський код».
PRAGMATIKA.MEDIA присвячує Глибочицькій лонгрід, аби привернути увагу до проблем київської вулиці, яка мала шалений потенціал, а натомість майже втратила його. Щоб виявити її головні проблеми, ми дослідили всю анатомію вулиці: історію, ландшафт, архітектуру, інфраструктуру та публічний простір. Розібрали вулицю на складники, аби зрозуміти, чи відповідає кожен із них духу часу та реальним потребам мешканців разом із київським архітектором Дмитром Антонюком, данським урбаністом Мікаелем Колвіллом-Андерсеном, містопланувальницею Вікторією Тітовою й транспортним аналітиком Дмитром Беспаловим.
Facebook 🔘 Instagram
PRAGMATIKA.MEDIA присвячує Глибочицькій лонгрід, аби привернути увагу до проблем київської вулиці, яка мала шалений потенціал, а натомість майже втратила його. Щоб виявити її головні проблеми, ми дослідили всю анатомію вулиці: історію, ландшафт, архітектуру, інфраструктуру та публічний простір. Розібрали вулицю на складники, аби зрозуміти, чи відповідає кожен із них духу часу та реальним потребам мешканців разом із київським архітектором Дмитром Антонюком, данським урбаністом Мікаелем Колвіллом-Андерсеном, містопланувальницею Вікторією Тітовою й транспортним аналітиком Дмитром Беспаловим.
Facebook 🔘 Instagram
🔥15❤8😢2👍1