НЕВИПРАВДАНІ ОЧІКУВАННЯ
Причина, через яку ми відчуваємо глибокі розчарування в людях і подіях, що оточують нас, таїться в очікуваннях, які ми самі собі зводимо.
Найсильніший ефект мають ті очікування, які ми закладаємо щодо дорогих і близьких нам людей, а особливо — коханих.
Причина навіть не в тому, що ці очікування є нездійсненними і завищеними, а в тому, що ми не обговорюємо з людьми ті моменти, яких від них чекаємо.
Деякі свої очікування ми сприймаємо як щось зрозуміле, а отже, коли вони залишаються незадоволеними — глибоко розчаровуємося та ображаємося. Але це не вихід, і тим більше не спосіб вирішити таку проблему!
Рішення: якщо ви хочете позбутися зайвого розчарування у своєму житті, то не вигадуйте й не накручуйте себе.
А щодо людей — обговорюйте з ними те, що ви очікуєте від спільної взаємодії. Говоріть про це, адже від них залежить ваш рівень задоволеності життям.
Не соромтеся того, що ви хочете жити благополучно і щасливо — це абсолютно нормально та цілком природно.
Соромитися потрібно лише своєї бездіяльності у таких справах!
Причина, через яку ми відчуваємо глибокі розчарування в людях і подіях, що оточують нас, таїться в очікуваннях, які ми самі собі зводимо.
Найсильніший ефект мають ті очікування, які ми закладаємо щодо дорогих і близьких нам людей, а особливо — коханих.
Причина навіть не в тому, що ці очікування є нездійсненними і завищеними, а в тому, що ми не обговорюємо з людьми ті моменти, яких від них чекаємо.
Деякі свої очікування ми сприймаємо як щось зрозуміле, а отже, коли вони залишаються незадоволеними — глибоко розчаровуємося та ображаємося. Але це не вихід, і тим більше не спосіб вирішити таку проблему!
Рішення: якщо ви хочете позбутися зайвого розчарування у своєму житті, то не вигадуйте й не накручуйте себе.
А щодо людей — обговорюйте з ними те, що ви очікуєте від спільної взаємодії. Говоріть про це, адже від них залежить ваш рівень задоволеності життям.
Не соромтеся того, що ви хочете жити благополучно і щасливо — це абсолютно нормально та цілком природно.
Соромитися потрібно лише своєї бездіяльності у таких справах!
Чоловік і жінка, які вміють серйозно й чесно розмовляти — найкращі психологи одне для одного!
Вся ця хитромудра психологія відносин абсолютно не потрібна, якщо з близькою людиною можна відкрито поговорити і прояснити те, що відбувається.
"Чого ти хочеш, чого я хочу, чим ти живеш, чим я живу, що ти від мене чекаєш, що я від тебе чекаю" — елементарні питання, які відмітають половину всіх проблем.
Вся ця хитромудра психологія відносин абсолютно не потрібна, якщо з близькою людиною можна відкрито поговорити і прояснити те, що відбувається.
"Чого ти хочеш, чого я хочу, чим ти живеш, чим я живу, що ти від мене чекаєш, що я від тебе чекаю" — елементарні питання, які відмітають половину всіх проблем.
Потрібно тільки набратися сміливості, щоб почати про це говорити!ЕФЕКТ СВІДКА
Чим більше людей бачать, що вам потрібна допомога, тим менша ймовірність, що вам допоможуть!
Якщо ви потребуєте допомоги — не шукайте її в натовпі..... Спрацює "ефект свідка".
Його досліджували психологи Бібб Латане і Джон Дарлі. Коли випробуваний думав, що він єдиний свідок, на допомогу кинулися 85%. Коли поряд перебувала ще одна людина — допомагати кидалися 65%. Коли випробуваний знав, що є ще 4 свідки, на допомогу приходило лише 31%.
Часто свідки аварії чи злочину не намагаються допомогти потерпілому: бо вважають, що хтось інший викличе поліцію тощо. А ось єдиний очевидець чітко розуміє, що допомогти може тільки він, і діє набагато рішучіше!
Чим більше людей бачать, що вам потрібна допомога, тим менша ймовірність, що вам допоможуть!
Якщо ви потребуєте допомоги — не шукайте її в натовпі..... Спрацює "ефект свідка".
Його досліджували психологи Бібб Латане і Джон Дарлі. Коли випробуваний думав, що він єдиний свідок, на допомогу кинулися 85%. Коли поряд перебувала ще одна людина — допомагати кидалися 65%. Коли випробуваний знав, що є ще 4 свідки, на допомогу приходило лише 31%.
Часто свідки аварії чи злочину не намагаються допомогти потерпілому: бо вважають, що хтось інший викличе поліцію тощо. А ось єдиний очевидець чітко розуміє, що допомогти може тільки він, і діє набагато рішучіше!
КОМПЛЕКС ПЕРЕВАГИ
Комплекс переваги — психологічний захисний механізм, у якому за відчуттям власної переваги над іншими ховаються переживання щодо своєї неповноцінності. Термін вперше вжив австрійський психоаналітик Альфред Адлер.
Людям з комплексом переваги властиві такі риси характеру як войовничість і ворожість стосовно оточуючих, нетерпимість, самовпевненість, заздрість, зловтіха, жадібність, підозрілість. Вони вірять у свою особливу (чарівну) силу, прагнуть панувати над іншими та принижують тих, хто здається їм небезпечними. Для них важлива зовнішня, а не реальна перевага. Але навіть у тому випадку, коли їм вдається цього досягти, вони не можуть відчути задоволення.
Комплекс переваги (чи прагнення переваги) формується у дитинстві, вважав Альфред Адлер. У цей період будь-яка дитина через фізичну незрілість почувається неповноцінною порівняно зі старшими. Чим сильніше вона переживає невпевненість у собі, тим вище й важливіше для неї досягнення переваги.
Комплекс переваги — психологічний захисний механізм, у якому за відчуттям власної переваги над іншими ховаються переживання щодо своєї неповноцінності. Термін вперше вжив австрійський психоаналітик Альфред Адлер.
Людям з комплексом переваги властиві такі риси характеру як войовничість і ворожість стосовно оточуючих, нетерпимість, самовпевненість, заздрість, зловтіха, жадібність, підозрілість. Вони вірять у свою особливу (чарівну) силу, прагнуть панувати над іншими та принижують тих, хто здається їм небезпечними. Для них важлива зовнішня, а не реальна перевага. Але навіть у тому випадку, коли їм вдається цього досягти, вони не можуть відчути задоволення.
Комплекс переваги (чи прагнення переваги) формується у дитинстві, вважав Альфред Адлер. У цей період будь-яка дитина через фізичну незрілість почувається неповноцінною порівняно зі старшими. Чим сильніше вона переживає невпевненість у собі, тим вище й важливіше для неї досягнення переваги.
🇺🇦 Ласкаво просимо до "Українського підвальчика"! 🇺🇦
Приєднуйтесь до нашого Telegram-чату, де ми обговорюємо все найцікавіше та найактуальніше про життя в Україні.
➖ Жваві дискусії — обговорюємо новини, культуру, історію та сучасність.
➖ Дружня атмосфера — знайомся з однодумцями та новими друзями.
➖ Корисна інформація — поради, досвід та цікаві факти.
➖ Гумор та розваги — сміх і позитивні емоції кожного дня.
✅ Завітай до нашого "підвальчика" та стань частиною активної української спільноти!
📲 Приєднуйся зараз: https://t.me/+o54aKCYnWdJkMWFi
Приєднуйтесь до нашого Telegram-чату, де ми обговорюємо все найцікавіше та найактуальніше про життя в Україні.
➖ Жваві дискусії — обговорюємо новини, культуру, історію та сучасність.
➖ Дружня атмосфера — знайомся з однодумцями та новими друзями.
➖ Корисна інформація — поради, досвід та цікаві факти.
➖ Гумор та розваги — сміх і позитивні емоції кожного дня.
✅ Завітай до нашого "підвальчика" та стань частиною активної української спільноти!
📲 Приєднуйся зараз: https://t.me/+o54aKCYnWdJkMWFi
РЕФЛЕКС ЗЕММЕЛЬВЕЙСА
➡️ Це нездатність людини прийняти нові факти, якщо вони суперечать її переконанню.
Приклад та історія: до середини XIX століття в акушерських клініках Європи лютувала пологова лихоманка (вмирали 30% матерів, які народжували в клініках). Жінки вважали за краще народжувати в поїздах і на вулицях, аби не потрапити до лікарні. Вважалося, що ця хвороба має епідемічний характер. Розтин завжди показував: смерть походить від зараження крові. Одночасно було помічено, що операції, зроблені вдома, закінчувалися більш вдало.
29-річний лікар Ігнац Земмельвейс, порівнюючи дані у двох різних клініках, зрозумів, що причина захворювань у поганій дезінфекції рук. Він запропонував мити руки не просто водою з милом, а й дезінфікувати їх хлорною водою — у цьому була суть нової методики запобігання хвороби.
Його відкриття повністю визнало лише наступне покоління лікарів — через 37 років.
Приклад та історія: до середини XIX століття в акушерських клініках Європи лютувала пологова лихоманка (вмирали 30% матерів, які народжували в клініках). Жінки вважали за краще народжувати в поїздах і на вулицях, аби не потрапити до лікарні. Вважалося, що ця хвороба має епідемічний характер. Розтин завжди показував: смерть походить від зараження крові. Одночасно було помічено, що операції, зроблені вдома, закінчувалися більш вдало.
29-річний лікар Ігнац Земмельвейс, порівнюючи дані у двох різних клініках, зрозумів, що причина захворювань у поганій дезінфекції рук. Він запропонував мити руки не просто водою з милом, а й дезінфікувати їх хлорною водою — у цьому була суть нової методики запобігання хвороби.
Смертність скоротилася в 7 разів, але колеги продовжували висміювати цю ідею, не приймаючи її як аргумент.Його відкриття повністю визнало лише наступне покоління лікарів — через 37 років.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Це твоє життя!
Роби те, що ти любиш, і роби це постійно.
Якщо тобі щось не подобається — зміни це. Якщо тобі не подобається твоя робота — покінчи з нею. Якщо тобі не вистачає часу — перестань дивитися в телевізор. Якщо ти шукаєш КОХАННЯ свого життя — досить. Воно знайде тебе тоді, коли ти займатимешся тільки тим, що любиш.
Досить намагатися аналізувати. Життя не піддається аналізу. Життя — це просто. Усі емоції прекрасні. Відкрий себе для людей! Пам'ятай, що нас поєднують наші відмінності. Не бійся питати. І не бійся відповісти. Не бійся ділитися мрією. Подорожуй! Багато можливостей з'являються лише одного разу. Хапай їх! Життя — це люди на твоєму шляху і те, що ти створюєш разом з ними. Тож почни створювати.
Роби те, що ти любиш, і роби це постійно.
Якщо тобі щось не подобається — зміни це. Якщо тобі не подобається твоя робота — покінчи з нею. Якщо тобі не вистачає часу — перестань дивитися в телевізор. Якщо ти шукаєш КОХАННЯ свого життя — досить. Воно знайде тебе тоді, коли ти займатимешся тільки тим, що любиш.
Досить намагатися аналізувати. Життя не піддається аналізу. Життя — це просто. Усі емоції прекрасні. Відкрий себе для людей! Пам'ятай, що нас поєднують наші відмінності. Не бійся питати. І не бійся відповісти. Не бійся ділитися мрією. Подорожуй! Багато можливостей з'являються лише одного разу. Хапай їх! Життя — це люди на твоєму шляху і те, що ти створюєш разом з ними. Тож почни створювати.
Життя — це дуже швидко. Саме час розпочати!МАНІПУЛЯЦІЯ "ПОГАНА ЛЮДИНА — ПОГАНИЙ АРГУМЕНТ"
Даний прийом зводиться до того, щоб у будь-який спосіб дискредитувати людину, а через її "очорніння" показати, що все, про що вона говорить (аргументи, докази, ідеї), не має права на існування: "Ви спочатку в Excel навчіться працювати, а потім лізьте зі своїм бізнес-планом!".
У цій ситуації зможе допомогти лише перехід у логічне русло, аналіз причинно-наслідкового зв'язку, а також знання законів аргументації.
Наприклад:
— "Скажіть, а як пов'язане моє знання комп'ютерної програми із розробкою стратегії компанії?"
Даний прийом зводиться до того, щоб у будь-який спосіб дискредитувати людину, а через її "очорніння" показати, що все, про що вона говорить (аргументи, докази, ідеї), не має права на існування: "Ви спочатку в Excel навчіться працювати, а потім лізьте зі своїм бізнес-планом!".
У цій ситуації зможе допомогти лише перехід у логічне русло, аналіз причинно-наслідкового зв'язку, а також знання законів аргументації.
Наприклад:
— "Скажіть, а як пов'язане моє знання комп'ютерної програми із розробкою стратегії компанії?"
Такі моменти дуже бажані, тому що вони означають, що душа підняла якір і вирушила у плавання до віддалених місць.
Це відчуженість: коли старе скінчилося, а нове ще не прийшло!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
СИНДРОМ "АЛІСИ В КРАЇНІ ЧУДЕС"
Цей синдром названий на честь героїні Льюїса Керрола: він характеризується порушеним сприйняттям свого тіла, яке може здаватися хворому дуже маленьким або навпаки — гігантським, а іноді — диспропорційним.
Наприклад, тулуб досягає 100 метрів, ноги простягаються до центру Землі, а голова стає розміром з яблуко.
Даних про поширеність синдрому в популяції немає, хоча клінічні дослідження показують, що таке відхилення зустрічається у 15% хворих на мігрень.
Про цей синдром опубліковано близько 70 статей, половина з них вийшла за останні 10 років. Загалом відомо лише 169 випадків його прояву: 55,6% — серед чоловіків, середній вік хворих — 15,5 років. Згідно з результатами деяких досліджень, окремі симптоми цього синдрому (мікропсії та макропсії) протягом життя відчувають до 6% людей.
У 40% хворих був лише 1 симптом розладу, у 33% — 2, у 10% — 3, у 17% — 4. Відомо також, що наявність одного симптому знижує поріг виникнення іншого!
Цей синдром названий на честь героїні Льюїса Керрола: він характеризується порушеним сприйняттям свого тіла, яке може здаватися хворому дуже маленьким або навпаки — гігантським, а іноді — диспропорційним.
Наприклад, тулуб досягає 100 метрів, ноги простягаються до центру Землі, а голова стає розміром з яблуко.
Даних про поширеність синдрому в популяції немає, хоча клінічні дослідження показують, що таке відхилення зустрічається у 15% хворих на мігрень.
Про цей синдром опубліковано близько 70 статей, половина з них вийшла за останні 10 років. Загалом відомо лише 169 випадків його прояву: 55,6% — серед чоловіків, середній вік хворих — 15,5 років. Згідно з результатами деяких досліджень, окремі симптоми цього синдрому (мікропсії та макропсії) протягом життя відчувають до 6% людей.
У 40% хворих був лише 1 симптом розладу, у 33% — 2, у 10% — 3, у 17% — 4. Відомо також, що наявність одного симптому знижує поріг виникнення іншого!