Пха. Я дивлюся всім заходять історії про хостел. Напевно це привід розповісти вам де я власне.
Я в Ірландії. Вже в третє в своєму житті, але що поробиш, обожнюю Ірландію. Сьогодні мене спитали чи хочу я тут жити, я відповів щось типу well the weather is to my liking, so this is a huge plus. Всі поржали і потім 10 хвилин пояснював що то був не жарт. As they say, 40 kinds of green in exchange for 40 kinds of rain. Жарт від нашої чудової гідесси a couple days back.
So, після невеличкого туру у Wiklow mountains друзі вирішили що все таки не додивилися Дублін і вирушили туди. Я вже здається орієнтуюся в Дубліні краще ніж у рідному Харкові (дуже сумний жарт) і плюс хотів тиші і природи. В мене залишалося ще три дні в Ірландії, бо коли я брав квитки на літак до Берліну, дешеві були тільки на вівторок.
Звісно витратити додатково пару сотень євро щоб зекономити одну сотню звучить як неймовірний план. Але я ж обожнюю ходити незрозуміло де і виглядати як мокра кошатіна.
Жах як хотів повтикати на океан, мало ходити і поменше людей. Тому взяв квитки до містечка Слайго що на заході і вирушив туди. Слайго та ще діра (affectionately) і там майже немає туристів. Хоча є прекрасна гора поряд.
І навіть це не було кінцевою точкою, я сів на автобус і вирушив за 40 км від Слайго до селища Ескі, де знаходився неймовірно дешевий і невимовно милий хостел.
В селищі Ескі є один маленький магазин, один паб, один піцашоп, дві церкви (!), розвалини старого абатства, мальовнича річка і розвалений маяк біля моря.
В суботу ввечері все село було у пабі, а в неділю зранку - у церкві. Дві церкви доречі бо одна протестантська, а інша католицька.
На розвалинах абатства є кладовище, хрестів немає, тільки розвалені камені. Біля кладовища дуже акуратна табличка яка розповідає де чия могила з роками життя. Десь 10 сімей, могили 18-19 сторіччя.
В селище пахне бензином, травою і тваринами. Знайдено одну білу коняку, одного віслюка, купу корів і овець, і звісно рижу кролину що живе у хостелі.
Вчора я ходив по узбережжю, сьогодні вирвався на хайк в ліс біля дуже відомої гори. До якої ще від селища їхати і їхати, але гора красива.
Це біля селища, гору потім покажу. Так, горизонт завалено. Але там слизько і йде дощ.
Я в Ірландії. Вже в третє в своєму житті, але що поробиш, обожнюю Ірландію. Сьогодні мене спитали чи хочу я тут жити, я відповів щось типу well the weather is to my liking, so this is a huge plus. Всі поржали і потім 10 хвилин пояснював що то був не жарт. As they say, 40 kinds of green in exchange for 40 kinds of rain. Жарт від нашої чудової гідесси a couple days back.
So, після невеличкого туру у Wiklow mountains друзі вирішили що все таки не додивилися Дублін і вирушили туди. Я вже здається орієнтуюся в Дубліні краще ніж у рідному Харкові (дуже сумний жарт) і плюс хотів тиші і природи. В мене залишалося ще три дні в Ірландії, бо коли я брав квитки на літак до Берліну, дешеві були тільки на вівторок.
Звісно витратити додатково пару сотень євро щоб зекономити одну сотню звучить як неймовірний план. Але я ж обожнюю ходити незрозуміло де і виглядати як мокра кошатіна.
Жах як хотів повтикати на океан, мало ходити і поменше людей. Тому взяв квитки до містечка Слайго що на заході і вирушив туди. Слайго та ще діра (affectionately) і там майже немає туристів. Хоча є прекрасна гора поряд.
І навіть це не було кінцевою точкою, я сів на автобус і вирушив за 40 км від Слайго до селища Ескі, де знаходився неймовірно дешевий і невимовно милий хостел.
В селищі Ескі є один маленький магазин, один паб, один піцашоп, дві церкви (!), розвалини старого абатства, мальовнича річка і розвалений маяк біля моря.
В суботу ввечері все село було у пабі, а в неділю зранку - у церкві. Дві церкви доречі бо одна протестантська, а інша католицька.
На розвалинах абатства є кладовище, хрестів немає, тільки розвалені камені. Біля кладовища дуже акуратна табличка яка розповідає де чия могила з роками життя. Десь 10 сімей, могили 18-19 сторіччя.
В селище пахне бензином, травою і тваринами. Знайдено одну білу коняку, одного віслюка, купу корів і овець, і звісно рижу кролину що живе у хостелі.
Вчора я ходив по узбережжю, сьогодні вирвався на хайк в ліс біля дуже відомої гори. До якої ще від селища їхати і їхати, але гора красива.
Це біля селища, гору потім покажу. Так, горизонт завалено. Але там слизько і йде дощ.
❤15
Короче. Я взагалі не дуже фанат чипсів. Вони звісно смачні, but I will be bloated from all that salt I’m a grown adult, so usually no chips.
Але я помітив що в Ірландії це абсолютно норм снек і вони продаються в маленьких пачках в маленьких магазинах. Можна взяти сендвіч і пакетик чипсів з напоєм задешево.
Sorry, the bag of CRISPS obviously.
Я також знаю про традицію бритів пхати чіпси у сендвічі, apparently в Ірландії теж так роблять. В цілому очевидно чому.
Звісно це картоха і ірландці, ірландці і картоха. Все що зроблено з картохи тут має бути divine. Але я не очікував що ці чіпси настільки смачні.
Як вони взагалі сміють, в мене срака лусне їх жерти в такій кількості. Як добре що вони не продаються в Німеччині. Німці їдять тільки чіпси з паприкою, сіллю, бальзамічним оцтом і розмарином (так, на смак як жирний кущ).
Такі можна і в сендвіч покласти.
P.S. ось якби вони ще їх з лаймом робили…
Але я помітив що в Ірландії це абсолютно норм снек і вони продаються в маленьких пачках в маленьких магазинах. Можна взяти сендвіч і пакетик чипсів з напоєм задешево.
Sorry, the bag of CRISPS obviously.
Я також знаю про традицію бритів пхати чіпси у сендвічі, apparently в Ірландії теж так роблять. В цілому очевидно чому.
Звісно це картоха і ірландці, ірландці і картоха. Все що зроблено з картохи тут має бути divine. Але я не очікував що ці чіпси настільки смачні.
Як вони взагалі сміють, в мене срака лусне їх жерти в такій кількості. Як добре що вони не продаються в Німеччині. Німці їдять тільки чіпси з паприкою, сіллю, бальзамічним оцтом і розмарином (так, на смак як жирний кущ).
Такі можна і в сендвіч покласти.
P.S. ось якби вони ще їх з лаймом робили…
❤11
Я взагалі якось не дуже пишу тут про подорожі, але походу треба частіше про це розповідати. Мені іноді трохи ніяково, але велл, ви напевно знаєте хто я.
❤6
В подорожі згадували про одну абсолютно прекрасну традицію в англійській мові. Хоча вчити це total nightmare, на щастя необовʼязковий.
Terms of venery - hilarious ways to refer to a group of animals (or not only animals)
Here is some examples:
a murder of crows
a parliment of owls
a flamboyance of flamingos
a tower of giraffes
a majesty of eagles
a pandemonium of parrots
a school of fish
a distruction of wildcats
....і моє абсолютно улюблене - an unkindness of rawens
Такі відомі нам штуки як a pack of wolves and a pride of lions це теж частина цієї традиції, хоча я про це навіть не думав.
Виявляється воно виникло як такий собі середньовічний мем чи right of passage. Влякі освідченні лорди та сери навидумували собі сміхуєчків шоб і самим поржать, і всяких peasants від себе повідділять. Традиція дуже стара, але і зараз до неї додаються нові жартики. Наприклад як то fleet of sheeps (traditionaly flock) або ж business of bees (traditionaly ferrets).
Виявляється воно навіть не закінчується тваринами. Ці medieval folks походу любили поржать і покритикувать що бачили навколо. Просто подивіться на ці:
a prudence of vicars
a drunkenship of cobblers
a sentence of judges
a superfluity of nuns
I am laughing my ass off. І якщо ви теж не знали слово venery, воно застаріле і нікому крім як в цій конкретній ситуації не треба.
Обожнюю англійську за всі ці riddles, tongue-twists and absurdity.
Terms of venery - hilarious ways to refer to a group of animals (or not only animals)
Here is some examples:
a murder of crows
a parliment of owls
a flamboyance of flamingos
a tower of giraffes
a majesty of eagles
a pandemonium of parrots
a school of fish
a distruction of wildcats
....і моє абсолютно улюблене - an unkindness of rawens
Такі відомі нам штуки як a pack of wolves and a pride of lions це теж частина цієї традиції, хоча я про це навіть не думав.
Виявляється воно виникло як такий собі середньовічний мем чи right of passage. Влякі освідченні лорди та сери навидумували собі сміхуєчків шоб і самим поржать, і всяких peasants від себе повідділять. Традиція дуже стара, але і зараз до неї додаються нові жартики. Наприклад як то fleet of sheeps (traditionaly flock) або ж business of bees (traditionaly ferrets).
Виявляється воно навіть не закінчується тваринами. Ці medieval folks походу любили поржать і покритикувать що бачили навколо. Просто подивіться на ці:
a prudence of vicars
a drunkenship of cobblers
a sentence of judges
a superfluity of nuns
I am laughing my ass off. І якщо ви теж не знали слово venery, воно застаріле і нікому крім як в цій конкретній ситуації не треба.
Обожнюю англійську за всі ці riddles, tongue-twists and absurdity.
😁9❤3
Окей, мені треба з кимось поспілкуватися про IT, corporate, перспективи etc. Якщо вам раптом цікаво - пишіть. Мені треба порад від знаючих людей.
Deutsche Bahn curse
Хто не знає - Дойче Бан це німецька залізнична компанія, майже монополіст на ринку. Дойче Бан відомий своїми постійними затримками. Notoriously infamous, жарти про них це вже культурний феномен.
В Німеччині ніхто не очікує що потяг прийде вчасно. 10 хвилин затримки це вчасно. 30 хвилин затримки це трошки. Дві години затримки це подякуйте що потяг взагалі дійшов. Якщо потяг не дійшов, ну що поробиш, сядемо на наступний. Як кажуть - якщо ваш потяг прийшов вчасно, то напевно був вчорашній потяг. Якщо ви не встигли на потяг о десятій, не переживайте - ви ще встигаєте на потяг що мав прийти о девʼятій!
Також можливо хтось бачив, але я часто захищаю Дойче Бан в усяких чатах і в розмовах, особливо коли його порівнюють з Укрзалізницею. І на то є причина, зараз розповім.
Чому повірняння з Укрзалізницею нерелевантно
Відповідь частково на картинці - Німецьке залізничне покриття тупо більше, і цього не видно, але кількість потягів також в декілька разів більша. Німеччина не в стані війни, героїзм робітників Укрзалізниці не знає меж, але німецькі потяги затримуються не тому що машиністи довбойоби і не можуть витримати пів міліметру випавшего снігу.
Чого вони тоді затримуються
Бо якщо більше 50 років не проводити необхідний мейтененс і імпрувмент інфраструктури, при цьому постійно підвищуючи навантаження, то рано чи піздно настане момент коли залізниця почне відмовляти і накоплена кількість проблем звалиться всій країні на голову. Цей момент настав.
Who would've thought.
До цього плюсується величезна кількість потягів які рухаються по одним і тим самим коліям. Вони утворюють цілі потягові затори, проблеми наростають як сніжний ком. Регіональний потяг має пропустити швидкісний, вони обидва мають співіснувати з потягами з інших країн що тут проїздом і міським метро. В купі місць новий потяг проїзжає майже кожні десять хвилин і вся ця товпа використовує одну і ту саму колію.
Тому коли один ICE затримується на 10 хвилин, це нахуй ламає розклад купи потягів що знаходяться поряд з ним. Якщо щось десь хоч трохи поламалося, всьому пизда. Близько 80% затримок повʼязані саме з інфрастуктурними проблемами.
Плюс Дойче Бан має дуже дивний статус приватизовано державної компанії (???). Плюс Німеччина це федерація і кожна земля тягне простирадло бюджетів на себе. Плюс вони змерджели інфраструктуру двох держав. Плюс вони в якийсь момент вирішили що автобан важливіший і до біса ці потяги.
Але головне - вони просто не виділяли гроші на зізницю. Десятиліттями.
Що зараз
Зараз стан всієї залізничної інфраструктури настільки в пизді, що воно не фікситься маленькими ремонтними роботами. Величезні шматки залізниці закривають на місяці і роки, бо ремонт вже неможна відкладати. Це звісно призводить до ще більших затримок і хаосу. Перекриття основних транспортних артерій на роки нікому не в кайф.
Реальний кейс
Ось є шматок залізниці між Офенбургом та Фрайбургом через який йдуть регіональні потяги кожні пів години, швидкісні потяги (наприклад всі німецькі потяги на Швейцарію) і ще якась незрозуміла хрінь з інших країн. Колія одна і вона вмирає.
Рішення: там будують нову колію і закривають на ремонт стару. В цьому регіоні не будуть ходити потяги 6 років, навантаження перенаправлять на автобан і автобуси. I population density там досить велика.
Висновки
It's a miracle that this thing is still working. І витримує все це неймовірне навантаження хоч якось.
В Німеччині дійсно дуже багато потягів і майже усюди можна дістатися потягом. Слухаючі про ці постійні проблеми можна подумати що користуватися потягами тут взагалі не варто, але насправді залізничне сполучення дуже зручне. Так, навіть із затримками.
До того ж, інфраструктура підлаштована під затримки, принаймні наскільки це можливо. Хоча ситуація коли товпа людей біжить на потяг з пересадки, а він їх не чекає, нажаль реальна.
На позитивній ноті, це як то кажуть - проблеми шляхти. Невеличку німецьку катастрофу не можна і порівнювати з тим, що зробили з собою Штати haha.
Хто не знає - Дойче Бан це німецька залізнична компанія, майже монополіст на ринку. Дойче Бан відомий своїми постійними затримками. Notoriously infamous, жарти про них це вже культурний феномен.
В Німеччині ніхто не очікує що потяг прийде вчасно. 10 хвилин затримки це вчасно. 30 хвилин затримки це трошки. Дві години затримки це подякуйте що потяг взагалі дійшов. Якщо потяг не дійшов, ну що поробиш, сядемо на наступний. Як кажуть - якщо ваш потяг прийшов вчасно, то напевно був вчорашній потяг. Якщо ви не встигли на потяг о десятій, не переживайте - ви ще встигаєте на потяг що мав прийти о девʼятій!
Також можливо хтось бачив, але я часто захищаю Дойче Бан в усяких чатах і в розмовах, особливо коли його порівнюють з Укрзалізницею. І на то є причина, зараз розповім.
Чому повірняння з Укрзалізницею нерелевантно
Відповідь частково на картинці - Німецьке залізничне покриття тупо більше, і цього не видно, але кількість потягів також в декілька разів більша. Німеччина не в стані війни, героїзм робітників Укрзалізниці не знає меж, але німецькі потяги затримуються не тому що машиністи довбойоби і не можуть витримати пів міліметру випавшего снігу.
Чого вони тоді затримуються
Бо якщо більше 50 років не проводити необхідний мейтененс і імпрувмент інфраструктури, при цьому постійно підвищуючи навантаження, то рано чи піздно настане момент коли залізниця почне відмовляти і накоплена кількість проблем звалиться всій країні на голову. Цей момент настав.
Who would've thought.
До цього плюсується величезна кількість потягів які рухаються по одним і тим самим коліям. Вони утворюють цілі потягові затори, проблеми наростають як сніжний ком. Регіональний потяг має пропустити швидкісний, вони обидва мають співіснувати з потягами з інших країн що тут проїздом і міським метро. В купі місць новий потяг проїзжає майже кожні десять хвилин і вся ця товпа використовує одну і ту саму колію.
Тому коли один ICE затримується на 10 хвилин, це нахуй ламає розклад купи потягів що знаходяться поряд з ним. Якщо щось десь хоч трохи поламалося, всьому пизда. Близько 80% затримок повʼязані саме з інфрастуктурними проблемами.
Плюс Дойче Бан має дуже дивний статус приватизовано державної компанії (???). Плюс Німеччина це федерація і кожна земля тягне простирадло бюджетів на себе. Плюс вони змерджели інфраструктуру двох держав. Плюс вони в якийсь момент вирішили що автобан важливіший і до біса ці потяги.
Але головне - вони просто не виділяли гроші на зізницю. Десятиліттями.
Що зараз
Зараз стан всієї залізничної інфраструктури настільки в пизді, що воно не фікситься маленькими ремонтними роботами. Величезні шматки залізниці закривають на місяці і роки, бо ремонт вже неможна відкладати. Це звісно призводить до ще більших затримок і хаосу. Перекриття основних транспортних артерій на роки нікому не в кайф.
Реальний кейс
Ось є шматок залізниці між Офенбургом та Фрайбургом через який йдуть регіональні потяги кожні пів години, швидкісні потяги (наприклад всі німецькі потяги на Швейцарію) і ще якась незрозуміла хрінь з інших країн. Колія одна і вона вмирає.
Рішення: там будують нову колію і закривають на ремонт стару. В цьому регіоні не будуть ходити потяги 6 років, навантаження перенаправлять на автобан і автобуси. I population density там досить велика.
Висновки
It's a miracle that this thing is still working. І витримує все це неймовірне навантаження хоч якось.
В Німеччині дійсно дуже багато потягів і майже усюди можна дістатися потягом. Слухаючі про ці постійні проблеми можна подумати що користуватися потягами тут взагалі не варто, але насправді залізничне сполучення дуже зручне. Так, навіть із затримками.
До того ж, інфраструктура підлаштована під затримки, принаймні наскільки це можливо. Хоча ситуація коли товпа людей біжить на потяг з пересадки, а він їх не чекає, нажаль реальна.
На позитивній ноті, це як то кажуть - проблеми шляхти. Невеличку німецьку катастрофу не можна і порівнювати з тим, що зробили з собою Штати haha.
❤8