Привіт, друзі.
Усіх вітаю з початком весни та із закінченням зими 2025-2026.
✊Враховуючи те, наскільки важко усім було останні 2-3 місяці, пережити цю зиму – це дійсно досягнення. Ми це зробили і справедливо можемо цим пишатись. Ворог хотів нас зламати, здеморалізувати, змусити перейматись лиш за наші власні шкури, аби роз'єднати нас. Але ми вистояли, дякуючи усім небайдужим працівникам адміністрації, комунальних служб, героїчним електрикам, та Богові.
Ця зима в черговий раз показала вічно актуальний урок, що українці можуть надіятись лиш на самих себе. Було люто, але це зробило нас загартованішими та більш готовими до нових випробувань (а вони будуть).
📦 Вже виповнилось 8 місяців з тих пір, як я влаштувався на Нову Пошту. Тож окремо хочу відзначити сталеву міць моїх друзів та колег з Нової Пошти, працівників УкрПошти та інших логістичних компаній. Без їх важкої праці (а ми часто працюємо по 12-14 годин на добу) те, що залишилось від нормального цивільного життя, також би було приречене на занепад. Ця праця овіяна нервами, потом та навіть кров'ю (загибель 4 працівників на харківському терміналі Нової Пошти 13 січня 2026 р. дає про це пам'ятати), тому кожної зміни я вдягаю свою корпоративну форму з гордістю та почуттям честі. Я радий тому, що можу робити свій внесок у розвиток та підтримку логістичної системи нашої Батьківщини у її надскладний історичний час.
🇺🇦 Хвала усім, хто залишався на своїх місцях та працював на підтримку стабільності в той важкий період. Слава українським воїнам, які навіть в таких умовах здійснюють подвиги та чудеса на полі битви, звільняючи наші землі від чобота комуно-кацапських окупантів.
Ані ракети, ані мороз в -20, ані відключення не зламали та не зламають український народ. Хай ворог знає, що націю козаків, опришків та гайдамаків не перемогти.
Тепер ми зустрічаємо нашу весну.
Постісторичний | Пропозиція
Усіх вітаю з початком весни та із закінченням зими 2025-2026.
✊Враховуючи те, наскільки важко усім було останні 2-3 місяці, пережити цю зиму – це дійсно досягнення. Ми це зробили і справедливо можемо цим пишатись. Ворог хотів нас зламати, здеморалізувати, змусити перейматись лиш за наші власні шкури, аби роз'єднати нас. Але ми вистояли, дякуючи усім небайдужим працівникам адміністрації, комунальних служб, героїчним електрикам, та Богові.
Ця зима в черговий раз показала вічно актуальний урок, що українці можуть надіятись лиш на самих себе. Було люто, але це зробило нас загартованішими та більш готовими до нових випробувань (а вони будуть).
Ані ракети, ані мороз в -20, ані відключення не зламали та не зламають український народ. Хай ворог знає, що націю козаків, опришків та гайдамаків не перемогти.
Тепер ми зустрічаємо нашу весну.
Постісторичний | Пропозиція
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤🔥9🥰2
🇮🇹🇫🇷 Франческо Перілла (1874-1954?) – італійський (інколи пишуть французький) живописець, фотограф та мандрівник.
❔ Персона Ф. Перілли покрита історичною таємницею. Про життя митця нам майже нічого невідомо: ні його місце народження, ні його біографія, ані зовнішній вигляд.
🇬🇷 Відомо, що Ф. Перілла протягом 1920-1930-х рр. мандрував Балканами, зробивши великий акцент на Греції. На початку 1930-х рр. Ф. Перілла здійснив мандрівку Егейською Македонією, яка на той час вже була окупована греками. Хоч автор явно захоплювався саме греками та їх культурою, про що свідчить численність його робіт, присвячених саме грецькому місту та архітектурі, як-от «Гора Афон. Її історія – її монастирі – її твори мистецтва – її бібліотеки» (1927), «Греція: дорожні ескізи» (1930) та інші. Однак чесний погляд іноземця зміг висвітлити іншу, самобутню сторону Егейської Македонії.
🇲🇰 У 1932 р. в Афінах світ побачила чергова ілюстрована книга Ф. Перілли з промовистою назвою «Мандрівки Македонією», яка була збіркою його вражень від македонських земель. Тут же ми маємо змогу побачити його малюнки та дерев'яні гравюри. Окрім того, в книзі присутні авторські фотографії. Таким чином через три способи зображення (малюнок, гравюра та фото) автор показав Європі господарське та культурне життя македонців, місцеву географію і природу. Автор вдало обрав регіон – західну частину Егейської Македонії, де проживала найбільша концентрація корінного македонського населення.
📖 Книги зі своїми спогадами про Грецію та Македонію з тематичними акварельними пейзажами й не тільки Ф. Перілла видавав французькою мовою в Греції та Італії.
На мій погляд, малюнки дуже гарні та милі оку через свій м'який ненав'язливий колір. Мені завжди подобались акварельні роботи, хоч я в дитинстві був фан-боєм гуаші, бо малювати нею було легше і прикольніше.
1 фото – мапа маршрутів Македонії з книги «Мандрівки Македонією»;
2 фото – Лерін. Озеро Острово;
3 фото – Костур. Церква Светі Безсребреніци (Св. Безсрібників);
4 фото – Воден. Алея;
5 фото – Кожани. Кут старого будинку;
6 фото – Бер. Єврейський квартал;
7 фото – Візантійський міст в Еласоні;
8 фото – Соснові ліси Пінда;
9 фото – Вид на Пінд в Самарині;
#македонці
#культура
#Балкани
Постісторичний | Пропозиція
📖 Книги зі своїми спогадами про Грецію та Македонію з тематичними акварельними пейзажами й не тільки Ф. Перілла видавав французькою мовою в Греції та Італії.
На мій погляд, малюнки дуже гарні та милі оку через свій м'який ненав'язливий колір. Мені завжди подобались акварельні роботи, хоч я в дитинстві був фан-боєм гуаші, бо малювати нею було легше і прикольніше.
1 фото – мапа маршрутів Македонії з книги «Мандрівки Македонією»;
2 фото – Лерін. Озеро Острово;
3 фото – Костур. Церква Светі Безсребреніци (Св. Безсрібників);
4 фото – Воден. Алея;
5 фото – Кожани. Кут старого будинку;
6 фото – Бер. Єврейський квартал;
7 фото – Візантійський міст в Еласоні;
8 фото – Соснові ліси Пінда;
9 фото – Вид на Пінд в Самарині;
#македонці
#культура
#Балкани
Постісторичний | Пропозиція
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6👍1🥰1
Forwarded from Хлопоман
Хлопоман
Photo
🧕Женскій Міръ — еженедѣльный журналъ для мусульманокъ
До початку XX ст. на теренах Російської імперії в загальній періодиці траплялося небагато згадок про мусульманських жінок. Важливу роль у становленні жіночого руху серед мусульман відіграло кримськотатарське середовище. Біля витоків цього процесу стояв видатний просвітник Ісмаїл Гаспринський та його родина. Сам Гаспринський підкреслював значення освіти жінок, зазначаючи:
Так звані "жіночі тексти" почали з’являтися у його газеті «Терджиман» ще у 1880-х роках, однак спеціалізованого видання, присвяченого виключно гендерній проблематиці, на той час не існувало. У цей період також з’явилися перші спроби створення самостійних жіночих журналів — «Тарбіє» та «Жінка», проте Міністерство внутрішніх справ Російської імперії не надало дозволу на їхнє видання.
Реалізувати цю ідею вдалося лише на початку XX ст. У 1905 р., на тлі певного послаблення цензурних обмежень щодо національних мов, Гаспринський здійснив нову спробу створити періодичне видання для жінок. Так з’явився журнал «Алем-і нісван» («Жіночий світ»), редакторкою якого стала його донька Шефіка Гаспринська.
🤔Про що ж там писалось?
У статті, опублікованій 13 січня 1905 р., зазначалося, що журнал складатиметься з таких тематичних розділів:
- державні статути, закони та релігійні норми, що стосуються жінок;
- матеріали про ведення домашнього господарства, виховання дітей та здоров’я родини;
- практичні поради щодо домашньої праці, шиття, вишивання тощо, з описами та ілюстраціями;
- інформація про становище жінок у різних країнах, а також біографії й портрети відомих жінок у громадському житті та літературі;
- художні та публіцистичні тексти — науково-популярні матеріали, оповідання, поезія, історичні нариси й подорожні замітки.
❗️Особливу увагу в журналі приділяли проблемам становища жінок у різних країнах і регіонах. Зокрема, обговорювалися питання посагу, шлюбного віку, а також окремі традиції, як-от поширений на Кавказі звичай видавати дочок заміж за заможних чоловіків. Окрім того, на сторінках видання публікувалися кримськотатарські літературні твори та переклади іноземної літератури.
👉Попри нетривалий період існування, журнал мав помітний вплив. Передусім він поширювався не лише в Криму — про нього знали й у Османській імперії. Після закриття кримського видання там почали з’являтися аналогічні жіночі журнали, що певною мірою наслідували його модель.
Підписатися|Зарядити
До початку XX ст. на теренах Російської імперії в загальній періодиці траплялося небагато згадок про мусульманських жінок. Важливу роль у становленні жіночого руху серед мусульман відіграло кримськотатарське середовище. Біля витоків цього процесу стояв видатний просвітник Ісмаїл Гаспринський та його родина. Сам Гаспринський підкреслював значення освіти жінок, зазначаючи:
Читаюча й грамотна дівчинка у десять років корисніша за такого ж хлопчика, адже дівчинка — майбутня мати і природний перший учитель своїх дітей.
Так звані "жіночі тексти" почали з’являтися у його газеті «Терджиман» ще у 1880-х роках, однак спеціалізованого видання, присвяченого виключно гендерній проблематиці, на той час не існувало. У цей період також з’явилися перші спроби створення самостійних жіночих журналів — «Тарбіє» та «Жінка», проте Міністерство внутрішніх справ Російської імперії не надало дозволу на їхнє видання.
Реалізувати цю ідею вдалося лише на початку XX ст. У 1905 р., на тлі певного послаблення цензурних обмежень щодо національних мов, Гаспринський здійснив нову спробу створити періодичне видання для жінок. Так з’явився журнал «Алем-і нісван» («Жіночий світ»), редакторкою якого стала його донька Шефіка Гаспринська.
🤔Про що ж там писалось?
У статті, опублікованій 13 січня 1905 р., зазначалося, що журнал складатиметься з таких тематичних розділів:
- державні статути, закони та релігійні норми, що стосуються жінок;
- матеріали про ведення домашнього господарства, виховання дітей та здоров’я родини;
- практичні поради щодо домашньої праці, шиття, вишивання тощо, з описами та ілюстраціями;
- інформація про становище жінок у різних країнах, а також біографії й портрети відомих жінок у громадському житті та літературі;
- художні та публіцистичні тексти — науково-популярні матеріали, оповідання, поезія, історичні нариси й подорожні замітки.
❗️Особливу увагу в журналі приділяли проблемам становища жінок у різних країнах і регіонах. Зокрема, обговорювалися питання посагу, шлюбного віку, а також окремі традиції, як-от поширений на Кавказі звичай видавати дочок заміж за заможних чоловіків. Окрім того, на сторінках видання публікувалися кримськотатарські літературні твори та переклади іноземної літератури.
👉Попри нетривалий період існування, журнал мав помітний вплив. Передусім він поширювався не лише в Криму — про нього знали й у Османській імперії. Після закриття кримського видання там почали з’являтися аналогічні жіночі журнали, що певною мірою наслідували його модель.
Підписатися|Зарядити
❤4👍1
Forwarded from Docendo discimus
"Украинофильские тенденции Шевченко слишком известны, как и его влияние на малороссов в сепаратистском направлении, посему по мнению Комитета целесообразнее новые издания маленьких брошюр с тенденциозными произведениями этого писателя, подобно рассматриваемой, не допускать" (Подання Петербурзького цензурного комітету до Головного управління у справах друку від 6 вересня 1881 року)
Сьогодні свій день народження святкує "Украинский поэт Т. Г. Шевченко" (Прохання голови Товариства Шевченка до Головного управління у справах друку), який "признан всем миром великим славянским поэтом" (там само). "Шевченко, как редкий из тогдашних людей на Руси, находил самое большое горе в том, чтоб лежать гнилою коло дою, а жить на Украине, видеть все, что делается, и молчать, считал худшим, чем страдать за Уралом" (Подання Петербурзького цензурного комітету до Головного управління у справах друку від 21 вересня 1874 року).
"Двадцать шесть лет прошло со смерти Тараса Григорьевича Шевченко. Украинская литература продолжала в это время развиваться, обогащаясь новыми силами, воплощающими в своих произведениях идеал, завещанный ее великим творцом и основателем. В эти двадцать шесть лет тяжелой и невеселой жизни Украина утешалась только своим неумирающим художественным творчеством, с радостью встречая самые мел-кие произведения своих талантливых поэтов и писателей. Но как ни заслуживают эти хранители литературной Украины и уважения, и благодарности, все же ни одному из них, ни даже всем вместе взятым, не удавалось вызывать такой восторг толпы, оказывать на нее такое примиряющее влияние, какое имел и будет еще долго иметь любимый истинный поэт Малороссии Т. Г. Шевченко" (Постанова Цензора від 22 лютого 1889 року, заборонити до друку статтю та вилучити її з обігу)
Чому Ви спитаєте так сильно возвеличували українці Шевченка й чому його так ненавиділа московська машина цензури? Годі тут від себе щось додати, як сами московськінедолюди відповіли: Усматривая в рассмотренных поэтических произведениях дерзостное неуважение верховной власти («Сон», «Саул», «Цари»), возбуждение малорусской ветви русского народа к изменническим против отечества деяниям («Разрытая могила», «Стяг», «Народе мій»), возбуждение к ниспровержению существующего в России правового, общественного и экономического строя («На суде», «Восходит заря», «Песня про волю»), возбуждение вражды у рабочих к работодателям («К рабочим»), а у жителей Южной России и Кавказа ко всему русскому народу («Сон», «Кавказ», «Сауд», «Не пора») (Журнал засідання Київського тимчасового комітету від 8 липня 1911 року. Згідно постанови "наложить арест на книги «Украінський декламатор "Розвага" та "изьять" всі примірники).
Коротше кажучи, Шевченко є "горячим поборником свободы и независимости малорусского народа, мучеником, пострадавшим за попытку вызвать вновь к жизни заглохнувшие силы своей родины, и человеком, проникнутым глубокою ненавистью против русского правительства" (Доповідь цензора від 5 червня 1890 року). Тому з днем народженням, діду!
Була колись гетманщина,
Та вже не вернеть ее;
Було колись, панували
Та больше не будем,
Тои славы казацькой
Повѣк не забудим! (Згідно постанови цензора від 15 листопада 1886 року "Это сочинение должно быть запрещено для публики")
Сьогодні свій день народження святкує "Украинский поэт Т. Г. Шевченко" (Прохання голови Товариства Шевченка до Головного управління у справах друку), який "признан всем миром великим славянским поэтом" (там само). "Шевченко, как редкий из тогдашних людей на Руси, находил самое большое горе в том, чтоб лежать гнилою коло дою, а жить на Украине, видеть все, что делается, и молчать, считал худшим, чем страдать за Уралом" (Подання Петербурзького цензурного комітету до Головного управління у справах друку від 21 вересня 1874 року).
"Двадцать шесть лет прошло со смерти Тараса Григорьевича Шевченко. Украинская литература продолжала в это время развиваться, обогащаясь новыми силами, воплощающими в своих произведениях идеал, завещанный ее великим творцом и основателем. В эти двадцать шесть лет тяжелой и невеселой жизни Украина утешалась только своим неумирающим художественным творчеством, с радостью встречая самые мел-кие произведения своих талантливых поэтов и писателей. Но как ни заслуживают эти хранители литературной Украины и уважения, и благодарности, все же ни одному из них, ни даже всем вместе взятым, не удавалось вызывать такой восторг толпы, оказывать на нее такое примиряющее влияние, какое имел и будет еще долго иметь любимый истинный поэт Малороссии Т. Г. Шевченко" (Постанова Цензора від 22 лютого 1889 року, заборонити до друку статтю та вилучити її з обігу)
Чому Ви спитаєте так сильно возвеличували українці Шевченка й чому його так ненавиділа московська машина цензури? Годі тут від себе щось додати, як сами московські
Коротше кажучи, Шевченко є "горячим поборником свободы и независимости малорусского народа, мучеником, пострадавшим за попытку вызвать вновь к жизни заглохнувшие силы своей родины, и человеком, проникнутым глубокою ненавистью против русского правительства" (Доповідь цензора від 5 червня 1890 року). Тому з днем народженням, діду!
Була колись гетманщина,
Та вже не вернеть ее;
Було колись, панували
Та больше не будем,
Тои славы казацькой
Повѣк не забудим! (Згідно постанови цензора від 15 листопада 1886 року "Это сочинение должно быть запрещено для публики")
❤5
19 березня 2026 р. стало чорною датою для усіх людей, які цінують саморозвиток, знання та світогляд понад гроші та матеріальні цінності.
Ви усі вже знаєте, що вчора закрився проєкт «Чтиво». Це був чудовий інтернет-ресурс, який виховав ціле покоління істориків, філологів, етнологів, лінгвістів та інших спеціалістів з гуманітарної сфери, і я теж не виняток.
Я познайомився з «Чтивом» десь у 2020 році, коли ще був у 10 класі. З тих пір я веду свою власну бібліотеку, яка важить вже не один десяток гігабайтів. Прикро усвідомлювати, що моя бібліотека більше не загляне на цей прекрасний ресурс. Але душу гріють спогади про «Чтиво».
Для мене було честю стати учасником життя цього сайту. Протягом різних періодів я туди залив десь 100 (може 80, точно не пам'ятаю) книг та статей на різну тематику, але здебільшого про історію України. В базу даних мною були введені не один новий автор. Я надіявся, що про цих авторів більше дізнаються, що вони будуть краще популяризовані. Я думав, що приношу хоч якесь благо в цей сірий світ. Так, у мене інколи були непорозуміння з модераторами сайту, але, чесно скажу, дуже хотілось би повторити цей досвід...
Якщо таких, як ми, називають «піратами», то нехай. «Чтиво» було нашою Тортугою. І ця Тортуга трималася довго та завзято. Слава про «Чтиво» не вмре і не поляже серед майбутніх поколінь поціновувачів вільної української науки.
Ворогам «Чтива» – вічне прокляття.
Постісторичний | Пропозиція
Ви усі вже знаєте, що вчора закрився проєкт «Чтиво». Це був чудовий інтернет-ресурс, який виховав ціле покоління істориків, філологів, етнологів, лінгвістів та інших спеціалістів з гуманітарної сфери, і я теж не виняток.
Я познайомився з «Чтивом» десь у 2020 році, коли ще був у 10 класі. З тих пір я веду свою власну бібліотеку, яка важить вже не один десяток гігабайтів. Прикро усвідомлювати, що моя бібліотека більше не загляне на цей прекрасний ресурс. Але душу гріють спогади про «Чтиво».
Для мене було честю стати учасником життя цього сайту. Протягом різних періодів я туди залив десь 100 (може 80, точно не пам'ятаю) книг та статей на різну тематику, але здебільшого про історію України. В базу даних мною були введені не один новий автор. Я надіявся, що про цих авторів більше дізнаються, що вони будуть краще популяризовані. Я думав, що приношу хоч якесь благо в цей сірий світ. Так, у мене інколи були непорозуміння з модераторами сайту, але, чесно скажу, дуже хотілось би повторити цей досвід...
Якщо таких, як ми, називають «піратами», то нехай. «Чтиво» було нашою Тортугою. І ця Тортуга трималася довго та завзято. Слава про «Чтиво» не вмре і не поляже серед майбутніх поколінь поціновувачів вільної української науки.
Ворогам «Чтива» – вічне прокляття.
Постісторичний | Пропозиція
👍8❤3
Для охочих відновити бібліотеку «Чтива» вже створений окремий канал – В пам'ять про Чтиво.
Якщо маєте книги та статті, скачані раніше з «Чтива», заливайте їх сюди.
Листи та прохання не допоможуть. Бачив вчора, як багато хто намагався слати команді «Чтива» індивідуальні та колективні листи, але, на жаль, це не має сенсу, якщо команду «Чтива» дійсно притиснули видавці.
Підписуйтесь та продовжуйте благородну справу команди «Чтива».
t.me/chtyvoknyhy
t.me/chtyvoknyhy
t.me/chtyvoknyhy
P. S. поки я писав цей пост, на «В пам'ять про Чтиво» підписалось ще 40 людей. За добу канал набрав 700 (!) підписників. Уявляєте, на яку тропу війни зійшли вороги «Чтива»? Дарма вони це зробили)
Якщо маєте книги та статті, скачані раніше з «Чтива», заливайте їх сюди.
Листи та прохання не допоможуть. Бачив вчора, як багато хто намагався слати команді «Чтива» індивідуальні та колективні листи, але, на жаль, це не має сенсу, якщо команду «Чтива» дійсно притиснули видавці.
Підписуйтесь та продовжуйте благородну справу команди «Чтива».
t.me/chtyvoknyhy
t.me/chtyvoknyhy
t.me/chtyvoknyhy
P. S. поки я писав цей пост, на «В пам'ять про Чтиво» підписалось ще 40 людей. За добу канал набрав 700 (!) підписників. Уявляєте, на яку тропу війни зійшли вороги «Чтива»? Дарма вони це зробили)
Telegram
В пам'ять про Чтиво
Чтиво закрили. Для всіх охочих взяти участь у відновленні фондів бібліотеки, просимо надіслати наявні у вас файли до пропозицій: @chtyvoknyhy_bot
224+ книги на третій день
224+ книги на третій день
👍3
Постісторичний pinned «Для охочих відновити бібліотеку «Чтива» вже створений окремий канал – В пам'ять про Чтиво. Якщо маєте книги та статті, скачані раніше з «Чтива», заливайте їх сюди. Листи та прохання не допоможуть. Бачив вчора, як багато хто намагався слати команді «Чтива»…»
Forwarded from Консул про ідеологію ꑭ
Дізнався з новин, що правовласники домоглись блокування української електронної бібліотеки "Чтиво" (chtyvo.org.ua). В сліпому тваринному бажанні заробити зайві тридцять гривень видавці, які друкують українську літературу, знищили один з бастіонів поширення електронної української літератури.
І не треба тут мовної софістики. Люди, які "побороли" цей Інтернет-ресурс, виступають не за "повагу до авторського права" і не за "плекаймо українське". Їх турбує лише власний зиск та кишеня, і думають вони не серцем, а шлунком.
Я періодично сам заходив на "Чтиво", аби скачати ту літературу, яку неможливо знайти в інших місцях. Бачив там також книжки Рейнсхаусу. Їхнє розміщення було, звичайно, "піратством", але мені ніколи не приходило у голову предʼявляти комусь за це чи влаштовувати істерики про "втрачений прибуток".
Мені як письменнику і команді видавництва, звичайно, приємно отримувати за свою роботу фінанси. Проте я пишу тексти, а вони їх випускають, не через це. Ми просто любимо Україну та українців, і прагнемо робити свій внесок в українську культуру. Книговидання - не найприбутковіший бізнес на світі, і приходять в нього перш за все не заради грошей. В усякому разі, в нашому випадку це правда.
Я ніколи не розумів та не зрозумію подібних кроків по впровадженню цензури. Практичний ефект від таких блокувань ніколи не працює так, як про це мріють правовласники. Читачі, що шукали на "Чтиво" книги, які давним давно не перевидаються на папері українськими видавництвами, не підуть купувати інші схожі книги на "легальних майданчиках". Натомість вони просто продовжать пошуки необхідної їм літератури на нових "піратських ресурсах". Можливо, на російських.
В 21 сторіччі не можна мислити застарілими шаблонами та діяти дубовими методами. Ті, хто плекають цензуру, рано чи пізно відчують її на власній шкурі. І забороняючи українські книги, будучи українським книговидавцем, ти ризикуєш в один день знайти себе в світі, де українські книги буде нікому читати.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
І не треба тут мовної софістики. Люди, які "побороли" цей Інтернет-ресурс, виступають не за "повагу до авторського права" і не за "плекаймо українське". Їх турбує лише власний зиск та кишеня, і думають вони не серцем, а шлунком.
Я періодично сам заходив на "Чтиво", аби скачати ту літературу, яку неможливо знайти в інших місцях. Бачив там також книжки Рейнсхаусу. Їхнє розміщення було, звичайно, "піратством", але мені ніколи не приходило у голову предʼявляти комусь за це чи влаштовувати істерики про "втрачений прибуток".
Мені як письменнику і команді видавництва, звичайно, приємно отримувати за свою роботу фінанси. Проте я пишу тексти, а вони їх випускають, не через це. Ми просто любимо Україну та українців, і прагнемо робити свій внесок в українську культуру. Книговидання - не найприбутковіший бізнес на світі, і приходять в нього перш за все не заради грошей. В усякому разі, в нашому випадку це правда.
Я ніколи не розумів та не зрозумію подібних кроків по впровадженню цензури. Практичний ефект від таких блокувань ніколи не працює так, як про це мріють правовласники. Читачі, що шукали на "Чтиво" книги, які давним давно не перевидаються на папері українськими видавництвами, не підуть купувати інші схожі книги на "легальних майданчиках". Натомість вони просто продовжать пошуки необхідної їм літератури на нових "піратських ресурсах". Можливо, на російських.
В 21 сторіччі не можна мислити застарілими шаблонами та діяти дубовими методами. Ті, хто плекають цензуру, рано чи пізно відчують її на власній шкурі. І забороняючи українські книги, будучи українським книговидавцем, ти ризикуєш в один день знайти себе в світі, де українські книги буде нікому читати.
Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
❤9
Наткнувся на свіжу статтю 2026 р. про стан російської мови в Республіці Сербській (сепаратистському утворенні в складі Боснії і Герцеговини).
📝 Раніше ми вже могли бачити ставлення населення РС до Росії (тут і тут), яке є повально позитивним.
🏫 Згідно з новим дослідженням, з 2023 р. в РС настільки збільшилась кількість шкіл з викладанням російської мови як другої іноземної, що на них попросту стало бракувати відповідних вчителів. Така тенденція існувала й раніше: якщо у 2020 р. тільки 19% школярів початкових шкіл вивчали російську, то у 2023 р. кількість виросла до 34%. І це без врахування відсотка середніх шкіл, разом з якими кількість учнів, що мають російську як предмет, виростає до 40%.
🤡 Потішно читати авторів статті, які пишуть, що «роль в освітньому процесі і загалом в просуванні російської мови в країнах Західних Балкан важко переоцінити», коли виключно в РС максимальна частка учнів, які вивчають російську, доходить до 40%, а в самій Сербії – максимум до 10-12%. В інших країнах регіону цей показник може не доходити й до 5%. Тобто в дійсності можна говорити тільки про сербів як найбільших споживачів російської мови в якості іноземної, але аж ніяк не про всі Західні Балкани.
❔Що цікаво, авторами статті було проведено гугл-опитування серед 25 вчителів російської мови, які працюють та викладають в РС. Опитувальник складався з 16 питань: як з можливістю обрати декілька відповідей, так й відкритого формату. Метою опитування було виявлення особливостей мотивації педагогів викладати російську, а в учнях – вивчати її.
У відповідях на перше питання «В чому Ви бачите цінність вивчення російської мови вашими учнями?» вчителі обрали наступне:
- «Дозволяє розширити знання» (84%);
- «Знадобиться в подальшому житті» (52%);
- «Можна мандрувати Росією» (32%);
🇷🇸 🇷🇺 Були також надіслані власні відповіді, на кшталт «Можуть краще дізнатись про російську культуру та спосіб життя» та «Треба зближатися з Росією різними шляхами».
У 2025 р. міністерка культури та просвіти РС Желька Стоїчіч так висловилась про російську мову:
У мене інколи таке відчуття, що між РС та Сербією існує якась конкуренція: хто є найбільш росуфільною помийкою на Балканах. Що ж... поки що лідирує РС.
#Балкани
#серби
Постісторичний | Пропозиція
📝 Раніше ми вже могли бачити ставлення населення РС до Росії (тут і тут), яке є повально позитивним.
🏫 Згідно з новим дослідженням, з 2023 р. в РС настільки збільшилась кількість шкіл з викладанням російської мови як другої іноземної, що на них попросту стало бракувати відповідних вчителів. Така тенденція існувала й раніше: якщо у 2020 р. тільки 19% школярів початкових шкіл вивчали російську, то у 2023 р. кількість виросла до 34%. І це без врахування відсотка середніх шкіл, разом з якими кількість учнів, що мають російську як предмет, виростає до 40%.
🤡 Потішно читати авторів статті, які пишуть, що «роль в освітньому процесі і загалом в просуванні російської мови в країнах Західних Балкан важко переоцінити», коли виключно в РС максимальна частка учнів, які вивчають російську, доходить до 40%, а в самій Сербії – максимум до 10-12%. В інших країнах регіону цей показник може не доходити й до 5%. Тобто в дійсності можна говорити тільки про сербів як найбільших споживачів російської мови в якості іноземної, але аж ніяк не про всі Західні Балкани.
❔Що цікаво, авторами статті було проведено гугл-опитування серед 25 вчителів російської мови, які працюють та викладають в РС. Опитувальник складався з 16 питань: як з можливістю обрати декілька відповідей, так й відкритого формату. Метою опитування було виявлення особливостей мотивації педагогів викладати російську, а в учнях – вивчати її.
У відповідях на перше питання «В чому Ви бачите цінність вивчення російської мови вашими учнями?» вчителі обрали наступне:
- «Дозволяє розширити знання» (84%);
- «Знадобиться в подальшому житті» (52%);
- «Можна мандрувати Росією» (32%);
У 2025 р. міністерка культури та просвіти РС Желька Стоїчіч так висловилась про російську мову:
«...Відзначу, що інтерес до російської мови проявляють не лише школи, а й університети. Так, в одному з них був відкритий центр російської мови, який користується популярністю. За останні два роки російська мова піднялась в рейтингу серед учнів, які за бажанням обирають другу іноземну мову»
У мене інколи таке відчуття, що між РС та Сербією існує якась конкуренція: хто є найбільш росуфільною помийкою на Балканах. Що ж... поки що лідирує РС.
#Балкани
#серби
Постісторичний | Пропозиція
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8🥰2
Forwarded from СЛОВ'ЯНОАРІЙСЬКИЙ
Нашій групі у складі 60 омбр потрібна ваша допомога!
На війні перемагає не тільки зброя — перемагає логістика. Машини, пальне, ремонт, доставка спорядження та обладнання — усе це щоденна робота, без якої не працює жоден підрозділ.
Зараз ми відкриваємо збір на покриття логістичних потреб підрозділу:
• обслуговування та ремонт наявних автомобілів
• придбання ще одного авто для виконання завдань
• інші поточні потреби, які виникають під час виконання
Кожна гривня допомагає швидше доставляти необхідне туди, де воно потрібне найбільше.
Навіть невеликий донат — це реальна підтримка людей, які щодня виконують свою роботу.
Будемо вдячні за будь-яку допомогу та поширення.
Разом — сильніші!
Реквізити для допомоги https://send.monobank.ua/jar/6thWdYnqGX
Дякуємо всім, хто підтримує!!!!
пост збору в Instagram https://www.instagram.com/p/DViTCUhDWKW/
На війні перемагає не тільки зброя — перемагає логістика. Машини, пальне, ремонт, доставка спорядження та обладнання — усе це щоденна робота, без якої не працює жоден підрозділ.
Зараз ми відкриваємо збір на покриття логістичних потреб підрозділу:
• обслуговування та ремонт наявних автомобілів
• придбання ще одного авто для виконання завдань
• інші поточні потреби, які виникають під час виконання
Кожна гривня допомагає швидше доставляти необхідне туди, де воно потрібне найбільше.
Навіть невеликий донат — це реальна підтримка людей, які щодня виконують свою роботу.
Будемо вдячні за будь-яку допомогу та поширення.
Разом — сильніші!
Реквізити для допомоги https://send.monobank.ua/jar/6thWdYnqGX
Дякуємо всім, хто підтримує!!!!
пост збору в Instagram https://www.instagram.com/p/DViTCUhDWKW/