🚗 Продовжуємо звітувати про трафік у Києві. Нагадаємо, що в основі наших звітів лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Наразі цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 21:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.

Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 4 листопада – 10 листопада, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:

🛑понеділок – 42%;
🛑вівторок – 52%;
🛑середа – 49%;
🛑четвер – 55%;
🛑п’ятниця – 57%;
🛑субота – 28%;
🛑неділя – 16%.

Перший тиждень після канікул відзначився середньотижневою затримкою аж в 43%, що на 7% більше за показник минулого тижня, і на 8% більше за середньотижневу затримку впродовж 2023 року.

Окрім того, що батьки знову повезли дітей в школу, вже традиційно вагомим фактором впливу на трафік стали повітряні тривоги. Минулого тижня наслідки "шахедного терору" стали особливо дошкульними для киян: у вівторок, четвер та п’ятницю – три з п’яти робочих днів, тривоги тривали до 7-8 ранку, що зривало вихід громадського транспорту на маршрути, в тому числі й метро. Вплив цього був різним – якщо у вівторок ранковий пік просто зріс на 20%, то в четвер і п’ятницю піки зсунулися на годину – найбільша затримка була о дев’ятій ранку замість восьмої, та спадала вона лише після 11:00 години. Разом з цим, бачимо стабільно високі вечірні піки з середи по п’ятницю.

Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 32,4 млн. грн. (на 5,2 млн грн більше, ніж минулого тижня).

🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.

#про_Київ #про_трафік

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🛣 Нова схема організації руху на Вокзальній площі надалі залишається однією з топ-тем як транспортної спільноти, так і водіїв. І, очікувано, є як підтримка цих змін, так і категоричне несприйняття.

Важливо, що при реалізації цього проєкту влада Києва у повній мірі використала інструменти доказового транспортного планування: були зібрані дані про інтенсивності трафіку і пішоходів, була побудована транспортна модель (цифровий двійник) для існуючого стану, після чого були розроблені різні концепції реорганізації дорожнього руху, що дозволяють досягнути певного ефекту. 

Кожна з концепцій була змодельована у німецькому софті PTV Vissim, і відповідно для кожної з концепцій були отримані ключові показники ефективності (так звані KPIs). Проаналізувавши результати, київська влада вибрала одну із концепцій, розробила для неї план організації дорожнього руху, погодила його, включно з національною поліцією і, власне, впровадила.

Серед KPIs були: 

🛑середня швидкість і затримки окремо для індивідуального і громадського транспорту; 
🛑пропускна здатність; 
🛑кількість паркомісць. 

Обмеженнями для розробників концепцій стали:

🛑тільки рішення поточного, а не капітального ремонту, чи, тим більше, реконструкції (це накладає обмеження на інструменти, і фактично забороняє рухати бортовий камінь, робити підняті пішохідні переходи або інші "капітальні" заходи тощо); 
🛑мінімізація можливості порушувати правила дорожнього руху, у тому числі щодо паркування, інженерними методами та ін.

У новому блозі директор "ПроМобільності" Дмитро Беспалов пояснює, у чому важливість цих змін, чому велоінфраструктура має бути на Вокзальній площі та що буде з паркуванням:

https://pro-mobility.org/dumka/vokzalna-ploshha-u-kyyevi-chomu-czi-zminy-buly-neobhidni-ta-yaki-zadachi-potribno-bulo-realizuvaty/

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

Євроколія в Україні

В Україні є кілька проєктів побудови європейської або стандартної колії 1435 мм.

1️⃣Це, наприклад, ділянка з Чернівців до Сучави, яка є частиною проєкту CEF по обʼєднанню міст Румунії, України, Молдови та Польщі. Будівництво має початися в 2025 році. На перший етап проєкту половину грошей на розбудову виділять з бюджету, інша половина – грантова. За проєктом євроколія має обʼєднати такі міста як Краків, Львів, Чернівці, Сучава та Унгени. Урядовці прогнозують, що проєкт поділять на частини, але наразі невідомо, на яких конкретно ділянках залізниці буде проходити колія. Це вирішать проєктувальники. Після остаточної експертизи буде відома вартість проєкту та порядок його втілення.

2️⃣Також активно обговорюється проєкт євроколії між Україною, Словаччиною та Угорщиною. В рамках цього проєкту вже будується євроколія між Чопом та Ужгородом. Укрзалізниця перекладає широку колію, вирівнюючи її на перегоні Струмківка—Чоп, де в подальшому також паралельно буде укладена євроколія. Ці роботи планується завершити вже цього року. Загальна вартість проєкту 1,3 млрд грн, 50% фінансується з фонду CEF. Першими поїдуть пасажирські поїзди. Пасажири проходитимуть контроль на вокзалі міста Ужгород.

Вже перекладено 3,5 км колій з 8,3 км необхідних. Крім того, відремонтовано міст і триває оновлення відповідних комунікацій. Наступним кроком стане електрифікація цієї дільниці. Також у планах — будівництво та електрифікація на дільниці між Ужгородом і Матевцями, щоб «доєднатися до словацьких залізниць». Протяжність дільниці становить 10 км.

Активні роботи тут розпочалися в серпні. Тоді ж оголосили, що роботи за проєктом будуть завершені в липні 2025 року. Хоча зараз цей термін більш розмитий - наприкінці другого–на початку третього кварталу 2025 року.

Проєкт передбачає:

• будівництво 22 км залізничної колії європейського стандарту;
• реконструкцію штучних споруд, об'єктів та мереж інженерного забезпечення;
• оснащення колії двостороннім напівавтоматичним блокуванням та пристроями мікропроцесорної диспетчерської централізації.

Укрзалізниця планує, що євроколія буде розроблятися в Україні паралельно з широкою колією 1520 мм.

«В основі підходу лежить оновлений в цьому році регламент ЄС, який стосується європейської транспортної мережі. Він передбачає розширення мережі на території України. Це чотири європейських транспортних коридори загальна довжина яких понад 3 300 км. Практично всі коридори проходять через місто Львів, які зроблять місто найбільшим залізничним хабом для розвитку євроінтеграції української залізниці», – відзначив Директор Департаменту стратегії та трансформації АТ “Укрзалізниця” Олег Яковенко.

Обидві мережі будуть спеціалізуватися на перевезеннях пасажирів. А щодо вантажів, то європейська колія буде орієнтована більше на перевезення контейнерів, а колія 1520 мм – на традиційні для України вантажі: зерна, руди тощо.

3️⃣Також розглядалася ідея побудови євроколії на ділянці Мостиська-Скнилів. Проєкт передбачає модернізацію наявної двоколійної лінії між Львовом та Мостиською, переробку однієї з головних колій та встановлення двосекційної сигналізації на обох основних коліях.

Більше деталей я не знайшла, бо, як я коментувала Укрінформу, комплексної програми, де можна було б подивитися, що буде будуватися в рамках TEN-T indicative maps наступні 5-10 років, немає, бо немає виділеного фінансування.
#залізниця