"Найвища форма знання — це усвідомлення власного незнання."
— Платон (Арістокл Платон), давньогрецький філософ, учень Сократа і вчитель Аристотеля. Засновник Академії, однієї з перших установ вищої освіти в історії людства, а також автор діалогів, що заклали основу західної філософії, серед яких найвідоміші — "Держава" і "Федон".
— Платон (Арістокл Платон), давньогрецький філософ, учень Сократа і вчитель Аристотеля. Засновник Академії, однієї з перших установ вищої освіти в історії людства, а також автор діалогів, що заклали основу західної філософії, серед яких найвідоміші — "Держава" і "Федон".
Виховання дитини в неповній сім'ї може бути викликом, але це також можливість створити особливий зв'язок і забезпечити здоровий емоційний розвиток дитини. Один із батьків може повністю задовольнити потреби дитини, якщо він надає їй підтримку, любов та стабільність. Нижче наведено 20 порад для батьків, які самостійно виховують дитину, щоб допомогти створити гармонійне та сприятливе середовище для розвитку.
20 порад для виховання дитини в неповній сім'ї
1. Будьте чесними з дитиною. Поясніть ситуацію просто та зрозуміло, залежно від віку дитини. Важливо, щоб вона знала правду, але без зайвих деталей, які можуть її травмувати.
2. Запевніть у любові. Регулярно нагадуйте дитині, що вона є цінною та коханою, навіть якщо в родині є лише один батько чи мати. Це підтримає її впевненість у собі.
3. Забезпечте стабільність. Створіть для дитини стабільний розклад і звички. Стабільність допомагає дитині почуватися безпечно і зменшує тривогу.
4. Не критикуйте відсутнього батька. Уникайте негативних коментарів про іншого з батьків, оскільки це може спричинити у дитини внутрішній конфлікт і тривожність.
5. Виконуйте обидві ролі без перенавантаження. Пам'ятайте, що вам не обов'язково бути "і мамою, і татом". Зосередьтеся на забезпеченні любові та підтримки.
6. Запровадьте родинні традиції. Створюйте теплі традиції і ритуали, які допоможуть дитині відчувати сімейний зв'язок і особливість вашого спільного часу.
7. Залучайте підтримку рідних. Якщо є можливість, залучайте бабусь, дідусів чи інших родичів, щоб дитина відчувала додаткову підтримку і зв'язок.
8. Дозвольте дитині ставити питання. Відповідайте на всі запитання про сім'ю чесно і спокійно. Це допомагає дитині уникати фантазій і здогадок, які можуть її лякати.
9. Не приховуйте емоцій. Дитина повинна бачити, що емоції — це природно. Показуйте, як ви справляєтеся з ними, щоб дитина вчилася бути відкритою.
10. Працюйте над своєю впевненістю. Упевнений у собі батько є прикладом для дитини. Дитина, яка бачить спокійного і впевненого дорослого, відчуває більше стабільності.
20 порад для виховання дитини в неповній сім'ї
1. Будьте чесними з дитиною. Поясніть ситуацію просто та зрозуміло, залежно від віку дитини. Важливо, щоб вона знала правду, але без зайвих деталей, які можуть її травмувати.
2. Запевніть у любові. Регулярно нагадуйте дитині, що вона є цінною та коханою, навіть якщо в родині є лише один батько чи мати. Це підтримає її впевненість у собі.
3. Забезпечте стабільність. Створіть для дитини стабільний розклад і звички. Стабільність допомагає дитині почуватися безпечно і зменшує тривогу.
4. Не критикуйте відсутнього батька. Уникайте негативних коментарів про іншого з батьків, оскільки це може спричинити у дитини внутрішній конфлікт і тривожність.
5. Виконуйте обидві ролі без перенавантаження. Пам'ятайте, що вам не обов'язково бути "і мамою, і татом". Зосередьтеся на забезпеченні любові та підтримки.
6. Запровадьте родинні традиції. Створюйте теплі традиції і ритуали, які допоможуть дитині відчувати сімейний зв'язок і особливість вашого спільного часу.
7. Залучайте підтримку рідних. Якщо є можливість, залучайте бабусь, дідусів чи інших родичів, щоб дитина відчувала додаткову підтримку і зв'язок.
8. Дозвольте дитині ставити питання. Відповідайте на всі запитання про сім'ю чесно і спокійно. Це допомагає дитині уникати фантазій і здогадок, які можуть її лякати.
9. Не приховуйте емоцій. Дитина повинна бачити, що емоції — це природно. Показуйте, як ви справляєтеся з ними, щоб дитина вчилася бути відкритою.
10. Працюйте над своєю впевненістю. Упевнений у собі батько є прикладом для дитини. Дитина, яка бачить спокійного і впевненого дорослого, відчуває більше стабільності.
11. Навчайте самостійності. Заохочуйте дитину до відповідальності та самостійності. Це особливо важливо, якщо у вас не завжди є можливість допомогти їй із завданнями.
12. Не заміщуйте брак батька/матері подарунками. Замість матеріальних речей намагайтеся приділяти більше часу та уваги дитині, створюючи для неї емоційний комфорт.
13. Підтримуйте фізичний контакт. Обійми, поцілунки та інші форми фізичного контакту створюють у дитини почуття захищеності та близькості.
14. Забезпечуйте дитині соціальне середовище. Залучайте дитину до гуртків, де вона може спілкуватися з ровесниками і знайти для себе позитивне середовище.
15. Будьте відкритими до обговорення відчуттів дитини. Запитуйте про її думки та почуття, щоб вона могла виражати свої емоції, не замикаючись у собі.
16. Не перенавантажуйте себе відповідальністю. Пам'ятайте, що у вихованні дітей є і моменти невизначеності. Дозвольте собі помилятися і не вимагайте від себе надмірного.
17. Забезпечуйте позитивне бачення сім'ї. Пояснюйте дитині, що родина — це ті, хто любить і піклується, незалежно від кількості членів.
18. Розвивайте у дитини почуття вдячності. Навчайте її цінувати те, що вона має, оскільки це допомагає формувати оптимізм і позитивне сприйняття світу.
19. Знаходьте час для себе. Піклуйтеся про власне емоційне здоров'я, оскільки щасливий батько здатний підтримати дитину краще і допомогти їй відчувати себе комфортно.
20. Звертайтеся за допомогою, якщо потрібно. Якщо дитина переживає труднощі або у вас виникають сумніви щодо виховання, звертайтеся до спеціалістів, щоб отримати підтримку.
Цей матеріал підготовлено за працями: Джон Боулбі, Емі Морін, Марія Монтессорі, Вірджинія Сатір, Сью Джонсон.
12. Не заміщуйте брак батька/матері подарунками. Замість матеріальних речей намагайтеся приділяти більше часу та уваги дитині, створюючи для неї емоційний комфорт.
13. Підтримуйте фізичний контакт. Обійми, поцілунки та інші форми фізичного контакту створюють у дитини почуття захищеності та близькості.
14. Забезпечуйте дитині соціальне середовище. Залучайте дитину до гуртків, де вона може спілкуватися з ровесниками і знайти для себе позитивне середовище.
15. Будьте відкритими до обговорення відчуттів дитини. Запитуйте про її думки та почуття, щоб вона могла виражати свої емоції, не замикаючись у собі.
16. Не перенавантажуйте себе відповідальністю. Пам'ятайте, що у вихованні дітей є і моменти невизначеності. Дозвольте собі помилятися і не вимагайте від себе надмірного.
17. Забезпечуйте позитивне бачення сім'ї. Пояснюйте дитині, що родина — це ті, хто любить і піклується, незалежно від кількості членів.
18. Розвивайте у дитини почуття вдячності. Навчайте її цінувати те, що вона має, оскільки це допомагає формувати оптимізм і позитивне сприйняття світу.
19. Знаходьте час для себе. Піклуйтеся про власне емоційне здоров'я, оскільки щасливий батько здатний підтримати дитину краще і допомогти їй відчувати себе комфортно.
20. Звертайтеся за допомогою, якщо потрібно. Якщо дитина переживає труднощі або у вас виникають сумніви щодо виховання, звертайтеся до спеціалістів, щоб отримати підтримку.
Цей матеріал підготовлено за працями: Джон Боулбі, Емі Морін, Марія Монтессорі, Вірджинія Сатір, Сью Джонсон.
👨👩👧👦Переїзд — це значний стрес для дітей, адже вони залишають знайоме середовище, друзів, звичні місця. Адаптація до нового місця вимагає підтримки, розуміння і терпіння від батьків. Нижче подано 20 порад, які допоможуть дитині адаптуватися після переїзду, зберігаючи емоційну рівновагу і позитивне ставлення до змін.
✍️20 порад, як допомогти дитині адаптуватися після переїзду
1. Підготуйте дитину заздалегідь. Поясніть причини переїзду, розкажіть про нове місце, щоб дитина не почувалася зненацька.
2. Дозвольте дитині висловити свої емоції. Важливо дозволити дитині говорити про свої страхи та сумніви. Вислухайте її без критики.
3. Зберігайте знайомі предмети і речі. Підтримуйте стабільність, зберігаючи дитячі іграшки, улюблені предмети або навіть звичний декор кімнати.
4. Створіть нові родинні ритуали. Заведіть традиції, які допоможуть дитині адаптуватися до нового середовища — це може бути спільне приготування вечері або сімейний вечір кіно.
5. Разом досліджуйте нове місце. Прогулянки по новому району, відвідування парків або цікавих місць допоможуть дитині відчути зв’язок із новим середовищем.
6. Залишайтеся на зв’язку зі старими друзями. Заохочуйте дитину підтримувати контакт із друзями з попереднього місця, щоб вона не відчувала повної втрати зв’язків.
7. Плануйте зустрічі із сусідами. Допоможіть дитині знайомитися з дітьми з нового району, організувавши зустрічі чи ігрові заняття.
8. Запишіть дитину на гуртки або секції. Це допоможе їй знайти нових друзів із спільними інтересами і швидше інтегруватися в нове середовище.
9. Зберігайте звичний розпорядок дня. Дотримуйтеся знайомих для дитини рутин, щоб створити відчуття стабільності навіть у новому середовищі.
10. Дайте дитині право вибору. Дозвольте їй обрати, як декорувати нову кімнату, або обирати місця для прогулянок. Це допоможе їй відчути контроль над ситуацією.
✍️20 порад, як допомогти дитині адаптуватися після переїзду
1. Підготуйте дитину заздалегідь. Поясніть причини переїзду, розкажіть про нове місце, щоб дитина не почувалася зненацька.
2. Дозвольте дитині висловити свої емоції. Важливо дозволити дитині говорити про свої страхи та сумніви. Вислухайте її без критики.
3. Зберігайте знайомі предмети і речі. Підтримуйте стабільність, зберігаючи дитячі іграшки, улюблені предмети або навіть звичний декор кімнати.
4. Створіть нові родинні ритуали. Заведіть традиції, які допоможуть дитині адаптуватися до нового середовища — це може бути спільне приготування вечері або сімейний вечір кіно.
5. Разом досліджуйте нове місце. Прогулянки по новому району, відвідування парків або цікавих місць допоможуть дитині відчути зв’язок із новим середовищем.
6. Залишайтеся на зв’язку зі старими друзями. Заохочуйте дитину підтримувати контакт із друзями з попереднього місця, щоб вона не відчувала повної втрати зв’язків.
7. Плануйте зустрічі із сусідами. Допоможіть дитині знайомитися з дітьми з нового району, організувавши зустрічі чи ігрові заняття.
8. Запишіть дитину на гуртки або секції. Це допоможе їй знайти нових друзів із спільними інтересами і швидше інтегруватися в нове середовище.
9. Зберігайте звичний розпорядок дня. Дотримуйтеся знайомих для дитини рутин, щоб створити відчуття стабільності навіть у новому середовищі.
10. Дайте дитині право вибору. Дозвольте їй обрати, як декорувати нову кімнату, або обирати місця для прогулянок. Це допоможе їй відчути контроль над ситуацією.
11. Поговоріть про переваги нового місця. Розкажіть про те, що цікавого і корисного є на новому місці, щоб викликати в дитини позитивне очікування.
12. Створіть місце для емоційного відпочинку. Зробіть у домі затишний куточок, де дитина зможе усамітнитися, розслабитися і відчувати себе у безпеці.
13. Допоможіть дитині висловлювати емоції через творчість. Заохочуйте малювання, писання або інші творчі заняття, щоб дитина могла виразити свої почуття.
14. Навчайте дитину методам релаксації. Дихальні вправи, медитації або проста фізична активність допоможуть дитині зняти стрес і заспокоїтися.
15. Будьте терплячими і не вимагайте миттєвої адаптації. Зміни вимагають часу, і важливо не підганяти дитину, а дозволити їй звикнути поступово.
16. Підтримуйте активне спілкування. Регулярно цікавтеся її почуттями і думками, щоб показати, що ви завжди готові вислухати.
17. Показуйте свій позитивний приклад. Ваш позитивний настрій і оптимізм допоможуть дитині легше ставитися до змін і бачити їх з позитивної сторони.
18. Розповідайте історії про власний досвід адаптації. Поділіться з дитиною історіями про те, як ви самі проходили через зміни, і як справлялися з ними.
19. Заплануйте сімейні поїздки. Відвідайте нові місця разом — це може бути як невелика екскурсія по району, так і вихід на природу, щоб створити позитивні спогади про нове місце.
20. Запросіть дитину до планування майбутнього. Говоріть про плани і майбутні події в новому місці, щоб дитина відчувала надію і радість від можливостей, які чекають попереду.
Цей матеріал підготовлено за працями: Джон Боулбі, Лоренс Стейнберг, Елізабет Кюблер-Росс, Сью Джонсон.
12. Створіть місце для емоційного відпочинку. Зробіть у домі затишний куточок, де дитина зможе усамітнитися, розслабитися і відчувати себе у безпеці.
13. Допоможіть дитині висловлювати емоції через творчість. Заохочуйте малювання, писання або інші творчі заняття, щоб дитина могла виразити свої почуття.
14. Навчайте дитину методам релаксації. Дихальні вправи, медитації або проста фізична активність допоможуть дитині зняти стрес і заспокоїтися.
15. Будьте терплячими і не вимагайте миттєвої адаптації. Зміни вимагають часу, і важливо не підганяти дитину, а дозволити їй звикнути поступово.
16. Підтримуйте активне спілкування. Регулярно цікавтеся її почуттями і думками, щоб показати, що ви завжди готові вислухати.
17. Показуйте свій позитивний приклад. Ваш позитивний настрій і оптимізм допоможуть дитині легше ставитися до змін і бачити їх з позитивної сторони.
18. Розповідайте історії про власний досвід адаптації. Поділіться з дитиною історіями про те, як ви самі проходили через зміни, і як справлялися з ними.
19. Заплануйте сімейні поїздки. Відвідайте нові місця разом — це може бути як невелика екскурсія по району, так і вихід на природу, щоб створити позитивні спогади про нове місце.
20. Запросіть дитину до планування майбутнього. Говоріть про плани і майбутні події в новому місці, щоб дитина відчувала надію і радість від можливостей, які чекають попереду.
Цей матеріал підготовлено за працями: Джон Боулбі, Лоренс Стейнберг, Елізабет Кюблер-Росс, Сью Джонсон.
"Ніколи не пізно стати тим, ким ви могли б бути."
Джордж Еліот (George Eliot) – псевдонім англійської письменниці Мері Енн Еванс, авторки відомих романів "Міддлмарч" і "Млин на Флосі". Її творчість глибоко досліджує людську природу та суспільні виклики, а її твори залишили значний слід у світовій літературі.
Джордж Еліот (George Eliot) – псевдонім англійської письменниці Мері Енн Еванс, авторки відомих романів "Міддлмарч" і "Млин на Флосі". Її творчість глибоко досліджує людську природу та суспільні виклики, а її твори залишили значний слід у світовій літературі.
✍️Підлітковий вік — це період значних змін, під час якого молодь часто стикається з емоційними кризами, зокрема відчуттям ізоляції та самотності. Важливо розуміти, що підлітки можуть замикатися в собі, відчуваючи потребу в незалежності та самоствердженні. Завдання батьків — підтримати їх і допомогти пройти через ці складні моменти.
👌20 порад, як допомогти підлітку, який відчуває себе ізольованим
1. Будьте поруч, але не тисніть. Запропонуйте свою підтримку, але не змушуйте підлітка ділитися всім, якщо він не готовий. Дайте зрозуміти, що ви завжди поруч.
2. Слухайте без оцінок. Підлітки часто відчувають себе не зрозумілими. Вислухайте їхню точку зору, не критикуючи та не перебиваючи.
3. Запитуйте про їхні думки та почуття. Це допоможе підлітку відчути, що його переживання є важливими для вас, і створить атмосферу довіри.
4. Підтримуйте зв'язок через спільні інтереси. Виберіть заняття, які ви можете робити разом — спорт, кіно, кулінарія. Це допоможе знизити напругу в спілкуванні.
5. Покажіть, що ізоляція — це тимчасово. Поясніть, що почуття самотності є нормальним для підліткового віку і що з часом це зміниться.
6. Вчіть самоприйняття. Допоможіть підлітку прийняти себе таким, яким він є. Говоріть про цінність його унікальних якостей та підтримуйте позитивне самосприйняття.
7. Не порівнюйте його з іншими. Порівняння з іншими може тільки посилити почуття ізоляції. Підкреслюйте індивідуальні успіхи підлітка.
8. Залучайте до волонтерської діяльності. Допомога іншим може допомогти підлітку знайти нове коло спілкування і почати почувати себе важливим і корисним.
9. Сприяйте розвитку інтересів і талантів. Підліток може знайти нові соціальні зв’язки через заняття, які йому подобаються — мистецтво, спорт, музика тощо.
10. Забезпечте простір для самостійності. Підлітки потребують простору, щоб відчувати себе самостійними. Дайте можливість приймати власні рішення і робити власні помилки.
👌20 порад, як допомогти підлітку, який відчуває себе ізольованим
1. Будьте поруч, але не тисніть. Запропонуйте свою підтримку, але не змушуйте підлітка ділитися всім, якщо він не готовий. Дайте зрозуміти, що ви завжди поруч.
2. Слухайте без оцінок. Підлітки часто відчувають себе не зрозумілими. Вислухайте їхню точку зору, не критикуючи та не перебиваючи.
3. Запитуйте про їхні думки та почуття. Це допоможе підлітку відчути, що його переживання є важливими для вас, і створить атмосферу довіри.
4. Підтримуйте зв'язок через спільні інтереси. Виберіть заняття, які ви можете робити разом — спорт, кіно, кулінарія. Це допоможе знизити напругу в спілкуванні.
5. Покажіть, що ізоляція — це тимчасово. Поясніть, що почуття самотності є нормальним для підліткового віку і що з часом це зміниться.
6. Вчіть самоприйняття. Допоможіть підлітку прийняти себе таким, яким він є. Говоріть про цінність його унікальних якостей та підтримуйте позитивне самосприйняття.
7. Не порівнюйте його з іншими. Порівняння з іншими може тільки посилити почуття ізоляції. Підкреслюйте індивідуальні успіхи підлітка.
8. Залучайте до волонтерської діяльності. Допомога іншим може допомогти підлітку знайти нове коло спілкування і почати почувати себе важливим і корисним.
9. Сприяйте розвитку інтересів і талантів. Підліток може знайти нові соціальні зв’язки через заняття, які йому подобаються — мистецтво, спорт, музика тощо.
10. Забезпечте простір для самостійності. Підлітки потребують простору, щоб відчувати себе самостійними. Дайте можливість приймати власні рішення і робити власні помилки.
👌20 порад, як допомогти підлітку, який відчуває себе ізольованим 11. Не нав'язуйте своє рішення проблем. Замість того, щоб диктувати підлітку, як вирішити проблему, допоможіть йому побачити можливі варіанти та знайти відповідь самостійно.
12. Навчайте справлятися зі стресом. Пропонуйте підлітку практики саморегуляції, як-от дихальні вправи чи медитації, щоб він міг справлятися з емоційним напруженням.
13. Будьте готові до змін у настрої. Підлітковий вік часто супроводжується перепадами настрою. Будьте терплячими та готовими підтримати, коли підліток переживає труднощі.
14. Залучайте підлітка до спільних обговорень і рішень. Надайте йому можливість висловлювати свою думку в сімейних обговореннях, що допоможе йому відчувати себе важливою частиною сім’ї.
15. Пояснюйте важливість соціальних навичок. Говоріть про важливість комунікації, вміння слухати і підтримувати друзів. Це допоможе підлітку будувати стосунки.
16. Показуйте свій власний приклад. Будьте відкритими до спілкування та підтримки у своїх стосунках. Підлітки наслідують поведінку дорослих, тож ваш приклад має значення.
17. Підтримуйте контакт з учителями та психологами. Якщо є потреба, проконсультуйтеся з учителями або психологом, щоб спільно підтримати підлітка.
18. Будьте чуйними до емоційних сигналів. Звертайте увагу на те, як підліток себе поводить, щоб вчасно помітити ознаки тривоги або стресу.
19. Поговоріть про свої власні почуття та досвід. Якщо ви самі переживали періоди ізоляції, поділіться своїм досвідом, щоб підліток зрозумів, що його почуття — це нормально.
20. Заохочуйте пошук додаткової допомоги, якщо потрібно. Якщо ізоляція впливає на психічне здоров'я підлітка, зверніться до фахівця. Професійна підтримка може допомогти знизити тривожність та покращити його емоційний стан.
Цей матеріал підготовлено за працями: Сью Джонсон, Томас Гордон, Естер Перель, Елізабет Кюблер-Росс.
12. Навчайте справлятися зі стресом. Пропонуйте підлітку практики саморегуляції, як-от дихальні вправи чи медитації, щоб він міг справлятися з емоційним напруженням.
13. Будьте готові до змін у настрої. Підлітковий вік часто супроводжується перепадами настрою. Будьте терплячими та готовими підтримати, коли підліток переживає труднощі.
14. Залучайте підлітка до спільних обговорень і рішень. Надайте йому можливість висловлювати свою думку в сімейних обговореннях, що допоможе йому відчувати себе важливою частиною сім’ї.
15. Пояснюйте важливість соціальних навичок. Говоріть про важливість комунікації, вміння слухати і підтримувати друзів. Це допоможе підлітку будувати стосунки.
16. Показуйте свій власний приклад. Будьте відкритими до спілкування та підтримки у своїх стосунках. Підлітки наслідують поведінку дорослих, тож ваш приклад має значення.
17. Підтримуйте контакт з учителями та психологами. Якщо є потреба, проконсультуйтеся з учителями або психологом, щоб спільно підтримати підлітка.
18. Будьте чуйними до емоційних сигналів. Звертайте увагу на те, як підліток себе поводить, щоб вчасно помітити ознаки тривоги або стресу.
19. Поговоріть про свої власні почуття та досвід. Якщо ви самі переживали періоди ізоляції, поділіться своїм досвідом, щоб підліток зрозумів, що його почуття — це нормально.
20. Заохочуйте пошук додаткової допомоги, якщо потрібно. Якщо ізоляція впливає на психічне здоров'я підлітка, зверніться до фахівця. Професійна підтримка може допомогти знизити тривожність та покращити його емоційний стан.
Цей матеріал підготовлено за працями: Сью Джонсон, Томас Гордон, Естер Перель, Елізабет Кюблер-Росс.
👉Поради щодо виховання дітей з РДУГ
Якщо ваша дитина гіперактивна, неуважна або імпульсивна, їй може знадобитися багато енергії, щоб змусити її слухати, виконувати завдання або сидіти на місці. Постійний моніторинг може бути розчаровуючим і виснажливим. Іноді вам може здатися, що ваша дитина керує шоу. Але є кроки, які ви можете зробити, щоб відновити контроль над ситуацією, водночас допомагаючи своїй дитині максимально використати свої здібності.
Хоча розлад дефіциту уваги не спричинений поганим вихованням, існують ефективні стратегії виховання, які можуть значною мірою допомогти у виправленні проблемної поведінки. Дітям із РДУГ потрібна структура, послідовність, чітке спілкування, винагорода та наслідки за їх поведінку. Їм також потрібно багато любові, підтримки та заохочення.
Є багато речей, які батьки можуть зробити, щоб зменшити симптоми РДУГ, не жертвуючи природною енергією, грайливістю та почуттям дива, властивого кожній дитині.
Подбайте про себе, щоб ви могли краще піклуватися про свою дитину. Правильно харчуйтеся, займайтеся спортом, висипайтеся, знайдіть способи зменшити стрес і зверніться за підтримкою віч-на-віч до родини та друзів, а також до лікаря та вчителів вашої дитини.
Встановіть структуру та дотримуйтесь її. Допоможіть своїй дитині залишатися зосередженою та організованою, дотримуючись розпорядку дня, спрощуючи розклад вашої дитини та займаючи її здоровими справами.
Встановіть чіткі очікування. Зробіть правила поведінки простими та поясніть, що станеться, якщо їх дотримуватись або порушувати — і щоразу дотримуйтеся винагороди чи наслідків.
Заохочуйте фізичні вправи та сон. Фізична активність покращує концентрацію та сприяє розвитку мозку. Що важливо для дітей із РДУГ, це також сприяє кращому сну , що, у свою чергу, може зменшити симптоми РДУГ.
Допоможіть дитині правильно харчуватися. Щоб контролювати симптоми РДУГ, заплануйте регулярне здорове харчування або перекуси кожні три години та скоротіть споживання шкідливої та солодкої їжі.
Навчіть дитину заводити друзів. Допоможіть їм стати кращими слухачами, навчиться читати обличчя людей і мову тіла та плавніше взаємодіяти з іншими.
#дитиназООП
Якщо ваша дитина гіперактивна, неуважна або імпульсивна, їй може знадобитися багато енергії, щоб змусити її слухати, виконувати завдання або сидіти на місці. Постійний моніторинг може бути розчаровуючим і виснажливим. Іноді вам може здатися, що ваша дитина керує шоу. Але є кроки, які ви можете зробити, щоб відновити контроль над ситуацією, водночас допомагаючи своїй дитині максимально використати свої здібності.
Хоча розлад дефіциту уваги не спричинений поганим вихованням, існують ефективні стратегії виховання, які можуть значною мірою допомогти у виправленні проблемної поведінки. Дітям із РДУГ потрібна структура, послідовність, чітке спілкування, винагорода та наслідки за їх поведінку. Їм також потрібно багато любові, підтримки та заохочення.
Є багато речей, які батьки можуть зробити, щоб зменшити симптоми РДУГ, не жертвуючи природною енергією, грайливістю та почуттям дива, властивого кожній дитині.
Подбайте про себе, щоб ви могли краще піклуватися про свою дитину. Правильно харчуйтеся, займайтеся спортом, висипайтеся, знайдіть способи зменшити стрес і зверніться за підтримкою віч-на-віч до родини та друзів, а також до лікаря та вчителів вашої дитини.
Встановіть структуру та дотримуйтесь її. Допоможіть своїй дитині залишатися зосередженою та організованою, дотримуючись розпорядку дня, спрощуючи розклад вашої дитини та займаючи її здоровими справами.
Встановіть чіткі очікування. Зробіть правила поведінки простими та поясніть, що станеться, якщо їх дотримуватись або порушувати — і щоразу дотримуйтеся винагороди чи наслідків.
Заохочуйте фізичні вправи та сон. Фізична активність покращує концентрацію та сприяє розвитку мозку. Що важливо для дітей із РДУГ, це також сприяє кращому сну , що, у свою чергу, може зменшити симптоми РДУГ.
Допоможіть дитині правильно харчуватися. Щоб контролювати симптоми РДУГ, заплануйте регулярне здорове харчування або перекуси кожні три години та скоротіть споживання шкідливої та солодкої їжі.
Навчіть дитину заводити друзів. Допоможіть їм стати кращими слухачами, навчиться читати обличчя людей і мову тіла та плавніше взаємодіяти з іншими.
#дитиназООП