😲 У Львівській області водії приміських та міжміських маршрутів, ймовірно, приховують справжній прибуток. Так, в середньому вони роблять менше 2 готівкових транзакцій на день. Про це повідомив інвестор з впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду на Львівщині Smart Ticket Technology.

У середньому щоденно автобус на обласних маршрутах Львівщини перевозить 150 пасажирів. Щоденно виїжджають приблизно на лінію 650 автобусів. Відповідно, за оцінками Smart Ticket Technology, орієнтовна щоденна середня загальна кількість транзакцій має становити приблизно 97 500 транзакцій. Або приблизно від 150 транзакцій (готівкових/безготівкових) на один автобус.

Утім реалії відрізняються від попередніх оцінок.

"Станом на 9 серпня перевірено та налаштовано на облік готівки загалом по області 556 автобусів. За період з 1 по 9.08 здійснено всього 8 420 транзакції, або приблизно 1,7 транзакції в день на одному автобусі. Тобто водії за день в середньому обліковують не більше двох пасажирів. Ці дані свідчать про блокування роботи АСООП та порушення інвестиційної угоди!" – наголошують в Smart Ticket Technology.

Ще більше неприємна тенденція Львівщини простежується у порівнянні з Черкаською областю, яка теж є проєктом Smart Ticket Technology. Так, станом на 10 липня у Львівській області встановлено та обслуговується 897 транспортних засобів, натомість у місті Черкаси встановлено та обслуговується 234 транспортні засоби. Утім, у червні в Черкасах було здійснено 614 340 безготівкових транзакцій проти 37 559 безготівкових транзакцій на Львівщині. Тобто, при меншій кількості транспортних засобів, у Черкасах транзакцій більш ніж у 16 разів.

Також в компанії нагадали, як відбувається облік готівки і що це таке: при отриманні від пасажирів оплати за проїзд готівкою, водій обирає на валідаторі відповідний тариф (валідатор друкує квиток, який повинен отримати пасажир). Далі інформація через валідатор фіксується і обліковується в системі АСООП. Відповідно відбувається не лише повний облік пасажиропотоку, а й фіксується весь обіг готівкових коштів у громадському транспорті області.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

Ⓜ️ Будівництво метро на Виноградар: комунальне підприємство "Київський метрополітен" опублікувало договір, вартість якого складає 13,785 млрд грн при очікуваній вартості 13,956 млрд грн.

Постачальником виступає ТОВ "Група компаній "Автострада". Термін завершення робіт, зазначений в договорі, – 30 грудня 2026-го року.

До переліку робіт входить спорудження станцій "Мостицька" та "Проспект Правди", а також перегонів від станції "Сирець" до нових станцій.

Засновник компанії Максим Шкіль обіцяв, що на першому етапі компанія планує розпочати роботи за власний рахунок, без авансів. Загальну суму інвестицій в цей проєкт компанія оцінює у понад $50 млн.

☝️ Варто зазначити і трошки бекграунду. У травні 2024-го року КП "Київський метрополітен" уклало договір із ТОВ "СП "Автострада" на капремонт перегінного тунелю Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену (між станціями "Деміївська" та "Либідська" за 445,49 млн грн. Тоді закупівлю провели без відкритих торгів, прояснивши це терміновістю виконання робіт. Крім того, замовник вказав, що на етапі визначення очікуваної вартості робіт "Автострада" запропонувала найнижчу ціну.

До цього компанія не мала досвіду будівництва метрополітену, утім була найбільшим будвельним підрядником в Україні: у період з 2022-го по липень 2023-го року компанія отримала державних замовлень на 46,78 млрд грн.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚲 👀 Харків вирішив оновити Концепцію велосипедного руху міста. Це питання розглянули на сесії міськради. Зокрема, депутати ухвалили рішення про втрату чинності концепції, яка була затверджена в 2016-му році.

У Департаменті будівництва та шляхового господарства Харкова пояснили, що версія 2016-го року не відповідає сучасним викликам і потребам міста, а також вимогам нормативно-правової документації, і тому потребує оновлення.

Натомість міський голова Ігор Терехов пообіцяв створити "нову програму, яка сприятиме розвитку велосипедного руху, який має бути в кожному сучасному місті. Для цього будуть проведені консультації, зокрема з громадськістю".

☝️ Уважно слідкуємо за тим, аби нова програма дійсно відповідала викликам сучасності та розвивала велосипедний рух у Харкові.

Фото – Depo.Харків.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚌 Міністерство інфраструктури презентувало портал autobus.gov.ua, на якому можна знайти інформацію про регулярні міжнародні автобусні маршрути. Серед його можливостей називають:

🛑обрати легального та перевіреного перевізника;
🛑спланувати безпечний маршрут;
🛑дізнатись, який пункт пропуску буде перетинати автобус та чи можна розраховувати на відсутність фізичних черг

Натомість міжнародних перевізників пасажирів запрошують приєднатися до тестування онлайн-кабінету для відкриття маршрутів. У ньому можливо буде:

🛑автоматично інтегрувати дані з ліцензії;
🛑самостійно будувати маршрути за геомітками;
🛑автоматично розраховувати час руху автобуса;
🛑автоматично розраховувати маршрут за обраними;
🛑автостанціями та населеними пунктами;
🛑подавати документи в електронному вигляді без зайвої бюрократії.

Загалом ці ініціативи виглядають добре – тепер важливо, аби реалізація та розвиток цих проєктів був на високому рівні.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🇺🇦 Вітаємо з Днем Державного Прапору! Віримо, що скоро він замайорить в українському Донецьку, Луганську, Севастополі, Маріуполі, Бердянську та в інших містах, тимчасово окупованих росіянами.

І пропонуємо наблизити цю мить, задонативши Віталію Терещуку, фахівцю з мікромоделювання, який тримав оборону на Харківському та Покровському напрямку, і чий транспорт потребує ремонту. Завтра, у День Незалежності, ми відправимо усі зібрані кошти, тож будемо вдячні, якщо долучитеся до збору, чим підтримаєте Сили оборони України та діяльність нашого каналу. Зробити це можна за посиланням 👉 https://send.monobank.ua/jar/4msAsWwZ4K

Слава Україні!

🌉 Журналісти LIGA.net випустили важливий текст, присвячений мосту Патона. У ньому вони спробували розібратися, у якому стані міст сьогодні, а також які кроки потрібні для його реставрації та відновлення, аби повернути міст Патона до його нормального стану.

10 років тому Київ допустив "недбалість", яка стала початком критичних аварійних процесів на мосту. Валерій Позняков, заступник директора Інституту електрозварювання, пояснює, що у 2013 році на мосту Патона оновлювали комунікації — для цього довелось розібрати тротуари по обидва боки мосту. Виникло дуже багато будівельного сміття, яке осіло на металевих конструкціях. Після дощу у смітті накопичувалась волога, яка й пришвидшила корозію металу. Найбільше корозія зачепила поздовжні металеві конструкції по обидва боки мосту.

Вже у 2014 році міст Патона було визнано частково аварійним, а 2017 року його зарахували до п‘ятого — "червоного" — стану експлуатації, який за усіма правилами вимагає перекриття споруди для ремонту.

💵 Детальніше про те, які проблеми в мосту, пропонуємо почитати всередині статті – там і про результати обстеження мосту в 2020-му році, і про те, як реставрувати міст. І якщо вирішити цю проблему теоретично можливо, то постає логічне запитання – де взяти гроші на практичне вирішення? Адже, за попередніми підрахунками німецьких інженерів, вартість реставрації мосту складає від 300 млн до 500 млн євро (13-22 млрд грн) – в середньому це четверта частина річного бюджету Києва.

Журналісти звернулися за коментарем у цьому питанні до директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова. Він пояснює, що виходом можуть стати гроші інвесторів або кредитні кошти міжнародних донорів. Ще один варіант – створення так званого консорціуму, коли за фінансування візьмуться декілька міжнародних організацій, кожна з яких вкладе свою частку інвестицій. Також можна розглядати варіант гібридного фінансування – коли частину зобов’язань бере на себе Україна, а іншу частину – міжнародні донори.

"Найбільш реалістичним, на мою думку, є сценарій, коли на проєкт зайде якась міжнародна організація з грошима або кредитор. Так, потім нам доведеться повертати ці гроші, можливо, навіть згодом доведеться реструктуризувати борги, але проблему буде вирішено – міст відновлять", – пояснює Дмитро Беспалов.

У 2023 році обов’язок Києва врятувати міст Патона взяла Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області. Тоді фахівці й почали шукати донорів, які готові взятися за цей проєкт. І знайшли – першим потенційним інвестором стала Британська торгово-промислова палата, яка попередньо зацікавилася в тому, щоб дати кошти на реставрацію мосту. Але проєкт так і не пішов далі переговорів.

"Причиною цього стало те, що британське фінансування виявилось для нас дуже дорогим. Річ у тому, що 60% робіт та матеріалів мали бути британського походження, а ціни там дуже високі. Тобто замість української балки ми мали купувати британську, яка утричі дорожча. І наші чиновники навіть не знали, як це вписати у законодавство", – розповів Дмитро Беспалов.

Пізніше, у 2024 році, у ролі донора до проєкту намагались залучити Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), а сам проєкт з реставрації мала розробляти японська компанія Miyamoto. Переговори з інвесторами затягнулись, а коли міністра інфраструктури Олександра Кубракова звільнили з посади, японці взагалі вийшли з проєкту.

"Усі інші спроби залучити міжнародні організації на проєктування чи реставрацію були безрезультатними — ніхто не хоче з нами розмовляти, – ділиться Беспалов й додає, що у донорів до українців є дві претензії: – Ми не можемо нормально підготувати первинні документи й у нас не налагоджений проєктний менеджмент – постійні перестановки, плинність кадрів, ми не вміємо нормально комунікувати".