UPD: Трансляція все-таки запустилась, відбувається за тим же посиланням https://www.youtube.com/watch?v=557DJ7K8t5w

​​🌉 Наші партнери з КНУБА звернулись з проханням поширити петицію про перейменування вулиці Вузівської, що біля університету, на честь Георгія Фукса. Петиція створена за ініціативи студентів Факультету урбаністики та просторового планування.

Для довідки: Георгій Борисович Фукс - випускник університету, що, крім інших заслуг та винаходів, спроєктував чотири мости в Києві: Північний, Південний, Подільський, Міст-метро.

Петицію вже підписало 500 людей, колеги будуть вдячні тим, кому вийде долучитись і додати пам'ять про людину, що зробила такий внесок у розвиток міста, на мапу Києва.
#про_Київ

​​Цей тиждень багатий на події в нашій галузі.

👉 Запрошуємо долучитись до Київського Форуму Сталої Мобільності 2023 , що відбудеться цієї неділі в самому серці міста.

18 червня з 11:00 в Urban Space 500 пройде форум, де планується обговорити проблеми сталої мобільності, зокрема громадського транспорту, велосипедної та пішохідної інфраструктури Києва та напрацювати конкретні шляхи їх вирішення.

Нагадаємо, що стала мобільність — це концепція, що ставить на меті забезпечення потреб у вільному, безпечному, екологічно чистому та сталому пересуванні містом для всіх груп населення.

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація зі сталою мобільністю у Києві погіршилась, а керівництво Дептрансу КМДА не зацікавлене у її покращенні.

📌 Відтак, головне питання заходу:
Чому міська влада проти принципів сталої міської мобільності?

Організатори запрошують це обговорити активістів, урбаністів, журналістів, депутатів, комунальників, чиновників та загалом усіх зацікавлених.

👥 Співорганізаторами форуму є Пасажири Києва - сторінка ініціативи, U-Cycle, Urban crew, Рада з урбаністики Києва та Марш за Київ.
Представники команди "Про Мобільності" теж братимуть участь у заході і поділяться досвідом роботи з локальними проєктами розвитку сталої мобільності і що з ними сталось. Але детальніше про це - в окремому анонсі 😉

Участь за умови реєстрації за посиланням.

До зустрічі 18 червня з 11:00 в Urban Space 500 (Грінченка, 9)!

#про_можливості

​​🚴🏻 Ви 13-річний хлопець, що мешкає в Києві і вирішив кудись поїхати на велосипеді.

Наскільки радо місто сприйме ваш вибір способу поїздки? Де вам можна пересуватись, а де вас вб'ють чи покалічать?

І ні, ми не про Тимофія, який спробував провезти велосипед в незаповненому тролейбусі і отримав цькування від водійки за це рішення, а від пасажирів - по факту за те, що водійка затримала рух аби покричати на хлопця. Тимофію пощастило, що цей момент потрапив на камеру і рознісся мережами. За нього вступився власник прокату Veliki.ua - Олексій Кушка, знайшов хлопця, розпитав деталі, подарував б/вшний вел, і зараз адвокує його інтереси і задає чиновникам незручні питання - адже офіційні відповіді дещо сплутані. Речник КПТ не винить водійку, Кандибор - навпаки стверджує що водійка вчинила некоректно. Правила для перевезення велосипедів на сайті КМДА різко виявились застарілими, а ті що є- недостатньо точними. Ніхто одразу не казав хлопцю, що можна скрутити колесо, наприклад. Пасажири, що підтримували висадку 13-річного велосипедиста, певно поділяли думку що "хай краще їде своїм ходом на спущених колесах", головне аби не тут та й нас не затримував.

🚴🏻‍♂️ Ми про 13-річного хлопця Славіка. Він як раз їхав на велосипеді "своїм ходом" за пару днів після інциденту з тролейбусом, в неділю, 11 червня. Виїхав з парку Перемоги на перехід на проспекті Визволителів - на зелений. Де його збив водій, що їхав на своїх дозволених 80+20, але на червоний і по смузі громадського транспорту (в місці, де навіть правого повороту нема, аби ці дії можна було хоч якось виправдати). Для міцних нервами - відео інциденту тут.

Славіку в понеділок видалили нирку і селезінку. Лікарі борються за його життя. Але хлопець досі в комі. Йому не пощастило потрапити в медіа так сильно, як розкрутили справу Тимофія. Збиті велосипедисти зрештою для Києва - на жаль, буденність. Навіть якщо це діти, хіба не так? Дозвіл на рух 80+20 по певним дорогам міста - теж. І це абсолютно непов'язані речі, звісно, принаймні для міської влади. Будемо слідкувати за подальшим розвитком цієї історії, дуже вболіваємо аби хлопець вижив, а водій поніс справедливе покарання.🙏

🧐 А поки - повернемось до питання, з якого почали. Якщо вам 13 років, і ви хочете в Києві поїхати на велосипеді - якщо керуватись самими лише актуальними правилами, то вас взагалі не має існувати. Бо в поточній версії ПДР п 6.1,6.6 передбачено, що діти до 7 років можуть пересуватися велосипедом по тротуарах, а велосипедисти від 14 років - по крайній смузі на дорозі. На прогалину регулювання пересування дітей 8-13 років ще раніше звертали увагу U-Cycle коли пропонували зміни в ПДР які б перекривали такі важливі дірки в правилах. На жаль, ця правка про дітей досі не прийнята.

🚎 Якщо ж вам важко долати повну дистанцію до цілі і було б добре під'їхати громадським транспортом - для метро потрібен чохол, для наземного - треба розібрати велосипед (принаймні зняти колесо), не дощова погода, незаповнений транспорт і, як показала практика, адекватні інші пасажири. От якщо вам по дорозі міська електричка - вам пощастило, там вже навіть є спеціально обладнані місця для перевезення велосипедів. Ну, або зазирайте в гості до більш прогресивних міст, наприклад до Львова, там в громадський транспорт з велосипедом можна 😏

#про_вело

Цікаве для рубрики #про_читати наполегливо з'являється у четвер. Ну, що ж поробиш.

Дуже радимо проглянути цей звіт по проєкту Велике транспортне коло. Представники нашої команди долучились до розробки цього проєкту як запрошені експерти. Також ПроМобільність давала для Офісу Трансформації доступ до розрахунків макромоделювання.

Велике Транспортне Коло повертається! (хоча воно нікуди і не зникало)

Офіс Трансформації опублікував повний звіт по проекту розвитку швидкісного громадського транспорту Києва на наступні 20 років "Велике Транспортне Коло" (ВТК).

Звіт отут - https://transformation.org.ua/blog/velyke-transportne-kolo.

Основна мета проекту - показати дієву альтернативу пострядянським автомобілецентричним трендам і генпланам. Адже усе ВТК разом з кількома перегонами метро і рухомим складом коштує як вся Подільсько-Вигурівська лінія метро - 76 млрд грн або 2 млрд доларів по теперішньому курсу.

Це 16 магістральних маршрутів (коридорів) через все місто, де з'явиться сучасний громадський транспорт і перекладуть застарілі мережі. Загальний пасажиропотік - 1,6 млн пасажирів на день - як у довоєнному метро.
Економія часу киян, що виражена в грошах - близько 5 млрд грн на рік. Вартість всього проекту - до 80 млрд грн. Окупність - 14 років.

Всього було проаналізовано основні 33 транспортні коридори.

НайНЕочевиднішим для мене був напівкільцевий маршрут Оболонь - Виноградар - Нивки - Відрадний - Аеропорт - Деміївка - Либідська, але він вистрілив.

А от розчарував маршрут Академмістечко - вул. Святошинська - Борщагівка - Київ-Волинський - Севастопольська площа, який не виправдав очікувань і ми від нього відмовились(

Обов'язково прочитайте звіт по ВТК - він написаний доступною мовою, але лаконічно. Звісно пост-фактум ще багато чого можна було б додати, але то вже перфекціонізм) І карта гарна -можна надрукувати і повісити над робочим столом.

А тепер про цілі - ВТК має стати основою для нового генплану Києва. Те, що зараз там є - в контексті транспорту не витримує жодної критики. Варіант, який публікувався у 2020 році, в цьому контексті ідейно відповідає свому наступнику, який розсилали по департаментам вже у 2023 році. Якщо генплан пройде повз ВТК - це ще надцять років на дні, поки хтось не ініціює розробку нового документу.

Суспільний запит виникне коли людина з умовної Рембази побачить у звіті по ВТК маршрут зі свого дому до роботи і зручну пересадку при поїздці до друзів і запевнить себе, що так дійсно можна, якщо не витрачати кошти на всіляку дурню.

Тому прошу ознайомитись з документом і розповсюдити його - важливо, щоб про такі речі дізналось якомога більше людей.

А також приходьте в неділю на Київський Форум Сталої Мобільності 2023 - розповім про ВТК і поточні проблеми громадського транспорту Києва трохи більше.

​​Шановні підписники з Києва і гості столиці.
КМДА радісно інформує, що сьогодні - не найкращий день для виїзду в центр міста.

Вчора ввечері надійшла інформація про планове перекриття вулиць через заходи що відбуватимуться в центрі.

Щойно КМДА уточнило, що це повпливає і на рух громадського транспорту:

❕🚎У зв'язку з державними заходами можливі тимчасові зміни в маршрутах наземного громадського транспорту або призупинення роботи на окремих ділянках маршрутів

📱Як інформує КП "Київпастранс", для уточнення розкладів руху можна звернутися за телефоном: 0800504411.

Поки TomTom ще не відновив моніторинг трафіку, для ілюстрації ранкової ситуації приведемо доступне джерело моніторингу трафіку по Києву. Сьогодні як раз виповнився рік від запуску проєкту "Дашборд київського трафіку", в розробці якого наш Дмитро Беспалов теж брав участь.

Ваші ставки, до якого відсотку затримки і середньої швидкості дійде трафік в вечірній пік з цими перекриттями? 🤔
#про_Київ

​​📚 Що почитати на вихідних?

Якщо ви вже встигли догортати звіт по ВТК, на вихідних радимо ознайомитись з конспектом ключових тез і позицій з заходу, про який ми вже писали цього тижня. Матеріал підготували співорганізатори круглого столу "Електричний громадський транспорт в контексті післявоєнного відновлення України", Центр транспортних стратегій:
https://cfts.org.ua/articles/problemna_chetvirka_klyuchovi_zavdannya_dlya_povoennogo_vidnovlennya_gromadskogo_elektrotransportu_ukrani_1977/136809

Тема зустрічі могла видатись дещо схожою на круглий стіл під час Львівського форуму міської мобільності, проте велась на іншому рівні. Якщо у Львові більше часу дали висловленню позицій представників транспортних департаментів різних міст, цього разу на круглому столі було більше представників чиновників державного рівня різних напрямків (включно з фінансами та екологією); а також відчутно більше представників українських виробників електротранспорту.

Основні проблеми, про які йшла мова:
📌 Потреба в зміні пріоритетів і підходів до розвитку громадського транспорту
📌 Потреба надати більшу вагу локалізації виробництва
📌 Потреба в нових моделях фінансування
📌 Неоднозначний процес переходу до екологічного транспорту

Сподіваємось, що організатори знайдуть спосіб донести ключові тези і варіанти вирішень цих проблем до тих, від кого безпосередньо залежать такі рішення! 😌

🛡Спокійних та безпечних вихідних!
#про_читати

​​🚌🔥 Маршрут 666 до Хеля (Hel) в Польщі змінить нумерацію під тиском релігійної спільноти.

Літній маршрут 666 до піщаних пляжів на курорті Хель в північній частині Польщі набув популярності серед туристів не лише через дорогу до моря, а й через концептуальність назви - особливо для англомовної аудиторії, де "Hel" співзвучно "пеклу". Прихильники вважають, що цей маршрут допомагав регіону стати відомим на весь світ.

Проте були і противники такої гри слів - до автобусної компанії надходило все більше скарг від релігійних консерваторів щодо "поширення сатанізму".

Зрештою, автобусна компанія PKS Gdynia оголосила: "Ми перевертаємо останню 6 з ніг на голову!". З 24 червня маршрут стане 669, що, на думку перевізника, виглядатиме менш контроверсійно.

#про_світ

​​Тролейбусні поповнення в Миколаєві та Хмельницькому, відновлений міст до Фастова, мережа маршрутів на альтернативному паливі в передмісті Стокгольма - зріз цікавих новин за минулий тиждень в дайджесті від Про Мобільності.

🚎 Тролейбусні поповнення: в Миколаєві розморозили отримання тролейбусів по проєкту ЄБРР, а в Хмельницькому з'явиться перший тролейбус-"гармошка".

Миколаїв за минулий тиждень отримав три нових тролейбуси "Дніпро" в рамках кредитної програми ЄБРР. Згідно з договором, компанія ТД Літан мала поставити місту 40 тролейбусів, і остання поставка 30го тролейбуса відбулась 22 лютого 2022 року. Тепер роботу по проєкту відновлено і протягом минулого тижня в місто привезли вже три тролейбуса з решти 10ти. "Зареєструємо, отримаємо технічні талони, забрендуємо і одразу на маршрути!" - стверджує мер міста Олександр Сенкевич.

В свою чергу, Торговий дім "Літан" минулого тижня уточнив, що хоч ці тролейбуси ще виготовлені на основі кузовів МАЗів, закуплених ще до початку повномаштабного вторгнення, надалі тролейбуси "Дніпро" виготовлятимуть з кузовів іншого виробника.

Ще одна тролейбусна новина - про обновку в тролейбусному парку Хмельницького. Зі словацького Прешова відправили низькопідлоговий тролейбус-"гармошку" Skoda 25Tr, закуплений за минулорічним тендером. Ця машина стане першою за багато років "гармошкою" в Хмельницькому. В тендері також фігурувала закупівля ще чотирьох б/в тролейбусів Skoda 24Tr, тож сподіваємось це не останнє поповнення парку цього року.

🌉 На Київщині відновлено міст через річку Ірпінь на сполученні між Фастовом та Києвом.

Міністерство відновлення повідомило про відкриття ще одного мосту, який було знищено під час бойових дій у березні 2022. Цього разу мова про міст через річку Ірпінь на дорозі Київ – Фастів – Біла Церква – Тараща – Звенигородка. Через серйозні руйнування відбудовувати 50-метровий міст довелось фактично з нуля.

🚌 Мережа маршрутів на альтернативному паливі для передмістя Стокгольма

Стокгольмське регіональне управління транспорту обрало і підписало 10-річний контракт з перевізником Кеоліс на організацію і обслуговування мережі автобусів на альтернативному паливі для покриття потреб передмістя Стокгольма. Контракт вартує 600 млн євро і контракт почне діяти з серпня 2024.

Мова про мережу з 54 маршрутів, що щоденно має перевозити близько 476 000 мешканців. В річних маштабах це 11,5 млн кілометрів маршрутів, що поєднують чотири муніципалітети, з річним оборотом усієї мережі в орієнтовно 28,5 млн пасажирів на рік. Кеоліс гарантує що 80% загального кілометражу провозитимуть електроавтобуси (загалом в парку перевізника близько 200 машин). Крім цього, частина автобусів працюватиме на біодизелі (HVO). Також перед початком контракту компанія планує облаштувати депо відповідною інфраструктурою для зарядки та технічного обслуговування.

Фото: тролейбус Дніпро приїжджає в Миколаїв (зі сторінки мера).
#про_тиждень

​​✈️ Зміна клімату вплинула на шанс літаків потрапити в зони турбулентності "ясного неба".

Геофізичні дослідження вчених з Університету Редінга (Великобританія) показали, що за останні роки через зміну клімату значно зросла ймовірність явища турбулентності "ясного неба". Тенденція спостерігається в різних куточках світу, і, наприклад, над Північною Атлантикою з 1979 по 2020 рік такі випадки почастішали на 55%.

Турбулентність "ясного неба" - це особливий тип турбулентності, який важче передбачити, оскільки його складно охопити радарами і трекінговими системами. Ця турбулентність утворюється за рахунок різниці у вітрах на різних висотах, що, в свою чергу, утворюються за рахунок різниці температур між тропосферою та стратосферою. А до потепління нижчого шару земної атмосфери призводять, в свою чергу, викиди парникових газів.

Чому це важливо? Радар на літаку може зловити ознаки шторму і попередити інші поширені типи турбулентності, однак саме цей тип виникає хаотично і малопередбачувано. Турбулентність призводить до різного рівня пошкоджень - зношення рухомого складу, травм пасажирів, іноді - до більш серйозних пошкоджень; з економічної точки зору це одна з причин затримок рейсів, частішої потреби в технічних роботах і оновленні елементів літака. Тобто фактично це призводить до додаткових транспортних (а подекуди і людських) витрат.

На ілюстрації - абсолютні і відносні показники змін ймовірності виникнення турбулентності "ясного неба" між 1979 і 2020 роками.
#про_цікаве

⛲️ Київ пережив різні етапи планування і розвитку. Одним з них була тенденція створювати магістралі безперервного руху, що "розрізали" собою житлові райони, ускладнюючи пересування між їх частинами. Повномаштабне вторгнення і його наслідки ще більше актуалізували питання поліпшення зв'язності районів, зокрема доступності й інклюзивності в межах одного району. І зараз обов’язком тих, хто приймає рішення в місті, є створення належних умов для тих військових, які повернуться з фронту з травмами, як і для тих цивільних, що зазнали травм під час обстрілів. 🧑‍🦽 Вони не мають бути “людьми з обмеженими можливостями”, адже є всі інструменти для того, щоб їхні можливості пересуватися та використовувати міський простір були повноцінними.

🚦 Влітку 2022 року компанія "Про мобільність" на прохання депутатки КМР Ксенії Семенової дослідила ефект від організації наземних регульованих пішохідних переходів на території навколо Індустріального мосту. До зони аналізу ввійшли вул. Борщагівська, просп. Гузара, просп. Берестейський (Перемоги) та Мала Кільцева дорога, яка включає вулиці Довженка, Гетьмана та Чоколівський бульвар.

Детальніше про чинники ідеї запровадження наземних переходів на цій ділянці, сценарії і результати моделювання - в блозі Про Мобільність: https://pro-mobility.org/doslidzhennya/vyjty-do-svitla-doslidzhennya-efektu-vid-vprovadzhennya-nazemnyh-perehodiv-na-vulyci-borshchagivska-v-kyyevi/

#про_Київ

⚒ У Лондоні починається Конференція з відновлення України - Ukraine Recovery Conference 2023.
Це захід, що визначає напрямки міжнародної підтримки країни.

Напередодні віцепрем'єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков написав розгорнуту колонку щодо позиції і пріоритетів Міністерства відновлення на цьому заході. От кілька ключових моментів з неї:

🔷 Цього разу фокус уваги на URC буде спрямований на відновлення та відбудову, а також на залучення міжнародних організацій, донорів, інвесторів та бізнесу — як до проєктів критичного відновлення, так і до середньо- та довгострокових програм.
🔷 Критичне відновлення сфокусовано на трьох секторах — енергетика, житло та експортна логістика. Головна мета — забезпечити громади доступом до базових послуг та підтримати відновлення та розвиток української економіки і бізнесу.
🔷 Одним з питань конференції та Міжнародної донорської платформи стане управління проєктами відбудови, які фінансуються десятками міжнародних інституцій та мають сотні різних бенефіціарів. Мова про уніфікацію процедур, цифровізацію процесів та більше залучення приватного бізнесу
🔷 Міністерство розробило механізм, який вже допомагає визначати пріоритетність проєктів відновлення в рамках Державного фонду ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації. Пріоритетність розраховується за формулою, заснованою на оцінках кількості населення, яке отримує доступ до базових послуг, економічного та екологічного впливу проєкту тощо.

З колонки видно, що в напрямку транспортної інфраструктури будуть згадуватись радше експортні шляхи, робота з кордонами і сполученнями з ними, дороги передусім національного значення. Щодо відновлення і розвитку транспортних систем в містах і громадах - прямої згадки нема, проте зі слів Шмигаля, є розуміння, що планується уможливити і підсилити горизонтальні зв'язки між донорами і громадами. Тобто ці питання в рамках децентралізації мають піднімати і вирішувати безпосередньо громади, справа уряду - оптимізувати і полегшити цей процес залучення інвестицій на регіони. Відтак, містам і громадам варто бути активнішими у встановленні міжнародних партнерств і брати ініціативу в свої руки. Бачимо, що частина міст вже рухається цим шляхом - і сподіваємось, що за результатами конференції працювати за цим напрямком стане легше, а не складніше.

Конференція триватиме два дні, тож чекаємо хороших новин щодо міжнародної підтримки ближче до кінця тижня.

#про_підтримку