🇺🇦 🇹🇷 Україна та Туреччина посилюють співпрацю

Міжнародні домовленості варто оновлювати і розширювати. Це запорука сталого розвитку. Тим паче, коли підтримку з боку турецької сторони сьогодні наша країна відчуває особливо. Як і солідарність у геополітичних поглядах. До того ж, пандемія постійно вносить власні корективи в стратегічний курс наших держав.

❗️Після обговорення можливих напрямків підписали меморандум про співпрацю. Який передбачає:

– Посилення туристичної безпеки, підвищення якості туристичних послуг та захисту прав туристів. У 2020-му Туреччину відвідало близько 1 млн українських туристів. Тож мова йде про їх комфортне перебування на території країни;

– Послаблення правил перетину кордону для поїздок громадян обох країн. А з подальшим перебігом вакцинації з часом розглянути можливість впровадження паспортів вакцинованих;

– Запозичення турецького досвіду щодо покращення стандартів якості, зокрема в сфері сертифікації готелів та підвищення сервісу. Також буде заохочуватися розробка планів співпраці між туристичними агенціями держав;

– Розширення присутності українських телеканалів у турецьких готелях;

– Створення та просування аудіогідів українською та турецькою мовами на туристичних об’єктах, що сприятиме поглибленню культурних відносин;

– Після стабілізації ситуації з пандемією для безпечного збільшення туристичних потоків – розглянемо створення нових чартерних та регулярних рейсів між Україною та Туреччиною.

Для України є вкрай важливим поглиблення галузевого співробітництва із Туреччиною. Тож плідна співпраця між країнами у сферах туризму та культури триває.

Дякую Міністру культури і туризму Туреччини Мехмету Нурі Ерсою за підтримку спільної ініціативи 🤝

📌 P.S. І щодо новини про локдаун в Туреччині до 17 травня. Обмеження не стосуватимуться мандрівників, які планують відпочинок з проживанням у готелях. Готелі тут проходять відповідну сертифікацію, а отже подорожі є безпечними. Прогулянки поза територією готелю для туристів є також доступними. Можна спокійно пересуватися країною та без великого скупчення людей відвідувати пам’ятки.

Вже на цих вихідних нас чекає і Великдень і початок травневих свят. В умовах послаблення карантинних обмежень в Києві з початку місяця це означає, що з’являється можливість і відвідати церкву, і прогулятися, і провести час із рідними.

Задля безпеки здоров’я учасників, релігійні заходи будуть проходити за умови дотримання 4 метрів дистанції площі будівлі або території (якщо захід на відкритому повітрі) або наповненості залів до 50 відсотків у кожному окремому залі. Також богослужіння транслюватимуться онлайн. Особисто я долучусь до служби молитвою вдома.

І звісно, для тих регіонів, де НЕ буде діяти «червона зона» є можливість використати травневі, щоб відвідати заклади культури, що були закриті на час «червоної зони». Згадайте про людей, які працюють у сфері креативних індустрій. Давайте їх спільно підтримаємо. Сходимо в кіно, на виставку, в музей або театр. Одночасно ми отримаємо і нові емоції та враження від мистецьких заходів і допоможемо сфері культури втриматись на плаву під час пандемії.

Проте будьте обережні і підходьте до будь-яких розваг під час святкувань відповідально, дотримуйтесь дистанції і уникайте скупчень людей. Пам’ятайте, що вихід з «червоної зони» та послаблення стали можливими саме завдяки зниженню рівня захворюваності на Covid-19. Нехтуючи елементарними правилами безпеки, ми ризикуємо знов повернутися до збільшення кількості хворих та локдауну.

Тож, відпочивайте відповідально ✌️

Христос Воскрес! Вітаю християн з цим світлим святом.

Сподіваюся, цей день ви проводите з сім’єю, куштуєте традиційні страви і добре проводите час. Погода за вікном тільки підіймає настрій і спонукає до прогулянок. Ми з Данею і Анею вже встигли посмакувати паску і біжимо на свіже повітря.

Добра, душевної рівноваги, радості та Божої благодаті! Нехай всі незгоди оминають вас, а любов і мир завжди будуть вашими вірними супутниками.

Світлого Христового Воскресіння 🙏🏻🇺🇦

Сьогодні – 8 травня. День, що є нагадуванням про страшну катастрофу і про те, що не можна розв’язувати міжнародні проблеми військовим шляхом, агресією, анексією, окупацією.

День пам’яті та примирення – європейська модель вшанування пам’яті під гаслом «Ніколи знову» замість кремлівського маніпулятивного «Можем повторить». Ми як європейська держава маємо цінувати мир. Категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

Наша країна знає ціну війні. На жаль, Україна відзначає цю дату, знов ведучи боротьбу з агресором, що посягає на нашу територіальну цілісність. І ця війна продовжується вже довше, ніж Друга світова. Але ми маємо зберігати впевненість, бо, як і тоді, саме завдячуючи нашим захисниками та захисницями переконання, що війна не Сході завершиться, – не відступає.

Пам‘ятаємо!

День перемоги над нацизмом для мене, в першу чергу, – про пам’ять. Тих, хто загинув у тій страшній війні. Тих, хто врятував життя моїм батькам – дітям війни. А також про уроки тих страшних часів.

Бої під Києвом точились як під час оборони, так і під час звільнення від окупантів. І хлопчиками в лісах під містом ми часто знаходили гільзи, а то й цілі патрони Другої світової. Було дивно, скільки їх – навіть за кілька десятків років після закінчення війни.

Війна прийшла в наш дім з втратами. На жаль, маю лише поодинокі фото близьких, щоб згадати тих, кого не бачив. Моя рідна бабуся Ліза померла від бомбордування в 1941 році у Путивлі. А через те, що дідусь був журналістом у загоні Ковпака, – маму ще зовсім малою приховували у родичів. Аби вберегти її життя.

8 млн українців загинули. Серед них – 7 млн воювали. Кожного разу, коли я згадую те, що було перемогою над нацизмом, – я згадую тих, кого ніколи не побачу. І дуже вдячний тим, хто міг зробити так, щоб мої мама та тато змогли врятуватись від війни.

Сьогодні разом із Президентом Володимиром Зеленським та Керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком відвідали Національний музей історії України у Другій світовій війні в Києві. Окрема експозиція присвячена війні нинішній. На жаль, за незалежну Україну нашому поколінню також доведеться пережити відчуття Перемоги – над іншими окупантами. І це буде – обов’язково✌️🇺🇦

#РодинніІсторіїВійни

🎷Нова пандемічна реальність – нові підходи до проведення масових культурних заходів. Цього року Міністерство культури та інформполітики підтримує організацію Leopolis Jazz Fest, який відбудеться в експериментальному форматі, спираючись на європейський досвід проведення концертів під час пандемії. Вже створено спеціальну робочу групу для затвердження стандартів проведення заходу.

Фестивальна діяльність – є великою частиною креативних індустрій. Нараз перед нами стоїть надзавдання – яким чином повернути фестивальну діяльність в Україну з дотриманням вимог карантинних обмежень.

Тому сьогодні надзвичайно важливо перезапустити концертну індустрію, яка найбільше постраждала під час кризи. Наразі ми працюємо над впровадженням сертифікатів для придбання квитків на концерти й театральні вистави, що дасть змогу посилити культурний попит, передусім серед молоді.

І, до речі. Наше міністерство обов'язково підтримає висунення Львова на обрання приймаючим містом в рамках відзначення Міжнародного дня джазу у 2022 році, оголошеного ЮНЕСКО. Львів – ідеальне місто, яке заслуговує на цей статус. Чекаю від міської влади спільно з фестивалем спеціального звернення до МКІПу. Ми обов’язково підтримаємо.

❗️Доступність подорожей за кордон поступово відновлюється для українського туриста.

З 15 травня пасажирам, які летять до Туреччини з України, не потрібно пред’являти результати ПЛР-тестування. Уряд Туреччини скасовує дану вимогу.

Декларація про наміри, яку на початку травня було підписано між Україною та Туреччиною – має перші результати. Світ вже не буде таким, як раніше. Проте, якщо ми можемо, дотримуючись безпекових норм, хоча б частково повертатись до звичних колись реалій – цим варто користуватись.

Скасування тестування також відбудеться для пасажирів з Китаю, В‘єтнаму, Австралії, Нової Зеландії, Сінгапуру, Тайланду, Південної Кореї, Японії, Великобританії, Латвії, Люксембургу та Естонії.

А ми ж тим часом рухаємось далі по виконанню інших пунктів культурно-туристичної співпраці з Туреччиною.

Василю Семеновичу, з Днем народження! Ваше 150-річчя – подія для всієї країни 👏🏼

Геній експресіоністичної новели, який своїм потужним і влучним словом зачіпає за живе кожного читача, – саме так можна охарактеризувати Василя Стефаника. Його тексти посіли важливе місце серед основоположних в українській літературі, хоч неодноразово зазнавали спроб редагування за радянського періоду.

Ця дата – нагадування для усіх нас із закликом знову прочитати праці письменника, переосмисливши їх. Відому та новаторську «Синю книжечку» – проривну збірку для письменника, або ж новелу «Камінний хрест», яка стала й натхненням для однойменного кіно.

А ще глибше зануритись у творчість Василя Семеновича допоможе мистецький проект, організований #МКІП спільно з Державним агентством з питань мистецтв і мистецької освіти. Презентація відбудеться сьогодні. Відкриття о 20.00 в Києві, на сцені літнього театру «Мушля». Паралельно, все транслюватиметься онлайн.

Для глядачів і відвідувачів заплановані:

✅ Виставка під відкритим небом «СтефаникOnline», з хронологічним поглядом на життя та літературний спадок письменника через історичний контекст зламу століть.
✅ Театральний перформанс «Найліпше з мойого серця», де новели та листи письменника було покладено в основу постановки.

Тож раджу не пропустити заново познайомитись з майстром слова. Без радянської цензури і штампів.

Сьогодні 130 років видатному киянину – Михайлу Булгакову. Письменнику, який називав Київ найкращим Містом (обово’язково з великої літери) та для якого Володимирська гірка була Єрусалимом.

І в Білій Гвардії, і в Майстрі та Маргариті ви знайдете всім відомі київські вулиці та адреси. У тому числі Перша київська гімназія – нині жовтий корпус Університету, де я теж навчався.

Можна по-різному ставитися до його сприйняття до боротьби українців за свою незалежність, як і до його несприйняття радянської влади. Але геніальність його творів – перевірена часом. Саме тому в день його народження кияни несуть в знак любові до його пам’ятнику та будинку на Андріївському узвозі, 13 – жовті маргаритки.

Ми – українці – маємо робити висновки, дивлячись в історію. Знищення нас як нації не припинилося. Але розслідування Биківнянських могил та інших місць поховання жертв сталінських репресій доводять – кожен злочин отримає свою оцінку і свій вирок. Кожен злочин.


Десятки років. Лише задумайтеся. Десятки років ми намагаємося відновити імена тих, хто був похований у Биківнянських могилах – місця поховання розстріляних сталінською владою людей. На сьогодні це майже 20 тисяч. Розстріляних у київських і не лише в’язницях. А насправді, закатованих радянською владою і похованих у Биківнянському лісі – може бути в рази більше.

Три радянські комісії упродовж 40 років, розслідуючи масові поховання під Києвом, звинувачували у розстрілах нацистів. Приховуючи, що робили цей жах – комуністи. Їхня партія досі існує. На щастя, не в Україні. Але те, що роблять нащадки нквсівців по усьому світу – жахає. І особливо – цинізм в коментарях по відношенню до власних злочинів. Які досі продовжуються в Криму, на окупованому Донбасі та в самій РФ.

Сьогодні День пам’яті жертв політичних репресій. Прийшов вшанувати пам’ять в колоні разом з колишніми політв’язнями. Бо ми – українці – маємо робити висновки, дивлячись в історію.

Не забудемо

Музей Революції Гідності став на крок ближче до будівництва

Щойно відбулося підписання передачі нам майнових авторських прав на авторський проект із колегами з Німеччини, архітектурним бюро «Kleihues + Kleihues». Фактично, безкоштовна передача проекту дозволить розпочати проектно-будівельні роботи. Відповідно до концепту музею, він поєднає в собі комеморативний і просвітницький простір.

Ознайомитись із концепцією можна у презентації за посиланням:

На жаль, даний крок значно затягнувся, проте прагнемо надолужити втрачений час. Революція Гідності – сучасна історія України. Державотворча подія, яка визначила наше спільне теперішнє і майбутнє. Наступний крок з дорожньої карти реалізації: підготовка проектно-кошторисної документації та гтендер на визначення генерального проектувальника.

Музей Майдану – це про свободу. Свободу, яку в нас постійно намагаються відібрати, але постійно зазнають поразки. Його будівництво – перш за все увічнення пам'яті про націєтворчі події сучасності. У 2014-му ми гучно заявила про свій відхід від радянщини і бажання бути європейською країною. За свободу і незалежність наші патріоти поклали свою душу і тіло. Збереження пам’яті та їх вшанування – наш спільний обов’язок як консолідованої нації.

Дякую Президенту України, Національному музею революції гідності, Українському інституту національної пам’яті, за проактивну позицію щодо даного проекту. Зустрічаючись з родичами та близькими загиблих героїв, щиро хочеться сказати їм, що будівництво розпочато. І вже за декілька років зустрітися з ними у побудованому музеї та вкотре подякувати особисто.

Ознайомитись із концепцією Музею Революції Гідності можна у презентації за посиланням: https://cloud.mkip.gov.ua/s/2KjRB4wBJQ97XTi

Популяризація української є пріоритетом. Вона повинна звучати усюди. На роботі, навчанні, на вулиці, у закладах. Але українізація має бути лагідною. Починати треба не з продавців, касирів чи офіціантів, а з чиновників та держслужбовців. Мої думки про це і не лише у блозі видання «Фокус».

Пізнавати світ найкраще з достовірних джерел. Інтернет, звичайно, значно спрощує нашу допитливість. Але жодна стаття так не закарбується в пам’яті, як справжні зберігачі світової спадщини – музеї.

Вони вміщують у собі різноманітні грані світового мистецтва, історії, архітектури, національних художніх промислів. І найголовніше, завдяки ним відчуваєш той самий «ефект присутності» і приналежності до подій минулого. Або ж долучаєшся до споглядання неосяжного теперішнього, моделюючи майбутнє.

Територія України має багату спадщину і пам’ять. Вони несуть у собі численну кількість як власних українських, так світових імен, об’єктів та подій. Тут народжувалися і проживали видатні митці; тут писалася світова історія з пам’ятними та визначними датами; тут велася запекла боротьба за нашу незалежність і визнання. Оцінити її реальний обсяг майже неможливо. Так як і знати кожну історичну деталь з кожного куточку Землі. Саме музеї дозволяють глибше поринути і зрозуміти світ.

Крім того вони обов’язковий пункт для підвищення туристичного потоку. Інвестиції в музейну справу мають прямий вплив на збільшення відвідувачів нашої країни із за кордону.

Проте їх потужність та затребуваність залежить від нас з нами. Показувати і ділитися є чим: виставки оновлюються регулярно, інсталяції також. Тому крокуємо до переосмислення: відвідування музеїв має переходити у постійне дозвілля.

З Міжнародним днем музеїв 👏 Всіх музеологів, дослідників, мистецтвознавців, екскурсоводів, реставраторів, зберігачів, поціновувачів та небайдужих до музейної справи зі святом! Завдяки вам вона досягає нових висот.