🎉 У День Києва, який відзначається сьогодні, хотілося б загадати, аби місто активно розвивалося в позитивному сенсі. Тож влада має підходити до вирішення проблем максимально системно.

Здається, це ідеальний момент, аби нагадати про наш блог про пʼять мораторіїв, які Києву негайно потрібно запровадити.

https://pro-mobility.org/dumka/pyat-moratoriyiv-yaki-kyyevu-potribno-vvesty-negajno/

Хочеться вірити, що в один день Київ буде згадуватися в контексті розумних та ефективних рішень, а мешканці та гості столиці будуть насолоджуватися пересуванням містом!

#про_Київ

🥳 З червня 2024-го року у Львові запровадять оплату транспортної роботи перевізнику за один кілометр. Наразі йдеться про перевезення пасажирів у міському електричному транспорті. Тарифи встановлені у розмірі 101 грн за 1 тролейбусо/кілометр та 119 грн за 1 вагоно/кілометр.

"Для підприємства буде розрахована загальна вартість виконаної ним транспортної роботи шляхом множення кількості кілометрів, які проїхали трамваї та тролейбуси, на відповідну вартість за 1 км роботи. З цієї суми відмінусовуватимуться кошти, які "Львівелектротранс" отримає як виручку від наданих послуг та як компенсацію за пільгові перевезення. І з червня місто доплачуватиме власне цю різницю між вартістю виконаної транспортної роботи та загальними надходженнями підприємства від надання послуг, в тому числі і пільговим категоріям пасажирів. Тобто, це буде доплата за транспортну роботу, щоб підприємство могло функціонувати та розвиватися", – пояснив директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.

Натомість, щодо оплати транспортної роботи для автомобільних перевізників, Забарило пояснив, що наразі в Україні немає законодавства, яке це б регулювало.

Раніше в цьому місяці на оплату транспортної роботи "Львівелектротрансу" планували виділити 136 млн грн. Ці кошти мали б покрити транспортну роботу підприємства до кінця року, а якусь частину з цих коштів компанія мала б акумулювати на ремонт та оновлення рухомого складу.

#про_UA

🚌 Віталій Кличко заявив про готовність Києва відправити допомогу Харкову. Зокрема, йдеться про 10 автобусів. У той же час зараз невідомо, про які саме автобуси йдеться.

Ситуація в Харкові постійно погіршується, але проблему з транспортом уже давно підіймали місцеві активісти. Утім про якісь кроки місцевої влади ми не чули.

Фото – КМДА.

#про_UA

💵 Комунальна корпорація "Київавтодор" оголосила тендер на протиаварійні роботи (реставрація з пристосуванням автопроїздів) мосту Метро через р. Дніпро. Очікувана вартість робіт – 2 млрд 9 млн грн.

Роботи мають бути завершені до 31 грудня 2026-го року.

#про_Київ

🌉Наразі незрозуміло, чи передбачатимуть протиаварійні роботи повне або часткове перекриття руху під час протиаварійних робіт через міст метро. Раніше директор столичного департаменту транспорту Руслан Кандибор лише обіцяв, що протиаварійні роботи не стосуватимуться роботи метрополітену.

У той же час, якщо перекриття дійсно станеться, то це буде чудова нагода згадати про Південний міст, рух яким обмежено з 2022-го року. Пересуватися ним можуть транспортні засоби військового призначення, екстрені та аварійні служби, громадський транспорт, транзитний вантажний транспорт та автомобілі зі спеціальною перепусткою.

Журналісти видання Texty спробували розібратися з ситуацією з Південним мостом. Вони спробували розібратися із тим, чи дійсно потрібна спецперепустка зараз для того, щоб пересуватися цим мостом, утім у КМВА, КМДА та навіть Міноборони не змогли дати чіткої відповіді про те, чи потрібні перепустки та хто займається їхньою видачею.

Окремо вони звернулися до директора компанії "Про Мобільність" Дмитра Беспалова із запитом прорахувати, які втрати – економічні, часові та екологічні – несе місто через рішення обмежити рух Південним мостом:

"За його розрахунками, заборона призводить до зростання добового пробігу автомобілів більш ніж на 130 тис. км, а загальний час їзди зростає на більш ніж 200 тис. год на добу.

Дмитро Беспалов прорахував, що, за даними сайту з пошуку роботи work.ua, середня зарплата в Києві становить 23 500 грн. Отже, вартість однієї робочої години в Києві — це 133,5 грн. Помноживши цю цифру на додаткову кількість витрачених годин, отримаємо понад 26,7 млн грн транспортних втрат.

Крім того, не слід забувати про наслідки для екології, зокрема про погіршення якості повітря. Додаткові години в дорозі = додаткові викиди СО2. За умови, що середній автомобіль на 1 км дає 121 грам викидів СО2, перепробіг 130 тис. км виливається в більш як 15,7 т викидів на добу. Така ціна рішення про перекриття мосту. Питання – що ми отримаємо замість цих мільйонів втрачених гривень і додаткових тонн шкідливих речовин?"

Крім того,часткове перекриття Південного мосту призводить до нових заторів. У випадку, якщо ви живете або працюєте біля Південного мосту, утім не маєте права пересуватися, а вам потрібно на інший берег, то єдиним транспортним рішенням буде їхати на інший міст. Таким чином збільшується навантаження на інші мости. Через це найбільше потерпають Дарницький міст і міст Патона, а також підʼїзди до них, які в години пік перетворюються на мертві затори. А міст Патона вже давно перебуває в неналежному для експлуатації стані.

Зеленим на прикріпленому позначено транспортні шляхи, де їздити стали менше, ніж зазвичай, червоним — транспортні шляхи, де їздити стали більше. Ширина лінії вказує на інтенсивність трафіку.

Тож, перш ніж приймати рішення щодо перекриття мосту Метро, можливо, доречніше спочатку вирішити питання з Південним мостом, аби остаточно не перевантажувати Дарницький міст та міст Патона.

#про_Київ

🚲 Поки в Україні ми радіємо факту наявності велосипедних доріжок, у США та й загалом у всьому світі впроваджується чимало програм, які спрямовані на рівноправну інфраструктуру та розвитку велотранспорту.

Незалежно від того, чи це заохочення громадських проектів, чи підтримка інноваційних рішень, таких як велоавтобуси та шкільні вулиці, майбутнє міського велотранспорту в світі сьогодні виглядає яскравішим, ніж будь-коли.

У новому блозі розповідаємо про ключові тренди міського велотранспорту у 2024 році:

https://pro-mobility.org/doslidzhennya/najbilshi-trendy-miskogo-velotransportu-u-2024-roczi-v-ssha-federalni-programy-misczeva-diyalnist-ta-dity/

#про_світ #про_читати

🦁 "Укрзалізниця" планує розпочати проєктування реконструкції головного вокзалу Львова. Усе – щоб зробити його безбар'єрним. Сьогодні у місті відбулася зустріч керівництва "Укрзалізниці", представників місцевої влади Львова, громадських організацій та представників найбільших реабілітаційних центрів України.

Проєкт реконструкції передбачатиме підвищення перонів для зручного доступу до вагонів, встановлення ліфтів, реставрацію сходів та тунелів за нормами безбарʼєрності тощо.

Варто зазначити, що європейська практика передбачає комбінування ліфтів та ескалаторів для більшої доступності. Усе через те, що ліфти мають доволі низьку пропускну здатність, через що там можуть виникати "затори". Для вокзалу Львова, де вже зараз доволі вузький тунель, що веде до платформ, це може стати доволі серйозною проблемою.

Під час зустрічі учасники також обговорили питання щодо розвитку інклюзивності на вокзалі Львова та залізничної транспортної системи у львівському регіоні. Також залізничники провели консультаційну зустріч із проєктними та архітектурними компаніями. Ця зустріч мала на меті залучення якомога більшої кількості учасників для конкуренції на майбутній закупівлі й облаштування максимально ефективного інклюзивного та безпекового простору.

Фото – Lviv Travel.

#про_UA

🌉 Продовжуємо тему мостів, і цього разу говоримо про Подільський мостовий перехід. Ще у квітні міський голова Віталій Кличко заявив:

Робимо все, щоб рух автомобільного транспорту Подільсько-Воскресенським мостом повністю запустити у вересні», – наголосив Віталій Кличко.

Учора ж, під час сесії Київради, Кличко підтвердив ці наміри, зазначивши, що ремонт мосту Метро почнеться після того, як відкриють рух Подільським мостом:

Після того, коли ми відкриємо рух Подільсько-Воскресенським мостом, ми будемо частково перекривати рух мостом Метро в зв’язку з ремонтом. Запустити рух по мосту усього транспорту вже планується у вересні, коли підрядник обіцяє доробити виїзд на вулицю Бальзака.

Отже, "фіксуємо для історії", рух для автомобілів Подільським мостом має бути відкритий вже у вересні. Утім скільки коштуватиме цей міст та чи вистачить його для того, аби повністю задовільнити попит киян, що рухаються з одного берега столиці на інший? У цьому питанні вирішили розібратися журналісти видання NV. Також вони звернулися за експертним коментарем до директора компанії "Про Мобільність" Дмитра Беспалова.

💴 Роман Лісневський, директор КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва", повідомив, що кошторисна вартість будівництва становить 19,9 млрд грн за цінами 2021 року. Утім і ця сума неостаточна.

Дмитро Беспалов пояснює, що для повноцінної роботи транспортної розв’язки одного мосту недостатньо – потрібно побудувати ще й підземний тунель під правобережною столичною Татаркою з виходом біля станції метро Лук’янівська. Поки цього не станеться, увесь транспортний потік йтиме з правого берега через і так переповнені вулиці Нижній і Верхній Вал, а з лівого – через масив Воскресенка та вул. Петра Вершигори. І це створить затори.

🤔 Наскільки ж міст допоможе ситуації в Києві?

За даними Кличка, проєктна пропускна спроможність довгоочікуваного об'єкту становитиме 60 тис. авто на добу. Однак це не врятує ситуацію.

За словами Дмитра Беспалова, навантаження на кожен міст через Дніпро становить 80−100 тис. автомобілів. А в години "пік" вона втричі перевищує пропускну. Поглиблює проблему і той факт, що 40% населення столиці живе на лівому березі, проте 80% робітників їдуть в офіси на правий.

Радянські розробники залишили нам дуже незручну транспорту модель міста. Вони пояснювали, що планували створити діловий центр на лівому березі, він мав бути розташований на території Експоцентру.

Ситуація погіршується, оскільки два з п’яти наявних мостів через Дніпро — Патона та Метро — перебувають в аварійному стані.

"Корозія деяких елементів на мосту Патона досягла вже 80%, він в аварійному стані й тримається завдяки шаленому запасу міцності, який заклали проєктанти", — додає Беспалов.

Ще у 2021 році Кличко зізнався, що молиться щодня, щоб з мостом Патона все було нормально. Київ планує укріпити проблемний об'єкт, хоча, як каже співзасновник ГО "Пасажири Києва" Олександр Гречко, в інших країнах такі мости руйнують і замість них будують нові. При цьому експерти сумніваються, що Києву вдасться довести задум до кінця та побудувати повноцінне метро на Троєщину та підземні тунелі. "Це дуже дорогий проєкт", – визнає Гречко. Та додає, що можна обмежитись будівництвом трамвайних колій — легкого метро та протягнути його до Контрактової площі.

Фото – Суспільне Київ.

#про_Київ

🧑‍🦽‍➡️ Тревел-шоу "Відвал ніг або All інклюзив" від ветерана та письменника Олександра Терена випустило другий сезон. Якщо ви не бачили його раніше, нагадаємо концепт: Олександр Терен разом з зірковим гостем досліджують, наскільки доступним є те чи інше відео.

У першому сезоні Олександер Терен перевірив Вінницю, Львів, Київ, Дніпро та курорти Буковелю. У першому випуску нового сезону разом зі співаком Дмитром Монатіком автор каналу оцінює доступність Луцька.

Скільки часу потрібно витратити на кріслі колісному, щоб потрапити в Замок Любарта та в який неприємний скандал втрапив один відомий заклад – можна подивитися у новому випуску:

https://www.youtube.com/watch?v=gJ9_PJW2fBs

#про_цікаве #про_доступність

✅ Верховна Рада в другому читанні підтримала законопроєкт №5705 про впровадження електронних квитків в автомобільному та міському електротранспорті та ухвалила закон в цілому. Відповідно до нього, електронний квиток прирівняють до паперових.

Сам законопроєкт було зареєстровано ще в червні 2021-го року, а в першому читанні його проголосували в січні 2022-го.

Завдяки законопроєкту є-квиток може бути використаний як правову підставу для укладення договору перевезення пасажира та багажу (як це діє у випадку з паперовим), а також мають бути створені умови для належного функціонування автоматизованої системи оплати вартості проїзду в міському пасажирському транспорті.

#про_UA

🚌🚎 Дайджест новин громадського транспорту – цього разу розповідаємо про зміни в русі поїздів до Польщі та нові трамваї для українських міст.

🚃 Дніпро впродовж тижня має отримати останні 9 з 26 трамвайних вагонів від Лейпцигу. Про це повідомив директор департаменту транспорту та транспортної інфраструктури міста. Перші 17 вагонів прибули до міста з заміненою на сучасну та енергоощадну системою керування (тепер споживають на 30% менше електроенергії), модернізованими салонами та освітленням. На місці трамваям лише замінюють візки вагонів під український стандарт ширини колії (1524 мм замість 1435 мм). До кінця року усі 26 вагонівмають вийти на колії Дніпра.

🚋 До Львова почали надходити вживані берлінські трамваї Tatra KT4DM (на фото), які німецька компанія Berliner Verkehrsbetrieben передає як гуманітарну допомогу. Загалом місто отримає 12 трамваїв. Берлінські трамваї планують запустити на маршрутах №3 та №6. Передбачається, що Львів має оплачувати транспортування, розмитнення та переобладнання вагонів під ширину львівської колії. Подібні моделі трамваїв уже курсують Львовом.

🚉 У Києві 30 травня експериментально збільшили місткість найпопулярніших рейсів міської електрички. До потягів додали ще по два вагони в межах експерименту. Йдеться про рейси зі Святошина до Дарниці та в зворотньому напрямку в часовому проміжку з 6:30 до 12:20.

🚎 У Тернополі в усіх тролейбусах перейшли на безкондукторну систему оплати за проїзд. Завдяки нововведенням, керівництво КП "Тернопільелектротранс" підприємства сподівається суттєво зменшити видатки підприємства. У той же час на лініях надалі працюють контролери.

🇬🇷 Україна та Греція досягли домовленості про 100 дозволів на нерегулярні перевезення. Про це повідомило Мінвідновлення України. Тепер українські перевізники, що прямують до Греції, зможуть планувати логістику безпосередньо до кінцевої точки без потреби пересаджувати пасажирів на іноземні автобуси.

🚝 "Укрзалізниця" повідомила про зміни для пасажирів, що подорожуватимуть до Варшави та Любліна пересадковими поїздами компанії. З 23 червня по 31 серпня поїзди №23 Київ — Хелм, №93/94 Харків — Хелм та №120 Хелм — Дніпро курсуватимуть до/з прикордонної станції Дорохуськ. Усе – через ремонтні роботи на станції Хелм. Пересадка на польський поїзд до/з Варшави буде здійснюватися на станції Дорохуськ. При цьому, прикордонно-митний контроль відбуватиметься у поїзді "Укрзалізниці". Наразі вже стартували продажі квитків на українські потяги, що прямують до станції Дорохуськ. А квитки на пересадковий польський поїзд з Дорохуська на Варшаву (через Хелм та Люблін) і у зворотному напрямку вже доступні на сайті польського перевізника.

Фото – AllTransUA, semen.

#про_читати #про_тиждень