Щоправда, варто уточнити, що у Нідерландах баланс простору для велосипедистів та пішоходів явно розподілявся б дещо інакше... 😏
👍12😁1
Forwarded from Пасажири Києва
🚲 На Шулявці буде майже як в Нідерландах
У вівторок на черговому засіданні робочої групи Київська майстерні міста вкотре розглядали проект реконструкції Шулявської розв'язки.
Окрім того, що через усі примикання буде облаштовано наземні пішохідні переходи і велопереїзди, також під двома з'їздами, які мають побудувати на місці цеху заводу, буде побудовано вело-пішохідний тунель.
Це дозволить пішоходам і велосипедистам не перетинати проїзну частину і скоротить шлях в межах розв'язки.
Також на минулих засіданнях погодили облаштування велосипедної смуги (в протилежний бік - велодоріжки за рахунок широкого тротуару) та парковки в рамках капремонту на вул. Нестерова.
А на вул. Сім'ї Бродських (колишня Смоленська) в межах проїзної частини з'явиться парковка, залишиться односторонній рух в бік вул. Гетьмана, але буде облаштовано велосипедну контрсмугу. Також буде облаштовано підвищене перехрестя на перетині з пров. Ковальським.
Наступного разу будемо розглядати зміни по вул. Гарматній, слідкуйте за новинами!
У вівторок на черговому засіданні робочої групи Київська майстерні міста вкотре розглядали проект реконструкції Шулявської розв'язки.
Окрім того, що через усі примикання буде облаштовано наземні пішохідні переходи і велопереїзди, також під двома з'їздами, які мають побудувати на місці цеху заводу, буде побудовано вело-пішохідний тунель.
Це дозволить пішоходам і велосипедистам не перетинати проїзну частину і скоротить шлях в межах розв'язки.
Також на минулих засіданнях погодили облаштування велосипедної смуги (в протилежний бік - велодоріжки за рахунок широкого тротуару) та парковки в рамках капремонту на вул. Нестерова.
А на вул. Сім'ї Бродських (колишня Смоленська) в межах проїзної частини з'явиться парковка, залишиться односторонній рух в бік вул. Гетьмана, але буде облаштовано велосипедну контрсмугу. Також буде облаштовано підвищене перехрестя на перетині з пров. Ковальським.
Наступного разу будемо розглядати зміни по вул. Гарматній, слідкуйте за новинами!
👍6😁1
🚲💼 Добирання велосипедом на роботу схильне зменшувати ризик психічних проблем (зокрема, тривожності та депресії).
Саме таку гіпотезу підтвердили у нещодавно опублікованому дослідженні вчені з Единбурзького університету.
Для цього дослідники проаналізували дані щодо 378 253 людей, що мешкають в Единбурзі та Глазгоу, порівнявши дані щодо них з перепису населення 2011 року (мешканцям мало бути 16-74 років на той час) та дані виписаних рецептів за наступні 5 років з Національної системи охорони здоров'я. Додатковими умовами відбору кейсів були географічна складова - проживати в не більше 2 км від велодоріжок; працевлаштування - обирались лише ті, хто мав роботу та регулярно добирався до робочого місця станом на час перепису; а також відсутність рецептів на ліки, пов'язані з психічним здоров'ям, до початку дослідження.
Загалом, на 2011 рік частка переміщень велосипедом на роботу була невеликою - 1.85% від всієї вибірки в Глазгоу, 4,8% в Единбурзі. За період дослідження серед тих, хто їздить на роботу велосипедом, 7,5% чоловіків і 10,2% жінок отримали рецепти на протитривожні або антидепресанти, тоді як серед тих, хто не їздить велосипедом, 9,2% чоловіків і 15,7% жінок отримували рецепти на протитривожні або антидепресанти.
Відтак, дослідники виявили, що тим, хто добирався на роботу на велосипеді, за період дослідження (5 років) було характерне на 15% менше виписування антидепресантів та протитривожних ліків, ніж для тих, хто використовував для доїзду на роботу інші режими переміщення. Також менша частка виписування ліків для психічного здоров'я була більш виразна для жінок-велосипедисток, ніж для чоловіків.
Звісно, варто розуміти, що результати не можна сліпо поширювати і на інші міста (варто враховувати локальний контекст і наявні на той час в цих містах інфраструктурні умови), проте сама по собі тенденція надихає. Наразі це дослідження планують використовувати як додатковий аргумент для просування в Шотландії проєктів по удосконаленню та розвитку велоінфраструктури.
#про_читати #про_вело
Ілюстрація: Cycling Scotland
Саме таку гіпотезу підтвердили у нещодавно опублікованому дослідженні вчені з Единбурзького університету.
Для цього дослідники проаналізували дані щодо 378 253 людей, що мешкають в Единбурзі та Глазгоу, порівнявши дані щодо них з перепису населення 2011 року (мешканцям мало бути 16-74 років на той час) та дані виписаних рецептів за наступні 5 років з Національної системи охорони здоров'я. Додатковими умовами відбору кейсів були географічна складова - проживати в не більше 2 км від велодоріжок; працевлаштування - обирались лише ті, хто мав роботу та регулярно добирався до робочого місця станом на час перепису; а також відсутність рецептів на ліки, пов'язані з психічним здоров'ям, до початку дослідження.
Загалом, на 2011 рік частка переміщень велосипедом на роботу була невеликою - 1.85% від всієї вибірки в Глазгоу, 4,8% в Единбурзі. За період дослідження серед тих, хто їздить на роботу велосипедом, 7,5% чоловіків і 10,2% жінок отримали рецепти на протитривожні або антидепресанти, тоді як серед тих, хто не їздить велосипедом, 9,2% чоловіків і 15,7% жінок отримували рецепти на протитривожні або антидепресанти.
Відтак, дослідники виявили, що тим, хто добирався на роботу на велосипеді, за період дослідження (5 років) було характерне на 15% менше виписування антидепресантів та протитривожних ліків, ніж для тих, хто використовував для доїзду на роботу інші режими переміщення. Також менша частка виписування ліків для психічного здоров'я була більш виразна для жінок-велосипедисток, ніж для чоловіків.
Звісно, варто розуміти, що результати не можна сліпо поширювати і на інші міста (варто враховувати локальний контекст і наявні на той час в цих містах інфраструктурні умови), проте сама по собі тенденція надихає. Наразі це дослідження планують використовувати як додатковий аргумент для просування в Шотландії проєктів по удосконаленню та розвитку велоінфраструктури.
#про_читати #про_вело
Ілюстрація: Cycling Scotland
❤14👍7
🚎 Ми неодноразово в контексті різних міст України згадували, що наразі найбільша спільна проблема підприємств, що надають послуги з міських перевезень громадським транспортом - нестача водіїв.
Історія отримує своє продовження - як повідомила Асоціація енергоефективних міст України, міська рада Чернігова спрямувала офіційне звернення до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо нагальної потреби розробити ефективний механізм бронювання водіїв громадського транспорту - все ж міські перевезення це теж критична інфраструктура міста.
Загалом, законодавством вже передбачено бронювання водіїв громадського транспорту (50% від штату), однак процедура бронювання складна й надто тривала, що робить її майже неможливою до реалізації на практиці. Це призводить до того, що частину водіїв мобілізують, і водночас їм не знаходять заміни. Рухомий склад простоює в парках, транспорт ходить рідше, обслуговується менше людей.
Проблема - системна, й поширюється на муніципальних перевізників з інших міст - Одеси, Миколаєва, Чернігова, Львова, Києва, Житомира, тощо. Цікаво, якою буде реакція Міністерства і чи вдасться напрацювати спільне ефективне рішення, яке б дозволило вирішити цю проблему не лише для Чернігова, а й для решти міст країни. 🤔
Слідкуватимемо за цією історією і далі. 🧐
#про_UA
Історія отримує своє продовження - як повідомила Асоціація енергоефективних міст України, міська рада Чернігова спрямувала офіційне звернення до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо нагальної потреби розробити ефективний механізм бронювання водіїв громадського транспорту - все ж міські перевезення це теж критична інфраструктура міста.
Загалом, законодавством вже передбачено бронювання водіїв громадського транспорту (50% від штату), однак процедура бронювання складна й надто тривала, що робить її майже неможливою до реалізації на практиці. Це призводить до того, що частину водіїв мобілізують, і водночас їм не знаходять заміни. Рухомий склад простоює в парках, транспорт ходить рідше, обслуговується менше людей.
Проблема - системна, й поширюється на муніципальних перевізників з інших міст - Одеси, Миколаєва, Чернігова, Львова, Києва, Житомира, тощо. Цікаво, якою буде реакція Міністерства і чи вдасться напрацювати спільне ефективне рішення, яке б дозволило вирішити цю проблему не лише для Чернігова, а й для решти міст країни. 🤔
Слідкуватимемо за цією історією і далі. 🧐
#про_UA
👍16🤔2
👍16
Вдень прокотилась хвиля новин на основі того, що депутат КМР Тарас Козак стверджував, що "відновлення експлуатації тунелю метро між станціями "Либідська" та "Деміївська" планується на початок червня". Нам цей прогноз здався сумнівним, тож вирішили почекати альтернативних джерел - і дочекались.
Максим Шкіль, засновник компанії "Автострада", що безпосередньо займається питанням відновлення проблемної ділянки київського метро, видав більш детальний звіт щодо проведених та запланованих робіт, і прогнозує, що завершення відновлення тунелю буде восени 2024.🍂
До роботи залучено понад 500 фахівців, 3 групи проєктувальників, зараз працює 30 одиниць власної техніки. За грудень стабілізували існуючу конструкцію за допомогою металевих риштувань, аби убезпечити від подальшої просадки.
📷 Фото процесу - від нього ж.
Хочеться вірити що роботи підуть за планом і подальших переносів не буде. Також цікаво чи вже розібрались з питанням виділення фінансування на цей проєкт - сподіваємось, це теж не гальмуватиме відновлювальні роботи. 🙏
#про_Київ
Максим Шкіль, засновник компанії "Автострада", що безпосередньо займається питанням відновлення проблемної ділянки київського метро, видав більш детальний звіт щодо проведених та запланованих робіт, і прогнозує, що завершення відновлення тунелю буде восени 2024.🍂
До роботи залучено понад 500 фахівців, 3 групи проєктувальників, зараз працює 30 одиниць власної техніки. За грудень стабілізували існуючу конструкцію за допомогою металевих риштувань, аби убезпечити від подальшої просадки.
Після проведення необхідних обстежень та досліджень було вирішено демонтувати аварійну ділянку тунелю (довжина якої складає близько 27 м) та побудувати на цьому місці новий - монолітний, відкритим способом прямокутного перерізу.
📷 Фото процесу - від нього ж.
Хочеться вірити що роботи підуть за планом і подальших переносів не буде. Також цікаво чи вже розібрались з питанням виділення фінансування на цей проєкт - сподіваємось, це теж не гальмуватиме відновлювальні роботи. 🙏
#про_Київ
👍13
🚌🧑🏻✈️ Нестандартний спосіб вирішення проблеми дефіциту водіїв випробовує Сеул (Південна Корея).
Тут була дещо відмінна від нас історія - було складно знайти водіїв, які погодяться обслуговувати ранні ранкові зміни. Мова про рейси з віддалених районів, які підвозять до робочих місць представників тих професій, що мають "відкривати день" (починаючи з 3:30 ранку). Тому нещодавно оголосили, що в другій половині 2024 року планується запустити автономні автобуси, що забезпечуватимуть потреби цього сегменту пасажирів.
Це нововведення планують почати з маршруту автобуса № 160, який проїжджає 25,7 км від станції Добонсан до станції Йонгденпо через центральний район столиці Чонґноґу та станції Мапо і Йоуїдо.
🌃 Сеул експериментує з безпілотними автобусами ще з початку грудня - саме тоді на нічний маршрут, що поєднує два активних райони міста міста Гонгдае та Донгдаемун вийшли два "автобуси без водіїв". Щоправда, законодавство вимагало, аби протягом початку пробного періоду в автобусі все-таки був присутній "водій-тестувальник", аби проконтролювати, що маршрут виконується без порушень для безпеки. Також пасажирів вимагають пристебнути паски безпеки, і не дозволяється стояти в проходах.
Нічні автобуси орієнтуються в ситуації на дорозі за рахунок підключення до системи, в яку інтегрується й 59 світлофорних контроллерів вздовж маршруту. Таким чином автобус в режимі реального часу отримує інформацію про стан світлофора, а також про час, що залишився до наступного сигналу. Це дозволяє алгоритмам роботи автобусів передбачати та своєчасно реагувати на майбутні перехрестя. Ці безпілотні автобуси поки працюють по буднім з 23:30 по 5:10, маршрут має протяжність 10 км.
І, судячи з того, що адміністрація Сеула вже заговорила про продовження експериментів з безпілотними автобусами - непогано показав себе в дії.
Фото: Yonhap
#про_світ
Тут була дещо відмінна від нас історія - було складно знайти водіїв, які погодяться обслуговувати ранні ранкові зміни. Мова про рейси з віддалених районів, які підвозять до робочих місць представників тих професій, що мають "відкривати день" (починаючи з 3:30 ранку). Тому нещодавно оголосили, що в другій половині 2024 року планується запустити автономні автобуси, що забезпечуватимуть потреби цього сегменту пасажирів.
Це нововведення планують почати з маршруту автобуса № 160, який проїжджає 25,7 км від станції Добонсан до станції Йонгденпо через центральний район столиці Чонґноґу та станції Мапо і Йоуїдо.
🌃 Сеул експериментує з безпілотними автобусами ще з початку грудня - саме тоді на нічний маршрут, що поєднує два активних райони міста міста Гонгдае та Донгдаемун вийшли два "автобуси без водіїв". Щоправда, законодавство вимагало, аби протягом початку пробного періоду в автобусі все-таки був присутній "водій-тестувальник", аби проконтролювати, що маршрут виконується без порушень для безпеки. Також пасажирів вимагають пристебнути паски безпеки, і не дозволяється стояти в проходах.
Нічні автобуси орієнтуються в ситуації на дорозі за рахунок підключення до системи, в яку інтегрується й 59 світлофорних контроллерів вздовж маршруту. Таким чином автобус в режимі реального часу отримує інформацію про стан світлофора, а також про час, що залишився до наступного сигналу. Це дозволяє алгоритмам роботи автобусів передбачати та своєчасно реагувати на майбутні перехрестя. Ці безпілотні автобуси поки працюють по буднім з 23:30 по 5:10, маршрут має протяжність 10 км.
І, судячи з того, що адміністрація Сеула вже заговорила про продовження експериментів з безпілотними автобусами - непогано показав себе в дії.
Фото: Yonhap
#про_світ
👍15❤7
🌉 Дали коментар для Liga.net по ситуації з двома київськими мостами - мостом Метро та мостом Патона.
В якому стані, чи довго вони витримають, в чому ускладнення ситуації, що варто робити аби уникнути несподіванок - та чи буде колапс, якщо з ними що станеться - обговорювали з Дмитром Беспаловим у публікації : https://biz.liga.net/ua/all/all/article/davno-nediiezdatni-koly-remontuvatymut-dva-kyivski-mosty-i-chy-bude-transportnyi-kolaps
#про_Київ
В якому стані, чи довго вони витримають, в чому ускладнення ситуації, що варто робити аби уникнути несподіванок - та чи буде колапс, якщо з ними що станеться - обговорювали з Дмитром Беспаловим у публікації : https://biz.liga.net/ua/all/all/article/davno-nediiezdatni-koly-remontuvatymut-dva-kyivski-mosty-i-chy-bude-transportnyi-kolaps
#про_Київ
LIGA
Давно недієздатні. Коли ремонтуватимуть два київські мости і чи буде транспортний колапс
Мости Метро та Патона в столиці офіційно визнані недієздатними. Коли планують почати ремонт та чи закриватимуть водночас рух транспорту?
👍12
#про_можливості
Завтра, 1 лютого о 15:00, відбудеться вебінар "Концепція розвитку велосипедної інфраструктури населеного пункту: досвід Нідерландів".
На зустрічі своїм досвідом поділиться Микита Бірюков – нині – посадовець місцевої ради нідерландського муніципалітету Утрехт🇳🇱, керівник проєкту «Утрехт – мобільне місто», а до повномасштабного вторгнення – заступник директора Департаменту транспорту і комунікацій Маріупольської міської ради. З Микитою ми мали нагоду співпрацювати ще в 2018, коли працювали над розробкою транспортної моделі Маріуполя - а 23 лютого 2022 року вони як раз мали презентацію-обговорення велоконцепції міста. Тепер він набуває новий досвід в Нідерландах, і, сподіваємось, матиме нагоду його застосувати і для відновлення рідного краю.
Теми, про які піде мова на зустрічі:
🚲 велосипедна мобільність як один із сервісів, що забезпечується муніципалітетом (на прикладі муніципалітету Утрехт);
🚲 закономірності розвитку велосипедної інфраструктури
🚲 як забезпечити благоустрій компактного населеного пункту з урахуванням поліцентричної структури, розумного використання простору та принципу «10 -хвилинне місто»
🚲 проблеми модернізації велоінфраструктури в передмісті
🚲 інформаційна система, що дозволяє знаходити вільні місця на велопарковках
🚲 де шукати додаткові фінансові ресурси на розвиток велосипедної інфраструктури вашого населеного пункту
Зустріч проходить в межах "Сесій зі стратегічних рішень для сталого розвитку для посадових осіб ОМС України", що проводяться в рамках Проєкту «Підтримка відновлення місцевого самоврядування та відбудови і реконструкції громад в Україні», що впроваджується Агентством міжнародного співробітництва асоціації муніципалітетів Королівства Нідерланди VNG International (Ві Ен Джі Інтернешнл) у партнерстві з Асоціацією міст України.
📝 Реєстрація для участі - https://forms.gle/RwXG9qJys5R3KQzdA
(організатори уточнили, що долучитись можуть не лише представники громад - цільова аудиторія проекту - а за бажанням і решта охочих).
Детальніше - за посиланням.
Впевнені, що буде пізнавально! 😌
#про_вело
Завтра, 1 лютого о 15:00, відбудеться вебінар "Концепція розвитку велосипедної інфраструктури населеного пункту: досвід Нідерландів".
На зустрічі своїм досвідом поділиться Микита Бірюков – нині – посадовець місцевої ради нідерландського муніципалітету Утрехт🇳🇱, керівник проєкту «Утрехт – мобільне місто», а до повномасштабного вторгнення – заступник директора Департаменту транспорту і комунікацій Маріупольської міської ради. З Микитою ми мали нагоду співпрацювати ще в 2018, коли працювали над розробкою транспортної моделі Маріуполя - а 23 лютого 2022 року вони як раз мали презентацію-обговорення велоконцепції міста. Тепер він набуває новий досвід в Нідерландах, і, сподіваємось, матиме нагоду його застосувати і для відновлення рідного краю.
Теми, про які піде мова на зустрічі:
🚲 велосипедна мобільність як один із сервісів, що забезпечується муніципалітетом (на прикладі муніципалітету Утрехт);
🚲 закономірності розвитку велосипедної інфраструктури
🚲 як забезпечити благоустрій компактного населеного пункту з урахуванням поліцентричної структури, розумного використання простору та принципу «10 -хвилинне місто»
🚲 проблеми модернізації велоінфраструктури в передмісті
🚲 інформаційна система, що дозволяє знаходити вільні місця на велопарковках
🚲 де шукати додаткові фінансові ресурси на розвиток велосипедної інфраструктури вашого населеного пункту
Зустріч проходить в межах "Сесій зі стратегічних рішень для сталого розвитку для посадових осіб ОМС України", що проводяться в рамках Проєкту «Підтримка відновлення місцевого самоврядування та відбудови і реконструкції громад в Україні», що впроваджується Агентством міжнародного співробітництва асоціації муніципалітетів Королівства Нідерланди VNG International (Ві Ен Джі Інтернешнл) у партнерстві з Асоціацією міст України.
📝 Реєстрація для участі - https://forms.gle/RwXG9qJys5R3KQzdA
(організатори уточнили, що долучитись можуть не лише представники громад - цільова аудиторія проекту - а за бажанням і решта охочих).
Детальніше - за посиланням.
Впевнені, що буде пізнавально! 😌
#про_вело
❤6👍3
Forwarded from Пасажири Києва
Київський метрополітен у 2023 році збільшив пасажироперевезення на 43%
Але, як ви можете побачити з інфографіки, до показників хоча б ковідного 2021 року ще дуже далеко. Минулого року метро спрацювало на третину своєї потужності.
Насправді столична підземка могла б перевезти минулого року більше пасажирів, якби не:
1. Вимушена обмежена робота метрополітену через відключення електроенергії, які продовжувались на початку 2023 року
2. Дія безглуздого рішення Ради оборони Києва про зупинку громадського транспорту під час тривог, коли закривається рух наземної частини червоної лінії метро та рух зеленої лінії через Південний міст
3. Найменш впливова, але найбільш резонансна подія – аварія на перегоні Либідська-Деміївська 8 грудня, що спричинила певне зменшення пасажиропотоку в метро синьої лінії. З урахуванням ремонту цього перегону принаймні до осені, це матиме вплив на нижчий пасажиропотік метро протягом всього поточного року.
Цього року не бачимо передумов для скасування рішення Ради оборони Києва, а ще очікуємо на те, як міська влада та керівництво метро організує ремонт перегонів на Тараса Шевченка-Почайній. Тому й пасажиропотік навряд чи суттєво виросте.
*під 50% на картинці мається на увазі з огляду на обсяги перевезень за останні 10 років.
Але, як ви можете побачити з інфографіки, до показників хоча б ковідного 2021 року ще дуже далеко. Минулого року метро спрацювало на третину своєї потужності.
Насправді столична підземка могла б перевезти минулого року більше пасажирів, якби не:
1. Вимушена обмежена робота метрополітену через відключення електроенергії, які продовжувались на початку 2023 року
2. Дія безглуздого рішення Ради оборони Києва про зупинку громадського транспорту під час тривог, коли закривається рух наземної частини червоної лінії метро та рух зеленої лінії через Південний міст
3. Найменш впливова, але найбільш резонансна подія – аварія на перегоні Либідська-Деміївська 8 грудня, що спричинила певне зменшення пасажиропотоку в метро синьої лінії. З урахуванням ремонту цього перегону принаймні до осені, це матиме вплив на нижчий пасажиропотік метро протягом всього поточного року.
Цього року не бачимо передумов для скасування рішення Ради оборони Києва, а ще очікуємо на те, як міська влада та керівництво метро організує ремонт перегонів на Тараса Шевченка-Почайній. Тому й пасажиропотік навряд чи суттєво виросте.
*під 50% на картинці мається на увазі з огляду на обсяги перевезень за останні 10 років.
👍14🔥2
📚Що почитати на вихідних?
Радимо погортати свіжий звіт з дослідження Cedos про практики переміщення між домом і роботою мешканців Вінниці.
Метою цього дослідження було описати практики переміщення між домом і роботою мешканців та мешканок Вінниці, а також дізнатися основні характеристики їхньої зайнятості й оцінити важливість чинників, пов’язаних із ком’ютингом, при виборі місця роботи. Дослідження проходило на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) на запит Агенції просторового розвитку — комунального підприємства Вінницької міської ради
От трохи висновків з дослідження:
📌Найчастіше містяни та містянки за останні 3 місяці добиралися на роботу громадським транспортом — 36%. 24% найчастіше їздили на роботу за кермом автомобіля, а трохи менше, 22% — діставалися пішки. 7% не мали потреби у переміщенні до роботи, бо працюють удома.
📌 Більшість опитаних, які мають потребу їздити на роботу, скоріше або повністю задоволені тим способом, яким вони найчастіше дістаються до роботи (89%), і лише 5% — не задоволені. Найрозповсюдженіші причини незадоволеності — це затори на дорогах (55%) і витрата значної кількості часу на дорогу (43%).
📌 Серед чинників вибору місця роботи важливими для вінничан та вінничанок є рівень зарплатні (83%), відповідність роботи покликанню (79%) й офіційне працевлаштування (77%). Пов’язані з мобільністю чинники є помітно менш значимими, але вони важливі для понад половини опитаних (56% для часу у дорозі та 52% для відстані до роботи).
Детальніше подивитись звіт можна за посиланням.
Гарних вихідних! ☺️
#про_читати
🔍P.S. Польовий етап дослідження проводився в перші тижні жовтня 2023 компанією Info Sapiens шляхом телефонних інтерв'ю. Ми мали приємний досвід співпраці з ними в попередніх опитуваннях мобільності для різних моделей, та знаємо, що колеги вже мають хороший досвід в дослідженнях мобільності і розуміються на нюансах збору даних для них. Тож після ознайомлення з розділом методології верифікуємо, що опитування проходило коректно і є репрезентативним для обраної генеральної сукупності.
Радимо погортати свіжий звіт з дослідження Cedos про практики переміщення між домом і роботою мешканців Вінниці.
Метою цього дослідження було описати практики переміщення між домом і роботою мешканців та мешканок Вінниці, а також дізнатися основні характеристики їхньої зайнятості й оцінити важливість чинників, пов’язаних із ком’ютингом, при виборі місця роботи. Дослідження проходило на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) на запит Агенції просторового розвитку — комунального підприємства Вінницької міської ради
От трохи висновків з дослідження:
📌Найчастіше містяни та містянки за останні 3 місяці добиралися на роботу громадським транспортом — 36%. 24% найчастіше їздили на роботу за кермом автомобіля, а трохи менше, 22% — діставалися пішки. 7% не мали потреби у переміщенні до роботи, бо працюють удома.
📌 Більшість опитаних, які мають потребу їздити на роботу, скоріше або повністю задоволені тим способом, яким вони найчастіше дістаються до роботи (89%), і лише 5% — не задоволені. Найрозповсюдженіші причини незадоволеності — це затори на дорогах (55%) і витрата значної кількості часу на дорогу (43%).
📌 Серед чинників вибору місця роботи важливими для вінничан та вінничанок є рівень зарплатні (83%), відповідність роботи покликанню (79%) й офіційне працевлаштування (77%). Пов’язані з мобільністю чинники є помітно менш значимими, але вони важливі для понад половини опитаних (56% для часу у дорозі та 52% для відстані до роботи).
Детальніше подивитись звіт можна за посиланням.
Гарних вихідних! ☺️
#про_читати
🔍P.S. Польовий етап дослідження проводився в перші тижні жовтня 2023 компанією Info Sapiens шляхом телефонних інтерв'ю. Ми мали приємний досвід співпраці з ними в попередніх опитуваннях мобільності для різних моделей, та знаємо, що колеги вже мають хороший досвід в дослідженнях мобільності і розуміються на нюансах збору даних для них. Тож після ознайомлення з розділом методології верифікуємо, що опитування проходило коректно і є репрезентативним для обраної генеральної сукупності.
👍11
🧑🦽 🚙 Гарна новина щодо інклюзивності: 5 сервісних центрів МВС отримали автівки з ручним керуванням.
Ці машини обладнані спеціально для того, аби люди з інвалідністю (за проблемами опорно-рухового апарату) могли скласти практичні іспити з водіння для отримання посвідчення. Тож відтепер така опція доступна у Києві, Кам’янці-Подільському, Дніпрі, Львові та Одесі.
Згідно з інформацією від МВС, автошколи для людей з інвалідністю за проблемами опорно-рухового апарату вже працюють у Київській, Львівській, Хмельницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях. Щоправда, цікаво, чому тоді автівки надійшли не в Кропивницький, а в Одесу🤔...
#про_інклюзивність #про_авто
Ці машини обладнані спеціально для того, аби люди з інвалідністю (за проблемами опорно-рухового апарату) могли скласти практичні іспити з водіння для отримання посвідчення. Тож відтепер така опція доступна у Києві, Кам’янці-Подільському, Дніпрі, Львові та Одесі.
Кожне авто обладнане додатковими важелями, які дозволяють управляти акселератом та гальмами правою або лівою рукою. Також додаткове обладнання дозволяє натискати педаль акселератора лівою ногою, управляти кермом застосовуючи спеціальний тримач, а також керувати світловими покажчиками, фарами та іншими приладами з допомогою спеціального джойстика на кермі.
Згідно з інформацією від МВС, автошколи для людей з інвалідністю за проблемами опорно-рухового апарату вже працюють у Київській, Львівській, Хмельницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях. Щоправда, цікаво, чому тоді автівки надійшли не в Кропивницький, а в Одесу🤔...
#про_інклюзивність #про_авто
👍15❤2