ЯК І КОЛИ ВЖИВАТИ "КОТРИЙ" (наголос на 2-ий склад!)

Част. І

А. У з-ні "котрий з двох або багатьох".
формули:
котрий..., то той...
котрий..., той...
котрий..., то...
Напр.:
А которії не поспішали, то ті в степу пропадали.
Koтрий котрого поборе, то той тому дасть мішок грошей.
Котрий нас… розлучив, то той нас потішить.
Одні ж на службі чергували, а которі по домівках пробували, ті у низ
Дніпра ходили. Куліш
Котрі не винуваті, тих не б’є.

То чорняві, то русяві, на котру гляну, то все браві.
Котрі ліпшії, то собі бере.
Которі бігли до річки Росі,
То зосталися голі й босі. Куліш, ЗЮР. І, 226

Далі буде😄

Одразу застережу😆 це приписи, що зараз, звісно, важко вповні дотримуватися, але одне бути СВІДОМИМИ, що вони є, уже чимало😊👋

ЯК І КОЛИ ВЖИВАТИ "КОТРИЙ" (наголос на И)
Част. ІІ

Б. У ролі неозн. займенника = "який-небудь з", "чий-небудь з", "дехто з" тощо:
— Не раз та й не два доводилось таким осадам зникати без прослідку, як прокрадуться татари КОТРИМ ШЛЯХОМ. Куліш
— Звісно, коли хто котору любить, то й думає, що вона й усім така хороша. Квітка
— Та в тій школі так: котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б’є. Словарь Грінченка
— От… й каже: «Ну, котора дочка краща?» Куліш
— За труною плететься кільки жінок. По них не знати, котра молода, а котра стара В. Стефаник

Як видко "котрий" ("которий"*) завше має значення "котрий з двох/багатьох".

Долучаю також цікаву заувагу про те, чому слід казати "КОТРА година" замість "ЯКА година"👇👇


*"Которий" старша форма, яку ще часто вживали на початку ХХ ст., поки галицька "котрий" не переважила.

Сенека, лист 13, част ІІІ:
що не слід випереджати лихо, або "лізти поперед батька в пекло😂😂"

[10] Погляньмо ретельненько на справу, правдоподібно, що якесь лихо станеться, втім це ще не вірогідно. Скільки всього нежданого сталося, а скільки очікуваного ніколи не збулося! І навіть якщо станеться, яка користь бігти назустріч стражданню? Вельми швидко тобі почнеш страждати, як станеться, а доти май на гадці краще. [11] Що ти ззискуєш? Час. Між тим багато чого лучиться, що навіть сусідню небезпеку, яка вже близько підкралась, або спинить, або скінчить, або зверне на іншу голову: пожежа давала дорогу для втечі, декого руїни лиш м’яко привалили; інколи меч відводили від кáрка, а дехто пережив свого ката. Лиха доля мінлива. Може випасти, а може й ні; поки – не випала, тож розраховуй на краще.

#словотека#освітарня
Осоння – місце під ☀️, сонячний бік.
Сидіти на осонні = на сонце.

А ще є слово "ПРИГРІВ/ВИГРІВ" (наголос на И), що від "пригрівати/вигрівати":
Сидимо на пригріві/вигріві.
Який нестерпний пригрів!

П. Гулак-Артемовський
(допис у декількох частинах)
Част.І:
– життєпис;
– чарівник народного слова

Гайда! Зачнемо з життєпису👇
- 1790р. народився на Черкащині в сім'ї бідного панотця (= священика);
- 1814р. кінчає Київську Академію > вчителює по маєтках польських магнатів (довчає польську й фр-ку);
- 1817р. вільний слухач Хар-ого Ун-ту;
- 1818р. починає викладати (спершу польську мову);
- 1820р. викладає російську історію та географію;
- 1841-49рр. ректор ун-ту;
- 1865р. йде з життя.

Чарівник народного слова
- від 1817р. пише українською;
- перші твори – найвизначніші – прийняті демократизмом і антикріпосницькими настроями:
"Пан і собака", "Супліка до Грицька", "Дві пташки в клітці", перелік цим, на жаль, вичерпується...
Та не вичерпується мова, хоча, чудову мову заблякує де-не-де ниций зміст😕

Та більше про гарне!
Байка "Пан та собака", в основі якої "Пан і пес" польського поета Ігнація Красіцького, на думку багатьох – найкраще, що написав Гулак; voici к-ка виривків😄:
На землю злізла ніч... Нігде ані шиширхне;
Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне,
Хоч в око стрель тобі, так темно надворі.
Уклався місяць спать, нема ані зорі,
І ледве, крадькома, яка маленька зірка
З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка.
І небо, і земля — усе одпочива,
Все ніч під чорною запаскою хова.
Один Рябко, один, як палець, не дрімає,
Худобу панську, мов брат рідний, доглядає,
Бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив:
Їв за п'ятьох, але те їв, що заробив.
Рябко на панському дворі не спить всю нічку.
Коли б тобі на сміх було де видно свічку.
[...]
Не спить Рябко, та все так гавка, скавучить,
Що сучий син, коли аж в ухах не лящить,
Все дума, як би то піддобриться під пана;
Не зна ж, що не мине Рябка обрадована!
Як гав, так гав, — поки свінуло надворі;
Тогді Рябко простягсь, захріп в своїй норі.

Та не піддобриться, неборака, до пана.., бо, як кажуть:
Повернешся сюди — і тута гаряче,
Повернешся туди — і там-то боляче:
погано панові, коли бреше рябко та пильнує панського добра (бач, спати не дає), погано й коли засне в очереті — бач, не доглянув добра, його й покрали...

Тож так і кінчає байку Гулак:
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!
Годив Рябко їм, мов болячці й чиряку,
А що за те Рябку?
Сяку мать та таку!
А до того іще спороли батогами,
А за вислугу палюгами,
Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччю спить,
Все випада-таки Рябка притьмом побить.
Уже мені, бачу, чи то туди — високо,
Чи то сюди — глибоко:
Повернешся сюди — і тута гаряче,
Повернешся туди — і там-то боляче!

Чи сподобалась байка з невеличким коментарем?
Як вам мова віршу? ✍️ у коментарях👇
Подобається канал? Діліться з друзями, до зустрічі😘

Гулак-Артемовський
Част.ІІІ

Фрагмент чудо-прози, напиши скільки нових слів натрапиш😄

Писулька до того, котрий щобожого місяця...
Бажав єси казки? На!.. от тобі "Солопій та Хівря"! Не дивуй сам, та нехай вибачить і громада, коли казка не до шмиги і не вподобається. Сам бачив єси, а деяким і не повилазило, що я закляк та захирів так, що й голови не підведу [...] А вже сам здоров, Йовграпе, знаєш, що, лежачи, не в Юрусалим заїдеш: лежачи, я ж кажу, яка вже там у хріна робота! Воно, Йовграпе, лежачи добре тільки панам: їм скрізь спірно (успішно) йде робота; бо хоч і лежні часом нападуть, то вони все таки дарма години не згають. [...] Та ще й пани не всі такі робочі та трудящі; бо інший, сором і казать...і клезнУть (дати по пиці) мужика не вміє!.. Отака чудасія!.. і в картах нічого не шупить (не тямить), і мужиків чубить не втне (не здолає)! А я таки пришелепкуватий удався, а в картах трохи слебезую (розумію), бо таки з першого погляду, як тільки побачу, що з одним оком, то таки зараз і вгадаю, що мабуть дурень🤣

СИНОНІМИ

"Я не зможу..."
Як це можна по-іншому сказати?
Спинись ЗАРАЗ, ЗАРАЗ ЖЕ😄, подумай і напиши в коментарях👇

Подумав? Тепер скажу я)
1) я не здужаю;
2) я не посилю;
3) я не здолаю
4) мені не сила

Сподіваюся на тебе, друже😜, сподіваюся, ти знаєш ще і поділишся зі мною😊

👋👋
Допис про #синоніми до "ПОСПІШАТИ"/ "СПІШИТИ"

Як завше, спиніться на хвилю і подумайте, скільки нарахуєте. ✍️✍️ у коментах 👇😊

І так, є
КВАПИТИСЯ,
а ще:
ХАПАТИСЯ.
Цього я сливе не чую від людей, а яке ж чудослово!
"Не хапайся, ще встигнеш."

Якщо знаєте фразеологізми, пишіть нижче, залюбки почитаю та й усім корисно буде)

Увечері ще допишу дещо)
Миру!

Ет ви..., де ВАШІ пропонови, дідько?🧐🧐😝

Гаразд, ось мої:
1) затятий;
2) запеклий;
3) зашкарублий;
4) затверділий;
5) задубілий;
6) непоступливий;
7) незгідливий.

Не всі, звісно, цілковиті синоніми, але ти більше буде з чого обирати)

Гайда освічуватися)

Чим більше слів знаємо, ти тоншу думку можемо висловити, вимовити, передати😊

Що маємо до кИдати (увага❗наголос на И)?
👉жбурнути
👉метнути
👉швиргонути
👉шпурнути
👉пожбурити

Усе, що на -нути, означає одноразову радше сильну дію.

Кілька корисних виразів на додачу:
✍️Кинути/закинути кого до в'язниці
✍️Закинути якір/кітву (подвійний наголос)
✍️Скинути на когось очима = зиркнути, блимнути на кого
✍️Кинути (метнути) злим оком на кого = бликнути.

Для першого допису доста, продовжимо перегодом😊

Сьогодні познайомлю вас з Пархомом і Гараськом, а також відомою настановою другого різним писакам. Це кугутство розбавимо й жіноцтвом – Ліною Костенко😍

Бувайте здорові!

У вірші "Тюхтій та Чванько" Г.- його настанову, який припис поетам... Про що саме Артемовський згадує Гараська😝 (Горація) та якусье йдеться?
Гайда дізнаватися)
Ось те місце👇
Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує:
Гарасько [10] як звелів,— він так і компонує.
Чи справжки, чи на жарт що тільки написав,
То так на дев'ять рік те в бодню і запхав;
А на десятий рік, як вийме й прочитає,-
Побачить сам здоров, що там ладу біс має,
То в грубу так-таки і впре шпаргалля все!..

Ось, що раяв Горацій у поемі Про поетичне мистецтво:
А коли вже дещо напишеш –
Мецію те покажи, хай оцінить; дай прочитати
Батькові, врешті, й мені, а потому літ хоча з дев'ять
Хай та писання полежить: у книзі невиданій можна
Креслити зайві слова, а пустиш у світ їх – не вернеш.

А ось, що про в Записках..., було, написала Ліна Костенко:
Література зробилася, як блошиний ринок – хто що маєч несе на продаж. Хоч зі смітника витягне, а виставить на загальний показ. Як Моніка Левінські синеньке платтячко з підозрілими плямами😂

Який висновок?🤔👇

Про АСИНДЕТОН в українській мові

❓Що це таке?
Асиндетон — це безсполучникові звороти, себто коли поєднані однорідні члени без «і», «та».

Це дуже властивий вираз народній мові (дорадянського, звісно, часу), та кілька вжитків залишилися й досі, наприклад:
🔹Хліба-солі вживати = їжу вживати, їсти.
🔹Батька-мати слухати = батьків слухати.
🔹Піду поїм = піду й поїм/піду поїсти.

Це все АСИНДЕТОН (ασύνδετος - несполучений, нез‘єднаний-зв‘язаний (ось ще один 😃)

❓Навіщо він?
- творить нові поняття (батько-мати = батьки);
- підсилює сказане (гадки-думки на папері виливати > ніж просто «думки» чи «гадки»)
- уточнює сказане (як-от у «набратися слави-поговору» пояснюється якої слави).

📍Буває:
іменниковий, прикметниковий, числівниковий тощо

Приклади іменникового:
🔸Ой піду я ступом-лугом.
🔸Загубив я щастя-долю (=щасливу долю — уточнення).
🔸Будеш у мене до смерті-віку хліб-сіль заживати (більше ніж «до смерті»).
🔸Степом-полем трава зеленіє (і там, і там — усюди).
🔸Смуток-жаль обняв мене (більше ніж смуток).

Ще приклади коли «другий член специфікує те, що перший висловлює загально»:
🔸діточки-дівчата;
🔸робота-каторга;
🔸тим неситим очам, земним БОГАМ-ЦАРЯМ.

📍Простий перелік проти асиндетона
Перелік: Мої літа, моє добро, мою нудьгу, мої печалі.
Асиндетон: А ти, задрипанко-шинкарка, перекупко п‘яна.

📍Різниця
«У чистому переліку сприймається КОЖНЕ СЛОВО ОКРЕМО, а в асиндетоні — УСІ спливаються В ОДНЕ, НОВЕ ПОНЯТТЯ.

Маю ще про інші варіянти асиндетона (прикметниковий, дієслівний тощо), чи цікаво дізнатися?
Голосуйте нижче👇