🌉 Насправді ж, попри заяву директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслана Кандибора про те, що цей міст останній раз обстежувався у 2020 році та його аварійність не передбачалась, усі розуміють, що проблема зношеності інфраструктури абсолютно не нова.

І те, що сталося вчора, цілком очікувано, враховуючи суттєве недофінансування утримання транспортної інфраструктури міста Києва. Тільки в грудні в нас виходив блог з риторичним запитанням "Чи ризикує Київ і надалі втрачати транспортну інфраструктуру" в майбутньому, а зараз ми вже маємо результати.

Так само варто порадити вам, шановні читачі, а також чиновникам наш блог "П’ять мораторіїв, які Києву потрібно ввести негайно". Одним з мораторіїв, які ми наполегливо радили запровадити був мораторій на будівництво додаткової інженерно-транспортної інфраструктури допоки наявна не буде приведена до належного стану. Звичайно, ми знаємо тендер на протиаварійні роботи на мосту Метро за 2 млрд. грн, який цілком підпадає під тезу про "приведення наявної інфраструктури до належного стану", утім лише цього недостатньо! Тим паче, що будівництво додаткової інженерно-транспортної інфраструктури, що вимагає додаткового залучення коштів, які могли б піти на протиаварійні та ремонтні роботи на більш критичних об'єктах, теж продовжується.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність

🌉 Продовжимо тему обговорення київських мостів, адже цього тижня "хедлайнером" київських новин знову став один зі столичних шляхопроводів – Повітрофлотський. Видання liga.net випустило матеріал "Місто "втомлених" мостів. Чому у Києві руйнуються шляхопроводи та які найаварійніші", і запросило директора компанії "ПроМобільність" Дмитра Беспалова, аби говорити про мости столиці.

Чому почав руйнуватись Повітрофлотський шляхопровід?

За словами Беспалова, одна з можливих причин руйнування полягає у неякісних планових роботах, під час яких у консолі пішохідних тротуарів потрапили вода та бруд, і почали поступово руйнувати консолі пішохідних тротуарів. "Хороша" новина полягає в тому, що руйнування поки що відбулося на пішохідній частині, і на автомобільний трафік не впливає. Однак, у разі подальшого руйнування, споруду доведеться перекривати. І в такому випадку наслідки для транспортної системи можуть бути значно критичніші.

Які ще мости у Києві "проблемні"?

Дмитро Беспалов пояснює, що будь-який об’єкт транспортної інфраструктури має п’ять експлуатаційних станів, або "станів аварійності". Перший стан – це коли об’єкт взагалі не має проблем, наприклад – новий, щойно збудований міст. П’ятий – це непрацездатний стан. Простими словами – аварійний.

❗️Загалом у Києві налічується 60 великих мостів – ідеться про габаритні розв’язки та мости над Дніпром, які мають високу пропускну здатність та критичне значення для транспортної системи. Однак, поза тим, у Києві ще є десятки пішохідних мостів, а також мостів над лініями залізниці. Загалом у столиці більш як сотня шляхопроводів та мостових переходів. У якому стані вся ця інфраструктура зараз – публічно не відомо. Щоб це дізнатися – кожен об’єкт має досліджувати спеціальна комісія. Востаннє у 2020 році у КМДА повідомляли, що аварійними у Києві вважаються 28 шляхопроводів (є в останньому, п’ятому стані працездатності). Виходить, що третина мостів у Києві — у критичному стані, тобто ними не можна користуватись.

Очевидно, що місто не може одночасно демонтувати всі аварійні шляхопроводи й побудувати нові. Потрібно поступово обмежувати рух цими спорудами та робити капітальні ремонти, каже Беспалов.

❌Найбільша увага зараз прикута до двох аварійних мостів — до мосту Патона та мосту Метро, через який проходить червона гілка метрополітену. Особливими ці мости робить їхня безальтернативність та висока пропускна здатність — в середньому ними проїжджають понад 150 тисяч авто на добу. Варіанти повного перекриття цих мостів задля ремонту сьогодні важко уявити, адже місто просто зупиниться.

За словами експерта, реальна кількість аварійних дорожньо-транспортних споруд у Києві може бути ще більшою, ніж офіційна цифра від КМДА.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність

🚗 Приклад чергового безвідповідального рішення щодо безпеки пішоходів – повторне встановлення зеленої стрілки, яка дозволяє поворот при червоному сигналі світлофора на Дніпровській набережній у Києві. На це звернув увагу Костянтин Щербаченко у Facebook.

"Дуже сумнівне рішення, зважаючи на кількість пішоходів які переходять і набережну і вулицю Ахматової. Зважаючи на відсутність переходу через набережну з іншого боку, фактично весь потік пішоходів до/від "Рівер мола" використовує ці два переходи. І встановленням стрілки, автори цього рішення наражають їх на небезпеку, дозволяючи постійний правий поворот з набережної на Ахматової. Так, сьогодні ці потоки пішоходів ускладнюють поворот, коли пішоходи переходять Ахматової, і водії шукають шпарини в їх потоці. Але це ж не привід дозволяти автомобільний слалом між пішоходами ще й на Дніпровській набережній", – зазначає автор.

Ймовірно, такі кейси мають бути розглянуті новим Департаментом міської мобільності, і рішення проблем має бути знайдено. Тим паче, що рішення таких проблем у світовій практиці є. Наприклад, це може бути як лідируючі пішохідні інтервали, завдяки яким зелене світло для автомобілістів запалюється на 3 секунди пізніше, ніж для пішоходів. Це даватиме водіям змогу бачити пішоходів, які почали переходити вулицю, а не спонукатиме їх повернути швидше за пішоходів та велосипедистів.

Глобально ж це перехрестя, ймовірно, потребує проведення транспортного моделювання та перепланування.

Фото – Костянтин Щербаченко.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність

💳 Львів із 1 липня у тестовому режимі запускає безоплатну пересадку у всьому громадському транспорті.Йдеться про можливість здійснити пересадку на інший автобус, трамвай чи тролейбус впродовж 40 хвилин після першої валідації без додаткової оплати. Така послуга буде доступна для власників міської картки ЛеоКарт. Про це повідомила Львівська міська рада.

За всі валідації, здійснені в межах 40 хвилин, пасажир заплатить як за одну – 13 грн. Усі пересадкові поїздки потрібно обов’язково реєструвати в кожному транспортному засобі.

"Технічно кошти резервуються за кожну валідацію. До прикладу, якщо людина зробила три пересадки в межах 40 хвилин, на рахунку ЛеоКарт зарезервує 39 грн. Але під час вечірнього клірингу система підсумує інформацію про всі поїздки у громадському транспорті і якщо пасажир встиг змінити громадський транспорт до 40 хвилин, то з рахунку спише лише 13 гривень. Актуальний баланс ЛеоКарт відображатиметься наступного дня. Тож вже наступного дня при перевірці балансу своєї ЛеоКарт людина побачить, що за всі пересадкові поїздки, здійснені в межах 40 хвилин, в неї списало лише 13 гривень. Тому важливо, щоб пасажири, які планують здійснювати пересадку, заздалегідь подбали про достатній баланс на транспортній картці", – пояснив керівник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.

Фото – Львівська міськрада.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність

✍️ Президент підписав закон №5705 щодо запровадження електронних квитків в автомобільному та міському електричному транспорті.

Законом передбачено, що є-квиток може бути використаний як правова підстава для укладення договору перевезення пасажира та багажу (як це діє у випадку з паперовим). Крім того, мають бути створені умови для належного функціонування автоматизованої системи оплати вартості проїзду в міському пасажирському транспорті.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність

🚆 Компанія Ukrainian Railways Cargo Poland отримала можливість повноцінного виходу на європейський ринок залізничних вантажоперевезень. Необхідну для цього ліцензію залізничного перевізника надало Управління залізничного транспорту Польщі.

Це один з кроків "Укрзалізниці" на шляху до створення повноцінного міжнародного залізничного оператора. Наразі триває робота над розробкою та узгодженням міжнародних маршрутів.

Ukrainian Railways Cargo Poland на першому етапі своєї роботи сконцентрується на підвищенні обсягу перевезень через українсько-польські прикордонні переходи. Завдяки цьому польські та українські вантажовідправники матимуть змогу здійснювати перевезення "від дверей до дверей" та від одного оператора, без необхідності укладати низку договорів з різними компаніями.

У плани компанії входить можливість оперувати рухомим складом для колії шириною і 1435, і 1520 мм, що дозволить ефективно працювати на усіх прикордонних переходах з Польщею. Повноцінні комплексні послуги з перевезень Ukrainian Railways Cargo Poland розпочне вже наступного року.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність

🇺🇦 Вітаємо всіх з Днем Конституції, і бажаємо, аби права кожного українця були захищені!