іноді я думаю — купити інтерв'ю Зонтаґ чи «Силу. Згоду...» Вейль, чи дочитати «Білий альбом», а потім згадую, що найближчим часом мені світять лише підручники із синтаксису і марсіани на Хрещатику
❤6💘3
коли я згадую про Зонтаґ і Павличко, мені дуже сумно, що вони померли (( ну Зонтаґ зрозуміло, але Павличко... до сліз, якби я тоді уже була, я б не пережила
щоразу, коли згадую про когось з мистецько-інтелектуального кола Нью-Йорка 60х, 70х, наш викладач згадує про свого друга Девіда Зонтаґа Ріффа, цікаво хто кого більше наприкінець озвучить: я — Сьюзен чи він — Девіда
і ще біографічний стиль і погляд Мозера сумнівні, але він писав, що Сьюзен у дитинстві розбили голову каменем за те, що вона єврейка і вона боялася, що вночі нацисти прийдуть до них,
до Ліспектор прийшли і от
щоразу, коли згадую про когось з мистецько-інтелектуального кола Нью-Йорка 60х, 70х, наш викладач згадує про свого друга Девіда Зонтаґа Ріффа, цікаво хто кого більше наприкінець озвучить: я — Сьюзен чи він — Девіда
і ще біографічний стиль і погляд Мозера сумнівні, але він писав, що Сьюзен у дитинстві розбили голову каменем за те, що вона єврейка і вона боялася, що вночі нацисти прийдуть до них,
до Ліспектор прийшли і от
Telegram
𓇗♀
у Кларісе Ліспектор батьки євреї з Поділля і під час єврейських погромів її маму Маню зґвалтували, а пізніше вона захворіла, у Хаї (її перше ім'я, значить життя) уже було дві старші сестри і аби батьки вирішують народити ще одну дитину з надією на те, що…
❤1