​​Створив для молодого українського бренду кави YoCo стратегію захисту, що убезпечить від підробок та зазіхань збоку конкурентів та недобросовісних підприємців. Метою цієї роботи було виявити ризики з врахуванням вже задіяних інструментів захисту інтелектуальної власності та їх удосконалення. Звісно усі деталі розкрити не можу, але дечим поділюся.

Взагалі базовий захист для будь-якого бренду – реєстрація його назви у вигляді торговельної марки. Це перший етап, який має бути вжито заздалегідь, тобто до моменту появи товарів бренду на полицях магазинів чи у кав’ярнях, або до моменту запуску виробництва. При цьому торговельна марка може реєструватись не тільки для самої кави, але й для послуг кав’ярень, оскільки це пов’язані галузі підприємництва. Додатково – роздрібний офлайн/онлайн продаж товарів бренду.

По-перше, це потрібно для того, щоб після запуску виробництва не виявилось, що такий бренд вже зареєстровано, а усі ваші дії порушують чиїсь інтелектуальні права. По-друге, це захист від тих недобросовісних заявників, які зловживають правами інтелектуальної власності та займаються брендовим сквотингом, що супроводжується реєстрацією торговельної марки на ім’я сторонніх осіб з подальшим її продажем власнику бренда, що дуже полюбляють китайці.

Другий етап – захист айдентики бренду. Для цього можуть бути задіяні як торговельні марки, так і промзразки, що охороняють зовнішній вигляд виробів. На цьому місці починається найцікавіше – магія, яку продукують досвідчені повірені 🧙‍♂️

Айдентика бренду складається з декількох окремих елементів. В нашому випадку – фірмовий логотип та пакування кави, але не варто забувати й про фірмовий мерч. Тут можна обрати декілька варіантів захисту.

Варіант перший. Реєструємо в країні виробника фірмовий логотип у вигляді торговельної марки для кави, кав’ярень, кавоварок, паковання, мерчу, а також для ритейлу того самого. Водночас забезпечуємо захист фірмової упаковки кави шляхом реєстрації промзразка, який, до речі, може нараховувати до 100 дизайнів пакувань.

Варіант другий. Реєструємо так само логотип, а фірмову упаковку – також у вигляді торговельної марки. Різниця у тому, що хоча й ТМ-ка може містити лише одне зображення, його можна уніфікувати для усіх різновидів кави. Як це зробити? Можете запитати мене особисто 😉 Але, на відміну від промзразка, який захищає фірмову упаковку сукупно 25 років, юридичну силу торговельної марки та прав її власника можна підтримувати нескінченно.

Є ще третій варіант, однак це вже «програма максимум», тому тільки за гроші ;)

Чому особливу увагу варто приділити фірмовій упаковці? Бо, в першу чергу, пересічні споживачі запам’ятовують спершу упаковку, а потім – назву бренду. Більш того, фірмова упаковка – це особливий дизайн та певне поєднання фірмових відтінків, які можуть бути використані для виготовлення підробок, навіть без застосування торговельної марки бренду.

Для обох інструментів захисту (ТМ, промзразки – прим.) існують як національні, так і міжнародні процедури реєстрації. Обсяг прав інтелектуальної власності в іноземних країнах може відрізнятися, хоча й сьогодні все менше. Тому при виході на закордонні ринки зможете обирати різні шляхи захисту продукції бренду. Але не плутайте міжнародну реєстрацію з міжнародною ТМ-кою чи промзразком, оскільки останні існують тільки в уяві 😏

​​Знаєте, десь на початку роботи з промисловою власністю та Укрпатентом я дуже нахвалював останнього. Типу там у них порядок, все норм працює, ось вам заявка — ось вам виписка гарна про прийняття матеріалів… Тоді як, наприклад, податкова на той час була диким адіщєм, — в тому сенсі, що вони були наче скаженими церберами, головним обов’язком яких було ускладнювати життя платників податків.

Так от, зараз наче всі вже онлайн, є електронний кабінет платника податків, що на мою думку, просто фантастика — податковий сайфай. Є також декілька кривеньких онлайн систем Укрпатенту для реєстрації торговельних марок, винаходів, промзразків тощо. Просто оцініть її вигляд (див. зображення нижче). Але для реєстрації авторського права, що по своїй суті є лише депонуванням даних про авторів та правовласників творів, а тому має бути простим та зручним процесом, нічого такого й досі нема 🫥

Наразі весь цей процес виглядає наступним чином: заповнюєте заявку у вордівському форматі, далі конвертуєте в pdf, підписуєте КЕП та відправляєте на певний e-mail Укрпатенту. Але на цьому все тільки починається, бо ви, наприклад, не можете відправити всі матеріали одним файлом — кожен документ має бути відправлений окремим файлом та окремо підписаний КЕП. Чому так та в чому різниця — ніхто не зміг дати чітку відповідь. При цьому всі підписані файли повинні бути продубльовані непідписаними. Де логіка? Не шукайте, бо її немає.

Так, я тут скаржуся, бо в мене вже терпець увірвався 😤 Але я все ж таки маю надію на те, що одного дня в Укрпатенті з’явиться хтось прогресивний та маючий уявлення про те, як мають працювати онлайн системи.

​​Є така проста формула: новий логотип – нова торговельна марка 😏 Але не завжди варто поєднувати лого та назву бренда при реєстрації торговельної марки.

Логотип є частиною фірмової айдентики, за допомогою якої читач/споживач має можливість відрізнити один бренд (товари виробника або постачальника послуг – прим.) від іншого. При цьому логотип, що не відтворює назву бренду, як, наприклад, мій, є зображувальним позначенням торговельної марки. Тобто яка містить лише графічний елемент.

Від назви бренду, що є словесним позначенням торговельної марки, його вирізняє (1) відсутність семантичного значення та (2) фонетичної складової, а також (3) зорове сприйняття, що завжди враховується при проходженні експертизи в патентному відомстві. З іншого боку – маркетинговий задум та сприйняття логотипу в цілому, що також буде враховано.

Поєднавши логотип та назву бренду отримаєте комбіноване позначення торговельної марки, яка буде розповсюджуватись на обидва елементи одразу. Однак не тіште себе думкою, що таким чином зможете отримати якусь вигоду – в цьому симбіозі все одно словесний елемент матиме перевагу над зображувальним 😉

Шлях реєстрації торговельної марки часто залежить не тільки від стратегії захисту в обраній країні, а й від тих обставин, які ви навряд чи зможете врахувати. Точніше, ви точно про них не підозрюєте, бо вони приховані у базах даних патентних відомств. Але завжди – від способу маркування фірмових товарів.

В будь-якому випадку, до моменту реєстрації ТМ, що триватиме певний час, маєте отримати авторські права від дизайнера, що створив айдентику. Будете мати (1) дату створення твору (логотипу) та виникнення прав на нього, (2) докази їх належності певній особі, а також (3) певний захист на той час, поки ваша торговельна марка ще реєструється.

В інтернеті знову хтось неправий 🤯 Вчора в твітторі відбувся срачик довкола швайнокарася — мема, який ви всі знаєте. Кмітливі користувачі мережі помітили порушення авторських прав — відтворення зображення мему на кухонній дошці та пропозиції придбати цей виріб. Але не все так просто, як здається на перший погляд.

Вас може здивувати претензія до автора допису, типу які взагалі авторські права на мем, це ж народна творчість… Але навіть інтернет-меми мають своїх авторів, а ті — авторські права на свої твори. При цьому як особисті немайнові, так і майнові права, які дозволяють отримувати платню за використання третіми особами створеного твору.

Так от, авторство цього мему належить українській художниці Катерині Шпак. Тут можна ознайомитися з її роботами. А ось цей допис від 15.05.2022 засвідчує авторство на малюнок: маємо дату створення (публікації) та, вважайте, копірайт автора.

Однак малюнок швайнокарася було створено на основі іншого мему — pigfish, права на який належать американці Bryce Gruber. Створила вона його ще 18.02.2013. Ось тут підтвердження цьому.

Виникає доречне запитання, або навіть два: (1) кому належать права на зображення швайнокарася? (2) чи не має тут порушення прав на pigfish? 🤔

Мем швайнокарась, що створений на основі мему pigfish, є похідним, але самостійним твором авторського права. Тобто є творчою переробкою іншого твору, на яку, судячи з усього, діє вичерпання прав (той самий fair use – прим.), оскільки він є пародією, що має сатиричний характер. У таких випадках дозволяється вільне використання, але із зазначенням джерела запозичення/автора оригіналу.

Водночас використання зображення швайнокарася на кухонній дошці є відтворенням похідного твору з метою подальшого продажу виробу. Дошка коштує 900 грн, про що автор допису повідомляє необмеженому колу осіб, а це вже пропозиція продажу, тобто використання з комерційною метою, що має відбуватись виключно з дозволу Катерини Шпак та виплаті їй за це певної винагороди💲

Ще два бренди для порівняння 👆

Задача: знайти відмінні риси, використовуючи три критерії: (1) смислове значення/семантика, (2) вимова/фонетика та (3) візуальне/зорове сприйняття. За підсумками визначитись щодо схожості цих назв та проголосувати.

Підказка: один з трьох критеріїв до цих двох назв не застосовується, оскільки… Напишіть який саме в коментарях, а я поясню чому.

P.S. За підсумками голосування надам розгорнуте пояснення того, як порівнюються торговельні марки під час експертизи патентного відомства.

⚡️Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. Встановлення схожості позначень має ґрунтуватися на комплексному, всебічному аналізі порівнюваних позначень… Методичні рекомендації. Укрпатент – 2014 (із змінами від 05.11.2018).

Що ж… Маємо три критерії схожості словесних позначень VYMEX та BIMEX: звукове, візуальне та смислове. Робіть одразу нотатки на майбутнє – ми ще не раз будемо всебічно порівнювати назви брендів та їх торговельні марки 🤙

При звуковому порівнянні назв визначається наявність певних ознак, які утворюють слово або словосполучення. Для цього порівнюється кількість складів та, відповідно, звуків, які вони утворюють, їх розташування, близькість голосних та приголосних, їх характер. Також враховується морфологічний аналіз слова.

В нашому випадку маємо фонетичну схожість початкової та тотожність кінцевих частин:
VYMEX [vaimeks] – вай-мекс; два склади, однина, іменник чоловічого роду називного відмінку;
BIMEX [baimeks] – бай-мекс; два склади, однина, іменник чоловічого роду називного відмінку.

Візуальне порівняння включає співставлення шрифту, використану мову/абетку, кількість літер, використання графіки, присутність кольору.

Кожна назва (1) складається з п’яти літер латинської абетки, (2) обидві виконані стандартним друкарський шрифтом заголовними буквами, (3) без застосування графіки чи кольору. Розбіжність – перші дві літери 🤔

Смислове порівняння. З першого погляду назви VYMEX/BIMEX мають англомовне походження, але… ніяк не перекладаються з англійської мови. Отже вони є вигаданими, а вигадані слова не мають смислового значення. Тому порівняння за семантичним критерієм не може бути застосоване. Звісно, допоки ви не знайдете переклад одного або обох слів з будь-якої іншої мови 😏

Висновок: VYMEX/BIMEX є близькими за звучанням вигаданими назвами, які відрізняються візуально лише двома першими літерами.

Наразі моя задача – запевнити експерта Укрпатенту в тому, що споживач зможе відрізнити бренди, співіснування яких не призведе до плутанини між ними. Так, задача складна, але вирішувати такі задачі – мій фах. Чекайте оновлень 💁‍♂️

​​⚡️​​Може скластися враження про те, що Брюс Лі свариться або навіть викликає когось на бій 🫣 Але не бійтеся, цей допис геть не про шкоду здоров'ю, але про китайські торговельні марки. Точніше про торговельні марки кмітливих китайських виробників, які реєструються в Україні.
⠀
Насправді пан Лю Юн (заявник – прим.) намагається монополізувати назву відомого китайського лікеру – Erguotou, що є зловживанням та недобросовісною поведінкою... Типовою поведінкою для китайців, які зовсім не цураються ані цим, ані бренд-сквотинґом 😤
⠀
Однак такі назви є загальновживаними та не мають розрізняльної здатності. За аналогією назву лікеру можна порівняти з українською перцівкою або польською зубрівкою – загальновживаними назвами горілки. Відповідно жодна з цих назв не може бути зареєстрована у вигляді торговельної марки.
⠀
В будь-якому випадку не раджу промовляти вголос ці позначення торговельних марок, бо є ризик викликати китайських демонів з потойбіччя 🙃

P.S. Відновив інсту, там буде трохи більше зображень. Залітайте:
instagram.com/patentoronline

⚡️Доволі часто чую одні й ті самі питання, то вирішив окрему рубрику вести: «питання-відповідь». Летс гоу.

Питання:
Підкажіть, будь ласка, з якого моменту, після подання заявки на реєстрацію, я можу використовувати свій логотип та які можуть бути ризики при його використанні до моменту отримання документів про реєстрацію?

Відповідь:
При реєстрації в Україні – з дати подання заявки, що підтверджена випискою патентного відомства. За кордоном – завчасно, але не пізніше початку продаж та/або рекламної кампанії.

👉 Реєстрація торговельної марки триває певний час, протягом якого здійснюється (1) експертиза на предмет відповідності законодавству, а також (2) надається час на подання заперечень проти реєстрації з боку третіх осіб. Тільки після цього отримаєте усі ті права інтелектуальної власності, які захищають бренд від недобросовісних підприємців та підробок.

До того моменту матимете лише пріоритет вашої заявки по відношенню до заявок третіх осіб, що також є важливою складовою успішної реєстрації. Але фактично не зможете навіть в соцмережі поскаржитись на сторінку, яка використовує ваш бренд у власній діяльності. При цьому вас можуть випередити й тоді доведеться спочатку оскаржувати дії третіх осіб, а потім займатися реєстрацією власної торговельної марки (3-5 років 🤷‍♂️).

Завчасне подання заявки – вимушений захід, пов’язаний з певними ризиками, специфікою законодавства та має попереджувальний характер 👨‍💻

⚡️Солом’янський Київзеленбуд повідомляє про встановлення в одному зі скверів Києва того самого Шрека, що минулого року був на Співочому Полі. Має доволі крінжовий вигляд, бо, знаєте, час нікого не ніжить… 🤭 Але мова, звісно, не про те.

Шрек є вигаданим персонажем, якого ми всі пам’ятаємо з анімаційного фільму виробництва DreamWorks Pictures, яким належать права інтелектуальної власності на нього. Водночас головний герой мультфільму був створений американським художником-мультиплікатором Вільямом Стейгом разом з оповіданням Shrek! ще 1990 року. Раджу звернути увагу на те, як раніше виглядав Шрек.

У будь-якому разі використання цього персонажа потребує дозволу від його автора або правовласника 💁‍♂️ То в мене є до вас питаннячко та варіанти відповіді.

Обирай свій варіант в голосуванні нижче👇

Персонаж Шрека, як і будь-якого іншого твору (літературного, художнього тощо), є самостійним об’єктом авторського права, оскільки частини/елементи твору, які можуть використовуватися самостійно, охороняються авторським правом окремо. Але для цього він має відповідати певним вимогам, а точніше – бути оригінальним та мати певні відмінні, притаманні тільки йому риси характеру, які утворюють його суцільний образ.

Такий собі ліричний відступ по темі 🙃 Щодо суті голосування, то більшість проголосували за дозвіл від DreamWorks Pictures й, на мою думку, це правильна відповідь 🤜🤛

Персонаж Шрека з анімаційного фільму є похідним від того ж персонажа з книги Вільяма Стейга. Однак вони відрізняються. В першу чергу, зовнішньо, але й характером та образом, який створюють в уяві глядача/читача. Якщо піти далі та проаналізувати героїв фільму та книги, то можна знайти суттєві відмінності між ними.

В першоджерелі Шрек був огидною істотою, яка мала перелік негативних проявів характеру, а можливо й дурних звичок 😏 По суті той Шрек був антигероєм. На відміну від книги, Шрек з мультфільму, маючи доволі грубу зовнішність, відрізняється у всьому добрими вчинками та намірами. Тобто є позитивним героєм☝️

З попереднього допису ми пам’ятаємо про те, що похідні твори є самостійними об’єктами авторського права. Персонажі творів також є самостійними об’єктами авторського права. Ну, наче все зійшлося 😎

⚡️При реєстрації торговельної марки дуже часто зустрічається порада фахівців реєструвати дві поспіль – окремо назву бренда та окремо логотип. В цій стратегії захисту бренду є певний сенс, але не завжди. Є для вас непоганий приклад, коли можна було б обійтися однією ТМ 🤔

Є чудовий cleantech-стартап Rekava – від двох українців, які виготовляють посуд з кавової гущі. Наразі хлопці мають дві заявки, які були подані для реєстрації двох торговельних марок. Одна з них передбачає реєстрацію назви стартапу, інша – логотип (клікайте, щоб ознайомитися з матеріалами, бо інакше магія не спрацює). Проте обидва варіанти мало чим відрізняються.

Логотип стартапу, або принаймні те, що можна вважати ним, характеризується наявністю «множинної геометричної фігури», яка суттєво не впливає ані (1) на впізнаваність бренду, ані (2) на розрізняльну здатність торговельної марки, за допомоги якої товари одного бренду можна відрізнити від товарів іншого.

В обох випадках назва стартапу, яка цілковито домінує на фоні «множинної геометричної фігури», а тому ми її беремо до уваги в першу чергу, виконана наступним чином: (1) прописними літерами латинської абетки, (2) одним й тим самим шрифтом та взагалі (3) в однаковому стилі. З огляду на це обсяг правової охорони цих торговельних марок, яким визначається порушення прав, майже нічим не відрізняється.

Підсумовуючи зазначене, є два провокативних питання: (1) в чому сенс двох по суті однакових торговельних марок та (2) чому заявником є тільки один з двох засновників стартапу? 😏

Маю запит на реєстрацію біснуватої торговельної марки в прямому сенсі цього слова 😈 Однак маємо й певні законодавчі обмеження.

Законодавство нашої чарівної України обмежує реєстрацію торговельних марок, що пропагують бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь, зокрема, містять богохульні вирази чи елементи релігійної символіки, що може зачіпати або ображати почуття вірян.

Як вважаєте, чи не буде це порушенням норм моралі в нашому суспільстві? 😏

Назва мистецького заходу має певний зміст та означає «палаюча людина», що пов’язане зі спалюванням статуї, використовується організатором заходу (Burning Man Project – прим.) без посилання на певний рід чи стать людини та може бути застосоване навіть до небінарної особи.

Аргумент? 😂

​​Ще одне опитування для вас, але на цей раз кейс складніший за інші – через певні його особливості.

Є дві торговельні марки: «МОЛОКО від фермера» та «МОЛОЧНА МАРКА від фермера». Порівняйте їх, будь ласка, та знайдіть між ними відмінність 😏

При порівнянні зверніть увагу на те, що обидві торговельні марки мають зображувальні елементи, кольорове виконання та різну кількість 🐄 Також обидві мають певний семантичний зміст.

Підказка: там є специфічна схожість, про яку я вам потім розкажу. Втім це тільки моя думка, бо експерт патентного відомства ніякої схожості між цими торговельними марками не знайшов 🤔

⚡️Найголовнішим при порівнянні торговельних марок є перше зорове враження, оскільки воно створює певний образ у пам’яті споживача. Втім, зорове враження споживача не є єдиним критерієм, за яким можна встановити схожість. Семантичний зміст торговельної марки є окремим, самостійним критерієм, якого достатньо для відмови в реєстрації, або для подання заперечення проти реєстрації торговельної марки зацікавленою особою 😏

Чому цей кейс складніший за інші? Тому що порівняння обох торговельних марок має відбуватись з урахуванням усіх складових, в тому числі галузі діяльності обох підприємств та їх продукції. Предметом цього порівняння має бути не візуальна схожість, а ймовірна можливість введення споживача в оману через створення хибного уявлення про підприємство-виробника молочної продукції, що може призвести до змішування їх діяльності чи товарів.

Так, обидві торговельні марки створюють певний ідею та образ – про фермера-виробника молока та молочних продуктів. Це, зокрема, прослідковується як в словесній частині, так й в зображувальних елементах позначень. В обох випадках цей маркетинговий образ по суті однаковий: 🐄👨‍🌾🥛 або «фермер-корова-молоко». Ця ідея прослідковується через загальний зміст лого.

Все б нічого, але це створює враження про одного й того самого фермера-виробника, оскільки ми не знаємо та не можемо знати, який саме фермер мається на увазі у цих двох різних випадках. При цьому я взагалі не знайшов ніяких відомостей про «Молочну марку» та це фермерство, що лише підсилює ймовірність сплутування. Навіть по однойменному запиту в Google на першому місці в переліку індексується вебсайт «Молока від фермера» 🤔

Чому це погано? В такому випадку споживач, ймовірно, не зможе відрізнити продукцію одного підприємства від іншого, що призведе до виникнення плутанини та навіть втрати обома торговельними марками розрізняльної здатності. Як наслідок, обидві не будуть виконувати свою основну функцію – відрізняти продукцію одного виробника від іншого 🤷‍♂️

Поки робота Укрпатенту заблокована, розганяю у твіторі відвертий хейт на директора патентного відомства. Якщо є бажання перетерти кістки цьому пану та трохи орнути з усього того крінджу, то залітайте у тред:
https://twitter.com/patentoronline/status/1590298918893805569

Це дійсно цікавий кейс. З одного боку всесвітньо відома компанія SpaceX та її бренд Starlink. З іншого – цілком добросовісно зареєстрована торговельна марка, яка використовується ТОВ «СТАРЛІНК», її власником, ще з того часу, коли Маск лікував облисіння на гроші вторговані з продажу PayPal 🤭

Особисто для мене найцікавішим на зараз є обґрунтування позовних вимог збоку компанії SpaceX (насправді – Space Exploration Technologies Corp.), адже підстав у даному випадку може бути декілька.

Перша – введення споживача в оману через використання всесвітньо відомої назви бренду компанії SpaceX. Друга – невикористання ТОВ «СТАРЛІНК» власної торговельної марки «StarLink» в сфері супутникового зв’язку чи послуг з доступу до мережі Інтернет, для яких вона в тому числі зареєстрована.

Обидві підстави мають законодавче підґрунтя й в обох випадках обом сторонам є що протипоставити одне одному. Тож пропоную просте голосування з обґрунтування позовних вимог, але з врахуванням того, що:

(1) ТОВ «СТАРЛІНК» використовує всесвітньо відомий бренд, який, однак, таким став вже після реєстрації українською компанією однойменної ТМ в Україні;
(2) ТОВ «СТАРЛІНК» надає лише послуги дата-центру (вважайте послуги прокату хмарних серверів, а також супутні послуги із захисту даних).

⚡️Starlink Ілона Маска дійсно загальновідомий бренд, про який в Україні, впевнений, знає вже майже кожний, як і про Маска в цілому. Але загальновідомість бренду, на відміну від загальновідомої торговельної марки, не надає її власнику ніяких переваг. Та й загальновідомість бренд Ілона Маска в Україні отримав, можна сказати, лише нещодавно.

Компанія SpaceX, яка володіє торговельною маркою Starlink (ТМ SpaceX Starlink зареєстрована в Україні лише 17.08.2022 – прим.), здійснює свою діяльність в сфері телекомунікацій та надає послугу доступу до мережі Інтернет за допомогою супутникового зв’язку. Це саме ті послуги, для яких в тому числі зареєстрована ТМ StarLink ТОВ «СТАРЛІНК».

Так, ТОВ «СТАРЛІНК» здійснює підприємницьку діяльність під своєю торговельною маркою StarLink в ІТ-сфері та фактично є дата-центром з усіма супутніми послугами. З точним переліком цих послуг можна ознайомитися на вебсайті компанії 👀

При цьому ТМ StarLink ТОВ «СТАРЛІНК» зареєстрована не тільки для послуг в ІТ-сфері, а й для послуг в сфері будування, буріння свердловин, ремонтних робіт, телекомунікаційних послуг, супутникового зв’язку, в тому числі доступ до глобальної мережі Інтернет, комп’ютерного програмування та прокату комп’ютерного устаткування 🤷

Невикористання зареєстрованої торговельної марки навіть для частини послуг є підставою для її оскарження (анулювання реєстрації) в судовому порядку, а також зловживанням правами інтелектуальної власності. Хоча, поки не порушуються права третіх осіб, таке зловживання є способом захисту від паразитування на вже відомій торговельній марці іншими особами в супутній сфері діяльності 🤫