🚲 👀 Харків вирішив оновити Концепцію велосипедного руху міста. Це питання розглянули на сесії міськради. Зокрема, депутати ухвалили рішення про втрату чинності концепції, яка була затверджена в 2016-му році.

У Департаменті будівництва та шляхового господарства Харкова пояснили, що версія 2016-го року не відповідає сучасним викликам і потребам міста, а також вимогам нормативно-правової документації, і тому потребує оновлення.

Натомість міський голова Ігор Терехов пообіцяв створити "нову програму, яка сприятиме розвитку велосипедного руху, який має бути в кожному сучасному місті. Для цього будуть проведені консультації, зокрема з громадськістю".

☝️ Уважно слідкуємо за тим, аби нова програма дійсно відповідала викликам сучасності та розвивала велосипедний рух у Харкові.

Фото – Depo.Харків.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚌 Міністерство інфраструктури презентувало портал autobus.gov.ua, на якому можна знайти інформацію про регулярні міжнародні автобусні маршрути. Серед його можливостей називають:

🛑обрати легального та перевіреного перевізника;
🛑спланувати безпечний маршрут;
🛑дізнатись, який пункт пропуску буде перетинати автобус та чи можна розраховувати на відсутність фізичних черг

Натомість міжнародних перевізників пасажирів запрошують приєднатися до тестування онлайн-кабінету для відкриття маршрутів. У ньому можливо буде:

🛑автоматично інтегрувати дані з ліцензії;
🛑самостійно будувати маршрути за геомітками;
🛑автоматично розраховувати час руху автобуса;
🛑автоматично розраховувати маршрут за обраними;
🛑автостанціями та населеними пунктами;
🛑подавати документи в електронному вигляді без зайвої бюрократії.

Загалом ці ініціативи виглядають добре – тепер важливо, аби реалізація та розвиток цих проєктів був на високому рівні.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🇺🇦 Вітаємо з Днем Державного Прапору! Віримо, що скоро він замайорить в українському Донецьку, Луганську, Севастополі, Маріуполі, Бердянську та в інших містах, тимчасово окупованих росіянами.

І пропонуємо наблизити цю мить, задонативши Віталію Терещуку, фахівцю з мікромоделювання, який тримав оборону на Харківському та Покровському напрямку, і чий транспорт потребує ремонту. Завтра, у День Незалежності, ми відправимо усі зібрані кошти, тож будемо вдячні, якщо долучитеся до збору, чим підтримаєте Сили оборони України та діяльність нашого каналу. Зробити це можна за посиланням 👉 https://send.monobank.ua/jar/4msAsWwZ4K

Слава Україні!

🌉 Журналісти LIGA.net випустили важливий текст, присвячений мосту Патона. У ньому вони спробували розібратися, у якому стані міст сьогодні, а також які кроки потрібні для його реставрації та відновлення, аби повернути міст Патона до його нормального стану.

10 років тому Київ допустив "недбалість", яка стала початком критичних аварійних процесів на мосту. Валерій Позняков, заступник директора Інституту електрозварювання, пояснює, що у 2013 році на мосту Патона оновлювали комунікації — для цього довелось розібрати тротуари по обидва боки мосту. Виникло дуже багато будівельного сміття, яке осіло на металевих конструкціях. Після дощу у смітті накопичувалась волога, яка й пришвидшила корозію металу. Найбільше корозія зачепила поздовжні металеві конструкції по обидва боки мосту.

Вже у 2014 році міст Патона було визнано частково аварійним, а 2017 року його зарахували до п‘ятого — "червоного" — стану експлуатації, який за усіма правилами вимагає перекриття споруди для ремонту.

💵 Детальніше про те, які проблеми в мосту, пропонуємо почитати всередині статті – там і про результати обстеження мосту в 2020-му році, і про те, як реставрувати міст. І якщо вирішити цю проблему теоретично можливо, то постає логічне запитання – де взяти гроші на практичне вирішення? Адже, за попередніми підрахунками німецьких інженерів, вартість реставрації мосту складає від 300 млн до 500 млн євро (13-22 млрд грн) – в середньому це четверта частина річного бюджету Києва.

Журналісти звернулися за коментарем у цьому питанні до директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова. Він пояснює, що виходом можуть стати гроші інвесторів або кредитні кошти міжнародних донорів. Ще один варіант – створення так званого консорціуму, коли за фінансування візьмуться декілька міжнародних організацій, кожна з яких вкладе свою частку інвестицій. Також можна розглядати варіант гібридного фінансування – коли частину зобов’язань бере на себе Україна, а іншу частину – міжнародні донори.

"Найбільш реалістичним, на мою думку, є сценарій, коли на проєкт зайде якась міжнародна організація з грошима або кредитор. Так, потім нам доведеться повертати ці гроші, можливо, навіть згодом доведеться реструктуризувати борги, але проблему буде вирішено – міст відновлять", – пояснює Дмитро Беспалов.

У 2023 році обов’язок Києва врятувати міст Патона взяла Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області. Тоді фахівці й почали шукати донорів, які готові взятися за цей проєкт. І знайшли – першим потенційним інвестором стала Британська торгово-промислова палата, яка попередньо зацікавилася в тому, щоб дати кошти на реставрацію мосту. Але проєкт так і не пішов далі переговорів.

"Причиною цього стало те, що британське фінансування виявилось для нас дуже дорогим. Річ у тому, що 60% робіт та матеріалів мали бути британського походження, а ціни там дуже високі. Тобто замість української балки ми мали купувати британську, яка утричі дорожча. І наші чиновники навіть не знали, як це вписати у законодавство", – розповів Дмитро Беспалов.

Пізніше, у 2024 році, у ролі донора до проєкту намагались залучити Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), а сам проєкт з реставрації мала розробляти японська компанія Miyamoto. Переговори з інвесторами затягнулись, а коли міністра інфраструктури Олександра Кубракова звільнили з посади, японці взагалі вийшли з проєкту.

"Усі інші спроби залучити міжнародні організації на проєктування чи реставрацію були безрезультатними — ніхто не хоче з нами розмовляти, – ділиться Беспалов й додає, що у донорів до українців є дві претензії: – Ми не можемо нормально підготувати первинні документи й у нас не налагоджений проєктний менеджмент – постійні перестановки, плинність кадрів, ми не вміємо нормально комунікувати".