Спільно з партнерами на базі Освітнього хабу міста Києва презентували мультимедійний курс «Сучасна українська мова» з вивчення рідної 🇺🇦Тепер можливостей для покращення свого рівня стає все більше.

Курс розроблено за технологією, що дозволяє бути максимально залученим у процес. Сторітелінг, квести, тести та інші формати допомагають краще засвоїти правила. При цьому підтримуючи інтерес та запам’ятовуючи основи і складні моменти за трьома модулями: правопису, ділової мови і самої мови та мовлення. До того ж, блоки доступні в онлайні. Тож проходити їх, за бажанням, можна і вдень, і вночі 😉

Популяризація української мови – один із ключових пріоритетів національної безпеки України. Саме популяризація дозволяє лагідно українізовувати наше суспільство. Переконаний, що курс «Сучасна українська мова» сприятиме цьому. Розраховую на попит як серед українців, що мешкають в Україні, так і серед представників української діаспори. А також іноземців, які мають бажання оволодіти українською мовою. Адже так чудово, коли вулицями рідної країни дедалі більше чути рідну мову.

Вивчаймо солов’їну разом. Долучайтеся за лінком: https://eduhub.in.ua/courses/suchasna-ukrajinska-mova

❗️Експертна рада при #МКІП оголосила список проектів, що увійшли до «Великої Реставрації». Він сформований у рейтинговому порядку. Це 109 об’єктів, які розташовані по всій Україні. Ознайомитись із ним можна за посиланням: https://mkip.gov.ua/news/5432.html

Що важливо: список першочергових об’єктів Великої Реставрації, з яких розпочнеться проект, відповідно до рекомендацій експертної ради, буде підписано і опубліковано міністерством вже найближчим часом. Протягом наступних трьох років їх відремонтують, відреставрують або ж законсервують залежно від висновку проектно-кошторисної документації.

Тепер з впевненістю можемо сказати, що «Велика Реставрація» виходить на новий етап. Це вагомий крок до порятунку і збереження нашої спадщини. Адже вона невід’ємна частина нашої ідентичності, історії та нас самих. Цей проект наочний приклад розуміння ваги культури і поступової зміни усвідомлення та ставлення до культури на рівні держави. Обрані об’єкти – лише початок, адже із запуском процесу реставрації – його вже не спинити, що доводить досвід європейських країн.

Повертаємо увагу до спадщини. Бо це наша пам’ять та ідентичність 🙌

Про НАТО і курс нашої держави у напряму цієї організації ходять легенди. Дезінформація, фейки та перекручування фактів про це – не тільки негативно налаштовують народ, а й можуть призупинити рух до цієї цілі.

❗️Сьогодні Уряд схвалив проект про стратегію з комунікації держполітики євроатлантичної інтеграції України до 2025 року. Держава має прозоро та чітко донести до кожного жителя що ж представляє собою НАТО. І головне: як вхід у НАТО вплине на нашу країну. Лише глибока обізнаність та знання нюансів допоможе зрозуміти, які можливості ми матимемо. Це і є про демократичність.

Звичайно, довгострокова мета стратегії – шлях до набуття членства України в Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Водночас, отримавши підтримку від громадян України щодо політики у даному напрямку.

Після набуття чинності Указу, наступним кроком стане розробка плану заходів для втілення в життя цієї стратегії.

👉🏼 Попередньо, вона реалізуватиметься в 4 етапи:

— Перший та другий етапи пройдуть у 2021-му. Вони передбачають її організаційне забезпечення та впровадження. А отже тут і починається всебічне інформування щодо держполітики євроатлантичної інтеграції, про її мету, реформи і очікувані результати. Для цього запустять тематичний вебпортал, сформують пресклуб для дискусій, випустять ряд інформаційно-просвітницьких матеріалів тощо.

— Третій етап (2022—2025 роки) спрямований на інформаційний супровід реформ і заходів євроатлантичної інтеграції. На даному етапі проводимуть моніторинги для відслідкування ефективності стратегії і виконання програм та планів.

— Фінальний четвертий етап (2025 рік) оцінка ефективності всієї стратегії загалом.

Довгоочікувані зміни вже близько. Прийняття даного проекту їм сприятиме 🤝

❗️Раду з розвитку креативної економіки при Кабміні запущено. Рішення проголосоване на засіданні Уряду.

Цілі Ради:

📄 налагодити прямий діалог у форматі «влада – бізнес», зокрема в регіонах, щодо формування креативної економіки

📄 напрацювати пропозиції для вирішення проблемних питань та стимулювання розвитку креативних індустрій

📄 координувати діяльність органів влади різного рівня для просування креативних індустрій на внутрішньому і міжнародних ринках

Кого стосується:

Креативного бізнесу – 34 види діяльності, що охоплюють креативні, медійні, аудіовізуальні, видавничі, культурні та ІТ напрями (повний перелік у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 265-р).

Планується, що співголовами Ради стануть Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації та Міністр культури та інформаційної політики.

Прийняття сьогоднішнього рішення доводить, що діалог між державою та креативним бізнесом важливий для країни. Впевнений, запуск Ради з розвитку креативної економіки сприяєтиме вирішенню проблемних питань і стимулює сферу. Це стосується і створення Національного офісу розвитку креативних індустрій, і моделі креативних хабів, і запуску програми народних художніх промислів тощо 👍

P.S. Команда #МКІП вже готує офіційне засідання Ради на початку червня та секторальну зустріч по моді.

🇺🇦 Концепцію державної програми щодо розвитку і функціонування української мови схвалено.

Подана від МКІП програма розрахована на 9 років: 2022-2030 роки. Вона передбачає, що українська мова як державна буде застосовуватись в усіх сферах суспільного життя.

Попереду чимало роботи. Фактично, це і поступова зміна ставлення іншомовних людей до української, усвідомлення важливості даного кроку, і надання можливостей для повноцінного переходу. Добровільного переходу. Бо ми у МКІП притримуємося саме лагідної українізації, яка матиме довготривалий ефект. Для досягнення нашої мети потрібно сприяти появі бажанню читати українською, дивитися, розмовляти, співати і розказувати іншим.

Тому програма достатньо об’ємна. Зокрема вона включає:

— обов’язкове використання державної мови працівниками органів влади та місцевого самоврядування під час виконання своїх службових обов’язків, недопущення її дискримінації;

— запуск курсів з вивчення української (в тому числі в онлайн-форматі);

— покращення якості викладання державної мови в закладах освіти;

— підтримку та популяризацію української мови за кордоном, зокрема створення системи викладання української мови як іноземної;

— сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови;

— підтримку інновацій та розвитку сучасних культурних індустрій, покращення якості україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі;

— стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографу;

— подальшу підтримку книговидавничої справи в Україні. Зокрема, видання книг українською мовою, у тому числі перекладної літератури, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України.

Вірю, що з часом українська стане монополістом і державною не лише юридично. Її буде чутно скрізь: на вулицях, вдома, на роботі. Свого не цураймось 😉

Київському Гостиному двору присвоєно категорію пам'ятки культурної спадщини національного значення.

Це рішення Уряду сприятиме збереженню та популяризації культурної спадщини національного значення. Зокрема, воно дозволить Фонду державного майна передати пам’ятку в управління Міністерству культури та інформаційної політики, а відтак – почати роботу над протиаварійними та реставраційними роботами.

Більше за лінком: https://bit.ly/3ymir7w

Вишиванка. Одяг наших предків та майбутніх поколінь. У кожної області вона має свою специфіку і свій стиль. Але скрізь можна пізнати схожі нюанси: у візерунку, кольорах, силуеті.

Для мене це одяг, що ніколи не застаріє. Він підкреслює нашу ідентичність і є унікальним. Його хочеться носити, і не тільки в сьогоднішній день 🙌🏼

Стрічки соцмереж цього дня особливо красиві. Не зупиняйтесь 😉

Ми у МКІП спільно з Центром Трade+ Київської школи економіки і за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» провели дослідження щодо стану креативних індустрій у 2019-2020-х роках. Завдяки цим даним є можливість відслідковувати наближену до реальності ситуацію у сфері. А саме як на неї вплинув COVID-19.

Дослідження наочно показує, що кожен креативний сектор має різний стан: комусь вдалося переформатуватися, хтось збанкрутував чи працював не на повну потужність. Тому тут потрібен раціональний підхід: враховувати специфіку залежно від потреб. Немає єдиного універсального рішення для підтримки всіх.

12 секторів, яких змінив карантин. Деякі з них працювати при обмеженнях не мали змоги. Концертна індустрія, театри, аудіовізуальний сектор, книговидання, бібліотеки та музеї стояли із зачиненими дверима. Бо їхній основний ресурс – це люди, і велика кількість людей. А от ІТ, дизайн і реклама збільшили доходи, адже могли працювати в онлайн-режимі.

З цієї причини державна підтримка має реалізовуватися у спосіб, який був би ефективний для кожного. Наразі в міністерстві ми працюємо над програмою сертифікатів для придбання культурного продукту: книг, квитків у музеї, театри, кіно та на концерти. Вони спрямовані підвищити попит на культурні послуги серед молоді і підтримати постраждалу внаслідок кризи сферу.

Цього року також оприлюднили рекомендації державного управління у сфері креативних індустрій під впливом COVID-19, розроблені на замовлення Європарламенту. Серед порад для Уряду – зосередитися на сталості цих секторів. Наприклад, зробивши акцент на діджиталі, інноваціях, цифровізації, захищеній зайнятості, посиленні спроможності й навичок бізнесів тощо. Вже більше про переформатування креативних індустрій після кризи поговоримо на міжнародному форумі «Креативна Україна», який відбудеться цього вересня.

Повне дослідження доступне за посиланням: https://mkip.gov.ua/news/5452.html

⚡️ Новини зі статусом «блискавка» ⚡️

Конституція Пилипа Орлика буде в Україні. Документ, що міцно пов’язаний із історією Швеції та нашою історією за часів козацтва, вперше повернеться в нашу державу. Але вже сильну, самобутню та незалежну від інших.

Пам’ятаю, як нещодавно спілкувався із Міністеркою культури та демократії Королівства Швеції Амандою Лінд з цього приводу. Що було б чудово, якби до 30-річчя Незалежності у нас була б змога продемонструвати населенню цю вагому пам’ятку. І ось це офіційно станеться. Дякую пані Аманді Лінд за сприяння, а також команді Міністерства культури та інформаційної політики, Національному архіву Швеції Riksarkivet, Міністерству закордонних справ України, Посольству України в Швеції, заповіднику "Софія Київська", який прийме Конституцію та забезпечить доступ усім охочим.

Це вкрай важливий міжнародний жест для України. Адже історія – частина нашої ідентичності і культури. Можливість побачити такий унікальний експонат – безцінна.

Оригінал документу можна буде побачити вже влітку, а потім він повернеться назад до Швеції 🇺🇦🇸🇪

❗️Перші 22 проекти, що будуть реалізовані в рамках програми «Велика Реставрація» в 2021 році, оголошено.

Йдеться про реставрацію, консервацію, ремонт пам’яток культурної спадщини. Це і замки, і інші фортифікаційні, оборонні та палацово-паркові комплекси, які вже є, або потенційно можуть стати «туристичними магнітами» у рамках президентської програми «Велике будівництво». Будемо рятувати нашу культурну спадщину не лише в Києві, а також на Прикарпатті, Буковині, Львові, Черкащині, Тернопільщині та Чернігівщині.

Всі 22 проекти рекомендовані експертами з урахуванням об’єктивності та повноти інформації, наданої у заявках, враховуючи розроблену науково-проектну документацію, дотримання принципу територіальності розташування, а також фінансування на поточний рік.

Наразі, МКІП працює над внесенням змін до законодавства, що дасть можливість взяти участь у другому відборі проектів в рамках програми «Велика Реставрація» об'єктам комунальної форми власності. Оголошення про початок другого відбору буде опубліковано на офіційному веб-сайті МКІП.

Вагатись та затягувати процес відновлення культурної, історичної спадщини України немає часу. Ми маємо нарешті відремонтувати, реконструювати, реставрувати пам’ятки, щоб вони стали точками атракції і привернули до себе увагу туристів. А це – сприятиме економічному піднесенню міста чи регіону 🇺🇦

Більш детально: https://mkip.gov.ua/news/5464.html

🇺🇦 🇸🇪Україні подарують картину «Свята Варвара».

Наприкінці травня цього року в Україну зі Швеції прибуде картина «Свята Варвара», XVIII ст., невідомого автора, ймовірно, іспанського, яку подарував Україні громадянин Швеції, доктор медицини і філософії, почесний професор Сальгренської медичної академії Гетеборзького університету Торе Хальстрем.

Цей дарунок надзвичайно символічний для України, особливо в часи збройної агресії РФ. Адже Свята Варвара вважається покровителькою артилеристів, саперів, військових інженерів, ракетників, металургів, гірників, шахтарів.

Професор Торе Хальстрем, що володіє картиною «Свята Варвара» з 1994 року, вирішив подарувати її Україні, тому що саме у соборі Святого Володимира у Києві зберігаються мощі Святої Великомучениці Варвари.

Картина «Свята Варвара» буде занесена до фондів одного з найкращих зібрань європейського живопису в Україні – Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Передача картини саме до цього музею має ще й символічне значення, адже Варвара Ханенко шанувала свою покровительку – Святу Варвару і збирала художні твори з її зображенням.

Україна високо цінує намір професора Торе Хальстрема і висловлює слова щирої вдячності за такий шляхетний вчинок. При атрибуції та експонуванні картини «Свята Варвара» буде зазначатися ім'я дарувальника – професора Торе Хальстрема.

Незалежність закладена у кров українців. І у XV, і у XX столітті, і набагато раніше. Наразі це вже кредо, що міцно вписане у нашу ДНК. Скільки б не було спроб зламати нашу волю – цей наратив незмінний. До ювілейної дати – 30-річчя з Дня Незалежності необхідно виважено підійти як до підготовки заходів, так і до створення айдентики. Адже айдентика – спосіб візуально відобразити, що ми всі різні. Але незважаючи ні на що: єдині, самостійні та унікальні.

За координації команди МКІП підготовлена концепція єдиної візуальної символіки до Дня Незалежності. Її центральний символ – квітка, яка динамічно змінює свої пелюстки. Проте залишається такою ж прекрасною і неповторною. Ми ростемо як нація, квітнемо, відстоюємо свої права і свободи. Саме квітка фігурує у найстаріших варіаціях української символіки та орнаменталізму. Тому до свята була створена власна версія даного сакрального зображення: квітка, яка буде формуватися образами сучасних досягнень. Водночас пам’ятаючи всі минулі подвиги.

Сьогодні разом з Офісом Президента України презентували логотип і айдентику головам ОДА. Для кожної області логотип буде відрізнятися, зважаючи на кольори регіону, їх ключові сфери та культурні особливості. Згодом можна буде побачити унікальні квітки кожного з них.

Айдентика розроблена креативною агенцією “Провід”. Переглянути відеопрезентацію візуального стилю можна тут: https://youtu.be/9iGLR_rFmGM

❗️Сьогодні на Кабміні озвучив протокольне рішення, напрацьоване МКІП спільно з МОЗ та МЗС. Воно стосується внесення змін до постанови Кабміну від 09 грудня 2020 р. № 1236 про пом'якшення карантинних вимог в сфері культури та туризму.

В залежності від епідемситуації та зонування, зокрема передбачені такі умови:

— розширити можливості для проведення концертних, масових, культурних заходів;
— дозволити працювати різним типам засобів розміщення;
— зняти часові обмеження для закладів громадського харчування та самоізоляції громадян України;
— дозволити перетин кордону іноземцями певних країн.

Попередньо плануємо, що ці або окремі з цих пунктів діятимуть за умови негативного тесту на COVID-19 або ж за наявності документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 у відвідувачів, організаторів і тд.

Ми у МКІП прагнемо гарних умов для роботи закладів у сфері культури, туризму і гостинності. Адже дані сектори одні з тих, що зазнали найбільших втрат під час карантину. І зараз вони продовжують працювати у півсили.

Наразі вже сформовані детальні пропозиції предметних змін до постанови. Ми у процесі їх погодження та у діалозі з Міністром охорони здоров’я Віктором Ляшко. Найближчим часом розраховуємо на їхній розгляд. Про що додатково інформуватимемо.

Кращим умовам для культури у період COVID-19 бути ✌🏼

❌ Ми проти хаотичної забудови!

Цей процес, що триває роками, має бути зупинений. Через хаотичну забудову ми втрачаємо свою безцінну культурну та історичну спадщину. Саме через корупційні схеми, нехтування історією своєї країни та відсутністю вагомих штрафів і відповідальності.

Тому МКІП спільно з рядом обласних держадміністрацій, мерами міст, національними заповідниками, музеями, представниками громадськості по всій Україні закликає Верховну Раду ‼️невідкладно розглянути законопроекти щодо протидії хаотичній забудові.

На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровані 2 законопроекти:

⁃ про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини (№ 4561);
⁃ про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини та порушення традиційного характеру середовища (№ 4562).

Вони передбачають системний підхід до врегулювання питань збереження нерухомої культурної спадщини, зокрема:

1. Ввести кримінальну та посилити адміністративну відповідальність за злочини у сфері охорони культурної спадщини;

2. Значно підвищити штрафи за руйнування і знищення пам’яток культури:
- для громадян від 850-1700 грн до 17000-170 000 грн;
- для посадовців - від 1700-2250 грн до 170 000 грн;
- за повторне порушення для фізичних осіб - 170 000 - 340 000 грн;
- для юридичних осіб - від 1700 – 170000 грн до 20400 - 1700000 грн,
- за невиконання припису - від 850 - 1700 грн до 1700000 грн;
- за повторне порушення для юросіб - 40800 - 3400000 грн;

3. Розширити коло осіб, які можуть складати протоколи за порушення;

4. Зменшити кількість погоджень і дозвільних процедур з 25 до 6, що автоматично прибирає ризики зловживань;

5. Створити прозорі умови для забудовників та цифровізувати всі процеси у цій сфері;

6. Створити відкритий реєстр нерухомої культурної спадщини;

7. Чітко і зрозуміло розмежувати повноваження та встановити єдині правила для всіх;

8. Запровадити спеціальну систему державного контролю та нагляду у сфері охорони культурної спадщини;

9. Передати окремі повноваження у сфері охорони культурної спадщини органам місцевого самоврядування.

Зміни мають творитися зараз. Поки не пізно, маємо захистити нашу спадщину від забудовників і всіх тих, хто сприяє її руйнуванню. Із посиленням відповідальності кількість таких випадків має значно зменшитися. МКІП вважає, що законопроекти мають бути прийняті якнайшвидше, щоб зупинити цю деструктивну діяльність.

P.S. Ознайомитись зі списком підписантів можна за посиланням: https://mkip.gov.ua/news/5500.html

Тільки нещодавно їздив на Хортицю і розповідав про плани щодо її відновлення. І ось одразу до дій. Кошти виділено. ✌️

Міністерство культури та інформаційної політики України забезпечило відкриття планових показників у обсязі 77,3 млн гривень для фінансування робіт на об’єктах Національного заповідника «Хортиця» в рамках проекту «Велика Реставрація» у межах президентської програми «Велике будівництво». Йдеться про реконструкцію будівлі Музею історії Запорізького козацтва та будівництва майдану «Козацьке Коло».

Тож згодом ми вже будемо чути про Хортицю не як про історичну місцевість, що потребує допомоги. А про вагомий туристичний об‘єкт для Запоріжжя і всієї України.

❗️Європейське занепокоєння перетворюється на реальні дії по відношенню до диктаторського режиму Лукашенка. Мабуть тому, що в Білорусі нехтують головними принципами, на яких тримається Євросоюз: свобода слова, демократія, права людини.

Європейська спілка радіомовлення і телебачення (зокрема, вона організатор пісенного конкурсу Євробачення) вирішила зупинити членство в організації Білоруської державної телерадіокомпанії (БТРК).

Раніше Спілка вже підтримувала журналістів БТРК, що протестували проти втручання влади в їхню роботу. А сьогодні, вважаю, прийняла дуже зважене, історично справедливе рішення. Темники, підтасовка фактів, фейки, відкрита брехня по відношенню до власних громадян – глядачів та читачів – це не європейські, а суто кремлівські цінності.

Впевнений, це лише перше попередження владі Лукашенка, яка збирається, крім усього, заборонити оприлюднювати результати незалежних опитувань та ще й освітлювати масові заходи, які вона вважає несанкціонованими.