🚧 У продовження вчорашньої теми з мостами – ще один матеріал від The Village про те, звідки ж стільки проблем із мостами в Києві й чому жарт про те, що лівий берег – це не Київ, може перестати бути жартом.

По-перше, кількість мостів у Києві не відповідає рівню автомобілізації й щільності вулично-дорожньої мережі. У Києві функціонують пʼять автомобільних мостів. Георгій Борисович Фукс (інженер, який брав участь у проєктуванні чотирьох київських мостів – мосту Метро, Північного, Південного й Подільсько-Воскресенського – ред.) ще на початку 80-х років доповідав тодішньому меру про те, що у 2000 році цих мостів у Києві повинно бути мінімум сім. Хоча на початку 80-х років прогнозували набагато менший рівень автомобілізації, ніж дійсно був у 2000-му. Який рівень автомобілізації зараз – розуміють всі.

По-друге, існує проблема з тим, що більшість робочих місць розташовані на правому березі. Через це зранку приблизно кожен другий працездатний мешканець лівого берега їде на роботу на правий, а ввечері – повертається.

"У стандартній вулично-дорожній мережі відстань між магістралями загальноміського значення, а мости – це саме такі магістралі, може складати від 500 метрів до кілометра з чимось. Тобто на кожному умовному кілометрі Дніпра треба було би побудувати міст. Отже, теоретично їх мало бути десь 12–15", – пояснює транспортний аналітик, директор компанії "ПроМобільність" Дмитро Беспалов.

Ще одна важлива проблема – мости не розраховані на таке навантаження. По кожному мосту щодобово пересувається приблизно 100 тисяч автомобілів на добу, тоді як при проєктуванні та будівництві більшості мостів розраховували на 10-50 тисяч.

Крім того за ними банально погано доглядають. Лише один з мостів віком 70–100 років – саме стільки складає термін служби мостів в Україні, відповідно до норм.

"Чому так сталося? Вірогідно, ми за ними погано доглядали, невчасно чистили дренажі, можливо, узагалі не чистили, не закривали вчасно тріщини, не обробляли металеві поверхні спеціальними розчинами й так далі. Ці мости просто недофінансовані, недоглянуті, тому вони почали виходити з ладу раніше, ніж могли би", – пояснює Дмитро Беспалов.

Ще одна проблема – мости будують не так, як запроєктували. І її не хочуть вирішувати навіть зараз. Так, при будівництві Подільсько-Воскресенський міст, за проєктом, на Валах мав бути лише заїзд на міст у бік лівого берега, зʼїзд же мав виходити на Набережно-Лугову до метро "Тараса Шевченка". Зараз же існує серйозна загроза того, що Поділ встане, коли на нього виїжджатимуть автівки з Троєщини.

Варіантів того, що робити, декілька, і вони можуть навіть реалізовуватися паралельно. Більш детально можна ознайомитися за посиланням, ми ж лише напишемо про них:

🛑Створювати робочі місця на лівому березі;
🛑Не будувати нові мости;
🛑Вчасно проводити обстеження й ремонти;
🛑Шукати гроші й ремонтувати аварійні мости;
🛑Розвивати громадський транспорт і веломобільність;
🛑Закрити один міст на ремонт, а сусідній перекрити для автомобілів.

Якщо ж не робити серйозних кроків, Київ ризикує розділитися навпіл. Адже якщо ви не ремонтуєте аварійний міст, то рано чи пізно він впаде. Навіть якщо руйнування не будуть серйозні й ніхто від цього не постраждає, міст однаково доведеться перекрити.

"Чим ми ризикуємо, якщо завтра перекриємо всі мости через Дніпро? Я можу сказати, що місто не зупиниться. Перші кілька днів буде шок. А потім місто підлаштується. Деякі люди просто змінять місце роботи, навчання, улюблену піцерію й підлаштуються під транспортну систему, – каже Беспалов. – Але транспортна доступність у Києві погіршиться. А за класифікацією Світового банку, гірша транспортна доступність – це шлях до бідності. Тому, бачите, ситуація з мостами потенційно веде киян до погіршення фінансового становища. Особливо це стосується лівого берега, тому що він буде відрізаний від робочих місць. Йому, до речі, доведеться створювати свої робочі місця, свої альтернативи правому берегу. І тоді буде два фактично Києва – лівий і правий".

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚘 Новий тиждень – новий звіт про трафік у Києві. В основі наших звітів лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Наразі цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 21:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.

Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 11-17 листопада, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:

🛑понеділок – 50%;
🛑вівторок – 54%;
🛑середа – 48%;
🛑четвер – 53%;
🛑п’ятниця – 53%;
🛑субота – 28%;
🛑неділя – 17%.

Середня затримка цього тижня склала 43%, що є на 8% більше за середньотижневу затримку впродовж 2023 року, але збігається з затримкою минулого тижня.

Вже традиційно найбільш вагомим фактором, що впливав на рівень затримок в місті стали повітряні тривоги. Наприклад, у вівторок у вечірній пік затримка сягла 102%. Проте найбільше впадає в очі ранок середи – ми бачимо як зниження рівня ранкового піка, так і його зсув. Тривоги, що того дня тривали від ранку до 8:53, а потім ще в проміжку 9:10-10:07 призвели до явища відкладеного в часі попиту впродовж дня. Через перекриття руху як приватного, так і громадського транспорту через низку мостів південь лівобережжя вранці відчував справжній транспортний колапс – кілометри вулично-дорожньої мережі були заповнені транспортом, що майже не рухався понад годину. В результаті цього, навіть об 11:00 спостерігалися пікові значення затримок. Водночас варто зазначити, що такі ранкові події не мали помітного впливу на вечірній пік – він, як і завжди, досяг свого максимуму о 18:00, що говорить про те, що більшість киян поїхали додому за своїм стандартним графіком.

Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 32,9 млн грн (на 0,5 млн грн більше, ніж минулого тижня).

#про_Київ #про_трафік

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України