Вічна філософія (philosophia perennis) - термін, який вже довгий час використовується для позначення того факту, що усі, навіть ніяк не пов'язані між собою традиції мудрості, описують єдину першооснову всесвіту.
І в кожному підході, пізнання цієї першооснови розглядається як головне досягнення у житті людини.
Вперше це поняття сформулював теолог Августин Стехус у 15-му сторіччі. Але найбільша популяризація прийшла завдяки творчості Готфріда Вільгельма Лейбніца та сучасного англійського літератора Олдоса Хакслі, що написав книгу з однойменною назвою.
—
Ось цікава цитата автора з цього приводу:
«Основа нашого розуму та життя – метафізична таємниця, відмова від таємниці на користь практичності та контролю веде не до покращення життя, а до краху всієї людської реальності».
—
Трансперсональним психологам близька концепція вічної філософії, бо вони обґрунтовують гіпотезу “Космічної свідомості”, яка є не постефектом роботи мозку, а також являє собою безпочаткове і нескінченне першоджерело буття..

Про трансперсональне лідерство.
Або як принципи ТП можуть бути застосовані у бізнес-сфері..
🔹
Найважливіший постефект надособистісного досвіду у тім, що він сприяє зміні парадигми - “Від его до еко”
Відбувається перехід від "я" до "ми".
🔹
При створенні товарів та послуг підключається інтуїція та усвідомленість. Стає не все одно як діяльність компанії буде впливати на ширший контекст - співробітників, суспільство, природу.
Емпатія та етичність виходять на перший план, бо коли є дотичність до практик самопізнання, приходить стан чуйності та витонченості..
🔹
І звісно ж, там де є дотичність до глибин психіки, там набагато більше креативу…

Внесок Зігмунда Фрейда у трансперсональну психологію.
–
Перший психотерапевт в історії, як часто називають цього австрійського фахівця, формально знецінював надособистісний досвід та тему розширених станів свідомості..
Називав їх проєкціями дораціональних рівнів раннього дитинства, залишком первинного нарцисизму та злиття з матір'ю.
🔹
Алі він задав дуже цінний вектор через  наголос на те, що усередині нас існують величезні, несвідомі шари, динаміка яких значно впливає на нашу поведінку та душевні стани.
У своїй роботі "Майбутнє однієї ілюзії" він згадує так зване "океанічне почуття" - відчуття безмежності, вічності, розчинення в цілому, яке йому описував його друг, письменник Ромен Роллан.
🔹
Хоча Абрахам Маслоу прямо говорив, що «Трансперсональна психологія починається там, де закінчується фрейдизм», без засновника психоаналізу не було б і розмови про те, що знаходиться «за межами» особистості, адже він раніше за всіх вказав, що ми, або “его” не є центр своєї психіки.

«Справжня мужність полягає не в героїчних зусиллях, спрямованих на досягнення зовнішніх цілей, а в сміливості пройти через глибоке і часто болісне зіткнення з власним "я".
🔹
Доти, доки людина не відкриє свою справжню суть у собі самій, будь-які спроби надати життю сенсу через зовнішні досягнення та маніпуляції залишатимуться марним та приреченим до поразки донкіхотством.»
Станіслав Гроф

Нейрофідбек як інструмент трансперсональної психології.
🔹
Техніка належить до ширшої групи методів під назвою БЗЗ (Біологічний зворотний зв'язок)
В ньому до голови людини підключаються сенсори, які у режимі реального часу передають на монітор чи динамік частоту мозкових хвиль..
Це допомагає більш усвідомлено і контрольовано здобувати навички медитації та уповільнення потоку думок.
🔹
Наприклад, коли ми віршуємо якісь когнітивні завдання, електрична активність відповідає приблизно 30-100 Гц (Гамма-хвилі)
Занурюючись у медитативний стан вона сповільнюється до 8-0.5 Гц (Тета й Дельта-хвилі)
🔹
Дуже зручно мати візуалізацію того, як змінюється робота мозку у відповідь на ті чи інші внутрішні дії - на дихання, мантрування, уявлення певних образів..

Бачу на вулицях багато електромобілів із назвою Zeekr.
Навряд чи виробники надихалися однойменною близькосхідною трансперсональною практикою, але сьогоднішній пост буде саме про неї.)
🔹
Отже, зікр — техніка багаторазового повторення та наспівування різних імен і якостей Абсолюту.
Вона допомагає людині вийти за межі звичайної его-свідомості.

Колективний зікр (зікр джахрі)
Коли група людей ритмічно повторює сакральні формули, синхронізуючи дихання й рухи, створюється потужне колективне поле.
Цей процес може призвести до стану розширеної свідомості, глибокого відчуття єдності та безмежності.
🔹
Індивідуальний зікр (зікр хафі)
Тихе проговорювання священних фраз подумки допомагає сфокусувати увагу та уповільнити «внутрішній діалог».
Подібно до класичної медитації, ця практика веде до стану глибокого спокою. Людина може пережити досвід, який суфії називають "фана" — це повне зникнення індивідуального «я» та злиття з Надособистісним.

Терміни трансперсональної психології
🔹
Люцидність (від лат. lucidus — «ясний», «світлий») — здатність людини усвідомлювати себе в незвичайних станах свідомості, таких як сон, гіпноз або психоделічна подорож.
Це можливість залишатися свідком сюжету, що розгортається.
🔹
Протилежна ситуація — коли образи й архетипи несвідомого настільки поглинають, що втрачається метапозиція, і ми сприймаємо за чисту монету все, що відбувається.
Найвищий рівень розвитку цієї навички мають ті, кого зазвичай називають просвітленими. Вони стверджують, що цілодобово усвідомлюють себе — навіть у глибокому сні без сновидінь.
🔹
Для розвитку люцидності застосовують певні практики. Наприклад, мікро-медитації, коли ми кілька разів на день зупиняємося й ставимо собі запитання: «Я усвідомлюю, що я зараз відчуваю?»
Також добре працює фіксування моментів автоматичних реакцій та розрізнення їх від свідомих рішень.
До цього списку варто додати тілесну присутність і фокусування уваги на диханні.

Про базові перинатальні матриці простими словами.
–
Відомий психіатр та психотерапевт Станіслав Гроф відстежив зв'язок між тим, як людина народжувалась і переживаннями, з якими вона стикається під час сеансів у розширених станах свідомості..
🔹
І матриця - “Єдність”
Якщо вагітність проходить безпроблемно, то дитина закарбовує у своєму безсвідомому стан невагомості й безтурботності.
При застряганні в цій матриці може формуватись страх перед змінами.
🔹
ІІ матриця - “Вигнання”
Формується коли в матері починаються потуги, але шийка матки ще закрита..
Якщо немовля довго знаходиться на цій фазі пологів, пізніше, в трансперсональних станах, вона може стикатись з відчуттям клаустрофобії, страху, образи, гніву.
Проживати сцени війни або катаклізмів.
При застряганні в цій матриці людина може набути схильність до депресії, відчуття безвиході, саморуйнівної поведінки.

(продовження)
🔹
ІІІ матриця - “Боротьба”
На цьому етапі шийка матки вже відкрита і дитина починає свій шлях до виходу. Тут формується наша здатність до подолання перешкод, наполегливість та воля до життя.
При застряганні в цій матриці людина може сформувати схильність до конфліктів, прагнення до влади, агресії.
🔹
ІV матриця - “Визволення”
Це сам момент народження — вихід у світ, перший вдих, відчуття свободи. На ній формується наше відчуття успіху, перемоги, віри у краще майбутнє. При застряганні в цій матриці може формуватись надмірна оптимістичність, непомічання небезпек, невміння планувати.
🔹
Робота з перинатальними матрицями спрямована на те, щоб переписати травматичний досвід народження і позбутися деструктивних та неефективних моделей поведінки.

Відмінність трансового та розширеного станів свідомості.
🔹
Перший, це певна сфокусованість, концентрація уваги на окремому стимулі - ритму, візуальному образі, русі..
Транс викликає фізіологічне розслаблення. Уповільнюється дихання, знижується рівень кортизолу, активується парасимпатична нервова система.
Він допомагає впоратися із тривожністю, хронічним стресом та напругою.
🔹
У розширеному стані свідомості відчувається вихід за межі звичайного егоцентричного налаштування психіки - контакт з природою, єдність зі світом, сферою духовного. 
Ці переживання сприяють інтеграції особистості, знаходженню власного сенсу, розвитку креативності та емпатії, поглибленню екологічної свідомості та психологічної стійкості.

Розвиток психоделічно-асистованої терапії в Україні.
–
В нашій країні глибоко вкорінився стереотип, що психоделіки це погано, тому що це погано… Якийсь ірраціональний страх..
Але ж доведено, що в руках підготовленого фахівця цей інструмент може бути дуже цілющим…
🔹
Сьогодні більша частина громадян отримує підвищену кількість стресу і має ризик ПТСР.
У цій ситуації підключення додаткових методів доречне, тим більше, що препарати, які використовують традиційні психіатри, мають значно більший рівень токсичності ніж псилоцибін та МДМА.
Йдеться лише про клінічне використання, а не про рекреаційне, яке дійсно можна назвати ризикованим..
🔹
Надихаюсь діяльністю колег, які розвивають спілку під назвою UPRA (UKRAINIAN PSYCHEDELIC RESEARCH ASSOCIATION)
Зараз вони еволюціонували у впливову і масштабну спільноту. Залишу посилання на них, бо люди займаються дійсно корисною справою..
https://upra.org.ua/uk/

«Психіка людини має власний, індивідуальний графік розвитку і робить важливі кроки у свій спосіб та у свій час. Завдання терапевта – допомогти цьому процесу, присвятити себе, своє серце, душу та розуміння, щоб спрямовувати й підтримувати важку роботу, яку виконує клієнт.
🔹
Терапевтові варто пам’ятати, що психіка клієнта містить частину, яка є самозцілювачем, і що вона є складовою того, що, за відсутності кращого терміну, можна назвати його вищим «Я». Я віддаю перевагу слову «спостерігач». Терапевт має розповісти клієнтові про існування цього внутрішнього цілителя, адже, роблячи це, він допоможе його активувати».

Енн Шульгіна

Духовна криза з точки зору трансперсональної психології — це фаза інтенсивної внутрішньої перебудови особистості. Один із її видів може відбутися в результаті накопичення досвіду такого роду, який не вписується її старі ролі, сенси та оточення.
🔹
Людина може почуватися розгубленою, не розуміючи хто вона і яка її ціль у житті. .
Якщо такий процес відбувається, дуже важливо усвідомлювати, що він є цілющим і таким, що може вивести на новий рівень самовідчуття та душевного комфорту. А також допомогти сепаруватись із застарілими та втратившими актуальність “сценаріями”.
🔹
Професійна підтримка від фахівців, які розуміють контекст і допоможуть легалізувати та м'яко розгорнути процес, додасть відчуття безпеки та важливості глибинної еволюції, яка відбувається тут і зараз..

П’ять найпоширеніших міфів про трансперсональну психологію та їх спростування …

Міф 1: Це релігія або секта
Спростування: Трансперсональна психологія — це наукова дисципліна, яка вивчає духовний досвід та розширені стани свідомості з психологічної та нейробіологічної точок зору. Її мета — проводити об'єктивні дослідження.

Міф 2: Це заперечення класичної психології
Спростування: Навпаки. Трансперсональний підхід не скасовує, а розширює класичні моделі (психоаналіз, гештальт, когнітивно-поведінкову терапію). Він додає «вертикальний» вимір, визнаючи, що за межами проблем Его існують ресурси цілісності, сенсу та зв'язку з чимось більшим.

Міф 3: Це «ненауково»
Спростування: Напрям має рецензовані журнали («Journal of Transpersonal Psychology»), дослідницькі центри та поєднує знання психології, нейронауки, антропології та філософії.

(продовження)
Сучасні дослідження медитації, психоделічної терапії або передсмертного досвіду проводяться у провідних університетах світу (Університет Джонса Гопкінса, Імперський коледж Лондона) за суворими науковими протоколами.

Міф 4: Це тільки для тих, хто «під психоделіками»
Спростування: Хоча дослідження психоделіків (у контрольованих умовах) є частиною поля, трансперсональна психологія вивчає всі форми розширеного досвіду: глибоку медитацію, надособистісні переживання, пікові стани в творчості або на природі, дихальні практики тощо.

Міф 5: Це тільки про «любов і світло», без роботи з тінню
Спростування: Серйозна трансперсональна терапія завжди передбачає глибинну роботу з тінню, травмою та емоційними блоками. Без цього «духовність» стає ескапізмом. Трансперсонологи наголошують: шлях до трансценденції лежить крізь усвідомлення та прийняття всіх частин

Про експериментальне доведення існування усвідомлених сновидінь..
–
Двоє вчених — Алан Верслі в Англії та Стівен Лаберж у США — здійснили справжній прорив в цій галузі. Працюючи незалежно один від одного, вони не лише навчилися усвідомлювати себе уві сні, а й знайшли спосіб довести це всьому світові (1975, 1981).
🧪 Як це було?
Під час лабораторного спостереження, перебуваючи під наглядом електрофізичного обладнання, вони змогли подати сигнал реальному світові за допомогою оговорених завчасно рухів очей.
Доказ: Показники ЕЕГ чітко зафіксували «фазу швидкого сну» (REM-фазу).
Результат: Поки тіло спало, розум діяв свідомо.
Це були перші випадки в історії, коли людина передала «послання» безпосередньо з глибин сновидіння, перебуваючи всередині нього.

Жіноче обличчя трансперсональної психології: найвідоміші фахівчині методу

1. Крістіна Гроф Вона ввела в обіг термін «духовна криза», обґрунтовуючи твердження, що не кожен незвичайний стан свідомості є психозом. Фокусувалася на етиці в роботі із залежностями та на концепції «духовної цілісності».

2. Френсіс Воон Була першою жінкою-президенткою Асоціації трансперсональної психології. Вона вчила терапевтів не просто аналізувати клієнта, а бути присутніми в «трансперсональному полі» разом із ним.

3. Джин Г’юстон Піонерка вивчення людського потенціалу, співзасновниця «Фонду досліджень розуму», авторка книг про міфологію, трансформацію особистості та розширені стани свідомості. Працювала з ООН і впливала на глобальні програми розвитку.

4. Маріанна Каплан Авторка фундаментальних праць, що досліджують «тіньові» сторони духовного пошуку. Як професорка Каліфорнійського інституту інтегральних досліджень та психотерапевтка, вона інтегрувала соматичні (тілесні) підходи в роботу з травмою та духовними питаннями.

5. Ребекка Мастерс Зробила значний внесок у вивчення того, як ритуали, дихальні практики та медитація впливають на психологічну цілісність особистості. Активно використовує архетипову психологію в трансперсональному контексті. Досліджує, як міфологічні сюжети та символи проявляються в сучасному житті, допомагаючи клієнтам знайти сенс у складних ситуаціях.

Терміни трансперсональної психології: «До/над-заблудження»
Це поняття запропонував впливовий дослідник людської психіки Кен Вілбер. Воно було введене для того, щоб уникнути плутанини під час класифікації різних станів свідомості.
Суть полягає в тому, що людський розвиток рухається лінією: Дораціональне ➔ Раціональне ➔ Надраціональне
🔹
Помилка стається тоді, коли ми плутаємо «до» та «над», оскільки обидва ці стани не є раціональними у звичному розумінні.
Зведення вищого до нижчого:
Наприклад, Зігмунд Фройд вважав, що трансцендентні стани, які переживають досвідчені практики медитації — це лише регресія до внутрішньоутробного стану немовляти. У цьому випадку мудрість помилково сприймається як примітивність.

Піднесення нижчого до вищого: Буває і навпаки, коли певні ритуали корінних народів сприймаються як апріорно ефективні духовні практики, хоча насправді вони є лише ідеалізацією дораціонального.