Те, що надихнуло сьогодні.

Нещодавно захопилась вінтажним посудом, поки збирала посудний гардероб з вінтажу для бару в Лісабоні.

Для себе зрозуміла, що на величезні колекції старовинного посуду вдома поки не готова, але точково цікаві екземпляри збирати вже хочеться. Плюс, мені подобається коли вінтаж не зчитується одразу як щось старе. Навпаки, коли старий посуд грайливо «спілкується» на столі з сучасними екземплярами, мені імпонує куди більше.

Збирати просто красивий посуд не так цікаво, як збирати посуд з історією. Тут читаю, розбираюсь потрохи, занурююсь. І купую :)

Так нещодавно я почала полювати на декор та посуд на аукціонах. Процес цей майже тваринний, інстинктивний. Хочу і крапка, ніхто не завадить. Ніхто не встане між мною і тим сервізом. Я десь віддалено навіть зрозуміла азартних гравців, що продають останній телевізор 😅

І поки я шукала потрібні речі для клієнтів, знайшла дещо й для себе. Комплект тарілок Richard Ginori, 50-60і роки орієнтовно. Одна з найстаріших європейських мануфактур фарфору. Мені дуже гарно та універсально.

Набір з 27 тарілок обійшовся мені 170 євро, з яких 70 була доставка. Фактично даром за цей бренд, ще й вінтаж. Онлайн аукціон називається catawiki.com.

Писала лист в розсилку про сезонну організацію гардеробу. А поки писала, вирішила і свої шафи підготувати до осені. І хоч в Лісабоні класична осінь наступить десь в листопаді 😅 я все одно перебрала, підготувала і склала.

Найголовніші помічники: зручні контейнери, чохли для одягу (це взагалі мій фетиш), а ще наліпки, щоб все швидко зчитувалось.

Мені ще подобається, коли на взуттєві коробки клеять полароїди з фото вмісту. Але я пішла легшим шляхом і обрала просто бокси з прозорою вставкою.

У мене немає в цій квартирі гардеробу, але є безліч шаф. Тому працюю з ними, це трошки складніше.

Але все одно красиво мені дуже тепер.