Північний міст
Північний міст було відкрито в 1976-му році і це був перший у СРСР однопілонний вантовий міст.
Хороша новина: він у кращому стані, ніж два попередні. Погана: одна з його частин уже теж у непрацездатному стані. Так, північний міст через Дніпро віднесений до четвертого експлуатаційного стану, а ось міст через Десенку, який веде з Труханового острова в бік Троєщини, – уже в пʼятому стані, тобто непрацездатний.
У "Київавтодорі" називають дві проблеми Північного моста. Перша – руйнація деформаційних швів. Деформаційні шви – це розрізи, які розділяють мостове полотно на окремі блоки. Під дією температури чи вібрації елементи конструкцій можуть деформуватися, і ці шви потрібні, щоб вони не зруйнувалися. Друга проблема – зношеність гідроізоляції.
Одна з причин зношеності мосту – додаткове навантаження, яке не було передбачено проєктом. Його проєктували й будували тоді, коли інтенсивність руху вираховували в 10 тисяч авто на добу, будували з перспективою росту трафіку до 50 тисяч авто на добу. Цифри наразі, за даними "Київавтодору" – 120–150 тисяч авто на добу. Ще одна проблема Північного мосту – транзитні фури.
А далі – типова історія. З часу запуску в експлуатацію споруду капітально жодного разу не ремонтували. І поки що КМДА хоче обійтися поточними ремонтами, а капітальний – не планують. Приміром, у 2022–2023 роках ремонтували частину Північного мостового переходу через річку Десенка. З весни 2024 року триває ремонт на мості через Дніпро. Це так званий поточний середній ремонт. Комунальники повністю знімали дорожнє полотно, влаштували нову монолітну плиту, проклали гідроізоляцію, нові шари асфальтобетону. У "Київавтодорі" стверджують, що такі роботи можуть збільшити "експлуатаційну спроможність мосту ще на років 10, до капітального ремонту". Чи можливо буде його провести за 10 років? Та й чи дійсно таких заходів може вистачити, аби дотерпіти до капітального ремонту?
У "Київавтодорі" підтверджують, що Північному мосту потрібен комплексний ремонт. Але кажуть: роботи почали "в межах виділених коштів".
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Північний міст було відкрито в 1976-му році і це був перший у СРСР однопілонний вантовий міст.
Хороша новина: він у кращому стані, ніж два попередні. Погана: одна з його частин уже теж у непрацездатному стані. Так, північний міст через Дніпро віднесений до четвертого експлуатаційного стану, а ось міст через Десенку, який веде з Труханового острова в бік Троєщини, – уже в пʼятому стані, тобто непрацездатний.
У "Київавтодорі" називають дві проблеми Північного моста. Перша – руйнація деформаційних швів. Деформаційні шви – це розрізи, які розділяють мостове полотно на окремі блоки. Під дією температури чи вібрації елементи конструкцій можуть деформуватися, і ці шви потрібні, щоб вони не зруйнувалися. Друга проблема – зношеність гідроізоляції.
"Коли стара зношена гідроізоляція порушена, волога потрапляє на опори та балки, бетон піддається корозії, що зменшує надійність конструкції", – пояснював гендиректор "Київавтодору" Олександр Федоренко.
Одна з причин зношеності мосту – додаткове навантаження, яке не було передбачено проєктом. Його проєктували й будували тоді, коли інтенсивність руху вираховували в 10 тисяч авто на добу, будували з перспективою росту трафіку до 50 тисяч авто на добу. Цифри наразі, за даними "Київавтодору" – 120–150 тисяч авто на добу. Ще одна проблема Північного мосту – транзитні фури.
"Північний і Південний мости – це частина вантажного транзиту. Коли вантажний транспорт їде транзитом через Київ, то він має право перетинати Дніпро тільки через ці мости, через інші не має права", – пояснив в коментарі Віледжу транспортний аналітик, співзасновник громадської організації "Пасажири Києва" Олександр Рак.
А далі – типова історія. З часу запуску в експлуатацію споруду капітально жодного разу не ремонтували. І поки що КМДА хоче обійтися поточними ремонтами, а капітальний – не планують. Приміром, у 2022–2023 роках ремонтували частину Північного мостового переходу через річку Десенка. З весни 2024 року триває ремонт на мості через Дніпро. Це так званий поточний середній ремонт. Комунальники повністю знімали дорожнє полотно, влаштували нову монолітну плиту, проклали гідроізоляцію, нові шари асфальтобетону. У "Київавтодорі" стверджують, що такі роботи можуть збільшити "експлуатаційну спроможність мосту ще на років 10, до капітального ремонту". Чи можливо буде його провести за 10 років? Та й чи дійсно таких заходів може вистачити, аби дотерпіти до капітального ремонту?
"Пʼятий експлуатаційний стан – це аварійні частини, їх треба замінити, їх не можна просто трішечки підлатати. Якийсь час, може, воно протримається, але потім однаково буде осипатися, арматура буде іржавіти. Їх треба було, звичайно, набагато раніше ремонтувати або реконструювати", – наголосив співзасновник громадської організації "Пасажири Києва" Олександр Рак.
У "Київавтодорі" підтверджують, що Північному мосту потрібен комплексний ремонт. Але кажуть: роботи почали "в межах виділених коштів".
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍16🎉2
Південний міст
Переносимося на південь Києва – Південний міст, який наразі закритий для приватних автомобілів. І поки що це подовжує життя цьому мосту краще, ніж протиаварійні заходи на інших мостах.
Його відкрили у 1990-му році, а з 1992-го року на ньому відкрито рух поїздів метрополітену. Інженери вирішили зробити Південний міст вантовим, щоби забезпечити великий проліт для річкового транспорту.
Південний мостовий перехід – це комплекс споруд. Окрім власне моста через Дніпро, він включає транспортну розв’язку на Видубичах, естакади на правому березі й підходи на лівому. Так от сам міст через Дніпро в четвертому стані, але обидві правобережні естакади – у пʼятому, тобто непрацездатні.
Хоч сам міст не вважається аварійним, ще до повномасштабної війни його регулярно перекривали на ремонти.
Міст розрахований на 20 тисяч авто на добу, утім до повномасштабної війни щоденний трафік був в 5 разів більше.
Ще одна проблема, подібна до проблеми Північного мосту, – транзитні фури. А найближчий міст нижче по руслу від Південного – аж у Черкасах.
Через великі навантаження в моста спостерігаються і проблеми з гідроізоляцією.
Загалом на Південному мості й усіх повʼязаних ним спорудах 46 деформаційних швів. З 2016 року їх почали поступово замінювати, бо вони "вичерпали свій ресурс". У 2024-му "Київавтодор" відзвітував, що замінили всі шви, і це "зменшило динамічні навантаження на нижні несні конструкції".
До речі, на одній із непрацездатних естакад моста планують провести протиаварійні роботи у 2025 році. Комунальне підприємство "Київавтошляхміст", яке займається утриманням мостів у Києві, оголосило тендер на ці роботи.
Що би могло допомогти мосту довше протриматися без ремонтів – це будівництво Київської обхідної дороги.
Утім, ситуація з мостом не найкритичніша.
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Переносимося на південь Києва – Південний міст, який наразі закритий для приватних автомобілів. І поки що це подовжує життя цьому мосту краще, ніж протиаварійні заходи на інших мостах.
Його відкрили у 1990-му році, а з 1992-го року на ньому відкрито рух поїздів метрополітену. Інженери вирішили зробити Південний міст вантовим, щоби забезпечити великий проліт для річкового транспорту.
Південний мостовий перехід – це комплекс споруд. Окрім власне моста через Дніпро, він включає транспортну розв’язку на Видубичах, естакади на правому березі й підходи на лівому. Так от сам міст через Дніпро в четвертому стані, але обидві правобережні естакади – у пʼятому, тобто непрацездатні.
Хоч сам міст не вважається аварійним, ще до повномасштабної війни його регулярно перекривали на ремонти.
"Причинами постійного ремонту Південного моста є деформаційні шви й мостове полотно, яке руйнується під динамічними навантаженнями [від потягів метро й автомобілів]", – пояснив в коментарі Віледжу інженер-мостовик Андрій Лімонов.
Міст розрахований на 20 тисяч авто на добу, утім до повномасштабної війни щоденний трафік був в 5 разів більше.
Ще одна проблема, подібна до проблеми Північного мосту, – транзитні фури. А найближчий міст нижче по руслу від Південного – аж у Черкасах.
Через великі навантаження в моста спостерігаються і проблеми з гідроізоляцією.
"Колеги, які займалися мостами, розповідали про скандал із Південним мостом після одного з ремонтів. Підрядника навіть хотіли посадити за те, що він нібито не уклав гідроізоляцію між мостовою плитою й асфальтом. А підрядник божився, що він її вкладав. Тоді замовили експертизу, і дійсно знайшли сліди гідроізоляції – у вигляді пилу. Пояснили так, що через вібрації міст перетирає свою гідроізоляцію", – розповів Віледжу транспортний аналітик, засновник компанії "ПроМобільність" Дмитро Беспалов.
Загалом на Південному мості й усіх повʼязаних ним спорудах 46 деформаційних швів. З 2016 року їх почали поступово замінювати, бо вони "вичерпали свій ресурс". У 2024-му "Київавтодор" відзвітував, що замінили всі шви, і це "зменшило динамічні навантаження на нижні несні конструкції".
До речі, на одній із непрацездатних естакад моста планують провести протиаварійні роботи у 2025 році. Комунальне підприємство "Київавтошляхміст", яке займається утриманням мостів у Києві, оголосило тендер на ці роботи.
Що би могло допомогти мосту довше протриматися без ремонтів – це будівництво Київської обхідної дороги.
"Але перспективи Київської обхідної дороги – більш ніж примарні, тому що це понад 3 мільярди доларів. Я не впевнений, що Україна в перспективі років 20 може собі дозволити подібні витрати", – пояснює Дмитро Беспалов.
Утім, ситуація з мостом не найкритичніша.
"Якщо правильно експлуатувати й вчасно міняти [потрібні елементи], то проблем не має бути. Рівень матеріалів і конструктивних рішень постійно змінюється. Ті ж самі деформаційні шви дуже змінилися з 90-х років, уже набагато рідше їх потрібно міняти, ніж це було колись. Це ж стосується й гідроізоляції. Так, звичайно, динамічне навантаження дає ускладнення в роботі гідроізоляції, але сучасні матеріали, мені здається, можуть ці проблеми, якщо не вирішити, то суттєво зменшити", – пояснив інженер Андрій Лімонов.
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍15❤3
Дарницький міст
Дарницький залізнично-автомобільний міст, або міст Кірпи, досі майже справний, хоча проблеми є навіть з ним. Частково рух ним відкрили в 2010-му році, утім на ньому ще й досі не вистачає одного заїзду на лівому березі, щоб остаточно завершити цей довгобуд.
Цей міст не передбачався Генеральним планом Києва, його вирішили побудувати для потреб "Укрзалізниці" – нібито потужностей старого Дарницького залізничного моста вже не вистачало. Замовником будівництва була (та й досі є) "Укрзалізниця".
З будівництвом мосту були дуже великі проблеми, згадує в розмові з Віледжем інженер Андрій Лімонов.
Найбільша проблема Дарницького моста – асфальтове покриття. Оскільки замовником будівництва мосту була "Укрзалізниця", то міст залишався на її балансі, а місто не могло проводити там ремонт.
Тепер же на баланс міста передали лише половину моста – так звану верхову частину, що веде з лівого на правий берег. Ця частина моста перебуває в "обмежено справному стані", повідомили в КМДА. "Обмежено справний" – це другий експлуатаційний стан із пʼяти можливих.
Низова частина Дарницького моста (з правого на лівий берег) досі на балансі Укрзалізниці. Саме ця частина проблемна, бо там вчасно не ремонтують асфальт.
КМДА давно просила передати Дарницький міст у комунальну власність, щоби ремонтувати там дорогу. Але для цього міст мають остаточно добудувати й здати в експлуатацію. Наразі "Укрзалізниця" не повідомила, чи планують вони оголошувати тендер на добудову заїзду.
За даними на 2017 рік, він був завантажений на 80%. Тоді як інші мости – на 130%.
Причина низького попиту на цей міст у тому, що він не до кінця інтегрований в дорожню мережу, кажуть фахівці. Навіть після добудови зʼїздів на Березняки проблема залишилась.
У 2023 році компанія "ПроМобільність" провела моделювання того, як розподіляться транспортні потоки, якщо почергово перекривати київські мости на ремонти.
Повністю з результатами моделювання можна ознайомитися за посиланням:
https://pro-mobility.org/doslidzhennya/my-porahuvaly-tehniko-ekonomichnu-efektyvnist-novyh-zyizdiv-zayizdiv-darnyczkogo-mostu-v-kyyevi/
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Дарницький залізнично-автомобільний міст, або міст Кірпи, досі майже справний, хоча проблеми є навіть з ним. Частково рух ним відкрили в 2010-му році, утім на ньому ще й досі не вистачає одного заїзду на лівому березі, щоб остаточно завершити цей довгобуд.
Цей міст не передбачався Генеральним планом Києва, його вирішили побудувати для потреб "Укрзалізниці" – нібито потужностей старого Дарницького залізничного моста вже не вистачало. Замовником будівництва була (та й досі є) "Укрзалізниця".
З будівництвом мосту були дуже великі проблеми, згадує в розмові з Віледжем інженер Андрій Лімонов.
"Я особисто експертував одну з опор, яка була запроєктована в іншій державі: вона не відповідала навіть геометричним параметрам, вона не могла стояти. Ми давали рекомендації, як її укріпити, і це зробили ще в процесі будівництва".
Найбільша проблема Дарницького моста – асфальтове покриття. Оскільки замовником будівництва мосту була "Укрзалізниця", то міст залишався на її балансі, а місто не могло проводити там ремонт.
Тепер же на баланс міста передали лише половину моста – так звану верхову частину, що веде з лівого на правий берег. Ця частина моста перебуває в "обмежено справному стані", повідомили в КМДА. "Обмежено справний" – це другий експлуатаційний стан із пʼяти можливих.
Низова частина Дарницького моста (з правого на лівий берег) досі на балансі Укрзалізниці. Саме ця частина проблемна, бо там вчасно не ремонтують асфальт.
"Споруди низової частини, на яких спостерігається руйнування покриття, на сьогодні не зараховані до комунальної власності територіальної громади міста Києва", – відповіли в Дептрансі.
КМДА давно просила передати Дарницький міст у комунальну власність, щоби ремонтувати там дорогу. Але для цього міст мають остаточно добудувати й здати в експлуатацію. Наразі "Укрзалізниця" не повідомила, чи планують вони оголошувати тендер на добудову заїзду.
За даними на 2017 рік, він був завантажений на 80%. Тоді як інші мости – на 130%.
Причина низького попиту на цей міст у тому, що він не до кінця інтегрований в дорожню мережу, кажуть фахівці. Навіть після добудови зʼїздів на Березняки проблема залишилась.
"Дарницькому мосту зробили неповноцінну зв'язку на лівому березі. Але й на правому ця звʼязка обмежена. За задумом цей міст мав тунелем пройти й вийти на бульвар Дружби народів (зараз Міхновського). Тоді він би працював на повну, – пояснює в коментарі для Віледжа транспортний аналітик Дмитро Беспалов. – Але цей тунель уже неможливо зробити, бо на його шляху побудували якийсь бізнес-центр чи житловий комплекс".
У 2023 році компанія "ПроМобільність" провела моделювання того, як розподіляться транспортні потоки, якщо почергово перекривати київські мости на ремонти.
"Ми закривали Південний міст, дивились, як розподілиться трафік, потім міст Патона і так далі. І ми зʼясували, що тоді Дарницький міст і ці нові з'їзди завантажуються й працюють на повну. Ми зробили висновок, що Дарницький міст і його з'їзди – це стратегічний резерв на випадок ремонтів інших мостів. А ми якраз входимо в цю фазу, наступні років 10-20 ми будемо почергово або паралельно ремонтувати той чи інший міст. І тут, власне, Дарницький міст вступає в роботу. Він найновіший, і він готовий приймати цей попит", – пояснив Беспалов.
Повністю з результатами моделювання можна ознайомитися за посиланням:
https://pro-mobility.org/doslidzhennya/my-porahuvaly-tehniko-ekonomichnu-efektyvnist-novyh-zyizdiv-zayizdiv-darnyczkogo-mostu-v-kyyevi/
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍18❤3
🇺🇦 1000 днів тому росія почала повномасштабну війну. Утім по-справжньому війна триває не 1000 днів, а понад 10 років – 3925 днів. І лише повномасштабне вторгнення росії змусило весь світ усвідомити, що в Україні йде війна!
За цей час ми втратили багато гідних людей, які захищали Україну від російської орди. Пам'ятаємо кожного!
І віримо, що в цій страшній і кривавій війні ми вистоїмо та переможемо!
Слава Україні!
Фото – Нікіта Тітов.
За цей час ми втратили багато гідних людей, які захищали Україну від російської орди. Пам'ятаємо кожного!
І віримо, що в цій страшній і кривавій війні ми вистоїмо та переможемо!
Слава Україні!
Фото – Нікіта Тітов.
👍13🙏6👎1
❗️І до такої дати оголошуємо про збір для нашого колишнього колеги, спеціаліста з детального транспортного моделювання, який зараз захищає Україну в лавах ЗСУ – Дениса Новіцького. Збір триває на нагальні потреби його підрозділу – тепловізори, медикаменти, запчастини.
Задонатити можна на нашу банку, а ми переведемо усі зібрані кошти Денису і відзвітуємо про це! Збір триватиме до п'ятниці, тож будемо вдячні кожному, хто долучиться. Задонатити можна за посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/4msAsWwZ4K
Нагадуємо, що донати на нашу банку – це також спосіб підтримати діяльність нашого каналу. І ми пропонуємо вам цікаву історію – за кожну тисячу гривень, зібрану на банці, ми розповідатимемо вам про один цікавий об'єкт або кейс зі світу транспортного планування. Тож ви не тільки зможете допомогти нашим героям, але й дізнатися щось нове.
#про_можливості
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Задонатити можна на нашу банку, а ми переведемо усі зібрані кошти Денису і відзвітуємо про це! Збір триватиме до п'ятниці, тож будемо вдячні кожному, хто долучиться. Задонатити можна за посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/4msAsWwZ4K
Нагадуємо, що донати на нашу банку – це також спосіб підтримати діяльність нашого каналу. І ми пропонуємо вам цікаву історію – за кожну тисячу гривень, зібрану на банці, ми розповідатимемо вам про один цікавий об'єкт або кейс зі світу транспортного планування. Тож ви не тільки зможете допомогти нашим героям, але й дізнатися щось нове.
#про_можливості
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
❤13🙏2
ПроМобільність
Дарницький міст Дарницький залізнично-автомобільний міст, або міст Кірпи, досі майже справний, хоча проблеми є навіть з ним. Частково рух ним відкрили в 2010-му році, утім на ньому ще й досі не вистачає одного заїзду на лівому березі, щоб остаточно завершити…
🚧 У продовження вчорашньої теми з мостами – ще один матеріал від The Village про те, звідки ж стільки проблем із мостами в Києві й чому жарт про те, що лівий берег – це не Київ, може перестати бути жартом.
По-перше, кількість мостів у Києві не відповідає рівню автомобілізації й щільності вулично-дорожньої мережі. У Києві функціонують пʼять автомобільних мостів. Георгій Борисович Фукс (інженер, який брав участь у проєктуванні чотирьох київських мостів – мосту Метро, Північного, Південного й Подільсько-Воскресенського – ред.) ще на початку 80-х років доповідав тодішньому меру про те, що у 2000 році цих мостів у Києві повинно бути мінімум сім. Хоча на початку 80-х років прогнозували набагато менший рівень автомобілізації, ніж дійсно був у 2000-му. Який рівень автомобілізації зараз – розуміють всі.
По-друге, існує проблема з тим, що більшість робочих місць розташовані на правому березі. Через це зранку приблизно кожен другий працездатний мешканець лівого берега їде на роботу на правий, а ввечері – повертається.
Ще одна важлива проблема – мости не розраховані на таке навантаження. По кожному мосту щодобово пересувається приблизно 100 тисяч автомобілів на добу, тоді як при проєктуванні та будівництві більшості мостів розраховували на 10-50 тисяч.
Крім того за ними банально погано доглядають. Лише один з мостів віком 70–100 років – саме стільки складає термін служби мостів в Україні, відповідно до норм.
Ще одна проблема – мости будують не так, як запроєктували. І її не хочуть вирішувати навіть зараз. Так, при будівництві Подільсько-Воскресенський міст, за проєктом, на Валах мав бути лише заїзд на міст у бік лівого берега, зʼїзд же мав виходити на Набережно-Лугову до метро "Тараса Шевченка". Зараз же існує серйозна загроза того, що Поділ встане, коли на нього виїжджатимуть автівки з Троєщини.
Варіантів того, що робити, декілька, і вони можуть навіть реалізовуватися паралельно. Більш детально можна ознайомитися за посиланням, ми ж лише напишемо про них:
🛑 Створювати робочі місця на лівому березі;
🛑 Не будувати нові мости;
🛑 Вчасно проводити обстеження й ремонти;
🛑 Шукати гроші й ремонтувати аварійні мости;
🛑 Розвивати громадський транспорт і веломобільність;
🛑 Закрити один міст на ремонт, а сусідній перекрити для автомобілів.
Якщо ж не робити серйозних кроків, Київ ризикує розділитися навпіл. Адже якщо ви не ремонтуєте аварійний міст, то рано чи пізно він впаде. Навіть якщо руйнування не будуть серйозні й ніхто від цього не постраждає, міст однаково доведеться перекрити.
"Чим ми ризикуємо, якщо завтра перекриємо всі мости через Дніпро? Я можу сказати, що місто не зупиниться. Перші кілька днів буде шок. А потім місто підлаштується. Деякі люди просто змінять місце роботи, навчання, улюблену піцерію й підлаштуються під транспортну систему, – каже Беспалов. – Але транспортна доступність у Києві погіршиться. А за класифікацією Світового банку, гірша транспортна доступність – це шлях до бідності. Тому, бачите, ситуація з мостами потенційно веде киян до погіршення фінансового становища. Особливо це стосується лівого берега, тому що він буде відрізаний від робочих місць. Йому, до речі, доведеться створювати свої робочі місця, свої альтернативи правому берегу. І тоді буде два фактично Києва – лівий і правий".
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
По-перше, кількість мостів у Києві не відповідає рівню автомобілізації й щільності вулично-дорожньої мережі. У Києві функціонують пʼять автомобільних мостів. Георгій Борисович Фукс (інженер, який брав участь у проєктуванні чотирьох київських мостів – мосту Метро, Північного, Південного й Подільсько-Воскресенського – ред.) ще на початку 80-х років доповідав тодішньому меру про те, що у 2000 році цих мостів у Києві повинно бути мінімум сім. Хоча на початку 80-х років прогнозували набагато менший рівень автомобілізації, ніж дійсно був у 2000-му. Який рівень автомобілізації зараз – розуміють всі.
По-друге, існує проблема з тим, що більшість робочих місць розташовані на правому березі. Через це зранку приблизно кожен другий працездатний мешканець лівого берега їде на роботу на правий, а ввечері – повертається.
"У стандартній вулично-дорожній мережі відстань між магістралями загальноміського значення, а мости – це саме такі магістралі, може складати від 500 метрів до кілометра з чимось. Тобто на кожному умовному кілометрі Дніпра треба було би побудувати міст. Отже, теоретично їх мало бути десь 12–15", – пояснює транспортний аналітик, директор компанії "ПроМобільність" Дмитро Беспалов.
Ще одна важлива проблема – мости не розраховані на таке навантаження. По кожному мосту щодобово пересувається приблизно 100 тисяч автомобілів на добу, тоді як при проєктуванні та будівництві більшості мостів розраховували на 10-50 тисяч.
Крім того за ними банально погано доглядають. Лише один з мостів віком 70–100 років – саме стільки складає термін служби мостів в Україні, відповідно до норм.
"Чому так сталося? Вірогідно, ми за ними погано доглядали, невчасно чистили дренажі, можливо, узагалі не чистили, не закривали вчасно тріщини, не обробляли металеві поверхні спеціальними розчинами й так далі. Ці мости просто недофінансовані, недоглянуті, тому вони почали виходити з ладу раніше, ніж могли би", – пояснює Дмитро Беспалов.
Ще одна проблема – мости будують не так, як запроєктували. І її не хочуть вирішувати навіть зараз. Так, при будівництві Подільсько-Воскресенський міст, за проєктом, на Валах мав бути лише заїзд на міст у бік лівого берега, зʼїзд же мав виходити на Набережно-Лугову до метро "Тараса Шевченка". Зараз же існує серйозна загроза того, що Поділ встане, коли на нього виїжджатимуть автівки з Троєщини.
Варіантів того, що робити, декілька, і вони можуть навіть реалізовуватися паралельно. Більш детально можна ознайомитися за посиланням, ми ж лише напишемо про них:
Якщо ж не робити серйозних кроків, Київ ризикує розділитися навпіл. Адже якщо ви не ремонтуєте аварійний міст, то рано чи пізно він впаде. Навіть якщо руйнування не будуть серйозні й ніхто від цього не постраждає, міст однаково доведеться перекрити.
"Чим ми ризикуємо, якщо завтра перекриємо всі мости через Дніпро? Я можу сказати, що місто не зупиниться. Перші кілька днів буде шок. А потім місто підлаштується. Деякі люди просто змінять місце роботи, навчання, улюблену піцерію й підлаштуються під транспортну систему, – каже Беспалов. – Але транспортна доступність у Києві погіршиться. А за класифікацією Світового банку, гірша транспортна доступність – це шлях до бідності. Тому, бачите, ситуація з мостами потенційно веде киян до погіршення фінансового становища. Особливо це стосується лівого берега, тому що він буде відрізаний від робочих місць. Йому, до речі, доведеться створювати свої робочі місця, свої альтернативи правому берегу. І тоді буде два фактично Києва – лівий і правий".
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍12🤬4
🚘 Новий тиждень – новий звіт про трафік у Києві. В основі наших звітів лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Наразі цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 21:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.
Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 11-17 листопада, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:
🛑 понеділок – 50%;
🛑 вівторок – 54%;
🛑 середа – 48%;
🛑 четвер – 53%;
🛑 п’ятниця – 53%;
🛑 субота – 28%;
🛑 неділя – 17%.
Середня затримка цього тижня склала 43%, що є на 8% більше за середньотижневу затримку впродовж 2023 року, але збігається з затримкою минулого тижня.
Вже традиційно найбільш вагомим фактором, що впливав на рівень затримок в місті стали повітряні тривоги. Наприклад, у вівторок у вечірній пік затримка сягла 102%. Проте найбільше впадає в очі ранок середи – ми бачимо як зниження рівня ранкового піка, так і його зсув. Тривоги, що того дня тривали від ранку до 8:53, а потім ще в проміжку 9:10-10:07 призвели до явища відкладеного в часі попиту впродовж дня. Через перекриття руху як приватного, так і громадського транспорту через низку мостів південь лівобережжя вранці відчував справжній транспортний колапс – кілометри вулично-дорожньої мережі були заповнені транспортом, що майже не рухався понад годину. В результаті цього, навіть об 11:00 спостерігалися пікові значення затримок. Водночас варто зазначити, що такі ранкові події не мали помітного впливу на вечірній пік – він, як і завжди, досяг свого максимуму о 18:00, що говорить про те, що більшість киян поїхали додому за своїм стандартним графіком.
Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 32,9 млн грн (на 0,5 млн грн більше, ніж минулого тижня).
#про_Київ #про_трафік
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 11-17 листопада, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:
Середня затримка цього тижня склала 43%, що є на 8% більше за середньотижневу затримку впродовж 2023 року, але збігається з затримкою минулого тижня.
Вже традиційно найбільш вагомим фактором, що впливав на рівень затримок в місті стали повітряні тривоги. Наприклад, у вівторок у вечірній пік затримка сягла 102%. Проте найбільше впадає в очі ранок середи – ми бачимо як зниження рівня ранкового піка, так і його зсув. Тривоги, що того дня тривали від ранку до 8:53, а потім ще в проміжку 9:10-10:07 призвели до явища відкладеного в часі попиту впродовж дня. Через перекриття руху як приватного, так і громадського транспорту через низку мостів південь лівобережжя вранці відчував справжній транспортний колапс – кілометри вулично-дорожньої мережі були заповнені транспортом, що майже не рухався понад годину. В результаті цього, навіть об 11:00 спостерігалися пікові значення затримок. Водночас варто зазначити, що такі ранкові події не мали помітного впливу на вечірній пік – він, як і завжди, досяг свого максимуму о 18:00, що говорить про те, що більшість киян поїхали додому за своїм стандартним графіком.
Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 32,9 млн грн (на 0,5 млн грн більше, ніж минулого тижня).
#про_Київ #про_трафік
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍9❤4🙏1
🎤 Розвиток транспортної інфраструктури Києва, що треба змінити в транспортній політиці столиці і що місто може перейняти з досвіду Лейпцига. Про всі ці питання на каналі "Каштан news" говорив директор "ПроМобільності" Дмитро Беспалов. Повністю інтерв'ю можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=SnRhPheJ6Cs
Під час розмови, звичайно, поговорили і про нову схему руху на Вокзальній площі Києва. За словами Беспалова, розпочали ці зміни з реорганізації схеми руху з того, що сюди прийшли фахівці і рахували автомобілів, пішоходів.
Першим завданням, яке стояло, було впорядкування руху пішоходів на площі і автомобілів. Причому досягнути цього було потрібно без капітального ремонту Вокзальної площі.
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
https://www.youtube.com/watch?v=SnRhPheJ6Cs
Під час розмови, звичайно, поговорили і про нову схему руху на Вокзальній площі Києва. За словами Беспалова, розпочали ці зміни з реорганізації схеми руху з того, що сюди прийшли фахівці і рахували автомобілів, пішоходів.
"Потім була розроблена транспортна модель, тобто цифровий двійник, своєрідний зліпок, – пояснює Дмитро Беспалов. – Цифрова модель, вона – як гра, як симулятор того, що там відбувається. Валідується відповідно до зібраних даних і робиться висновок, що вона відповідає реальній ситуації".
Першим завданням, яке стояло, було впорядкування руху пішоходів на площі і автомобілів. Причому досягнути цього було потрібно без капітального ремонту Вокзальної площі.
"Розробили чотири, здається, концепції, які були промодульовані, змодульовані на цифровому двійнику, – говорить Беспалов. Тобто перш ніж впровадити в реальне життя, ви робите в цифровому середовищі, обираєте опцію – "розрахувати" і дивитесь, як це буде працювати. І відповідно це дало певні показники – швидкість, затримка, пропускна спроможність… Міська влада подивилася і обрала варіант, який вважала найбільш прийнятним, перспективним, який забезпечив найбільшу пропускну спроможність цієї площі. І при цьому, здається, при мінімізації вартості".
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
YouTube
«На грошах ми на позитив не вийдемо», — Дмитро Беспалов | Каштан.Інтервʼю
«Ми дозволяємо людям на чорних позашляховиках приймати рішення щодо розвитку громадського транспорту», — Дмитро Беспалов.
Київ прямує до транспортного колапсу? Коли ситуація стане критичною? Про це поговорили із транспортним планувальником, директором компанії…
Київ прямує до транспортного колапсу? Коли ситуація стане критичною? Про це поговорили із транспортним планувальником, директором компанії…
👍16❤1👎1
🚸 У Дніпрі облаштували перший діагональний пішохідний перехід. Пізніше для нього обіцяють встановити світлофор.
Пішохідний перехід облаштовано на перехресті вулиць Королеви Єлизавети й Харківської, біля ТРК "Міст-Сіті".
Фото та відео: Urban Dnirpo.
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Пішохідний перехід облаштовано на перехресті вулиць Королеви Єлизавети й Харківської, біля ТРК "Міст-Сіті".
Фото та відео: Urban Dnirpo.
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍28❤5🔥4🎉1
ПроМобільність
🚸 У Дніпрі облаштували перший діагональний пішохідний перехід. Пізніше для нього обіцяють встановити світлофор. Пішохідний перехід облаштовано на перехресті вулиць Королеви Єлизавети й Харківської, біля ТРК "Міст-Сіті". Фото та відео: Urban Dnirpo. #про_UA…
Ще один позитив з Дніпра – там зробили безперервним бульвар на проспекті Яворницького. Раніше, аби перейти по правилах, люди мали проходити три пішохідні переходи – тепер же можна спокійно перетинати проїжджу частину, просто йдучи прямо.
У коментарях незадоволені водії вже розповідають про майбутнє збільшення заторів, про те, що пішоходів треба навчити правил перетину переходу та про те, що "ніхто не ризикне".
Утім насправді це - максимально логічне і правильне рішення для міста.
Фото: Urban Dnirpo.
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
У коментарях незадоволені водії вже розповідають про майбутнє збільшення заторів, про те, що пішоходів треба навчити правил перетину переходу та про те, що "ніхто не ризикне".
Утім насправді це - максимально логічне і правильне рішення для міста.
Фото: Urban Dnirpo.
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍25❤12