🚍🚘 Видання "Хмарочос" вчергове підіймає важливу проблему того, що місто Київ часто стає розділеним на два береги: через зупинку громадського транспорту під час тривог, через загальний дисбаланс між лівим та правим берегом та через стан столичних мостів. Люди проводять години в заторах, намагаючись дістатися іншого берега, через що втрачають багато свого часу.

Маленьких проблем, які призводять до глобальної проблеми, вистачає. І поступово жарти про те, що лівий берег не є Києвом, все більше стають схожими на правду. У цьому матеріалі "Хмарочос" розповідає про причини виникнення цих проблем, а також шукає шляхи вирішення їх. Для цього вони залучили і транспортних експертів, зокрема і директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова, а також транспортного планувальника, спеціаліста з макромоделювання, мікромоделювання та громадського транспорту компанії "ПроМобільність" Лева Іванця.

Загалом для розв'язання проблеми "двох берегів" пропонується декілька шляхів:

🛑усунення дисбалансу між берегами;
🛑зміна робочих графіків;
🛑пріоритет для громадського транспорту;
🛑ремонт мостів;
🛑будівництво нових мостів;
🛑розвиток рейкового транспорту;
🛑розвиток велоінфраструктури.

Очевидно, що деякі з цих рішень потребують значних коштів, і їх важко було б реалізувати в умовах повномасштабної війни (хоча якщо будівництво метро ніхто не скасовував, то чому б і ні). Але, наприклад, запровадження мораторію на створення робочих місць на правому березі та будівництва житла на лівому – виглядає як те рішення, яке можна реалізувати і зараз. Додатково потрібно спонукати до створення робочих місць на лівому березі.

Те саме можна сказати і про запровадження пріоритету для громадського та екстреного транспорту, принаймні на деяких мостах. Маємо сподівання, що відкритий 1 грудня Подільсько-Воскресенський міст матиме пріоритет для громадського та екстреного транспорту у вигляді фізично виділеної смуги.

Радимо ознайомитися з матеріалом повністю, а обговорити його, як завжди, можна в наших коментарях. 👇

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚗 Ще одна проблема, з якою зіштовхується Київ, і яку підіймає видання "Хмарочос" – збільшення кількості автомобілей у місті. У вересні цього року в Києві перебувало близько 1,2 млн автомобілів. Утім, тенденція така, що кількість автомобілів лише збільшується. У жовтні 2024 року, відносно до жовтня 2023, середній показник кількості машин на дорогах столиці зріс на 5 тис. автомобілів на добу.

Причин цього декілька, але основні три "Хмарочос" виділив у новому матеріалі:

🛑Неефективна робота громадського транспорту

Якщо задача багатьох європейських міст – максимально витіснити автомобіль з міського простору, то Київ досі залишається доволі автомобілецентричним. А люди зазвичай прагнуть до комфорту, тому розуміють, що сьогодні у столиці досить складно жити без власного авто.

"Київпастранс" планує свою транспортну роботу в незавантаженій мережі. Тобто, коли вони рахують за формулами, то беруть значення без урахування трафіка. Наче б це відбувалося вночі. Відповідно, якщо з доріг у Києві прибрати всі авто, то громадський транспорт працюватиме набагато краще. А в типовий робочий день трафік зазвичай сформований, тому його можна було б враховувати і транспорт би рухався за чітким розкладом", – пояснює директор "ПроМобільності" Дмитро Беспалов.

При цьому міська влада не дає жодної інформації про ефективність роботи громадського транспорту. Але, загалом, цю роботу можна описати трьома словами: неефективність, ненадійність і недостатність.

Також нерозвиненість мережі громадського транспорту для сполучення Києва з передмістям спричиняє збільшення кількості авто у мешканців Київщини, велика частина яких щодня їздить працювати до столиці.

Особливо це стосується ВПО, які часто після переїзду не можуть дозволити собі мешкати у самому місті, тому орендують або купляють житло біля околиць. І щоб мати можливість доїхати до роботи, люди змушені купляти автівки.

🛑Низькі ціни за паркування авто

"Необхідно зробити так, щоб привезти півтори тони металу в центр Києва і зайняти місце площею 25 метрів (розмір одного паркомісця) коштувало дорого. Тобто тариф за паркування має бути не 35 грн, і навіть не 100. Він повинен відповідати попиту. Тож вартість паркування у центрі Києва може бути і 500 грн за годину, якщо це працює на ринкових умовах. А якщо попит падає, то тариф можна зменшувати. До речі, в усьому світі тарифи на парковках зазвичай динамічні, щоб забезпечити у центрі міста 15% вільних місць на будь-якому паркувальному майданчику", – пояснює Дмитро Беспалов.

Для реалізації такого кроку є певні технічні та законодавчі засоби. Наприклад, на думку Беспалова, подібно до інспекторів з паркування, кожен киянин може наводити камеру на номерний знак і запитувати в базі даних про сплату водія за паркування. А в разі виявлення неоплаченої парковки – викликати спеціалізовані органи.

🛑Психологічний вплив

Під час опитування у 2015 році в Києві було визначено, що понад дві третини поїздок жителів столиці відбуваються на громадському транспорті, як розповідає транспортний планувальник, спеціаліст з макромоделювання, мікромоделювання та громадського транспорту компанії "ПроМобільність" Лев Іванець. Однак з того часу цей показник знизився внаслідок автомобілізації міста та пандемії коронавірусу, коли були значні обмеження на громадський транспорт.

"Так само повномасштабне вторгнення показало необхідність того, що коли в тебе є заправлений автомобіль під домом, то ти маєш більше варіантів перемістити себе в безпечне місце. І через це в нас природно росте рівень автомобілізації", – пояснює Лев Іванець.

Також наявність власного авто – це наразі певна запорука безпеки, а не просто засіб для пересування. Особливо зважаючи на досвід окупованих міст, з яких змогли виїхати та врятуватися здебільшого власники машин. Тому тепер для українців це питання буде певною травмою і наявність своєї автівки під домом буде психологічною потребою для багатьох людей. У такому випадку автомобілем просто не потрібно користуватися щодня.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚘🚗 Черговий звіт про трафік у Києві – про тиждень 25 листопада – 1 грудня 2024 року. Нагадуємо, що в основі наших звітів лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Наразі цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 21:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.

Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 25 листопада - 1 грудня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:

🛑понеділок – 45%;
🛑вівторок – 55%;
🛑середа – 54%;
🛑четвер – 57%;
🛑п’ятниця – 85%;
🛑субота – 31%;
🛑неділя – 15%.

Середня затримка цього тижня склала 49%, що є на 14% більше за середньотижневу затримку впродовж 2023 року та 6% за затримку минулого тижня.

Найбільш нетиповий трафік цього тижня був впродовж двох днів – четверга та п’ятниці. Вранці четверга Київ, як і вся країна, перебував під російською ракетною атакою. Оскільки загроза була високою і тривала до 9:17 – о 8 ранку затримка спостерігалась на рівні 49%, що вдвічі нижче за показник минулого тижня. А годиною пік цього дня став проміжок 10-11:00.

В п’ятницю ж, попри все, відбулась чорна п’ятниця – як результат, о 18:00 затримка сягнула вражаючих 165%! Це є рекордом за останні 3 місяці спостережень.

Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 37,3 млн гривень. (на 3,1 млн гривень більше, ніж минулого тижня).

Цілком ймовірно, що це були не останні рекорди цього року, адже попереду грудень – місяць з традиційно високою економічною та торгівельною активністю. Тож вже скоро дізнаємось, як київська транспортна система буде справлятись з цим попитом.

🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.

#про_Київ #про_трафік

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🛣 Україна не запроваджуватиме платні дороги під час воєнного стану, але готує відповідне законодавство. Про це повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач в ефірі телемарафону.

Заступник міністра зазначив, що питання встановлення законодавства для можливості реалізації проєктів з платними дорогами – є частиною роботи України. Наразі розробляються декілька нормативних актів з даного питання.

Деркач також розповів про дві моделі, не зазначаючи, чи розглядається запровадження будь-якої з них в Україні:

🛑Як в Чехії: "Якщо говорити про Чехію, там працюють платні дороги. Коли ти заїжджаєш на територію Чехії ти купуєш таку віньєтку та їздиш територією всіх доріг Чехії, а гроші використовуються для будівництва доріг в Чехії".

🛑Із залученням інвесторів: "Коли інвестор будує якийсь шляхопровід, якусь конкретну дорогу, але є альтернативний шлях, якісний, але безкоштовний. Тут інвестор сам закладає свої гроші, будується дорога, вона є платною на якийсь період часу, поки інвестор не забере свої кошти. Це може бути проєкт на 20 років. Після цього дорога передається офіційно державі й тоді держава вирішує залишати її платною, чи безкоштовною робити".

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України