Минуло достатньо часу, щоб без емоцій обговорити промову американського міністра війни Піта Геґсета. Наша думка – армія США втомилась від надмірної політизації та постійних зливів даних куди завгодно, окрім безпосередніх виконавців. Тому змінить підходи.

Там, де найлегше критикувати атаку голови Пентагону проти певних генералів, насправді червоною ниткою проходить перетворення армії на закриту касту. Чим, власне, будь-яке військо і має бути, якщо не має планів на програш будь-якому натовпу аборигенів із рогатками.

Поліграф нікого не викриває. А ось масові розсилки нових угод про нерозголошення – ще й як. Взагалі, коли система йде на такі зміни, можна робити висновок: старі умови взагалі перестали працювати. І, якщо ви пошукаєте матеріали ЗМІ по інсайдах з армії, самі з цим погодитесь.

А для чого американській армії знадобилось настільки швидко проводити чистку рядів та унеможливлювати нові зливи – тут наша думка вам може не сподобатись. Бо перед мирними реформами таке роблять лише перфекціоністи. До їх числа ми пана Піта не відносимо.

Нарешті дотримались обіцянки (хоча б раз) і в зазначені строки здаємо текст дружньому проекту «Петро і Мазепа». Тримайте.

ПЛ+С

Президент Тайваню заявив, що мир неможливий ціною поступок агресору. Лай Цінде послідовно виступає за це і обіцяє надалі триматись курсу за зміцнення обороноздатності острова.

За його словами, прагнення до миру має спиратися на реалістичні засади. Навіть процитуємо: «Миру не досягають лише підписанням паперів. Його не зберігають, приймаючи умови агресора».

ПЛ+С

Замість скарг на нові американські мита Європі ліпше слухати свій бізнес. Він уже прийняв цю реальність і вимагає від своєї влади (не у Вашингтона), щоб та рятувала його від китайського демпінгу. Бо Китай тим самим німцям робочі місця не створить, йому це не цікаво і не має бути цікаво взагалі.

Компанія з містечка на північ від Гамбурга, яка під час Другої світової обслуговувала британські вантажівки, нині стикається з іншим викликом.

Наприклад, мита США спричинили наплив дешевих китайських шин до Німеччини. Бо продукцію китайцям треба кудись збувати. Щоб точно брали, застосовується лютий демпінг. То до чого це веде? До того, що дірку в кишені намацають місцеві підприємці, а не якісь китайські ділки.

Німецький підрозділ італійської групи Marangoni закликає Євросоюз втрутитися в ситуацію та відновити чесну конкуренцію на ринку. За словами керівника компанії Клеменса Циммерманна, нові шини з Азії часто продаються за ціною близько 40% від ринкової вартості, а інколи ще дешевше.

Йдеться не просто про провал за другий чи третій квартал. Це вбиває ринок настільки, що Німеччина ризикує втратити власні шинні заводи, і перші жертви китайського демпінгу можуть з'явитись навіть цього року.

Якщо у китайців проблеми з американцями, нехай самі їх вирішують. Але робити це за рахунок Європи – неприпустимо. Особливо на фоні тих прагнень, які Компартія Китаю не соромиться досі озвучувати назовні: щось про чесну співпрацю, спільну вигоду і так далі. Судячи з усього, спільна вигода при співпраці з КНР може бути лише одна. Коли вона дограється до штрафів та санкцій на іншому ринку, платити за це маєте ви.

ПЛ+С

Будемо краще вичитувати свої пости, бо ось завтикали вчасно виправити й на репост друзям так пішло. Що ж, тут ми самі винні. Репост не видаляйте, будь ласка!

B-52 мають навколо Венесуели чудовий полігон для тренувань. Оскільки рано чи пізно це все одно мало статись, рекомендуємо читачам зробити собі підбірку пісень про В'єтнам. Щоправда, з більш щасливим фіналом.

ПЛ+С

Глава МЗС КНР Ван Ї закликав припинити риторику на кшталт «надзвичайна ситуація щодо Тайваню – це надзвичайна ситуація для Японії», заявивши: «Правда в тому, що провокувати проблеми під прикриттям Тайваню – означає накликати проблеми на Японію». По факту, він прямо зараз залякує союзників Тайбея.

На самому Тайвані теж відчувають, що Китай активізувався неспроста. Місцевий уряд розішле новий посібник з цивільної оборони 10 мільйонам домогосподарств. Це інструкції для населення щодо можливих надзвичайних ситуацій, зокрема потенційної атаки з боку Китаю.

Документ пояснюватиме, як діяти у разі появи ворожих військ, міститиме інструкції щодо пошуку й використання укриттів, базові правила безпеки та рекомендації щодо дій у разі диверсій чи порушень критичної інфраструктури.

Тим часом Південна Корея, якій і проблем із Тайванем мало б вистачити для тонусу, вирішила покласти голову в пащу крокодила. Там нова влада пропонує КНДР провести переговори по лінії військових для послаблення напруги на лінії розмежування. Як пам'ятаєте, такі кроки з боку України на Донбасі ні до чого хорошого не призвели. Що ж, танець на граблях триває далі.

ПЛ+С

Чудова стаття. Тут навіть додати нічого, а візуалізацію побачите самі. Вона неймовірна. Велика подяка авторам Reuters за дійсно титанічну роботу. Сучасні медіа якось відучили від такої якості, будьмо відверті.

ПЛ+С

1-ше авіакрило морської піхоти оголосило, що підполковника Калішарана Г. Джеймса звільнено з посади командира 36-ї ескадрильї логістики морської піхоти (MALS-36) у таборі Фостер, Окінава.

Дії було вжито «через втрату довіри до його здатності командувати», і наголошувалося, що командири «мають дотримуватися найвищих стандартів поведінки».

Ті, кому доведеться воювати невдовзі, справді готуються. Можемо лише поспівчувати тим, хто цього намагається не помічати, аж поки гармати не зроблять перший постріл на вже новому театрі бойових дій.

ПЛ+С

Бельгійський прем'єр Барт де Вевер, який знову відкинув саму ідею конфіскації російських заморожених активів (цього разу – вже на саміті Євросоюзу), пожартував на прес-конференції про дачу в Росії: «Тепер мені пора їхати на свою дачу до Санкт-Петербурга, де мій сусід Депардьє, а через дорогу живе Асад... Напишіть про це».

З одного боку, ми не будемо впадати в істерику та писати, буцімто це не сарказм у бік ЗМІ, представникам яких де Вевер і видав ось таку пораду. Так, це сарказм. Але більш гірким є те, що для фахового управлінця та чудового бюрократа війна з Росією досі є чимось ілюзорним.

І саме тому фінансові ризики перед РФ для де Вевера є переважаючими над реальними загрозами. Настільки, що він дозволяє собі перетворювати власну впертість на привід для жартів над опонентами. Зараз з нами легко сперечатись, бо у Європі лише зріють перші постріли. Та потім згадаєте: якщо був потрібен момент, аби відсунути агресію від кордонів НАТО, це був саме він.

Між посиленням України та власним посвідченням учасника бойових дій Європа обрала друге. Точніше, за неї обрала Бельгія. А такі саботажники, як лідери Словаччини та Угорщини, були раді потримати листочок, на якому де Вевер розписався кров'ю своїх молодих громадян.

Звісно, це не бельгійці помиратимуть першими під ударами нових артилерійських бригад ЗС РФ. Та так само не британські солдати помирали першими у Другій світовій війні – тим не менш, їх тодішнього прем'єра Чемберлена все одно прокляли цілі покоління. Вітаємо пана де Вевера зі входженням до пантеону історичних постатей, яких дійсно пам'ятатиме людство.

ПЛ+С

Пишуть, що в Туреччині знайшли російський розвідувальний безпілотник «Орлан», який у 50 км від Стамбула мирно засмагав на сонці після чергової БРки. Це, звісно, чудова новина і гарантія сексу увечері для екіпажу з прокоханим крилом. Та цікавить нас тут інше.

Нещодавно Туреччина захотіла повернути Росії придбані в неї колись засоби ППО С-400. Власне, на момент придбання це створило точку напруги між Туреччиною та США. І тепер пан Ердоган дуже хоче літаки F-35, а для цього йому треба позбутись проблемного активу (до того ж, «найкращу» ППО українці регулярно б'ють звичайними дронами).

У рамках своєї звичайної нахабної манери Ердоган запропонував росіянам повернути їх засоби з повним розрахунком грошей назад. Тобто, у випадку Туреччини, поставити безкоштовно газ на цю суму. Росія про це промовчала.

Здається, знайдений розвідувальний дрон мав уточнити для своїх власників, де наступного разу в Туреччини має вибухнути док для ремонту техніки чи портова інфраструктура. Бо навіть ляпаси від Ердогана час від часу призводять до проблем, попри всю його харизму та дипломатичність.

ПЛ+С

Нещодавно Китай придбав у Росії золотих злитків на 930 млн доларів, і це лише за жовтень. Уже в листопаді обсяг закупівель зріс до 961 млн доларів. На даний момент це найбільший показник за всю історію їх двосторонньої торгівлі. Взагалі радимо дочекатись 2026 року, тоді це вийде на стабільний рівень.

Втім, вже зараз можна підсумувати, що загалом за 11 місяців цього року Китай імпортував російського золота на 1,9 млрд доларів. З січня по вересень поставки були зовсім іншими (9 млн доларів), що робить осінній стрибок безпрецедентним. Тенденція поки що тільки посилюється.

Але хто ж може сумніватись, що зараз США поманять Росію пальчиком і та одразу побіжить до їх обіймів, покинувши свого головного союзника. Невже ви не вірите, що за обіцянку віддати Україну ось ці мільйони та мільярди одразу полетять на смітник?

Якщо без жартів, ми впевнені: у Штатах теж бачать, до чого все йде. І, судячи з усього, подальші спроби буксувати у війні та кричати пафосні гасла про мир у всьому світі – навіть не якась спеціальна політика американської адміністрації, а банальна відсутність плану Б на такий випадок.

ПЛ+С

На таджицько-афганському кордоні відбулося збройне зіткнення, унаслідок якого навіть є загиблі. Ці дані підтверджує Державний комітет національної безпеки Таджикистану. У відомстві не уточнили кількість загиблих і деталі інциденту, зазначивши лише, що обставини конфлікту з’ясовуються.

Додаткову інформацію обіцяють надати після завершення перевірки та оперативних заходів на кордоні. Сподіваємось, за цей час президент США встигне поповнити телефон та вже вкотре витратити на балачки про необхідність миру той дорогоцінний час, який міг би пустити на підготовку до неминучого конфлікту.

ПЛ+С

На кордоні Таїланду та Камбоджі зафіксовано масштабну ескалацію з використанням важкого озброєння. Відбулася серія збройних зіткнень між підрозділами. За відкритими джерелами і відео з місця подій, сторони проводили взаємні рейди, атаки на укріплені позиції та контратаки протягом кількох епізодів.

Таїландські сили, зокрема 26-й полк рейнджерів, повідомляється, здійснили рейд на прикордонні позиції камбоджійської армії та захопили значні запаси озброєння і боєприпасів. Камбоджійські підрозділи відповідали контратаками з укріплень і бункерів.

Окремо про представлену зброю. Серед трофеїв фігурують китайські кулемети Type 56M (RPK), Type 80, великокаліберний W-85, пускові установки B40/RPG-7, гвинтівки Type 56/56-1. У боях тайська сторона застосовувала стрілецьку зброю американського походження, зокрема кулемети M60 і штурмові гвинтівки Colt M16A3, а також зафіксовано використання застарілого легкого танка M41 Walker Bulldog з 76-мм гарматою.

Ще на відео видно застосування китайської стрілецької та протитанкової номенклатури: штурмові гвинтівки Norinco CQ-B з оптикою, Type 81-1 з рукояткою Dong Grip, великокаліберний кулемет QJZ-89 (12,7×108 мм), 80-мм протитанкові реактивні установки PF-89 і гранатомети Type-69 з кумулятивними боєприпасами. Також зафіксовані 40-мм гранатомети Norinco LG4 і 60-мм міномети.

Окремий резонанс викликали повідомлення про удар по будівлі в районі Пномпеня (Меанчей), де, за непідтвердженими даними, проживали громадяни Китаю; характер ушкоджень вказує на можливе застосування боєприпасів калібру 105 та 155 мм. Коротше кажучи, більш мирним за такий міцний мир, як навколо нас утворився зараз, може бути тільки підпал магазину піротехніки поряд із військторгом.

ПЛ+С

Благодатный огонь горит – значит, воюем дальше

Мер Тайбея та правнук Чан Ван-ань поїхав до КНР: там він здійснює турне, зокрема заїхав до Шанхаю. Офіційно він прямує на Шанхайсько-Тайбейський міський форум разом із кількома законодавцями від колись антикитайської, а нині прокитайської партії Гоміньдан.

Тепер трохи контексту для розуміння та болю. Це правнук того самого Чана Кайші, який колись боровся з китайським комунізмом. Партія, як ви вже знаєте, також боролась. А тепер це уособлення того, як могла виглядати українська партія ОПЗЖ, якби вона не боялась отримати битою по Шуфричу.

Як сказав один із адмінів – уявіть, що мер Києва зараз поїхав до Москви. При цьому він, наприклад, правнук Шухевича. Ось якось так і виглядає повна відсутність принципів. І якщо безчесний правнук гідної людини з якогось дива вирішив, що так він відлякне від Тайваню бойові дії – що ж, насправді так він їх туди лише запрошує.

Ми не беремось судити, чи вистачить у горе-мера Тайбею заявити про свою прокомуністичну позицію відкрито, навіть запросивши ворожі війська до себе на острів. На це потрібна певна мужність, все-таки. Знаємо лише те, що покійний Чан Кайші від цих новин настільки інтенсивно крутиться в труні, що від цих обертів скоро зміститься вісь планети Земля.

ПЛ+С

Хороводи навколо дипломатії замість військової підтримки України – лише один з інгредієнтів справжньої дестабілізації. Прямо зараз Китай відпрацьовує блокаду Тайваню прямо навколо Тайваню, включно з запусками дронів над центром столиці та ударами по цілях «логістики». Замість реакції США кволо намагаються вмовити Росію не виступати на стороні Китаю (що вона вже декларує як основну ціль, не встигли). Всі мовчать, крім чиновників на самому Тайвані.

У даному контексті Україна стає надто вигідним партнером, якого не можна кидати на стороні. Сильна сухопутна армія, яку варто підтримувати, наповнювати (в тому числі за рахунок громадян України в країнах Європи) та постійно модернізувати. Бо це і є той фронтир, заміни якому Європа не має, а США надати не можуть. Скільки б поляки не страждали маячнею на кшталт готовності захищати свої кордони зі сторони Німеччини, насправді захищати доведеться зі сторони протилежної. І є певні здогадки, що там вони без ЗСУ впораються дуже і дуже погано.

США вмовляли Росію, пропонуючи нас як викуп. Будьмо відверті, це відбувалось із 2014 року, тон змінювався не через наші старання – просто Росія діяла більш нахабно та не знала міри. Нічого не вийшло. Тепер на Тайвані доведеться виставляти армію без бойового досвіду (привіт політичній волі Трампа, який оголосив операцію проти Венесуели і не відправив туди війська), або ж програти війну за острів, яка є боротьбою за наступні 100-150 років домінування у світі. Тож Україна воює за своє виживання і готова розглянути дещо скориговане ставлення до себе з боку «партнерів». Їм більше ні на кого сподіватись, власне.

ПЛ+С

Чому Китай демотивує чиновника одними крайнощами, Україна – протилежними, а держслужба деградує однаково? Хто кому «бяньчжи»?

Далі – на сайті.
https://petrimazepa.com/uk/kytayska_nichyya_nashoho_chynovnyka

Підготували новий текст про кризи сучасні та попередні, які насправді дуже пов'язані. Скоро обов'язково опублікуємо (або, як минулого разу, провтикаємо дату та репостнемо готове). Сподіваємось, у вас все добре.

ПЛ+С

Від найбільшої кризи 1990-х переходимо до потенційно найбільшої кризи 2020-х.

Далі – на сайті.
https://petrimazepa.com/uk/vid_dotkomiv_do_shi