Оригінал👇💯
https://www.youtube.com/watch?v=5nkgfoaI_rI

Цікавий ремікс
https://youtu.be/xr7dP1lUj2s

Привіт хлоп'ята😊👋
Довгенько Захід ПОЛІТИКУВАВСЯ з москалями, поки зрозумів, що з ними діалогу катма😬
А найбільші любителі ПОЛІТИКУВАТИСЬ – хвранцузи😭: і чорт не розчовпе, що в них справді на умі😎

Якщо УПЕРШЕ чуєте це слово, з вас 👍 😊

Отже ПОЛІТИКУВАТИСЯ – це домовлятися, вести перемови, але якось потаємно, нещиро, лукаво😕

Доречі, просто ПОЛІТИКУВАТИ означає дискутувати про ПОЛІТИКУ😄

Чи любите ВИ політикувати ? Діліться👇👇

Philosophia
#філософія#латинці#Сенека
Ділюся, на що набіг сьогодні:
"Осягнув мудрість, коли хто таким же безтурботним вмирає, яким народився." (Сенека, л. 22)

І пояснення чому👇
"Ми ж натомість, як надходить небезпека, тремтимó: наша мужність і колір обличчя зраджують нам; зринають сльози, що нічим не зарадять. Що є ганебнішого, як на порозі безтурбоття бути стривоженим? Причина однак цьому така: ми голі на чесноти, а тому наприкінці життя побиваємося жагою жити. Та жодна його частина не осідає з нами — воно минуло, стекло. Ніхто не клопочеться, як добре він живе, але як довго; тоді як будь-кому може лучитися жити добре, довго ж — нікому.

Знаю, тут є дехто, хто читає латину, тому додаю😄
Percepit sapientiam, si quis tam securus moritur, quam nascitur. Nunc vero trepidamus, cum periculum accessit, non animus nobis, non color constat: lacrimae nihil profuturae cadunt. Quid est turpius, quam in ipso limine securitatis esse solicitum? Causa autem haec est, quod inanes omnium bonorum sumus, quorum in fine vitae desiderio laboramus*. Non enim apud nos pars eius ulla subsedit. Transmissa est et effluxit. Nemo quam bene vivat, sed quam diu, curat; cum omnibus possit contingere, ut bene vivant, ut diu, nulli.
*dubius locus, verti ut si esset "quod in fine vitae, vitae desiderio laboramus".

Привіт, друзі 👋
#словотека
Досить цікаво, що у мовах зазвичай більше слів на Осуд когось чи огУду ніж на похвалу😒

От у нас, скажімо, на хвалу не досить густо: хвалити (з різними приростками) та славити (а радше ПРОСЛАВЛЯТИ), бо славити може також значити "ославляти, ганьбити". Є ще кілька приказок, та про них завтра, може😜

Що ж до Осуду, маємо дещо:
▫️гАнити
▫️гУдити
▫️коренИти
▫️кобенТти
▫️лаяти (звісно!😝)

Іменники? Нате:
◼️Осуд
◾️огУда
▪️догАна
▫️зАсуд

Насамкінець:
#мудрослів'я
"Краще розумна догана, ніж дурна похвала😏"

На вихідних прогортав цю книжечку. Не скажу, що ВАРТОЧИТ. Це 12 історій про 5 сімей на протязі 100 років (тут саме "на протязі").

Окремі історії достоту добрі, інші, мене не дуже торкнулися. Та кожному, як-от кажуть, своє😊

Долучаю 1-шу вибірку цікавих слів👇👇

#словотека

1. Глипнути на кого = кліпнути.
2. Закапелок = куток, закуток, застум.
3. Скельця окулярів – скло окулярів 👓
4. Потерпати – боятися (від чого/перед чим); бідувати, зазнавати прикростей.
5. Витрішитися = вилуплювати баньки 👀
6. Глядіти кого/чого = доглядати кого
7. Пошлюбити кого = взяти за дружину/взяти шлюб (нове для мене😀)
8. Кульчики = сережки (нове для мене😀)
9. Тóскний = тужний, тужливий(напівнове😀)
10. Охляти = знесиліти

Які слова нові для ВАС? Діліться також синонімами👇👇
Більше коментарів, більше нових слів вивчимо💪 тому не зволікайте)

5 синонімів до слова "тринькати (гроші)" в 1️⃣ реченні:

🖋️"Ні, не пропив, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття: усе спустив з рук, аби б тільки як-небудь прикрити ваші злидні."
П. Куліш, Чорна Рада

#словотека

Друга вибірка слів з "Мій дід танцював краще за всіх" Катерини Бабкіної

Гайда👇
1. Жити на віру – жити у "громад. шлюбі".
Віддаваймо, друзі, перевагу більше цьому виразові)
2. Збриджено (подивитися) – з огидою.
3. Крапельки – earpods)
Я колись пропонував "увушники".
4. Мимохіть – несамохіть, мимоволі.
5. Шурхотіти – шемрати, шелестіти.
6. ЖаскИй – страшний, лячний.

Таке от.

Які слова з двох дописів додасте собі до словника ? Пишіть знизу😀✍️

#філософія#філософське#Сенека#античка#освітарня

Сенека про страх, лист 13
Част.І

[4] Більше є речей, Люцілію, що нас жахають, ніж що нас тиснуть, і частіше ми страждаємо від опінії, ніж від самої речі. Я не говорю з тобою мовою стоїків, але цією, тихою; ми ж натомість (стоїки) кажемо, що все, що витискає стогін і ревіння – незначне й гідне презирства. Та облишмо ці бучні, але, боже милий, правдиві слова; ось, що я тобі раю: не будь нещасним дочасно; тоді як те, що тебе острахнуло як таке, що ось-ось надійде, можливо, ніколи не настане, запевне, ще не настало. [5] Отже деякі речі нас мордують більше, ніж мають, деякі – раніше, ніж мають, деякі мордують, коли взагалі не мали б. Ми або збільшуємо біль, або випереджаємо його, або уявляємо його собі.
Сам себе питай: «Чи я не без причини побиваюсь та вдаюся в тугу і, що не є злом, роблю ним?»

Част. ІІ
(мій переклад, коли цікаво, порівняйте з Содомориним, видав. Апріорі)

[7] «Як, – спитаєш ти, – я зрозумію, чи пусте те, що мене бентежить, чи ні?» Ось тобі правило для цього: мучимося або теперішнім, або прийдешнім, або і тим, і тим разом. Що до теперішнього вирок простий: якщо тіло твоє вільне здорове й не знає болю від образи, подивимося, щó ховає майбутнє – сьогодні немає жодної турботи. [8] «Але ж вона буде.» Спершу виясни, чи певні докази майбутнього лиха; адже найчастіше нам докучають підозри, і оманює нас те, що зазвичай спричиняє війни – чутка, та багато більше вона труїть людей поодинці. Саме так, Люцілію, швидко ми пристаємо до опіній, не намагаємося спростувати те, що на нас наганяє страх і не стріпуємо його з себе, а тремтимо й кидаємося навтьоки, як ті, кого погнала з табору курява, здійняту від бігу худоби, або поширена чутка, що не має автора й усіх сполохала.

Як читається?😏
🖊🖊👇👇😜

"Котрий, "який", "що" -- функції та стилістична вага
Цей допис повністю синтезовано з "Синтакси" С. Смеречинського 1932р.

Займенники котрИй (польськ. który, рос. который), який (польськ. jaki, рос. какой) у функції чисто відносних сполучників українській мові народній не властиві.
Напр.: "Я зобачив письменника, твори котрого так любив читати." Нар. мова в такій функції цього займенника не знає. Взагалі відносний сполучник котрий (которий) здавна характеризує книжну, а не живу народню мову.

Потвердження:
У віршах Шевченкових на ввесь «Кобзар» нема ні одного випадку сполучання відносних речень із «який», «котрий», «которий», хоч
не paз трапляється досить складна фраза, як напр.:
«Де ж ті люди, де ж ті добрі,
що серце збиралось
з ними жити, їх любити»