🚍🚘 Видання "Хмарочос" вчергове підіймає важливу проблему того, що місто Київ часто стає розділеним на два береги: через зупинку громадського транспорту під час тривог, через загальний дисбаланс між лівим та правим берегом та через стан столичних мостів. Люди проводять години в заторах, намагаючись дістатися іншого берега, через що втрачають багато свого часу.

Маленьких проблем, які призводять до глобальної проблеми, вистачає. І поступово жарти про те, що лівий берег не є Києвом, все більше стають схожими на правду. У цьому матеріалі "Хмарочос" розповідає про причини виникнення цих проблем, а також шукає шляхи вирішення їх. Для цього вони залучили і транспортних експертів, зокрема і директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова, а також транспортного планувальника, спеціаліста з макромоделювання, мікромоделювання та громадського транспорту компанії "ПроМобільність" Лева Іванця.

Загалом для розв'язання проблеми "двох берегів" пропонується декілька шляхів:

🛑усунення дисбалансу між берегами;
🛑зміна робочих графіків;
🛑пріоритет для громадського транспорту;
🛑ремонт мостів;
🛑будівництво нових мостів;
🛑розвиток рейкового транспорту;
🛑розвиток велоінфраструктури.

Очевидно, що деякі з цих рішень потребують значних коштів, і їх важко було б реалізувати в умовах повномасштабної війни (хоча якщо будівництво метро ніхто не скасовував, то чому б і ні). Але, наприклад, запровадження мораторію на створення робочих місць на правому березі та будівництва житла на лівому – виглядає як те рішення, яке можна реалізувати і зараз. Додатково потрібно спонукати до створення робочих місць на лівому березі.

Те саме можна сказати і про запровадження пріоритету для громадського та екстреного транспорту, принаймні на деяких мостах. Маємо сподівання, що відкритий 1 грудня Подільсько-Воскресенський міст матиме пріоритет для громадського та екстреного транспорту у вигляді фізично виділеної смуги.

Радимо ознайомитися з матеріалом повністю, а обговорити його, як завжди, можна в наших коментарях. 👇

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚗 Ще одна проблема, з якою зіштовхується Київ, і яку підіймає видання "Хмарочос" – збільшення кількості автомобілей у місті. У вересні цього року в Києві перебувало близько 1,2 млн автомобілів. Утім, тенденція така, що кількість автомобілів лише збільшується. У жовтні 2024 року, відносно до жовтня 2023, середній показник кількості машин на дорогах столиці зріс на 5 тис. автомобілів на добу.

Причин цього декілька, але основні три "Хмарочос" виділив у новому матеріалі:

🛑Неефективна робота громадського транспорту

Якщо задача багатьох європейських міст – максимально витіснити автомобіль з міського простору, то Київ досі залишається доволі автомобілецентричним. А люди зазвичай прагнуть до комфорту, тому розуміють, що сьогодні у столиці досить складно жити без власного авто.

"Київпастранс" планує свою транспортну роботу в незавантаженій мережі. Тобто, коли вони рахують за формулами, то беруть значення без урахування трафіка. Наче б це відбувалося вночі. Відповідно, якщо з доріг у Києві прибрати всі авто, то громадський транспорт працюватиме набагато краще. А в типовий робочий день трафік зазвичай сформований, тому його можна було б враховувати і транспорт би рухався за чітким розкладом", – пояснює директор "ПроМобільності" Дмитро Беспалов.

При цьому міська влада не дає жодної інформації про ефективність роботи громадського транспорту. Але, загалом, цю роботу можна описати трьома словами: неефективність, ненадійність і недостатність.

Також нерозвиненість мережі громадського транспорту для сполучення Києва з передмістям спричиняє збільшення кількості авто у мешканців Київщини, велика частина яких щодня їздить працювати до столиці.

Особливо це стосується ВПО, які часто після переїзду не можуть дозволити собі мешкати у самому місті, тому орендують або купляють житло біля околиць. І щоб мати можливість доїхати до роботи, люди змушені купляти автівки.

🛑Низькі ціни за паркування авто

"Необхідно зробити так, щоб привезти півтори тони металу в центр Києва і зайняти місце площею 25 метрів (розмір одного паркомісця) коштувало дорого. Тобто тариф за паркування має бути не 35 грн, і навіть не 100. Він повинен відповідати попиту. Тож вартість паркування у центрі Києва може бути і 500 грн за годину, якщо це працює на ринкових умовах. А якщо попит падає, то тариф можна зменшувати. До речі, в усьому світі тарифи на парковках зазвичай динамічні, щоб забезпечити у центрі міста 15% вільних місць на будь-якому паркувальному майданчику", – пояснює Дмитро Беспалов.

Для реалізації такого кроку є певні технічні та законодавчі засоби. Наприклад, на думку Беспалова, подібно до інспекторів з паркування, кожен киянин може наводити камеру на номерний знак і запитувати в базі даних про сплату водія за паркування. А в разі виявлення неоплаченої парковки – викликати спеціалізовані органи.

🛑Психологічний вплив

Під час опитування у 2015 році в Києві було визначено, що понад дві третини поїздок жителів столиці відбуваються на громадському транспорті, як розповідає транспортний планувальник, спеціаліст з макромоделювання, мікромоделювання та громадського транспорту компанії "ПроМобільність" Лев Іванець. Однак з того часу цей показник знизився внаслідок автомобілізації міста та пандемії коронавірусу, коли були значні обмеження на громадський транспорт.

"Так само повномасштабне вторгнення показало необхідність того, що коли в тебе є заправлений автомобіль під домом, то ти маєш більше варіантів перемістити себе в безпечне місце. І через це в нас природно росте рівень автомобілізації", – пояснює Лев Іванець.

Також наявність власного авто – це наразі певна запорука безпеки, а не просто засіб для пересування. Особливо зважаючи на досвід окупованих міст, з яких змогли виїхати та врятуватися здебільшого власники машин. Тому тепер для українців це питання буде певною травмою і наявність своєї автівки під домом буде психологічною потребою для багатьох людей. У такому випадку автомобілем просто не потрібно користуватися щодня.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України