🦁 "Укрзалізниця" планує розпочати проєктування реконструкції головного вокзалу Львова. Усе – щоб зробити його безбар'єрним. Сьогодні у місті відбулася зустріч керівництва "Укрзалізниці", представників місцевої влади Львова, громадських організацій та представників найбільших реабілітаційних центрів України.

Проєкт реконструкції передбачатиме підвищення перонів для зручного доступу до вагонів, встановлення ліфтів, реставрацію сходів та тунелів за нормами безбарʼєрності тощо.

Варто зазначити, що європейська практика передбачає комбінування ліфтів та ескалаторів для більшої доступності. Усе через те, що ліфти мають доволі низьку пропускну здатність, через що там можуть виникати "затори". Для вокзалу Львова, де вже зараз доволі вузький тунель, що веде до платформ, це може стати доволі серйозною проблемою.

Під час зустрічі учасники також обговорили питання щодо розвитку інклюзивності на вокзалі Львова та залізничної транспортної системи у львівському регіоні. Також залізничники провели консультаційну зустріч із проєктними та архітектурними компаніями. Ця зустріч мала на меті залучення якомога більшої кількості учасників для конкуренції на майбутній закупівлі й облаштування максимально ефективного інклюзивного та безпекового простору.

Фото – Lviv Travel.

#про_UA

🌉 Продовжуємо тему мостів, і цього разу говоримо про Подільський мостовий перехід. Ще у квітні міський голова Віталій Кличко заявив:

Робимо все, щоб рух автомобільного транспорту Подільсько-Воскресенським мостом повністю запустити у вересні», – наголосив Віталій Кличко.

Учора ж, під час сесії Київради, Кличко підтвердив ці наміри, зазначивши, що ремонт мосту Метро почнеться після того, як відкриють рух Подільським мостом:

Після того, коли ми відкриємо рух Подільсько-Воскресенським мостом, ми будемо частково перекривати рух мостом Метро в зв’язку з ремонтом. Запустити рух по мосту усього транспорту вже планується у вересні, коли підрядник обіцяє доробити виїзд на вулицю Бальзака.

Отже, "фіксуємо для історії", рух для автомобілів Подільським мостом має бути відкритий вже у вересні. Утім скільки коштуватиме цей міст та чи вистачить його для того, аби повністю задовільнити попит киян, що рухаються з одного берега столиці на інший? У цьому питанні вирішили розібратися журналісти видання NV. Також вони звернулися за експертним коментарем до директора компанії "Про Мобільність" Дмитра Беспалова.

💴 Роман Лісневський, директор КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва", повідомив, що кошторисна вартість будівництва становить 19,9 млрд грн за цінами 2021 року. Утім і ця сума неостаточна.

Дмитро Беспалов пояснює, що для повноцінної роботи транспортної розв’язки одного мосту недостатньо – потрібно побудувати ще й підземний тунель під правобережною столичною Татаркою з виходом біля станції метро Лук’янівська. Поки цього не станеться, увесь транспортний потік йтиме з правого берега через і так переповнені вулиці Нижній і Верхній Вал, а з лівого – через масив Воскресенка та вул. Петра Вершигори. І це створить затори.

🤔 Наскільки ж міст допоможе ситуації в Києві?

За даними Кличка, проєктна пропускна спроможність довгоочікуваного об'єкту становитиме 60 тис. авто на добу. Однак це не врятує ситуацію.

За словами Дмитра Беспалова, навантаження на кожен міст через Дніпро становить 80−100 тис. автомобілів. А в години "пік" вона втричі перевищує пропускну. Поглиблює проблему і той факт, що 40% населення столиці живе на лівому березі, проте 80% робітників їдуть в офіси на правий.

Радянські розробники залишили нам дуже незручну транспорту модель міста. Вони пояснювали, що планували створити діловий центр на лівому березі, він мав бути розташований на території Експоцентру.

Ситуація погіршується, оскільки два з п’яти наявних мостів через Дніпро — Патона та Метро — перебувають в аварійному стані.

"Корозія деяких елементів на мосту Патона досягла вже 80%, він в аварійному стані й тримається завдяки шаленому запасу міцності, який заклали проєктанти", — додає Беспалов.

Ще у 2021 році Кличко зізнався, що молиться щодня, щоб з мостом Патона все було нормально. Київ планує укріпити проблемний об'єкт, хоча, як каже співзасновник ГО "Пасажири Києва" Олександр Гречко, в інших країнах такі мости руйнують і замість них будують нові. При цьому експерти сумніваються, що Києву вдасться довести задум до кінця та побудувати повноцінне метро на Троєщину та підземні тунелі. "Це дуже дорогий проєкт", – визнає Гречко. Та додає, що можна обмежитись будівництвом трамвайних колій — легкого метро та протягнути його до Контрактової площі.

Фото – Суспільне Київ.

#про_Київ

🧑‍🦽‍➡️ Тревел-шоу "Відвал ніг або All інклюзив" від ветерана та письменника Олександра Терена випустило другий сезон. Якщо ви не бачили його раніше, нагадаємо концепт: Олександр Терен разом з зірковим гостем досліджують, наскільки доступним є те чи інше відео.

У першому сезоні Олександер Терен перевірив Вінницю, Львів, Київ, Дніпро та курорти Буковелю. У першому випуску нового сезону разом зі співаком Дмитром Монатіком автор каналу оцінює доступність Луцька.

Скільки часу потрібно витратити на кріслі колісному, щоб потрапити в Замок Любарта та в який неприємний скандал втрапив один відомий заклад – можна подивитися у новому випуску:

https://www.youtube.com/watch?v=gJ9_PJW2fBs

#про_цікаве #про_доступність

✅ Верховна Рада в другому читанні підтримала законопроєкт №5705 про впровадження електронних квитків в автомобільному та міському електротранспорті та ухвалила закон в цілому. Відповідно до нього, електронний квиток прирівняють до паперових.

Сам законопроєкт було зареєстровано ще в червні 2021-го року, а в першому читанні його проголосували в січні 2022-го.

Завдяки законопроєкту є-квиток може бути використаний як правову підставу для укладення договору перевезення пасажира та багажу (як це діє у випадку з паперовим), а також мають бути створені умови для належного функціонування автоматизованої системи оплати вартості проїзду в міському пасажирському транспорті.

#про_UA

🚌🚎 Дайджест новин громадського транспорту – цього разу розповідаємо про зміни в русі поїздів до Польщі та нові трамваї для українських міст.

🚃 Дніпро впродовж тижня має отримати останні 9 з 26 трамвайних вагонів від Лейпцигу. Про це повідомив директор департаменту транспорту та транспортної інфраструктури міста. Перші 17 вагонів прибули до міста з заміненою на сучасну та енергоощадну системою керування (тепер споживають на 30% менше електроенергії), модернізованими салонами та освітленням. На місці трамваям лише замінюють візки вагонів під український стандарт ширини колії (1524 мм замість 1435 мм). До кінця року усі 26 вагонівмають вийти на колії Дніпра.

🚋 До Львова почали надходити вживані берлінські трамваї Tatra KT4DM (на фото), які німецька компанія Berliner Verkehrsbetrieben передає як гуманітарну допомогу. Загалом місто отримає 12 трамваїв. Берлінські трамваї планують запустити на маршрутах №3 та №6. Передбачається, що Львів має оплачувати транспортування, розмитнення та переобладнання вагонів під ширину львівської колії. Подібні моделі трамваїв уже курсують Львовом.

🚉 У Києві 30 травня експериментально збільшили місткість найпопулярніших рейсів міської електрички. До потягів додали ще по два вагони в межах експерименту. Йдеться про рейси зі Святошина до Дарниці та в зворотньому напрямку в часовому проміжку з 6:30 до 12:20.

🚎 У Тернополі в усіх тролейбусах перейшли на безкондукторну систему оплати за проїзд. Завдяки нововведенням, керівництво КП "Тернопільелектротранс" підприємства сподівається суттєво зменшити видатки підприємства. У той же час на лініях надалі працюють контролери.

🇬🇷 Україна та Греція досягли домовленості про 100 дозволів на нерегулярні перевезення. Про це повідомило Мінвідновлення України. Тепер українські перевізники, що прямують до Греції, зможуть планувати логістику безпосередньо до кінцевої точки без потреби пересаджувати пасажирів на іноземні автобуси.

🚝 "Укрзалізниця" повідомила про зміни для пасажирів, що подорожуватимуть до Варшави та Любліна пересадковими поїздами компанії. З 23 червня по 31 серпня поїзди №23 Київ — Хелм, №93/94 Харків — Хелм та №120 Хелм — Дніпро курсуватимуть до/з прикордонної станції Дорохуськ. Усе – через ремонтні роботи на станції Хелм. Пересадка на польський поїзд до/з Варшави буде здійснюватися на станції Дорохуськ. При цьому, прикордонно-митний контроль відбуватиметься у поїзді "Укрзалізниці". Наразі вже стартували продажі квитків на українські потяги, що прямують до станції Дорохуськ. А квитки на пересадковий польський поїзд з Дорохуська на Варшаву (через Хелм та Люблін) і у зворотному напрямку вже доступні на сайті польського перевізника.

Фото – AllTransUA, semen.

#про_читати #про_тиждень

🚎 Раніше КП "Київський метрополітен" змушені були збільшити інтервали між поїздами у столичній підземці через брак кадрів. Тепер же про цю проблему заговорили й у КП "Київпастранс". Наразі відсоток нестачі кадрів сягає вже 27%.

Зокрема, підприємство повідомило про брак фахівців робітничих професій, зокрема слюсарів з ремонту рухомого складу та колісних транспортних засобів. Окрема потреба є у водіях автотранспортних засобів категорії "D" та "DE" (перевезення пасажирів громадського транспорту), досвід роботи яких відповідно до цих категорій становить від 2 років.

Наразі в підприємстві є понад 1500 вакансій за різними напрямами.

Невідомо, наскільки серйозний вплив матиме нестача кадрів на рух громадського транспорту Києва, утім це проблема, про яку треба говорити вже зараз, і вона трохи важливіша, ніж перелічення досягнень за 10 років.

#про_Київ

🚊 "Укрзалізниця" оголосила про зміни в графіки приміських електропоїздів по всій країні. Рішення пояснюють необхідність скорочення споживання електроенергії.

Упродовж червня будуть змінені графіки руху 74 приміських електропоїздів: деякі поїзди не будуть курсувати, а деякі – змінять періодичність або їм буде обмежено маршрут. При покращенні ситуації рух приміських електропоїздів буде відновлено.

Детальну інформацію про рух електропоїздів можна дізнатися у касах, довідкових службах, на офіційних сайтах УЗ та регіональних філій.

При цьому зміни не стосуватимуться критично важливих електричок, які забезпечують підвіз населення до роботи та зворотно. Утім, які це електрички, наразі не повідомляється.

У той же час, враховуючи, що ситуація з енергетикою в країні критична, і експерти прогнозують, що відключення можуть тривати не тільки в червні, можна очікувати, що зміни в графіках приміських електропоїздів діятимуть довше, ніж тільки в червні.

#про_UA

🌉 Будівництво Подільсько-Воскресенського мосту в Києві продовжується. Утім, як виглядають будівельні роботи на лівому березі зараз?

Максим Бахматов запросив директора компанії "ПроМобільність" Дмитра Беспалова у нове відео, аби разом оглянути процес будівництва мостового переходу.

https://youtu.be/IeayTsKqmyA?si=16XWfR1AQ-WKFvna

Оцінити, наскільки правильно зводять міст, доволі складно, адже публічно не доступна проєктна документація будівництва, навіть ескізна. Тож неможливо сказати точно, що принаймні планується в кінцевому результаті, і наскільки це відрізняється від того, що збудовано вже.

Незважаючи на це, відео вийшло доволі цікавим. У ньому вчергове піднялися важливі проблеми Києва. Тож дуже радимо подивитися відео!

#про_Київ

🚍🚌 Місяць тому ми розповідали про те, що ГО Vision Zero та Асоціація "Енергоефективні міста України" створили ініціативу з анкетування територіальних громад задля оцінки попиту на вживані (гуманітарні) автобуси для громад України. І вже за місяць є певні результати щодо попиту.

Отже, загалом 80 міських, селищних та сільських громад з 23 областей України відгукнулися на це анкетування. Загальна кількість потрібних їм автобусів на найближчі 12 місяців складає 744 одиниці.

Серед обласних центрів заявки подали Харків, Запоріжжя, Миколаїв, Чернігів, Полтава, Рівне, Чернівці та Львів. Переважно вони потребують автобусів стандартної місткості (довжина 12 метрів) або збільшеної місткості (18 метрів) для посилення транспортної пропозиції на автобусних маршрутах та як замінний транспорт на дні чи тижні енергетичних обмежень, щоб тимчасово обслуговувати трамвайні або тролейбусні маршрути, або навіть дублювати лінії метрополітену.

У той же час понад 50% заявок (41) надійшла від громад з населенням від однієї тисячі до 25 тис. осіб, тобто сільських й селищних громад. Автори ініціативи констатують, що транспортна ситуація в сільських громадах критична.

"Організації-ініціатори проєкту загалом виступають в підтримку й розвиток електричного громадського транспорту, оскільки він є найбільш кліматично дружнім й спричиняє найменше забруднення повітря й викидів парникових газів. Однак в умовах воєнного часу, ініціатори вважають автобуси необхідним та виправданим рішенням, хоча вони й споживають дизельне пальне або природній газ", – йдеться в заяві Асоціації "Енергоефективні міста України".

Наступним етапом ініціативи стане пошук та підбір робочих вживаних автобусів для українських громад. Для цього організації вже звернулись до декількох асоціацій міст та транспортних асоціацій, а також шукають контакту із асоціаціями та проукраїнськими громадськими організаціями в державах європейського співтовариства, які можуть взяти на себе роль місцевих представників ініціативи.

Фото – Миколаївська міська рада.

#про_UA

🔥 У Києві хочуть створити Департамент міської мобільності та пасажирських перевезень. Рішення щодо створення Департаменту розглянуть на сесії Київради 13 червня, повідомив заступник голови КМДА Костянтин Усов.

Мета створення департаменту, яку називають у КМДА – функціонально відділити мобільність та пасажирські перевезення від будівництва доріг, мостів, розвʼязок тощо, а також зробити мобільність пріоритетом.

Усов визнав, що співіснування функцій пасажирських перевезень та будівництва в рамках Департаменту транспорту не приносить результат.

У середу, 12 червня, питання створення Департаменту мобільності розгляне транспортна комісія. Також у КМДА закликають громадськість долучатися до обговорення створення нового Департаменту.

#про_Київ

🚌 Зі свого боку ми, як компанія "ПроМобільність", можемо наголосити, що завжди відкриті до співпраці з будь-яким департаментом, який займатиметься мобільністю. Ми згодні з ідеєю, що мобільність має бути серед ключових пріоритетів кожного міста, зокрема Києва.

Тож, якщо буде запит, ми готові приносити нашу компетентність по доказовому транспортному плануванню, аби поліпшити ситуацію з мобільністю в Києві.

#про_Київ

💬 Долучитися до обговорення, а також поставити запитання можна в коментарях до оригінального посту Костянтина Усова – https://t.me/usov_ua/1992.

Також можна написати йому в приватні повідомлення або прийти на засідання транспортної комісії у середу, 12 червня.

Заступник голови КМДА обіцяє читати та враховувати пропозиції.

#про_Київ

🚇 🚌 Новина про створення в Києві Департаменту міської мобільності викликала бурхливі обговорення в транспортній спільноті. Дехто вважає таку ініціативу своєчасним та потрібним кроком, а дехто – перекладанням повноважень і незрозумілим рішенням.

Директор компанії "ПроМобільність" Дмитро Беспалов ознайомився з повним проєктом рішення про утворення нового Департаменту та оцінив, чи потрібен взагалі Департамент міської мобільності, та що не так з проєктом рішення.

У новому блозі пояснюємо, чому для того, аби ця ініціатива була справді корисною, КП "Київський метрополітен" і "Київпастранс" мають бути передані в сферу відповідальності Департаменту міської мобільності, та наскільки корисним для киян та гостей столиці може бути новостворений Департамент, якщо правильно підійти до міської мобільності.

https://pro-mobility.org/dumka/departament-miskoyi-mobilnosti-kyyeva-zajva-struktura-abo-shans-na-pozytyvni-zminy/

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність