ПроМобільність
1.62K subscribers
2.61K photos
143 videos
14 files
2.51K links
Канал про транспортне планування, моделювання, велотранспорт, електромобільність, громадський транспорт, сталу мобільність від розробників транспортної моделі Києва.
Download Telegram
Перевірив, як тривають протиаварійні роботи на мосту Метро, що розпочали наприкінці серпня. Зараз це один з етапів робіт з реставрації об'єкту. Міст, нагадаю, ввели в експлуатацію у 1965 році.

Наразі фахівці встановлюють тимчасові металеві підтримуючі конструкцї у прогонах споруди. Це забезпечить безпечну експлуатацію мосту без його закриття до початку реставрації.

Відбуваються підготовчі роботи з влаштування викаточних пірсів та підкранових естакад. Це дасть можливість виконувати основні роботи з монтажу металевих елементів підтримуючих конструкцій, влаштування льодорізів для забезпечення льодоходу. Розпочали віброзанурення паль у руслі річки Дніпро — для влаштування підтримуючих конструкцій мосту.

Сьогодні Міст Метро працює в обмеженому режимі щодо вантажопідйомності. На час виконання протиаварійних робіт рух авто та поїздів метрополітену спорудою збережений — між правим та лівим берегами Дніпра. Також забезпечене судноплавство.
😁11👍4
🛣 Нова схема організації руху на Вокзальній площі надалі залишається однією з топ-тем як транспортної спільноти, так і водіїв. І, очікувано, є як підтримка цих змін, так і категоричне несприйняття.

Важливо, що при реалізації цього проєкту влада Києва у повній мірі використала інструменти доказового транспортного планування: були зібрані дані про інтенсивності трафіку і пішоходів, була побудована транспортна модель (цифровий двійник) для існуючого стану, після чого були розроблені різні концепції реорганізації дорожнього руху, що дозволяють досягнути певного ефекту. 

Кожна з концепцій була змодельована у німецькому софті PTV Vissim, і відповідно для кожної з концепцій були отримані ключові показники ефективності (так звані KPIs). Проаналізувавши результати, київська влада вибрала одну із концепцій, розробила для неї план організації дорожнього руху, погодила його, включно з національною поліцією і, власне, впровадила.

Серед KPIs були: 

🛑середня швидкість і затримки окремо для індивідуального і громадського транспорту; 
🛑пропускна здатність; 
🛑кількість паркомісць. 

Обмеженнями для розробників концепцій стали:

🛑тільки рішення поточного, а не капітального ремонту, чи, тим більше, реконструкції (це накладає обмеження на інструменти, і фактично забороняє рухати бортовий камінь, робити підняті пішохідні переходи або інші "капітальні" заходи тощо); 
🛑мінімізація можливості порушувати правила дорожнього руху, у тому числі щодо паркування, інженерними методами та ін.

У новому блозі директор "ПроМобільності" Дмитро Беспалов пояснює, у чому важливість цих змін, чому велоінфраструктура має бути на Вокзальній площі та що буде з паркуванням:

https://pro-mobility.org/dumka/vokzalna-ploshha-u-kyyevi-chomu-czi-zminy-buly-neobhidni-ta-yaki-zadachi-potribno-bulo-realizuvaty/

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍198🤨1
🔍 "ПроМобільність" шукає стажера/стажерку зі знанням PTV Vissim. Тож долучайтеся до нашої команди!

До ваших обов'язків входитиме:

🛑розробка та калібрування транспортних моделей мікрорівня;
🛑аналіз та оптимізація дорожнього руху з використанням PTV Vissim;
🛑підготовка технічної документації та звітів за результатами моделювання;
🛑взаємодія з замовниками для збору вихідних даних та презентування результатів.

Ми розглядаємо студентів або випускників спеціальностей транспортного напрямку, прикладної математики, або споріднених напрямків.

Якщо вас зацікавила ця вакансія – переходьте за посиланням та дізнавайтесь більше про умови, обов'язки та необхідні навички, а також відправляйте свої резюме!

Також будемо вдячні, якщо поширите цю вакансію серед знайомих, яким могла б бути цікава ця робота!

#про_можливості

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍93
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🚲 Наступного разу, коли хтось вам скаже про "порожню велодоріжку," поясніть, що це через їхню ефективність. Ось приклад із Копенгагена 🇩🇰: цей відрізок дороги пропускає на велосипедах у 8 разів більше людей, ніж автівки. Але на фото найчастіше бачимо лише затори з машин. 🤔

Дякуємо за натхнення @anderspreben! 💡

Джерело: @BrentToderian у x.com

#про_база #про_світ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍2910👏2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
@OffGridTech_net у x.com додає: велодоріжки (і велосмуги) - це насамперед аварійні смуги, якими користуються велосипедисти, коли їх не потребують швидкі. 🚑 Велосипедисти можуть миттєво звільнити дорогу для медиків.

🚗🚗🚗 А ось щільний потік машин не може швидко поступитися дорогою екстреному транспорту.

#про_база

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍278🙏3
Євроколія в Україні

В Україні є кілька проєктів побудови європейської або стандартної колії 1435 мм.

1️⃣Це, наприклад, ділянка з Чернівців до Сучави, яка є частиною проєкту CEF по обʼєднанню міст Румунії, України, Молдови та Польщі. Будівництво має початися в 2025 році. На перший етап проєкту половину грошей на розбудову виділять з бюджету, інша половина – грантова. За проєктом євроколія має обʼєднати такі міста як Краків, Львів, Чернівці, Сучава та Унгени. Урядовці прогнозують, що проєкт поділять на частини, але наразі невідомо, на яких конкретно ділянках залізниці буде проходити колія. Це вирішать проєктувальники. Після остаточної експертизи буде відома вартість проєкту та порядок його втілення.

2️⃣Також активно обговорюється проєкт євроколії між Україною, Словаччиною та Угорщиною. В рамках цього проєкту вже будується євроколія між Чопом та Ужгородом. Укрзалізниця перекладає широку колію, вирівнюючи її на перегоні Струмківка—Чоп, де в подальшому також паралельно буде укладена євроколія. Ці роботи планується завершити вже цього року. Загальна вартість проєкту 1,3 млрд грн, 50% фінансується з фонду CEF. Першими поїдуть пасажирські поїзди. Пасажири проходитимуть контроль на вокзалі міста Ужгород.

Вже перекладено 3,5 км колій з 8,3 км необхідних. Крім того, відремонтовано міст і триває оновлення відповідних комунікацій. Наступним кроком стане електрифікація цієї дільниці. Також у планах — будівництво та електрифікація на дільниці між Ужгородом і Матевцями, щоб «доєднатися до словацьких залізниць». Протяжність дільниці становить 10 км.

Активні роботи тут розпочалися в серпні. Тоді ж оголосили, що роботи за проєктом будуть завершені в липні 2025 року. Хоча зараз цей термін більш розмитий - наприкінці другого–на початку третього кварталу 2025 року.

Проєкт передбачає:

• будівництво 22 км залізничної колії європейського стандарту;
• реконструкцію штучних споруд, об'єктів та мереж інженерного забезпечення;
• оснащення колії двостороннім напівавтоматичним блокуванням та пристроями мікропроцесорної диспетчерської централізації.

Укрзалізниця планує, що євроколія буде розроблятися в Україні паралельно з широкою колією 1520 мм.

«В основі підходу лежить оновлений в цьому році регламент ЄС, який стосується європейської транспортної мережі. Він передбачає розширення мережі на території України. Це чотири європейських транспортних коридори загальна довжина яких понад 3 300 км. Практично всі коридори проходять через місто Львів, які зроблять місто найбільшим залізничним хабом для розвитку євроінтеграції української залізниці», – відзначив Директор Департаменту стратегії та трансформації АТ “Укрзалізниця” Олег Яковенко.


Обидві мережі будуть спеціалізуватися на перевезеннях пасажирів. А щодо вантажів, то європейська колія буде орієнтована більше на перевезення контейнерів, а колія 1520 мм – на традиційні для України вантажі: зерна, руди тощо.

3️⃣Також розглядалася ідея побудови євроколії на ділянці Мостиська-Скнилів. Проєкт передбачає модернізацію наявної двоколійної лінії між Львовом та Мостиською, переробку однієї з головних колій та встановлення двосекційної сигналізації на обох основних коліях.

Більше деталей я не знайшла, бо, як я коментувала Укрінформу, комплексної програми, де можна було б подивитися, що буде будуватися в рамках TEN-T indicative maps наступні 5-10 років, немає, бо немає виділеного фінансування.
#залізниця
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
9👍2
🚃 У Дрездені в минулі вихідні пройшов День відкритих дверей у музеї трамваю. Зокрема, в рамках цього заходу відбулися поїздки історичними трамваями, які вже не використовуються як громадський транспорт у місті.

На фото представлені:

Gotha T59E з номером 1512 (1960 рік випуску);
Gotha B57 з номером 1413 (1959 рік випуску);
Tatra T4D з номерами 2000 (1967 рік випуску) і 222 (1968 рік випуску).

Щодо останніх, то в Україні використовується інша модель – Tatra T4SU, яка відрізняється від T4D великою перегородкою між салоном та кабіною водія.

#про_світ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍26😁31
Народна депутатка Анна Бондар у своєму фейсбуці підняла цікаве і важливе питання: https://www.facebook.com/share/p/orS3DNJf6DQd7GyD/ А Павло Сирватка, в.о.начальника управління вуличної інфраструктури Львівської міської ради, дуже влучно прокоментував.

А ви що думаєте з приводу цього?

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍27🤔6
🚃 17 листопада 2016 року у Львові відкрили нову трамвайну лінію на Сихів. Вона сполучила найбільший мікрорайон із центральною частиною міста.

У мережі X з'явилося декілька фотографій, де порівняли – вид до та після появи.

Один з користувачів навіть пожартував: "Виглядає так, наче трамвай привіз туди цивілізацію".

На жаль, цьогоріч Львівська міськрада не надала дані щодо восьми років роботи трамваю на Сихів, тож поділимося минулорічною статистикою, пам'ятаючи, що за цей рік більше людей скористалися трамваєм. Так, з 2016-го по 2023-й роки пасажиропотік на цій лінії склав 61,3 млн пасажирів.

Довжина трамвайної лінії на Сихів – 11,5 км, тут є 14 зупинок із Сихова до центру Львова, і 15 – у протилежний бік.

Тоді проєкт реалізували за рахунок кредиту від ЄБРР у розмірі 12 млн євро, гранту німецького уряду у 5 млн євро, технічної допомоги ЄС у розмірі 1,5 млн євро та за кошти з міського бюджету – 8,850 млн євро. Очевидно, що зараз вартість подібного проєкта була б вищою, утім все ще виглядає як доволі дешеве і ефективне рішення, яке було втілене в життя не так давно. І, сподіваємося, що ця трамвайна лінія може бути прикладом для інших міст, аби розвивати трамвайну інфраструктуру.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
33👍10