💬 Також на засіданні виступив директор компанії "ПроМобільність" Дмитро Беспалов. Наводимо повний текст його виступу:

"Мене звати Дмитро Беспалов, я експерт з доказового транспортного планування. Понад 15 років викладаю; займаюся транспортним моделюванням, в основному в міжнародних проєктах.

Ми проаналізували проєкт рішення про утворення нового Департаменту міської мобільності, поданий міським головою Києва. Обговорили з академічною спільнотою, з різними ГО: Пасажири Києва, Vision Zero, Асоціацією аудиторів безпеки дорожнього руху, ІнфраРада і вирішили його підтримати (з деякими зауваженнями, про які далі). Наш аналіз описаний в блозі на pro-mobilityі.org та на нашому телеграм-каналі ПроМобільність. Будь ласка, ознайомтесь.

Поки що історію транспортного планування Києва важко назвати успішною. Розробка нами транспортної моделі (цифрового двійника) Києва у 2014-2015 роках давала надії на розвиток доказового транспортного планування. На її базі ґрунтувалася транспортна частина Стратегії Києва 2025 з 5% переміщень на вело до 2025 року; був розроблений План сталого розвитку міського транспорту від Світового Банку, який мав знизити собівартість перевезення 1 пасажира на 13% та ще багато корисних планів і стратегій які не були реалізовані. Разом із цим багато з обʼєктів наявної інженерно-транспортної інфраструктури Києва прийшли у непрацездатний стан і вимагають негайних капітальних ремонтів.

Як наслідок, кількість автомобілів у Києві зростає: з 600+ т. у 2015 до понад 1 млн., зафіксованих у 2021. Київ - лідер по заторах в світі, транспортна доступність для киян вірогідно продовжує погіршуватися і середній час поїздки з дому на роботу давно перевищує рекомендовані ДБНом 45 хвилин.

Поруч з обʼєктивними факторами, наприклад дисбалансом розселення, економічною спроможністю, пандемією і війною, це є наслідок транспортної політики. Зі сторони виглядає так, що Департамент транспортної інфраструктури Києва останніми роками зосереджений на будівництві і експлуатації, на хард заходах, і йому не до транспортного планування, що також розглядає софт заходи. Новий Департамент міської мобільності може зайнятися саме цим напрямком, розвантаживши ДТІ і підготувавши таким чином його до буму будівельних робіт, повʼязаних з відновленням інфраструктури Києва.

Ми звернули увагу, що у базовому проєкті рішення до сфери відповідальності нового Департаменту не включили Київський метрополітен і Київпастранс. Якщо припустити, що Київ щодня генерує близько 6 млн. переміщень, то близько 1,5 млн. переміщень припадають на Київський метрополітен і Київпастранс. Це 25% всієї мобільності, при чому, можливо найсталіша її складова. На нашу думку це треба включати в сферу відповідальності департаменту, зі словом “мобільність” в назві. Як і моніторинг міської мобільності та використання принципів доказового транспортного планування і транспортного моделювання при формуванні завдань на проєктування і будівництво, що необхідно для відновлення наших міст із залученням іноземних партнерів.

Пропоную депутатам підтримати зміни поточного business-as-usual в сфері транспортного планування Києва, бо він не дає результатів і підтримати проєкт рішення про утворення нового Департаменту. Потенційному директору нового Департаменту треба встановити чіткі KPIs, наприклад привести час середньої поїздки на громадському транспорті в Києві до ДБНих 45 хв".

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність

💬 Тепер і сам заступник голови КМДА Костянтин Усов дав свій коментар щодо сьогоднішнього засідання Київради. Зокрема, він заявив що "впливова внутрішня бюрократія мерії чинить колосальний спротив".

Усов нагадав, що впродовж наступних 10 днів можна подати додаткові правки.

"Змінювати підсумковий документ можна. Однак перетворювати добру ідею на пшик – це погана ідея. Будемо дивитися, хто візьме на себе функцію вносити дискредитуючі зміни, метою яких є просто залишити в транспорті Києва все так як воно є", – заявив Усов.

Що ж, чекаємо на другий раунд створення Департаменту міської мобільності.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність

🖊 Кабмін 18 червня ухвалив постанову, якою внесли зміни до процедури ліцензування українських перевізників. Ця зміна допоможе привести діяльність українських перевізників до європейських стандартів.

Ключова мета змін – швидка та повністю оцифрована процедура отримання ліцензії на перевезення.

Зміни стосуються діяльності автомобільних перевізників у сфері:

🛑міжнародних перевезень пасажирів та вантажів;
🛑перевезень небезпечних вантажів та небезпечних відходів;
🛑внутрішних перевезень пасажирів.

✅ Серед ключових змін, які передбачені постановою Кабміну:

🛑припинення спрощеної процедури видачі ліцензій на перевезення, так звані "воєнні ліцензії";

🛑забезпечення інтеграції Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки з реєстрами Міністерства юстиції, Державної податкової служби, Пенсійного фонду;

🛑зменшення терміну розгляду заяв на отримання ліцензій з 5 до 3 робочих днів;

🛑запровадження норми щодо обов’язкового проходження водіями професійного навчання та наявності сертифікату професійної компетентності – вона набуде чинності через один рік після ухвалення змін до постанови.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність