Написати текст про вагітність виявилося набагато складніше, ніж я думала. Цей канал я сама того не знаючи, почала в її перші дні. І чим далі я рухалася таймлайном тижнів і триместрів, тим складніше було писати, не посилаючись на контекст.

І ось, коли настала законна черга говорити, нічого не приховуючи, говорити на повну міць перестало хотітися. Останні кілька тижнів я перебуваю в стані чарівного усамітнення: хочеться всі переживання проживати на самоті. Перетравлювати це все спочатку наодинці. Є у цьому стані щось тваринне, і я від цього чесно ловлю кайф.

Парадоксальний стан, коли я нарешті вперше почуваюся на піку енергії, але з рефлексіями в рупор хочу почекати. Я в собі переживаю табун змін, відчуваю себе і тендітною, і сильною, і дорослішаю швидко сильно, інакше. Я з багатьма речами прощаюсь – назавжди чи тимчасово. І всім цим дуже хочеться спочатку насолодитись тут і зараз, самою. Можливо так я акумулюю сили перед зустріччю з одним із головних людей у моєму житті. Перед зустріччю із самим життям.

Я хочу лише сказати: я дуже скоро повернуся, впевнена. Знаєте ж, що бути вагітною жінкою – це постійно кочувати з одного стану до іншого. Про них обов'язково хочу розповісти, але поки що трошки помовчати.

А загалом:
— Кріс, як ти? 

Ой, народ, я в космосі, і він реально немає меж ❤️🥰

Мій новий проєкт – щотижневі листи про дім та декор. Буду по формулах та конкретних гайдах показувати, як робити вдома гарно, як визначити, що подобається, і де купляти особливі речі.

Буду рада вас бачити у спільноті 🎀🗝️

https://t.me/rozheva_shafaa_bot

Куку!

Я зараз на Балі, не те, щоб відпочиваю (з дітьми цей фінт не канає 😅), але перезавантаження голови відбувається і хвиля нового натхнення зайшла.

Так от я що думаю: може форматнути цей канал в особистий? Листи я більше не пишу, а от різні тіпси, відгуки, свої короткі роздуми могла б писати.

Про що вам було б цікаво і чи треба це взагалі робити? Вас тут 2,5к і я в шоці, що ви досі тут 🤭❤️

Перепридумала і перейменувала канал. Тепер це PITERMAN RAW.

RAW – тому що чесно, без фільтрів, в моменті, про все, що має для мене сенс.

Тут буде про стиль, материнство, бізнес, як покращую себе та челенджу, звісно про декор, предмети, їжу, естетику, простір і моменти, які формують відчуття життя. Без шуму, тільки відбірне.

Пару місяців тому потрапила на невеличку «екскурсію» парфумами Céline на їх корнері в Le Bon Marché. І закохалась.

За кожним ароматом стоїть ціла концепція та історію, якою надихався Еді Сліман (та яку мені показали на мудбордах).

Один з моїх фаворитів – парфум Nightclubbing. Пахне так, наче ти тільки що вийшов з прокуреного клубу, а ще цукром та сексом. Едічка надихався студією 54, здається. Віримо йому.

Ношу його виключно увечорі, сьогодні вдягла на коктейль з чоловіком.

Все таки bali belly наздогнав і мене. А так хотіла весь день провести в ліжку 😆

Будьте обережні зі своїми хочу. Піду карту бажань зроблю, чи що))

Як зважитися на дитину?

Це питання мені ставлять у діректі найчастіше, адже у моєму оточенні багато self-made подружок та дівчат – з кар’єрою, амбіціями, чіткими правилами життя, яким дуже важко дається це питання. Коли все вибудувано і стабільно, думка про дитину звучить як щось хаотичне і непередбачуване. А коли ще й багато планів та бажань – дитина взагалі здається чимось чужорідним.

Чесно, якщо підходити до цього рішення раціонально, то дітей мати по всім показникам нелогічно. Вони не приносять користі в звичному розумінні – це нескінченне віддавання часу, грошей, сил, простору, певні обмеження та купа відповідальності.

Але справа в тому, що діти – це не про логіку, не про баланс і точно не про раціо. Це про емоції. Так, ви віддаєте багато, але і отримуєте також. Це ті самі окситоцинові моменти, які неможливо пояснити, поки сам не прожив. Це абсолютно нові сенси, нові точки опори. Це любов, яка не схожа на жодну іншу – не партнерську, не дружню, не романтичну, і прожити її ви можете тільки з дитиною. Це відкриття світу наново.

Тому якщо стоїть питання «як зважитися?» – відповідь проста. Заплющити очі, відчути, що ви цього хочете, і стрибнути зі скелі)). Моменту, коли ти справді «готова» по якимось побутовим показникам, тим паче якщо ви любите жонглювати фактами та оцінювати аналітику, може ніколи не статися. Є лише внутрішнє рішення: я приймаю, що життя зміниться, і я хочу спробувати цю зміну на смак.

Вчора малому стало погано, і наші плани трошки накрилися. Весь ранок сьогодні йому потрібна була мама і він дико кричав, коли я спускала його з рук. Сніданок їла однією рукою, кава на розслабленому вранці – строго за таймінгом 10 хв по черзі з Пітом.

Але вечорі вчора показували малому його перший рожевий балійський захід сонця, раділи його емоціям, купались у теплій воді, спостерігали за хвилями, вчили спостерігати малого (й самі заземлялись). А після в обіймах спати.

І захлинатись від любові до Ліора, поки він тихо сопить.

Роблю свій перший проєкт для комерційного приміщення, як декоратор.

Хвилююче і цікаво дуже одночасно.

Втікли з чоловіком на одну ніч в готель. Я набрала купу красивих нарядів (щоб вийти вечорі й зняти вам аутфіти), книгу, ноут (щоб попрацювати) …

Реальність: дивились півдня Severance, і 22:30 я йду спати 😅
До речі, серіал топ!

А ось цікаве на ніч: чи завжди потрібно бути на 100% відвертим із партнером, чи щось повинно залишитись «для себе» несказаним?

І чи дорівнює недосказаність брехні?