Окремо хочу поговорити про візуальний стиль. Бо інтернет divided на два табори і всім все не подобається.
То black Елена, то white Одісей, то відсутність грецьких акторів, то неправильні історичні обладунки, то не той одяг, то неповага до культури. Люди придираються до того, що Телемах називає Одісея dad. До обличчя Ен Гетевей. До зморшок Зендеї. До не тих кольорів, не тих статуй і не тієї Греції. Від ліберала до консерви - всіх все невлаштовує.
(це я англомовний інтернет дивлюся, ага)
І я розумію, всім хочеться покричати і виїбнутися що вони знайомі з таким відомим текстом. Мені теж.
Але я вважаю що візуал зроблено як треба.
Більш того, я би вибісився якби побачив історичку в цьому кіно. Це найгірше що можна було б зробити. Бо це не єкранізація давньогрецького єпосу - це соціальний коментар на сучасний світ.
Просто в історії Гомера, як у фентезі світі. Персонажі там діють за логікою сучасних людей, сюжет має сенс конкретно для нас зараз. Тому референси теж мають считуватися нами.
Тому статуї Афіни мають бути білими - це візуал який викликає в нас потрібну асоціацію. Тому мене зовсім не хвилює той гребінь на шоломах. Тому візульана відсилка образа Агамемнона на Дарта Вейдера має в рази більше цінності ніж "іторичність" його обладунків.
Чи хотіла б я побачити ближчу до оригіналу екранізацію?
Так, але я розумію що це неможливо у фільму, розрахованному на як можна більше людей. Нолан хотів зняти все на imax камеру, найняти найдорозчих акторів сучасності і сказати своє слово. Pretty penny.
Людям не хочеться бачити екранізацію Одісеї - їм хочеться відчувати свою інтелегентість. Їм хочеться зривати голос і натирати мозолі на пальцях, розповідаючі що давні греки так не виглядали.
Я без засудження, в мене теж вразливе его.
Але неісторичний фільм, що надягає маску історичності через правильний обладунок - в рази гірше Одісеї Нолана.
А в Одісеї Нолана чудовий візуал, нічого не вибивається з загальної канви і все має сенс.
Окремо про акторів. Грецькі актори щоб що? Щоб створити ілюзію інклюзивності для історії яка взагалі ніколи не страждала від відсутності репрезентації? Актори вони як обладунки, прауцюють конкретно в цьому фільмі конкретно на нашу сучасну свідомість.
Плюс, condition коли людині не ок Лупіта Ніонго, але абсолютно не жме Мет Деймон називається расизм.
Це можна підсумувати, власне, інтервʼю Тома Голанда де його спитали чому Телемах каже dad.
Yeah, but also would not call him "father" in the original. It would be in greek.
P.S. Наступній людині що скаже мені, що в Україні немає расизму - я буду показутивати тві треди де Лупіту Ніонго порівнюють з макакою.
То black Елена, то white Одісей, то відсутність грецьких акторів, то неправильні історичні обладунки, то не той одяг, то неповага до культури. Люди придираються до того, що Телемах називає Одісея dad. До обличчя Ен Гетевей. До зморшок Зендеї. До не тих кольорів, не тих статуй і не тієї Греції. Від ліберала до консерви - всіх все невлаштовує.
(це я англомовний інтернет дивлюся, ага)
І я розумію, всім хочеться покричати і виїбнутися що вони знайомі з таким відомим текстом. Мені теж.
Але я вважаю що візуал зроблено як треба.
Більш того, я би вибісився якби побачив історичку в цьому кіно. Це найгірше що можна було б зробити. Бо це не єкранізація давньогрецького єпосу - це соціальний коментар на сучасний світ.
Просто в історії Гомера, як у фентезі світі. Персонажі там діють за логікою сучасних людей, сюжет має сенс конкретно для нас зараз. Тому референси теж мають считуватися нами.
Тому статуї Афіни мають бути білими - це візуал який викликає в нас потрібну асоціацію. Тому мене зовсім не хвилює той гребінь на шоломах. Тому візульана відсилка образа Агамемнона на Дарта Вейдера має в рази більше цінності ніж "іторичність" його обладунків.
Чи хотіла б я побачити ближчу до оригіналу екранізацію?
Так, але я розумію що це неможливо у фільму, розрахованному на як можна більше людей. Нолан хотів зняти все на imax камеру, найняти найдорозчих акторів сучасності і сказати своє слово. Pretty penny.
Людям не хочеться бачити екранізацію Одісеї - їм хочеться відчувати свою інтелегентість. Їм хочеться зривати голос і натирати мозолі на пальцях, розповідаючі що давні греки так не виглядали.
Я без засудження, в мене теж вразливе его.
Але неісторичний фільм, що надягає маску історичності через правильний обладунок - в рази гірше Одісеї Нолана.
А в Одісеї Нолана чудовий візуал, нічого не вибивається з загальної канви і все має сенс.
Окремо про акторів. Грецькі актори щоб що? Щоб створити ілюзію інклюзивності для історії яка взагалі ніколи не страждала від відсутності репрезентації? Актори вони як обладунки, прауцюють конкретно в цьому фільмі конкретно на нашу сучасну свідомість.
Плюс, condition коли людині не ок Лупіта Ніонго, але абсолютно не жме Мет Деймон називається расизм.
Це можна підсумувати, власне, інтервʼю Тома Голанда де його спитали чому Телемах каже dad.
Yeah, but also would not call him "father" in the original. It would be in greek.
P.S. Наступній людині що скаже мені, що в Україні немає расизму - я буду показутивати тві треди де Лупіту Ніонго порівнюють з макакою.
❤7👍1🥰1
Рівень болю
Знаєте цю шкалу від 0 до 10? Наскільки боляче?
Так ось, ненавиджу її. Вона капець субʼєктивна, я ніколи не знаю що брати за байзлайн і що там хочуть почути лікарі.
Не памʼятаю щоб в Україні мене колись просили її використати, але в Німеччині постійно. Якось я приперлася в emergency room з кошмарним отитом, мене спитали про цифру, я назвала 8. Медсестра подивилася на мене дуже скептично, сказала що 10 це горіти заживо і може я хочу змінити свою відповідь.
Я сказала що ладна, тоді 4.
...і рівно стільки годин я тоді чекала на допомогу, хаха.
І ок, 10 це горіти заживо, але я ніколи не горів заживо, як я буду знати що таке 10?
І добре, великі цифри це ще хоч якось зрозуміло, але як щодо 1-4? Що це взагалі таке і як це визначити?
Чули колись що нормальний рівень болю це 0?
Колись ця фраза мало не викликала в мене панічку, бо в сенсі 0? В мене постійно голова болить - 0 це luxury.
Але з іншого боку, я помічаю головний біль тільки якщо його або немає зовсім, або він такий серйозний, що треба пігулка. І навіть це я можу ігнорувати годинами.
Шкала каже що 2-3 біль людина помічає, просто може push through it.
Якщо я не помічаю, то це ж не рахується?
Короче, я дізнався що в мене chronic pains коли лікарі мене змусили вести щоденник і проставляти там ці цифри. І як виявилося, такий конфьюжн з цифрами це абсолютна норма, бо по перше всі по різному сприймають біль.
По друге, всі по різному реагують на біль. Мало того що всі люди різні, так ще й люди, що часто experience pain, звикають до цього. Тому вони одночасно нівелюють власний біль і лікарі довіряють їм менше. Бо якщо людина каже що їй капець як боляче, прям на 8, але вона при цьому виглядає ок, розмовляє ок і взагалі не кричить на підлозі - то це виглядає наче вона бреше.
Виявляється, дуже класична штука для людей з інвалідністю, що постійно живуть з рівнем 4-6. Лікарі часто не вірять, хоча вони за нормами взагалі не повинні дивитися суто на цю шкалу.
А ще є жінки, які за життя звикають, що раз на місяць живіт болить як срака і не може ж біль від місячних бути такою сильною. В таких людей байзлайн теж знижується, шкала збоїть.
І не знаю як вас, але мене в дитинстві вчили терпіти біль. Знаєте, що пігулку треба пити тільки якщо зовсім прижме і інших варіантів немає. Потім я чув інше, що біль ніколи не треба терпіти, треба пити обезбол і все.
Правда звісно десь посередині. Біль не треба терпіти, але й жувати обезбол кожен день це така собі ідея. На щастя, я не маю жодних серйозних проблем зі здоровʼєм і те що є, вирішується профілактикою.
Але я йшов до цієї профілактики 10 років.
Що до болю, я тепер маю байзлайн. Хірургиня пообіцяла що в перші дні після операції боліти буде на 6 і воно здається боліло десь на 6. Тепер я знаю що таке 6 і можна казати лікарям щось типу "це гірше ніж в перші дні major surgery". Сподіваюся мені таке не знадобится, але здається візити до лікарів стануть сильно простіше.
6 це типу неможливо сконцентруватися ні на чому, складнувати спать, але наче можливо якщо прикласти зусилля, але вести розмову абсолютно ок.
Памʼятаєте історію про отит? Це все таки було 8!
А вас таке питають?
Ви теж не знаєте як відповідати, чи тільки в мене тут проблеми з байзлайнами?
Знаєте цю шкалу від 0 до 10? Наскільки боляче?
Так ось, ненавиджу її. Вона капець субʼєктивна, я ніколи не знаю що брати за байзлайн і що там хочуть почути лікарі.
Не памʼятаю щоб в Україні мене колись просили її використати, але в Німеччині постійно. Якось я приперлася в emergency room з кошмарним отитом, мене спитали про цифру, я назвала 8. Медсестра подивилася на мене дуже скептично, сказала що 10 це горіти заживо і може я хочу змінити свою відповідь.
Я сказала що ладна, тоді 4.
...і рівно стільки годин я тоді чекала на допомогу, хаха.
І ок, 10 це горіти заживо, але я ніколи не горів заживо, як я буду знати що таке 10?
І добре, великі цифри це ще хоч якось зрозуміло, але як щодо 1-4? Що це взагалі таке і як це визначити?
Чули колись що нормальний рівень болю це 0?
Колись ця фраза мало не викликала в мене панічку, бо в сенсі 0? В мене постійно голова болить - 0 це luxury.
Але з іншого боку, я помічаю головний біль тільки якщо його або немає зовсім, або він такий серйозний, що треба пігулка. І навіть це я можу ігнорувати годинами.
Шкала каже що 2-3 біль людина помічає, просто може push through it.
Якщо я не помічаю, то це ж не рахується?
Короче, я дізнався що в мене chronic pains коли лікарі мене змусили вести щоденник і проставляти там ці цифри. І як виявилося, такий конфьюжн з цифрами це абсолютна норма, бо по перше всі по різному сприймають біль.
По друге, всі по різному реагують на біль. Мало того що всі люди різні, так ще й люди, що часто experience pain, звикають до цього. Тому вони одночасно нівелюють власний біль і лікарі довіряють їм менше. Бо якщо людина каже що їй капець як боляче, прям на 8, але вона при цьому виглядає ок, розмовляє ок і взагалі не кричить на підлозі - то це виглядає наче вона бреше.
Виявляється, дуже класична штука для людей з інвалідністю, що постійно живуть з рівнем 4-6. Лікарі часто не вірять, хоча вони за нормами взагалі не повинні дивитися суто на цю шкалу.
А ще є жінки, які за життя звикають, що раз на місяць живіт болить як срака і не може ж біль від місячних бути такою сильною. В таких людей байзлайн теж знижується, шкала збоїть.
І не знаю як вас, але мене в дитинстві вчили терпіти біль. Знаєте, що пігулку треба пити тільки якщо зовсім прижме і інших варіантів немає. Потім я чув інше, що біль ніколи не треба терпіти, треба пити обезбол і все.
Правда звісно десь посередині. Біль не треба терпіти, але й жувати обезбол кожен день це така собі ідея. На щастя, я не маю жодних серйозних проблем зі здоровʼєм і те що є, вирішується профілактикою.
Але я йшов до цієї профілактики 10 років.
Що до болю, я тепер маю байзлайн. Хірургиня пообіцяла що в перші дні після операції боліти буде на 6 і воно здається боліло десь на 6. Тепер я знаю що таке 6 і можна казати лікарям щось типу "це гірше ніж в перші дні major surgery". Сподіваюся мені таке не знадобится, але здається візити до лікарів стануть сильно простіше.
6 це типу неможливо сконцентруватися ні на чому, складнувати спать, але наче можливо якщо прикласти зусилля, але вести розмову абсолютно ок.
Памʼятаєте історію про отит? Це все таки було 8!
А вас таке питають?
Ви теж не знаєте як відповідати, чи тільки в мене тут проблеми з байзлайнами?
😢3
Я знаю що люди загалом не шарять в біології і дуже люблять сперечатися на ідіотські теми, але нещодавно я дізнався що багатьом досить не дає спати русалонька.
Бо її зробили чорною у фільмі, а вона ж живе на дні океану. Тобто має бути білою. Бо там сонце не світить, мелатонін не виробляється і це просто ламає людям картину реальності.
Серйозно, я знаю багато дуже тупих аргументів на різні тейки, але це буквально один з найтупіших.
А. Боляче.
Бо її зробили чорною у фільмі, а вона ж живе на дні океану. Тобто має бути білою. Бо там сонце не світить, мелатонін не виробляється і це просто ламає людям картину реальності.
Серйозно, я знаю багато дуже тупих аргументів на різні тейки, але це буквально один з найтупіших.
А. Боляче.
😁11
Мені підказали що я переплутав меланін і мелатонин вчора. Сьогодні я ще переплутав день свого букклубу
Що робить незрозуміло
Що робить незрозуміло
😁6
Фан факт. Я тут жалілася що Нолан задовбав знімати фільми про одне і те саме. В сенсі серйозно, всі його останні фільми про те, як перемогти у війні і зламати при цьому світ. Типу вітаю, пане Опенгеймере, вам звісно вдалося, але ви зробили ще гірше.
Так ось, інтернет приніс мені інфу, що старший брат Нолана це буквально hitman, якого судили за політичне вбивство. Принаймні так люди кажуть.
Так ось, інтернет приніс мені інфу, що старший брат Нолана це буквально hitman, якого судили за політичне вбивство. Принаймні так люди кажуть.
Ммм. Серед усих можливих тупих штук, ці люди обрали найтупішу.
Приблизно таку саме тупу, як штатні консерви, коли накалякали постанову про стать визначену з зачаття.
(Всі зиготи дівчинки. Фемінізм)
Тестування на SRY дасть приблизно нічого крім головної болі всім залученим. Це не так працює. Люди ідіоти.
Хоч би вчених послухали.
Приблизно таку саме тупу, як штатні консерви, коли накалякали постанову про стать визначену з зачаття.
(Всі зиготи дівчинки. Фемінізм)
Тестування на SRY дасть приблизно нічого крім головної болі всім залученим. Це не так працює. Люди ідіоти.
Хоч би вчених послухали.
💯3
Forwarded from Гендер в деталях
WTA запровадила обов’язкове генетичне тестування
🎾 Жіноча тенісна асоціація ввела нові правила. З 22 липня всі спортсменки зобов'язані пройти одноразове генетичне тестування на наявність гена SRY. Відтепер за регламентом біологічною жінкою вважатимуть лише людину без цього гена.
❗️Рішення повністю скасувало норми 2024 року, які дозволяли трансгендерним спортсменкам брати участь у змаганнях за умови контролю рівня тестостерону. У WTA пояснюють крок прагненням «зберегти чесні умови змагань», хоча наразі в турі немає відкритих трансгендерних тенісисток.
🧬 Водночас наукова спільнота ставить під сумнів доцільність такого тесту. Професор Ендрю Сінклер, який свого часу відкрив ген SRY, наголосив, що сам по собі цей тест є спрощеним і не показує, як функціонує організм, чи виробляється тестостерон та чи має спортсменка реальні фізичні переваги.
❌ WTA стала черговою спортивною інституцією, яка пішла шляхом обмежень — аналогічне генетичне тестування вже діє в Міжнародній асоціації легкоатлетичних федерацій
🎾 Жіноча тенісна асоціація ввела нові правила. З 22 липня всі спортсменки зобов'язані пройти одноразове генетичне тестування на наявність гена SRY. Відтепер за регламентом біологічною жінкою вважатимуть лише людину без цього гена.
❗️Рішення повністю скасувало норми 2024 року, які дозволяли трансгендерним спортсменкам брати участь у змаганнях за умови контролю рівня тестостерону. У WTA пояснюють крок прагненням «зберегти чесні умови змагань», хоча наразі в турі немає відкритих трансгендерних тенісисток.
🧬 Водночас наукова спільнота ставить під сумнів доцільність такого тесту. Професор Ендрю Сінклер, який свого часу відкрив ген SRY, наголосив, що сам по собі цей тест є спрощеним і не показує, як функціонує організм, чи виробляється тестостерон та чи має спортсменка реальні фізичні переваги.
❌ WTA стала черговою спортивною інституцією, яка пішла шляхом обмежень — аналогічне генетичне тестування вже діє в Міжнародній асоціації легкоатлетичних федерацій
Ха. Я знову заплуталася в своїх фактах бо треба більше спати. Але тест все одно дебільний і не приносить нічого крім головняку.
❤2
Прочитала Empire of AI від Карен Хао, це журналіське розслідування про створення Open AI загалом та Сема Альтмана в часності.
...потім поговорила про прочитане з чатом ЖПТ.
...потім поговорила про прочитане з чатом ЖПТ.
😁8
В мене трошки відновилися сили після всих цих пригод, але не настільки щоб писати щось розумне. Але нажаль, сили означають що моя срака палає на постійній основі. Від приблизно всього на світі.
Плюс сьогодні був абсолютно ідіотський день and I am pissed.
Чого б не розказати вам що мене бісить. Hyper specific.
1. Люди, що не бічать різниці між "мені жме / не подобається" та якістю речі на обговоренні.
Ось мені жме новий гп серіал по купі причин. Я вважаю що він не має існувати взагалі. Але я припускаю, що цей серіал може бути дуже крутим і багато кому сподобатися. Може не бути, я хз. Моє невдоволення не буде залежити від якості контенту і я притримуюся від «воно лайно бо мені не подобається».
Туди ж люди що оцінюють контент на якість не подивившись.
2. Люди, що не розуміють що у всіх різні смаки.
"Як можна любити олівʼє, там же купа майонезу". Не хочеш, не їж / не дивись / не ходи / не шукай. Це такий привілей бути дорослим, можна обирати куди витрачаєш час.
Окрема ненависть до людей старше 17, що використовують буе, тошнотні смайліки і клоунські емоджі. Grow the fuck up.
3. Люди, що здатні виключно апелювати до власного досвіду в дискусії і не розуміють що це не аргумент.
• більшості людей ок їсти глютен
• ні, то фігня, у старшого брата племінника мого відчима целіакія
……
4. Люди, які не займаються мануальним апдейтом інформації про існуючий світ у своїй голові.
Це треба робити свідомо прикладаючи зусилля, who would’ve thought. Купа знань зі школи вже неактуальні, ваші батьки помиляються і ваші знайомі за 10 років стали іншими людьми.
І так, вчені давно відкопали ту проміжкову мавпу.
5. Люди, що пишуть «для того щоб вивчити англійську на C1, треба мати С1 українську»
This whole sentence is wrong. First of all, if your only way of learning the language is to compare it to your mother tongue - you will never reach C1 in a first place.
🤬🤬🤬🤬🤬
Плюс сьогодні був абсолютно ідіотський день and I am pissed.
Чого б не розказати вам що мене бісить. Hyper specific.
1. Люди, що не бічать різниці між "мені жме / не подобається" та якістю речі на обговоренні.
Ось мені жме новий гп серіал по купі причин. Я вважаю що він не має існувати взагалі. Але я припускаю, що цей серіал може бути дуже крутим і багато кому сподобатися. Може не бути, я хз. Моє невдоволення не буде залежити від якості контенту і я притримуюся від «воно лайно бо мені не подобається».
Туди ж люди що оцінюють контент на якість не подивившись.
2. Люди, що не розуміють що у всіх різні смаки.
"Як можна любити олівʼє, там же купа майонезу". Не хочеш, не їж / не дивись / не ходи / не шукай. Це такий привілей бути дорослим, можна обирати куди витрачаєш час.
Окрема ненависть до людей старше 17, що використовують буе, тошнотні смайліки і клоунські емоджі. Grow the fuck up.
3. Люди, що здатні виключно апелювати до власного досвіду в дискусії і не розуміють що це не аргумент.
• більшості людей ок їсти глютен
• ні, то фігня, у старшого брата племінника мого відчима целіакія
……
4. Люди, які не займаються мануальним апдейтом інформації про існуючий світ у своїй голові.
Це треба робити свідомо прикладаючи зусилля, who would’ve thought. Купа знань зі школи вже неактуальні, ваші батьки помиляються і ваші знайомі за 10 років стали іншими людьми.
І так, вчені давно відкопали ту проміжкову мавпу.
5. Люди, що пишуть «для того щоб вивчити англійську на C1, треба мати С1 українську»
This whole sentence is wrong. First of all, if your only way of learning the language is to compare it to your mother tongue - you will never reach C1 in a first place.
🤬🤬🤬🤬🤬
❤4
Подивилася нового павучка. Гарно, рекомендую. Краще за всіх минулих павучків.
(Я якщо що взагалі не фанатка Марвелу і кого там грає Седі Сінк до мене дійшло тільки в самому кінці)
Перед тим як ви на мене накинетесь - там немає глибинних сенсів, тільки трошки екзистенційної кризи. Це просто Марвел. Знято гарно, заслуговує бути найприбутковішим фільмом 2026.
Найсмішніший жарт що я бачила - spider man got his first period.
(Я якщо що взагалі не фанатка Марвелу і кого там грає Седі Сінк до мене дійшло тільки в самому кінці)
Перед тим як ви на мене накинетесь - там немає глибинних сенсів, тільки трошки екзистенційної кризи. Це просто Марвел. Знято гарно, заслуговує бути найприбутковішим фільмом 2026.
Найсмішніший жарт що я бачила - spider man got his first period.
❤6😁1
Why they say - "I am black"
Or to less extend, "I am white". In States of couse, it's their thing.
Я припускаю, що багатьом в Україні взагалі незрозумілий цей діскус. Якщо так подумати, європеєць ніколи на повному серйозі не скаже щось накшталт "я білий". Можливо щоб заакноледжити свій соціальний привілей, можливо щоб literally сказати про колір шкіри.
Але ніколи не як ідентичність.
В Штатах це саме ідентичність і справа звісно ж в расизмі. І міграції. Blackness and whitenes самі по собі взялися з трошки різних місць, але прийшли до якогось дикого спільного знаменника в 20 сторіччі під час законів Джима Кроу. І існують досі.
Blackness
Вони просто не знають своїх предків. Сторіччя трансатлантичної работоргівлі перемололи всі ідентичності що колись були в цих людей, не залишаючі нічого. І не даючі простору ні для чого, крім англійської мови і тієї культури, що їм вдалося створити вже в Америці.
Ця культура в більшості народилася саме на плантаціях. Рабовласники не сильно робиралися кого там звідки завезли, хто там чим відрізняється і яких поглядів притримується, дивилися тільки на колір шкіри. Ось ці люди і створили щось нове, на уламках своїх старих колективних традицій.
Свою музику, одяг, ритуали, мову. Свою їжу - називається soul food - та свій власний варіант християнства. Трансатлантичний шлях існував декілька сторіч, і це ще до Джима Кроу.
Звісно ж були вільні blacks, але вони були у меншості. Креоли Луізіани гарний приклад, в них там своя, ні на що більше не схожа ідентичність.
Whiteness
По перше, це опозішн до blackness. Треба ж якось відрізняти вишчий клас від тих рабів і тих аборигенів. Ugh мене прям нудить від всього цього речення. Але американець який white автоматично отримував купу привілей. Ну там наприклад громадянство (до середини 18 сторічча).
По друге, вони ж теж понаїхавші. Їм звісно сильно простіше відслідкувати свій родовід до певних груп колонізаторів, але взагалі в тому політичному кліматі конкретна європейська ідентичність не мала такого серйозного значення як whiteness.
Плюс це взагалі дуже хиткий конструкт. Не залізаючі в тему італійців, греків, hispanics та корених народів, купа американських сімей успішно перевзувалися і pass as white на початку 20 сторічча. Good for them, тому що потім весь це жах ще зверху утрамбував Джим Кроу і сегрегація.
Яка звісно ж, ще більше змістила фокус з ancestry, на те як людина виглядає.
Що зараз
Зараз якісь ідіоти питають у політика з племені Навахо чи він в Штатах легально і коли він планує повернутися додому, тому я навіть хз. Расизм все ще існує, навіть якщо ні рабства, ні сегрегації давно нема. І він базується саме на зовнішньості.
Цікаво що завжди кажуть half-black, не half-white. Бо якщо ти half, то ти вже black.
Щодо стертої історії, гарний приклад це сторінка Мішель Обами на вікіпедії, конкретно де йдеться про її предків. Історія звісно ж обривається на моменті їх прибуття в Америку, хто вони до цього були невідомо.
Думаю українцям взагалі це має бути дуже relatable. У нас часто сімейна історія не відслідковується далі початку 20 сторіччя, але все не настільки жахливо в плані переміщень і втрати ідентичності.
Це також сторія чому дискус про расизм загалом такий дивний - бо він побудований на всьому цьому чисто американському лайні. І інших країнах він все таки приймає інші форми, не менш жахаючі.
P.S. Щодо старої телеги з інтернетів про українців як people of color. Це повна маячня.
Or to less extend, "I am white". In States of couse, it's their thing.
Я припускаю, що багатьом в Україні взагалі незрозумілий цей діскус. Якщо так подумати, європеєць ніколи на повному серйозі не скаже щось накшталт "я білий". Можливо щоб заакноледжити свій соціальний привілей, можливо щоб literally сказати про колір шкіри.
Але ніколи не як ідентичність.
В Штатах це саме ідентичність і справа звісно ж в расизмі. І міграції. Blackness and whitenes самі по собі взялися з трошки різних місць, але прийшли до якогось дикого спільного знаменника в 20 сторіччі під час законів Джима Кроу. І існують досі.
Blackness
Вони просто не знають своїх предків. Сторіччя трансатлантичної работоргівлі перемололи всі ідентичності що колись були в цих людей, не залишаючі нічого. І не даючі простору ні для чого, крім англійської мови і тієї культури, що їм вдалося створити вже в Америці.
Ця культура в більшості народилася саме на плантаціях. Рабовласники не сильно робиралися кого там звідки завезли, хто там чим відрізняється і яких поглядів притримується, дивилися тільки на колір шкіри. Ось ці люди і створили щось нове, на уламках своїх старих колективних традицій.
Свою музику, одяг, ритуали, мову. Свою їжу - називається soul food - та свій власний варіант християнства. Трансатлантичний шлях існував декілька сторіч, і це ще до Джима Кроу.
Звісно ж були вільні blacks, але вони були у меншості. Креоли Луізіани гарний приклад, в них там своя, ні на що більше не схожа ідентичність.
Whiteness
По перше, це опозішн до blackness. Треба ж якось відрізняти вишчий клас від тих рабів і тих аборигенів. Ugh мене прям нудить від всього цього речення. Але американець який white автоматично отримував купу привілей. Ну там наприклад громадянство (до середини 18 сторічча).
По друге, вони ж теж понаїхавші. Їм звісно сильно простіше відслідкувати свій родовід до певних груп колонізаторів, але взагалі в тому політичному кліматі конкретна європейська ідентичність не мала такого серйозного значення як whiteness.
Плюс це взагалі дуже хиткий конструкт. Не залізаючі в тему італійців, греків, hispanics та корених народів, купа американських сімей успішно перевзувалися і pass as white на початку 20 сторічча. Good for them, тому що потім весь це жах ще зверху утрамбував Джим Кроу і сегрегація.
Яка звісно ж, ще більше змістила фокус з ancestry, на те як людина виглядає.
Що зараз
Зараз якісь ідіоти питають у політика з племені Навахо чи він в Штатах легально і коли він планує повернутися додому, тому я навіть хз. Расизм все ще існує, навіть якщо ні рабства, ні сегрегації давно нема. І він базується саме на зовнішньості.
Цікаво що завжди кажуть half-black, не half-white. Бо якщо ти half, то ти вже black.
Щодо стертої історії, гарний приклад це сторінка Мішель Обами на вікіпедії, конкретно де йдеться про її предків. Історія звісно ж обривається на моменті їх прибуття в Америку, хто вони до цього були невідомо.
Думаю українцям взагалі це має бути дуже relatable. У нас часто сімейна історія не відслідковується далі початку 20 сторіччя, але все не настільки жахливо в плані переміщень і втрати ідентичності.
Це також сторія чому дискус про расизм загалом такий дивний - бо він побудований на всьому цьому чисто американському лайні. І інших країнах він все таки приймає інші форми, не менш жахаючі.
P.S. Щодо старої телеги з інтернетів про українців як people of color. Це повна маячня.
❤5👍1😁1🥴1🌚1
Не знаю кому це треба почути, але наше слово «варіант» перекладається англійською як option.
Variants це для дизайнерських мокапів і наукових праць про мутації та віруси. Тобто в нас сказали б «варіація».
Stupid false friends of the translator, I know.
Variants це для дизайнерських мокапів і наукових праць про мутації та віруси. Тобто в нас сказали б «варіація».
Stupid false friends of the translator, I know.
❤6👏2
Німецьке медичне страхування
Бо по перше це цікаво. По друге, я заїбався слухати маячню про чекання на прийом по сто років.
Дислеймер 1: Я в жодному разі не кажу що ця система ідеальна. In fact, вона іноді кошмарна і виносить всім мізки просто катастрофічно. Більш того, сама ця система створює багато проблем купі людей. Але на мою думку, вона все ще краще за українську.
Дисклеймер 2: В Німеччині два типи страхування - public and private. Я кажу тільки про public.
Дисклеймер 3: Yes, I am aware that I live in Berlin and it's a big city.
Що воно таке
В Німеччині медичне страхування є обовʼязковим для всіх резидентів. Не мати його значить порушувати закон (але за цим не слідкують і не просекʼютять). Якщо ви резидент країни і не маєте можливості оплачувати страхування самі - його оплачує держава. Як зараз для купи українських біженців.
Для всіх інших воно коштує 15% від зп. Німецький роботодавець оплачує половину, але ось фрілансери мають платити все це самі. Якщо зп замала, платиться мінімальний внесок чи знову ж таки - соціал.
Що воно покриває
Більшість штук які треба людям для виживання. Тобто лікування acute симптомів, серйозних хвороб та всяких хронік. Аналізи, вакцини, консультації, терапії, таблетки, лежанняв лікарні, спеціальне обладнання і таке інше.
Що воно не покриває
Пластичні операції. Щось, що дуже складно напряму привʼязати до фізичного чи ментального здоровʼя. Деякі дорогі матеріали і процедури які більше про якість життя, а не про покращення стану.
Нажаль, протоколи часто дуже довго оновлюються. Бюрократія.
Наприклад
Мої окуляри не покриває страхова, бо це вікове порушення зору (I am still pissed). Покрили б, якщо б це був інцидент. Зуби я зробила по страховці, але доплачувала за більш круті матеріали для пломб і перезбирання одного з зубів (по їх протоколу тре було б видаляти). Чистка 50/50. Мої хронічні головні болі повністю по страховій. Breast reduction вони б покрили якщо б або шкода здоровʼю від великого розміру, або доведення гендерної дисфорії через обовʼязкові години психотерапії. Просто рандомні хвороби що вилазять повністю по страховій.
Моя бабуся кошмар як запустила свої проблеми з ногами у Харкові, до моменту що вона не могла ходити вже. В Києві назвали якусь астрономічну суму і це тільки за першу орперацію. Переїхала в Німеччину, їй зробили все що треба, вона знову ходить.
Іноді звісно буває кошмар, бо людям з хроніками треба, типу, медична штука. Але страхова дає медичну штуку тільки раз на пів року. Але штука вичерпує себе сильно раніше і тре доплачувати.
Кошти
На цьому моменті ви можете прийти до цілком логічного висновку що платити лікарям зі свого карману тупо дешевше. І це абсолютна правда. Для молодих і здорових людей воно не окупається. Але тут треба розуміти одну штуку про Німеччину - вони мають величезний горизонт планування.
Страхова стає дуже у нагоді коли ти старий, тре лікувати катаракту, міняти коліна, регулярно робити колоноскопію і мати постійний нагляд (так, страхова це оплачує). Плюс молоді люди також не застраховані від інцидентів і тяжких хвороб. В таких випадках приватна медицина виходить в сотні разів дорожче.
Чому я все одно кажу що ця система краще за українську
Бо в Німеччині рятуюче життя лікування це не привілей для багатих. Так, гроші розширують можливості, але тут не треба завжди мати заначку на випадок медичної катастрофи в сімʼї. Не треба відкладати поход до стоматолога, бо то дорого. Пломба з не найсучасніших матеріалів все ще краще за хворий зуб. Взагалі не треба відкладати поход до лікаря через гроші (але його доведеться чекати вічність).
Звісно система не ідеальна, але мені подобається що лікування доступно всім. Я вважаю так має бути. Плюс якщо вже є гроші - абсолютно ніхто не заважає купити приватне страхування чи просто звернутися до приватних лікарів. Це не так дорого, десь 50-100 євро за прийом.
Бо по перше це цікаво. По друге, я заїбався слухати маячню про чекання на прийом по сто років.
Дислеймер 1: Я в жодному разі не кажу що ця система ідеальна. In fact, вона іноді кошмарна і виносить всім мізки просто катастрофічно. Більш того, сама ця система створює багато проблем купі людей. Але на мою думку, вона все ще краще за українську.
Дисклеймер 2: В Німеччині два типи страхування - public and private. Я кажу тільки про public.
Дисклеймер 3: Yes, I am aware that I live in Berlin and it's a big city.
Що воно таке
В Німеччині медичне страхування є обовʼязковим для всіх резидентів. Не мати його значить порушувати закон (але за цим не слідкують і не просекʼютять). Якщо ви резидент країни і не маєте можливості оплачувати страхування самі - його оплачує держава. Як зараз для купи українських біженців.
Для всіх інших воно коштує 15% від зп. Німецький роботодавець оплачує половину, але ось фрілансери мають платити все це самі. Якщо зп замала, платиться мінімальний внесок чи знову ж таки - соціал.
Що воно покриває
Більшість штук які треба людям для виживання. Тобто лікування acute симптомів, серйозних хвороб та всяких хронік. Аналізи, вакцини, консультації, терапії, таблетки, лежанняв лікарні, спеціальне обладнання і таке інше.
Що воно не покриває
Пластичні операції. Щось, що дуже складно напряму привʼязати до фізичного чи ментального здоровʼя. Деякі дорогі матеріали і процедури які більше про якість життя, а не про покращення стану.
Нажаль, протоколи часто дуже довго оновлюються. Бюрократія.
Наприклад
Мої окуляри не покриває страхова, бо це вікове порушення зору (I am still pissed). Покрили б, якщо б це був інцидент. Зуби я зробила по страховці, але доплачувала за більш круті матеріали для пломб і перезбирання одного з зубів (по їх протоколу тре було б видаляти). Чистка 50/50. Мої хронічні головні болі повністю по страховій. Breast reduction вони б покрили якщо б або шкода здоровʼю від великого розміру, або доведення гендерної дисфорії через обовʼязкові години психотерапії. Просто рандомні хвороби що вилазять повністю по страховій.
Моя бабуся кошмар як запустила свої проблеми з ногами у Харкові, до моменту що вона не могла ходити вже. В Києві назвали якусь астрономічну суму і це тільки за першу орперацію. Переїхала в Німеччину, їй зробили все що треба, вона знову ходить.
Іноді звісно буває кошмар, бо людям з хроніками треба, типу, медична штука. Але страхова дає медичну штуку тільки раз на пів року. Але штука вичерпує себе сильно раніше і тре доплачувати.
Кошти
На цьому моменті ви можете прийти до цілком логічного висновку що платити лікарям зі свого карману тупо дешевше. І це абсолютна правда. Для молодих і здорових людей воно не окупається. Але тут треба розуміти одну штуку про Німеччину - вони мають величезний горизонт планування.
Страхова стає дуже у нагоді коли ти старий, тре лікувати катаракту, міняти коліна, регулярно робити колоноскопію і мати постійний нагляд (так, страхова це оплачує). Плюс молоді люди також не застраховані від інцидентів і тяжких хвороб. В таких випадках приватна медицина виходить в сотні разів дорожче.
Чому я все одно кажу що ця система краще за українську
Бо в Німеччині рятуюче життя лікування це не привілей для багатих. Так, гроші розширують можливості, але тут не треба завжди мати заначку на випадок медичної катастрофи в сімʼї. Не треба відкладати поход до стоматолога, бо то дорого. Пломба з не найсучасніших матеріалів все ще краще за хворий зуб. Взагалі не треба відкладати поход до лікаря через гроші (але його доведеться чекати вічність).
Звісно система не ідеальна, але мені подобається що лікування доступно всім. Я вважаю так має бути. Плюс якщо вже є гроші - абсолютно ніхто не заважає купити приватне страхування чи просто звернутися до приватних лікарів. Це не так дорого, десь 50-100 євро за прийом.
❤5🤔2
Щодо чекання місяцями на прийом до лікаря. Це абсолютна правда, але з іншого боку - трохи маячня. Все залежить від невідкладності.
Українці і інші мігранти/біженці часто не знають як працюжє система, бо вона капець складна. Це зовсім не їх провина, але це часто призводить до того, що люди не користуються системою ефективно.
Типи urgency та типи прийомів
1. Плановий поход до лікаря.
Це всякі хронічні штуки, заплановані та превентивні штуки, follow-ups після перенесених хвороб. Щось, що вже якийсь час боліло і ще поболить, ніхто не помре.
Такі прийоми це стандартний запис і його часто доводиться чекати місяцями. Найважливіше - це не для внєзапних болячек.
2. Acute symptoms.
Внєзапні болячки, але конкретно ті, де лікаря тре побачити впродовж пари днів, щоб хоча б воно до завтра чекало.
Тут it gets tricky, бо треба знати що робити. На такі прийоми часто неможливо записатися через сайт, треба телефонувати в клініку і прям казати їм що питання термінове. Якщо вони скажуть що зовсім ніяк - телефонувати в іншу або йти ногами.
Загалом людей лікують не величезні лікарні, а невеличкі практіси понатикані по місту, часто там всього пара лікарів. В великому місці можна нагуглити будь-якого лікаря в своєму районі.
Найважливіше - ці практіси забовʼязані приймати деяку кількість walk-ins в день. Часто тре просто припертися рано вранці, бо інакше в них вичерпаються ці слоти, але well. Їх завжди можна спитати по телефону.
3. Emergency.
Щось, що не чекає ранку і пошуків практісів поряд.
В такому випадку треба схопити снек і чарджер, та крокувати в emergency room (Notaufnahme). Там приймають всіх в порядку черги і в залежності від прямого ризику до життя. Пертися туди ногами не обовʼязково, чеки за таксі можна кинути страховій. Без страховки можна, вони просто дадуть чек. Чек платити відразу не обовʼязково. Вони не завжди мають спеціалістів, але мають сказати куди поїхати.
Про загрозу життя: якось я сиділа з капець болючим отитом 4 години (вони дали обезбол звісно), але також якось я прийшла і сказала що в мене болить живіт - не встигла навіть сісти, мене поклали на каталку і повезли на кардіограму. Як тільки виключили інфаркт, залишили валятися ще декілька годин.
4. Швидка допомога.
В сенсі машина з мігалками.
Не стикалася з ними тому мало про це знаю. Але це на випадок коли людина реально помирає, або все настільки погано, що вона не може віднести себе до ER.
За виклик на соплі можна звісно на штраф нарватися.
Як це для місцевих
Найскладніше це знайти лікаря вперше. Тобто записатися і дочекатися того прийому через декілька місяців, ну або видзвонити когось терміново. Бо в людей, що живуть в Німеччині вже є їх лікарі. Як щось накшталт сімейного лікаря, так і профільні.
Тобто наприклад в мене є невролог, він лікує моє головні болі. Я чекала на перший прийом декілька місяців, але як тільки він виписав мені лікування - я його пацієнт. Що значить я можу в будь-який момент записатися до нього у випадку emergency, я можу писати йому зайобні емейли, я можу потелефонувати на рецепцію і попросити оновлення мого рецепту чи попросити сіклів бо голова болить капець. Вони знають що в мене хроніка, їх не тре мене бачити щоб надати все це.
Це доречі відбувається автоматично, вони повідомлять якщо не можуть взяти вас як пацієнта, а не навпаки. Так що ні, німці дуже рідко проходять всі ці кола пекла які я описала вище. Плюс завжди можна все випитать в свого general practitioner.
Пекло для приїзжих
Незнання системи, незнання мови, завʼязка на телефонні розмови (ugh), відсутність лікарів що тебе знають і відсутність машини у маленькому місці. В Берліні можна знайти англомовних і навіть іноді україномовних лікарів, але люди на їх рецепції часто спілкуються тільки німецькою. Cайт для запису це глючний портал у пекло.
Це жахливо, це знижує якість життя людей. Але знову - це не найгірше з можливого.
Якість лікарів
Українці і інші мігранти/біженці часто не знають як працюжє система, бо вона капець складна. Це зовсім не їх провина, але це часто призводить до того, що люди не користуються системою ефективно.
Типи urgency та типи прийомів
1. Плановий поход до лікаря.
Це всякі хронічні штуки, заплановані та превентивні штуки, follow-ups після перенесених хвороб. Щось, що вже якийсь час боліло і ще поболить, ніхто не помре.
Такі прийоми це стандартний запис і його часто доводиться чекати місяцями. Найважливіше - це не для внєзапних болячек.
2. Acute symptoms.
Внєзапні болячки, але конкретно ті, де лікаря тре побачити впродовж пари днів, щоб хоча б воно до завтра чекало.
Тут it gets tricky, бо треба знати що робити. На такі прийоми часто неможливо записатися через сайт, треба телефонувати в клініку і прям казати їм що питання термінове. Якщо вони скажуть що зовсім ніяк - телефонувати в іншу або йти ногами.
Загалом людей лікують не величезні лікарні, а невеличкі практіси понатикані по місту, часто там всього пара лікарів. В великому місці можна нагуглити будь-якого лікаря в своєму районі.
Найважливіше - ці практіси забовʼязані приймати деяку кількість walk-ins в день. Часто тре просто припертися рано вранці, бо інакше в них вичерпаються ці слоти, але well. Їх завжди можна спитати по телефону.
3. Emergency.
Щось, що не чекає ранку і пошуків практісів поряд.
В такому випадку треба схопити снек і чарджер, та крокувати в emergency room (Notaufnahme). Там приймають всіх в порядку черги і в залежності від прямого ризику до життя. Пертися туди ногами не обовʼязково, чеки за таксі можна кинути страховій. Без страховки можна, вони просто дадуть чек. Чек платити відразу не обовʼязково. Вони не завжди мають спеціалістів, але мають сказати куди поїхати.
Про загрозу життя: якось я сиділа з капець болючим отитом 4 години (вони дали обезбол звісно), але також якось я прийшла і сказала що в мене болить живіт - не встигла навіть сісти, мене поклали на каталку і повезли на кардіограму. Як тільки виключили інфаркт, залишили валятися ще декілька годин.
4. Швидка допомога.
В сенсі машина з мігалками.
Не стикалася з ними тому мало про це знаю. Але це на випадок коли людина реально помирає, або все настільки погано, що вона не може віднести себе до ER.
За виклик на соплі можна звісно на штраф нарватися.
Як це для місцевих
Найскладніше це знайти лікаря вперше. Тобто записатися і дочекатися того прийому через декілька місяців, ну або видзвонити когось терміново. Бо в людей, що живуть в Німеччині вже є їх лікарі. Як щось накшталт сімейного лікаря, так і профільні.
Тобто наприклад в мене є невролог, він лікує моє головні болі. Я чекала на перший прийом декілька місяців, але як тільки він виписав мені лікування - я його пацієнт. Що значить я можу в будь-який момент записатися до нього у випадку emergency, я можу писати йому зайобні емейли, я можу потелефонувати на рецепцію і попросити оновлення мого рецепту чи попросити сіклів бо голова болить капець. Вони знають що в мене хроніка, їх не тре мене бачити щоб надати все це.
Це доречі відбувається автоматично, вони повідомлять якщо не можуть взяти вас як пацієнта, а не навпаки. Так що ні, німці дуже рідко проходять всі ці кола пекла які я описала вище. Плюс завжди можна все випитать в свого general practitioner.
Пекло для приїзжих
Незнання системи, незнання мови, завʼязка на телефонні розмови (ugh), відсутність лікарів що тебе знають і відсутність машини у маленькому місці. В Берліні можна знайти англомовних і навіть іноді україномовних лікарів, але люди на їх рецепції часто спілкуються тільки німецькою. Cайт для запису це глючний портал у пекло.
Це жахливо, це знижує якість життя людей. Але знову - це не найгірше з можливого.
Якість лікарів
❤6
Чисто за моїм досвідом, в Берліні медицина якісніше ніж в Києві. Звісно можна нарватися на повний капець, але в середньому по лікарні (ха), лікарі тут більше знайомі з новими підходами і сильно більше працюють на профілактику. Також вся твоя інфа є на страховій карті, дуже зручно.
На останок, порівнювати власний експіріенс в Україні з цим - не має жодного сенсу. Приїзжим завжди складніше. Уявіть що треба було б зробити німцю щоб полікуватися в Україні.
На останок, порівнювати власний експіріенс в Україні з цим - не має жодного сенсу. Приїзжим завжди складніше. Уявіть що треба було б зробити німцю щоб полікуватися в Україні.
❤6
Якщо вам цікаво як я це зробив - я прийшов додому, вимкнув інтернет і скопіював чернетку 🤣🤣🤣.
❤6😁5👀1
Кафе крема, шварце кафе, американо, еспресо, фільтр….
Це моє стандартне замовлення. І ви ніколи не почуєте як я замовляю лате в німецькомовних країнах. Я скажу що це звісно бо молоко для слабаків, кава має бути чорною і взагалі ой все.
Але насправді я просто боюся замість кави замовити члена.
Der Latte - ☕️🥛
Die Latte - 🍆🍆🍆
(Взагалі die Latte це якесь брєвно, але сленг!)
Це моє стандартне замовлення. І ви ніколи не почуєте як я замовляю лате в німецькомовних країнах. Я скажу що це звісно бо молоко для слабаків, кава має бути чорною і взагалі ой все.
Але насправді я просто боюся замість кави замовити члена.
Der Latte - ☕️🥛
Die Latte - 🍆🍆🍆
(Взагалі die Latte це якесь брєвно, але сленг!)
😁16