🎥 Цікаве відео від DW про те, що не так з ідеями "поліпшення транспорту" від технічних мільярдерів, і чому інновативність техніки не завжди дорівнює ефективності і раціональності (англійська).

https://www.youtube.com/watch?v=qNNKpnd5lyM

#про_цікаве

Укрзалізниця відкрила продаж на бонусні "квитки в Карпати", не проґавте при плануванні відпусток ;)

📚 Що почитати на вихідних?

🚴🏻 Сьогодні порадимо цікаву статтю на Liga_net про шлях Ніжина у пошуку оптимальної веломережі і логіку створення Концепції розвитку велоінфраструктури для міста. Концепцію розробляли колеги з Bike City consulting. Також з розробниками поговорили і про те, чому важливо розвивати веломережі не лише в обласних центрах, а і в менших населених пунктам регіонів.

Ознайомитись зі статтею можна за посиланням:
https://life.liga.net/poyasnennya/article/kak-nejin-boretsya-za-status-sovremennogo-velogoroda-i-mojet-stat-primerom-dlya-kieva

Сподіваємось, що веломережа і справді невдовзі з'явиться в центрі міста і допомагатиме містянам швидше, зручніше і надійніше пересуватись! 🙏

Спокійних вихідних!
#про_читати

Так виглядає зелена парковка. 🌿🚙

Київ, Пуща-Водиця.
Фото: Олександра Хмарна

#картинка

В продовження попереднього допису, від підписників:
В такому дизайні можуть бути проблеми з тим, що якщо парковка активно використовується, то певні елементи можуть "витоптуватись". Але це залежить і від обслуговування парковки.

Приклад: зелена парковка з розворотним кільцем у Львові. Є елементи що зберегли зелений покрів, але на заїзді траву все-таки витоптали.
фото від @Gregor_Wagner

Сьогодні стався той рідкісний випадок, коли руйнування мостів і ускладнення мобільності (для декого) викликає радше позитивні емоції. 😏

День другої бавовни на Кримському мосту. 🌉
Вдячні причетним!

Арт: Андрій Єрмоленко.

​​Плзень дарує трамваї Харкову, Шкода підписала контракт з Бергамо на виробництво і поставку трамваїв з поліпшеною протиаварійною системою, 10% мостів України перебувають в аварійному стані, в Парижі підвищують плату за паркування габаритних авто - дайджест цікавих новин за минулий тиждень від Про Мобільності.

🚋 Чеське місто Плзень планує передати Харкову 9 б/в трамваїв Tatra T3.

Причина цілком прагматична - невдовзі ці трамваї не можна буде використовувати на вулиці міста, адже вони не низькопідлогові. Поки в Плзені ще можна дочіпляти старі вагони другими у складі, проте за умови якщо перший має хоча б частково низьку підлогу. В інших містах ЄС ця модель теж не може використовуватись, тому такий рухомий склад і передають настільки активно в різні міста України як гуманітарну допомогу. Минулого року Плзень вже подарував Харкову два тролейбуси і сім автобусів.

Водночас позитивним є момент, що рухомий склад передають саме в Харків, адже в певний період часу новини щодо майбутнього трамвайної мережі з міста були невтішні - парк постраждав після обстрілів в 2022 році, тоді ж місто почало демонтаж трамвайних колій. Якщо місто погодилось прийняти 9 Татр, хоч і 1982-1987 років - можливо, для трамвайної системи Харкова ще не все втрачено.

🚈 Škoda підписала контракт на виробництво нових трамваїв для Бергамо.

В той саме час в містах Європи - тенденція поповнювати трамвайний парк новими моделями. Як повідомляє виробник, ця модель трамваїв розроблена спеціально під вимоги колій міста. Також це перша модель, що буде використовувати нову розробку поліпшеної протиаварійної системи, яку компанія презентувала минулої осені - для кращої безпеки пасажирів і перехожих.

Планується, що це будуть повністю низькопідлогові двосторонні п'ятисекційні вагони. Трамвай може розвивати швидкість до 70 км/год. Закупівля фінансується з Національного плану розвитку і стійкості. Поставку планують на найближчі три роки.

🌉 Міністерство Відновлення повідомило, що за попередньою оцінкою 10% мостів України перебувають в аварійному стані.

За попередніми даними профільної експертної комісії Міністерства Відновлення, 10% мостових споруд країни перебувають в аварійному стані. Ці дані представили минулого тижня на засіданні комісії. Загалом було надано і перевірено дані щодо 22 454 мостів, проте інформація про ще понад 6 000 об'єктів поки відсутня.

Як повідомляє Міністерство, з 14 липня експерти Комісії розпочнуть візуальне та інструментальне обстеження мостових споруд, які знаходяться у аварійному стані. Пріоритет надаватиметься передусім позакласовим мостам та мостам через великі водойми. Серед аварійних мостів – два київських великих мости з високою інтенсивністю руху : міст ім.Є.Патона та міст Метро.

🚙 В Парижі з наступного року планують підвищити плату за паркування габаритних авто.

Поки ще не прийняте остаточне рішення щодо критеріїв визначення, які саме авто вважати "габаритними" - попередньо мова йде про позашляховики та великі приватні авто, однак конкретний об'єм двигуна і розмір не уточнювали. Для електромобілів можливі винятки. Крім Парижа, підвищення плати за паркування габаритних авто анонсували ще і в Леоні і Греноблі.

Ініціатор проєкту - Фредерік Бадіна-Серпетт - стверджує, що столиця Франції та інші французькі міста страждають від "ожиріння автомобілів" - за останні чотири роки їх кількість в Парижі зросла на 60% і зараз позашляховики займають до 15% паркомісць на вулицях. Це недоречно - в місті нема гірських складних доріг та бездоріжжя, машини часто є гучними, споживають більше пального і займають більше місця на дорозі. Противники нововведення - об’єднання 40 millions d’automobilistes - з іншого боку зазначають, що великі авто частіше беруть великі родини, аби не заводити кілька менших.

#про_тиждень

Ілюстрація: нова модель трамваю Škoda

#про_можливості

Запрошуємо на чергову зустріч по інклюзивному відновленню міст - з міжнародною експерткою Маршою Рамруп, стратегинею з інклюзії, рівноправ‘я та різноманітності, колишньою директоркою з інклюзії в Королівському інституті британських архітекторів (RIBA).

Лекторка пояснить, як суспільство може використовувати свої навички, щоб покращити життя кожного. В планах зустрічі - розповісти детальніше про безбар'єрність і поділитись практичними порадами з усього світу щодо пошуку нових інклюзивних рішень у проєктуванні громадських просторів та житлової забудови.

Організатори зустрічі - компанія Ino.The Developer, що спільно з державою буде займатися відбудовою України.

📆 Дата: 19 липня 2023 року
🕰 Час: 12:30-14:30 по Києву (10:30-12:30 BST UK Time)
🖥 Формат: онлайн, ZOOM.
🖌 Посилання на лекцію буде доступне після реєстрації. Участь у заході можлива за умови попередньої реєстрації до 12:00 18 липня 2023 року.

Лекція безкоштовна та проводиться англійською з синхронним перекладом на українську мову.

Зверніть увагу, що зареєструватись треба вже сьогодні 😉
Гарного дня!

​​🚌🔋 В депо Оксфордської автобусної компанії почали встановлювати великий електрозарядний хаб для автобусів.

Маштабна електрозарядна станція складається з 104 точок для підзарядки, кожна - з потужністю 150кВт постійного струму. Цей хаб дозволить заряджати всі 104 автобуси парку - відтак кожен автобус зможе проїхати без підзарядки більше ніж 270 км за день. Додатково Оксфордська автобусна компанія замовила ще 104 нових електробуси, перші з яких поставлять вже наприкінці цього року. Всі нові автобуси будуть вироблені в Великобританії і мають надійти протягом року, до червня 2024. А в майбутньому планується збільшити кількість нових електробусів до 159.

Консорціум, до якого входить і компанія-перевізник, інвестували 43,7 мільйонів фунтів в цей проєкт, також фінансово долучився уряд Великобританії (32,8 млн) та Рада Оксфордширського графства (6 млн). Це все - частина останнього етапу чотирьохрічного декарбонізаційного проєкту "Оксфорд - Енергетичний Суперхаб", одного з наймасштабніших проєктів переходу до нульових викидів громадського транспорту в країні. Графство Оксфордшир має амбітну мету вийти на нульові викиди вуглецю до 2025 року, чому і має сприяти цей проєкт.

Сподіваємось, у них вийде реалізувати плани сповна і й справді стати одним зі світових флагманських проєктів по повному переходу на нульові викиди громадського транспорту.

#про_світ

У світлі останніх київських новин і обговорень хотіли сказати, що тему столичних наземних переходів і "колапсів" від них ми й досліджували, і писали раніше в нашому блозі, от невелика тематична підбірка попередніх дописів різних років:

🚦Про те, чому дублювання наземними переходами підземних не призведе до колапсу: https://pro-mobility.org/dumka/chy-ne-pryzvede-vlashtuvannja-nazemnyh-perehodiv-poruch-iz-pidzemnymy-do-transportnogo-kolapsu-u-misti/

🚇 Про дослідження щодо впливу облаштування наземного переходу на метро Університет на трафік: https://pro-mobility.org/doslidzhennya/shcho-bilshe-zavazhaie-transportu-rukhatys-2/

🚥 Про дослідження ефекту впровадження наземних переходів на Борщагівській, а також біля м. Політехнічна і Шолуденка на просп. Берестейському (Перемоги) : https://pro-mobility.org/doslidzhennya/vyjty-do-svitla-doslidzhennya-efektu-vid-vprovadzhennya-nazemnyh-perehodiv-na-vulyci-borshchagivska-v-kyyevi/

💵 І наостанок, більш загальний погляд на проблеми міст та пріоритети їх вирішення - текст ще п'ятирічної давнини про простий та дієвий спосіб визначити фактичні пріоритети розвитку міста: https://pro-mobility.org/dumka/jaki-priorytety-v-rozvytku-miskoi-mobilnosti-u-vashogo-mista/

#про_цікаве

Скоро збиратимемо фан-клуб комунікаційника/ці Київської міської електрички (KCE) 😅

⚠️До уваги киян, які проводять ранок у заторах: наразі заблоковано рух автобусів № 42, 51, 55, 87, 95, 108, 109, 115, 118 та тролейбусів №43, 50 на мосту Патона.

Броварський проспект теж виглядає приблизно так: 🚙🚛🚐🚓🚜🚗🚕

Кільцева електричка - чітко за розкладом і без заторів 🚉

​​🧑🏻‍💻 Вчора представники нашої команди взяли участь у семінарі-воркшопі з презентації Транспортної моделі для міста Ужгород і околиць, де представили результати роботи по розробці моделі міста+найближчих територіальних громад. Колеги презентували базову модель, що є завершенням другого етапу реалізації проєкту співпраці.

Модель розроблено в рамках реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги Норвезького фінансового механізму «Стратегія адаптації до зміни клімату та кроки щодо пом’якшення наслідків для транскордонного регіону SK - UA (CLIMADAM)», партнерами в якому є Агентство підтримки регіонального розвитку Кошице (Словаччина), Кошицький самоврядний край, Закарпатська обласна державна адміністрація, управління містобудування та архітектури Закарпатської облдержадміністрації та Інститут розвитку Карпатського регіону.

Наступним етапом роботи є обговорення і тестування проєктних сценаріїв оптимізації транспортного сполучення. Ключові проблеми які ці сценарії мають вирішити ми визначили в результаті обробки зібраних даних і аналізу існуючого стану з моделі. Це, зокрема:
- поліпшення доступності ближніх та дальніх громад (більш місткий рухомий склад та краща частота руху для ближніх, додаткові рейси електрички та в перспективі - підсилення локальних центрів притягнення для поліпшення дальніх)
- поліпшення інформування і прогнозованості руху громадського транспорту (інституційне та на місцях)
- тестування сценаріїв відкриття нових кордонних сполучень, або ж повернення можливості пішого переходу кордону в Ужгороді

✉️ Якщо ви або знайомі з Ужгорода чи Ужгородського району маєте пропозиції, які саме маршрути і сценарії змін в транспортній системі області моделювання могли б бути доцільними - збираємо візії на пошті info@pro-mobility.org, в темі прохання вказати "Ужгород і район". Пропозиції приймаються до 6 серпня.

#про_дослідження

📚 Що почитати на вихідних?

Цього тижня порадимо погортати цікавинку з блогів Світового банку про те, що сталий транспорт потребує більших змін ніж є зараз. Адже якщо тенденція продовжиться і ми глобально не поміняємо підхід до того, як пересуваються люди і товари, до 2050 року ризикуємо досягти планки в 2 мільярди машин та збільшення викидів від транспорту на 60%.

Стаття також критикує надмірну увагу навколо електроавто - адже не ними єдиними має вирішуватись ця проблема. Й поточна кількість 13 мільйонів одиниць електротранспорту в світі - це лише 1% від загального обсягу пасажирського транспорту, тобто лише крапля в морі.
Детальніше - за посиланням. Текст англійською.

https://blogs.worldbank.org/transport/big-changes-are-needed-more-sustainable-inclusive-transport

То що ж робити та як робити? Є перевірені українськими містами і часом практики, які, наприклад, зібрані в цій публікації :
https://ua.boell.org/uk/2021/03/18/rozvitok-staloi-mobilnosti-kraschi-praktiki-mist-ukraini

Вчора на другому дні конференції в Ужгороді був день, присвячений змінам клімату, їх наслідкам і ризикам. І багато мови йшло про те, що робити саме з наслідками. Проте зменшення викидів СО2 - це те, що варто робити саме для того, щоб впливати безпосередньо на причини. І в силах кожної людини своїм вибором брати відповідальність за пом'якшення цих "причин" і обирати сталі види для переміщення. В той час як управлінці міст теж мають брати відповідальність за те, аби у мешканців цей вибір був і був реалістичним (безбар'єрний, зручний, надійний і передбачуваний громадський транспорт, безпечна і зв'язна велоінфраструктура, зручне пішохідне сполучення і доступні прогулянкові зони, тощо). В цьому питанні не вийде лишитись осторонь, бо наслідки все одно зачеплять всіх.

Безпечних вихідних!

#про_читати