Позавчора був День Піхоти, і дуже прикро, що він відзначався у стилі совєтських м’ясників на кшталт «піхота – цариця полів».

Все давно вже не так, і генерал Залужний уже описав фундаменталістику новітньої війни, в якій на вторинні ролі вже давно відійшла піхота, до якої трепетне ставлення збереглося хіба що в радянських генералів, вихованців сталінсько-жуківської школи війни.

Яка піхота може бути «царицею полів» під час новітньої Війни Дронів! Усе засадничо змінилося: поле бою, шляхи логістики, засоби ураження – все це стало ПОВНІСТЮ ВИДИМИМ із повітря. Дрони вже давно перемогли піхоту. Не лише вона, але й механізовані війська вже НЕ Є основним родом військ.

80% усіх уражень – це дрони й артилерія. Традиційною піхотною зброєю знищується мізерний відсоток ворога. Сенс на вістря фронту виставляти живу людину з автоматиком на плечах – якщо її видно як мішень на розстрільній позиції за кілька кілометрів?

Щойно піхота відкриває вогонь – її миттєво виявляють і знищують позицію одним артснарядом. Воюючий батальйон зараз – це мисливці на піхоту, яку стає все легше виявляти і ліквідовувати. Відсоток смертності в сучасній піхоті аномально високий і по суті непотрібний, бо перелам на полі бою роблять цілком інші засоби війни.

Це ж не Перша світова, і навіть не Друга. Зараз піхота ще яко-тако може вижити в напівзруйнованій міській забудові чи в джунглях заростей. А в степу чи на рівнині класична наступальна операція піхотою – це самогубство, пише Залужний.

Безпілотні системи – ось кістяк війни. Згорів дрон – склепав новий. А людину не вернеш. І результату від її звитяги ніякого. Тим паче, коли піхота – це робітничо-селянський мікс бусифікованих, запакованих і тих, кому не повезло.

У новітніх війнах піхоті не потрібна робота – піхоті потрібні роботи.

Ось такою колорадокраїною ми були перед самою війною. Травень-2021:

31% - однозначно за 9 мая.
41% - допускали подвійне відзначення і 8, і 9 травня при обов’язковому збереженні 9.

Сумарно: 72% виявляли прихильність до сталінського Дня Побєди. Ба більше: 80% українців сприймали його як свято зі значимим символізмом.

37% ті події трактували як «перемогу радянського народу у великій вітчизняній війні».

Совєтська інтерпретація тотально була поширена у Центральному, Південному та Східному регіонах. На сході адептів 9 мая було 42%. На Півдні 48%.

За рік до війни 29% підтримували георгіївську стрічку. Кожен 8-й мешканець Сходу (12%) ввважав Сталіна видатним діячем.

Пряма лінія між побєдобєсним світоглядом і нинішньою війною – найпряміша з усіх прямих ліній, відомих в евклідовій геометрії. 9 мая – це базовий маркер приналежності до руского міра. Він не обманить. Лише рускомірна людина насичує цей день традиційними для червоної доби наративами й символами.

Ворог на балістичних крилах прийшов до/по неї.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=QxBlOamowuY

Мого дідуся на фронт узяли 18-річним. Пройшов пів Європи, брав Берлін. Отримав 2 поранення в руку, був контужений. І ось – 9 травня.

У Берліні, вже після капітуляції, він забрів у напівзруйнований квартал і відчув біля потилиці затвор пістолета. Запала мертва тиша. Десь неподалік було чутно гуляння – а тут смерть стоїть у тебе за плечима. Дідусь розвернувся. І побачив перед собою замурзаного й переляканого німця – теж молодого, 19-річного. Той навів пістолет.

Стоячи 19-річним перед дулом пістолета такого ж 19-річного німця, дідусь …заплакав. Сльози одна за одною покотилися по його щоках. Від страху. Від безпомічності. Пройшовши війну, він уже готовий був стати однією з останніх її жертв.

Аж тут він побачив, що його німецький ровесник теж почав плакати. Вони обидвоє стояли на відстані зарядженого пістолета – й обидвоє плакали. Обидвоє – від страху і безпомічності.

Війна – це і є сльози того, хто не хоче помирати, і того, хто не хоче вбивати. Німець відпустив мого дідуся, зникнувши серед розвалин.

Із фронту дідусь повернувся зовсім іншим. Справа не лише в пораненнях, які давали про себе знати аж до самої старості. Він, як ніхто інший, знав, що таке 9 травня. Для нього це завжди був День Життя. День подарованого життя. День сліз, які стікали по щоках за мить до вистрілу. День великого людського милосердя. День, коли хочеться жити в мирі.

Через рік після повернення з фронту - 8 років сибірських таборів. Красноярський край, тайга, 40-градусні морози, лісоповал. Це теж була війна – війна за виживання, за повернення додому. Війна, в якій не було таких явних ворогів, як німці. Так вийшло, що німець подарував йому життя, а совєтський режим хотів забрати. Тому мій дідусь у свої неповні 30 уже пройшов дві війни.

Мого дідуся уже немає 15 років. Пройшовши і війну, і Сибір – він однаково ніс у собі і спогад, і правду. Розпад Союзу він сприйняв як персональне свято. Біля синьо-жовтого прапора він міг навіть зупинитися і постояти мовчки. Росію завжди вважав ворогом. На дух не терпів шовінізму. Він бачив, як русская голота грабувала берлінські підвали й гвалтували жінок по всьому маршруту фронту. З мого дідуся відкрито глузували, бо він із війни нічого краденого не віз додому.

День закінчення війни - 8 травня разом з усім світом. А кому кортить носитися з 9 травня, то він має стати тихим-претихим днем тихих-претихих історій. Не переможців – а простих людей, які побували в пеклі.

Поступки, втрата територій, віра-невіра в перемогу. Свіжа соціологія Центру Разумкова.

Ставлення до опцій кордонів:
39% кордони-1991
30% кордони-2022 (без ордло і Криму)
11% по поточній лінії фронту

Що люди розцінюють як перемогу:
26% вихід на кордони-1991
20% відмотка хоча б до 2022
18% розпад росії
12% лиш би все закінчити

Чим готові поступитися росії:
57% нічим
15% НАТОм
11% територіями

Конкретно по відмові від НАТО:
31% варто відмовитися
52% ні

Як окремі регіони відповіли на питання: чи треба виконувати вимоги путіна:
Південь: 33% так, 33% ні
Схід: 25% так, 56% ні
Центр: 26% так, 52% ні
Захід: 8% так, 74% ні

За повне виведення українських військ із 4 областей виступають:
14% Півдня
10% Сходу

Хто найбільше вважає, що 4 області й Крим мають бути офіційно визнані російськими:
15% Півдня
6% Сходу

Показники невіри в перемогу:
32% перемога неможлива, бо ресурси неспівставні
19% військова перемога нереальна

Хід війни у квітні. Аналітика.

• На 8% зросла інтенсивність боїв: 4644.
• Навіть під час «великоднього перемир’я» було 223 бої.

• Ворог окупував 175 кв км (на 52 кв км більше, ніж у березні).
• Немає тижня, щоби ми не втрачали території.

• Ворог готує штурм Слов’янсько-Краматорської агломерації, чим і завершить повну окупацію Донецької обл.
• Чисельна перевага ворога на цьому напрямку: 10 до 1.
• Для наступу на Лимансько-Торецькому напрямку готується 130 тисяч солдат, 700 танків, 2400 ББМ, 1500 гармат і мінометів.

• За рахунок дронів поле бою стало абсолютно прозорим, а лінія фронту стала 15-кілометровою зоною суцільної смерті. Знищення будь-якої цілі в цій зоні – гарантоване.

• У військовий спосіб війну виграти можна лише зруйнувавши саму спроможність ворога вести війну, що в принципі є неможливим і взагалі не залежить від лінії фронту.

• Україна почала перехід на корпусну систему замість крупних бригад по 5 тисяч людей.
• Трамп відновив експорт зброї до України на 50 млн доларів.
• На Рамштайні обіцяно військову допомогу на 21 млрд євро.

• Витрати російського бюджету на вербування контрактників зросли у 5 разів: 25 млн доларів на день.
• Бонус для добровольця – 17 тисяч доларів.
• Росія набирає до 40 тисяч осіб щомісяця.

• 50% артилерійських снарядів постачає Північна Корея (6 млн снарядів + 120 артилерійських установок, 120 реактивних систем залпового вогню, 148 балістичних ракет).

• Росія продукує 300 танків на рік і 300 дронів на день.

Цей відеоблог я назвав «Непозбувні ілюзії». На основі реферованої соціології спробував показати, як лицемірна, самодурна більшість формулює найвищі запити по війні, але не підтверджує їх власним прикладом чи дією.

Так і муруються замки на піску. Так і уявляються повітряні палаци. Так і костеніє полон мрій, де найвищі планки найлегше проголосити, а потім так і лишити неторкано-нездійсненними.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=nU0AA7IzijA

Скільки коштує ведення війни. Звіт за 2024 рік.

2,3 трлн – бюджет оборони.

• 51% бюджету йде на оборону.
• 16% бюджету йде на силові органи.
• Видатки на війну – 39% ВВП.

А саме:

• 1,2 трлн – зарплати армії.
• 627 млрд – озброєння, техніка.
• 82 млрд – воєнний інвентар.
• 37 млрд – харчування армії й поліції.
• 12 млрд – підтримка ветеранів війни.

• 306 млрд - капітальні видатки на віднову.
• 17 млрд – ліквідація наслідків обстрілів.

Видатки на оборону зросли на 10%.

Видатки на силові органи – на 21%.

По правилах грають лише з розумними, а з дурнями – по ситуації.

Путін хоче Стамбула. Путін хоче напряму.

Бо знає, що це абсолютно виграшний варіянт. У КВНу наодинці з КГБ немає жодних шансів. Тим паче, коли переговори не почнуться – а продовжаться з попередньо підписаної арахаміями стамбульської чернетки, в якій більшість своїх вимог росія вважає вже погодженими і навіть має в підтвердження цього шмат паперу (оригінал).

Непрямі перемовини зі США для путіна повністю згубні. Бо США – єдині на планеті, хто має потужні засоби тиску. Вилучити Америку з треку перемовин – це для кремляді вже пів успіху, якщо не більше.

Україна ніколи не була, не є і не буде рівнопартнерською чи рівнопаритетною стороною, а лише слабша й покусана жертва в переддефолтному стані, повністю залежна від третіх сторін, із передвибуховими настроями суспільства. Усунути треті сторони означає надалі грати в одні ворота.

Прямі перемовини – такі ж асиметричні, як і вся війна. На завідомо нерівних прямих перемовинах жертва не має жодного козиря чи супераргументу. Путін дотиснув Курськ, тож тепер сміло може йти на прямі перемовини. Нема Курська – нема чим торгуватися.

Росія формує найзручнішу з усіх поз на випадок зриву прямих перемовин: у цьому буде винен КВН, який (і далі включиться прогнозована риторика) «хоче воювати, бо хоче бути при владі вічно, ще й не оцінює реально стан справ» і т.д. і т.п.

Трампові це навіть вигідно – крах ідеї миру списати на «цих двох віслюків». Америка з Європою , звісно, поможуть, але масово гинути будуть не вони. Їм то шо. Воюйте до останнього.

Це і є план путіна: вийти з важких непрямих перемовин із Трампом, увійти в прямі перемовини з гордою, але слабшою жертвою, і після цього вийти з розв’язанами руками по ще більшому її поглинанні.

Поки народ, схильний до метафізичного мрійництва, ложить душу й тіло, співробітники спецслужб у люкс-ресторані гульбанять на дні народження кримінального авторитета, який контролює букмекерський бізнес, перебуває під іменними санкціями Зеленського та їздить на спецномерах, які видають лише правоохоронці – ті самі, які героїчно боряться з кришуванням грального бізнесу.

Тьотя в Покровську сидить на валізах і категорично впирається не їхати «на Западную Украину, потому что я разговариваю только на русском, а там одні бандьори».

Мариупольци з побєдобєсним екстазом стрічали експрес-поїзд, стилізований під часи великой отечественной войни, а хор простих містян розчульно співав «Как он бил от нас дальок».

Душу й тіло за всіх ботоксних блогерш, яким некомфортно жить возлє оголтілих патріотів-українців. І за золотую молодьож, яка з-поміж усієї музики світу обирає руский реп.

Варіянтів безліч. Гірко це все, аж до нудоти.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=nU0AA7IzijA

Нині 109 років відзначає Каміло Хосе Села – стовп новітньої іспанської літератури, нобелівський лавреат. Ознайомча добірка ювелірних висловів Каміло Хосе Сели:

• Найгостріше ненавидиш те, на що сам схожий, і ця схожість встає тобі поперек горла.
• Найгірше чує той, хто не хоче чути.
• Маска з обману здирається не за допомогою лупи, а за допомогою дзеркала.
• Люди догоджають від тупості, і через догоджання можуть і вбити.
• Хто з поганими людьми дружить, той погано закінчить.
• Натхнення – це щось на подобу сліпого, глухого, але дуже яскравого метелика.
• Державні справи робляться ох як повільно!
• Завжди вспокоюєшся, коли тобі ось-ось треба вчинити дещо жахливе.
• Потрібна удача, всього іншого людина може досягнути сама.
• Коли нема любові, шукай хоча б тепла.
• Доля якщо вже й ганяє когось, усе рівно не відчепиться.
• Прилаштуватися до неуникного - єдиний спосіб не впасти у відчай.
• Ми живем на землі, щоби помогати один одному, але не робимо цього, бо не хочемо, таке життя.
• Найстрашніші трагедії підкрадаються непомітно.
• Доблесного бика завжди ведуть упокорені воли.
• За вчинки, до яких спонукає ненависть, ніколи не доводиться розкаюватися.
• Деяким людям приносить задоволення проявляти увагу до тих, хто в траурі.
• Спокійна совість іноді приводить до біди.
• Недугу не можна зцілити грілками примирення й пластирями риторики.
• Все, що ускладнює нам життя, насправді просте.

Аби фраза «чекатиму на путіна в Стамбулі особисто» не сприймалася як випендрьож, треба з понеділка щось терміново рішати з Рішенням РНБО від 30 вересня 2022 року та Указом Президента від 4 жовтня 2022 року, в яких першим пунктом чітко сказано:

1. Констатувати неможливість проведення переговорів з Президентом Російської Федерації В.Путіним.

Допоки в Україні законодавчо заборонені прямі перемовини персонально з путіним – доти запрошувати його особисто є не лише дешевим позерством, але й порушенням власного указу. Для чистоти процесу й сумління спочатку треба анулювати цю заборону, а вже потім заправляти бак літака й бронювати готель.

Також під суфіти й прожектори зі спростуванням власних слів має вийти глава МЗС Андрій Сибіга, який 15 січня 2025 року дослівно заявив: «Україна не піде на прямі перемовини з керівником росії Володимиром Путіним, рішення РНБО про заборону прямих переговорів з Путіним продовжує діяти».

Аби самих себе не делегітимізовувати й не виставляти дурниками – напередодні Стамбула мають бути анульовані Рішення РНБО та Указ Президента, які забороняють прямі перемовини й на які три роки посилалася влада.

Це займає 5 хв.

Соціологія Центру Разумкова.

В якому керунку все розвивається:
47% неправильному
32% правильному

Індекс паніки, страху, невпевненості:
6 балів за 10-бальною шкалою

Який настрій в українців:
37% його важко описати
30% частіше поганий
19% піднесений
9% гнітючий

Чи хтось у вас загинув чи був поранений на війні:
54% так
42% ні

Кому народ не довіряє:
Парламенту 79%
Держапарату 75%
Партіям 73%
Судам 71%
Уряду 69%
Прокуратурі 62%
Владі в цілому 53%
Цареві 33%

Усі антикорупційні органи – дискредитовані:
НАБУ 58% недовіри
САП 57% недовіри
НАЗК 56% недовіри

Ставлення до загального військового обов’язку за прикладом Ізраїлю, де і чоловіки, і жінки служать:
54% проти
26% за

Чи готові люди безпосередньо йти на 3-місячні військові збори щороку:
57% ні
7% так

Ні фіга не потішний мем «Стамбул – так Стамбул» розрахований хіба що на вечірньокварталівську гальорку, навічно позбавлену розуму, інтелекту й політичної пам’яті (та й пам’яті як такої).

Аби зняти з теми прямих перемовин усю показушність і награність, треба для початку скасувати власні рішення та укази про їх заборону – а тоді негайно сідати й мізкувати, з чим конкретно виходити на завідомо асиметричні перемовини, в яких «на руках жодного козиря» (хай пробачить містер Дональд за юзання його улюбленої лексики).

Оскільки на арену виповзає топ-тема прямих перемовин – із цього приводу записав витверезувальний для любителів пацанячого випендрьожу відеоблог. Без хіхіхаха, без дешевого позерства, без загонів у камедіклабівський гумор, без псевдополітичного єралашу, а вельми й вельми серйозно: ЧИМ і ЯКИМИ взагалі можуть бути прямі перемовини, над якими 3 роки висіло табу:
👇
https://www.youtube.com/watch?v=ewdWK6joECg

Ветерани війни. Всеоб’ємна добірка цифр від Інституту Стратегічних Досліджень.

• До вторгнення вже було 851 тисяча учасників війни.
• Зараз офіційна цифра – 1,3 млн осіб.
• Якщо війну не припинити, то невдовзі ветеранів буде 5 млн (20% населення).
• Разом із родинами – 30% населення підпадатиме під ветеранські пільги.
• Середній вік бійця ЗСУ – 44 роки.
• У ЗСУ перебуває 69 тисяч жінок.

51% ветеранів стикалися з труднощами під час оформлення УБД.
6 тисяч оформили інвалідність.
35% стають безробітними.
20% мають нервово-психічні розлади.

Ветерани мають проблеми з:
47% з отриманням медичних послуг
43% з виплатою грошової допомоги
23% з отриманням комунальних субсидій
22% із психологічною допомогою
19% з нарахуванням пенсій
Лише 13% всім задоволені

Проблеми після повернення з війни:
59% нерозуміння суспільства
57% проблеми зі здоров’ям
53% психоемоційна нестабільність
52% безробіття
43% алкоголь і наркотики
42% конфлікти в родині

Після демобілізації ветерани потребують:
56% фінансової підтримки
52% лікування
29% придбання житла
27% покращення житлових умов
26% освіти
24% роботи
23% психологічної підтримки

Що заважає ветеранам працевлаштуватися:
28% підірване здоров’я
26% поганий психоемоційний стан
18% втрата навичок за час служби

• 38% не планують вертатися на попередню роботу
• 26% втратили робоче місце
• 16% самі звільнилися перед мобілізацією
• 11% мають власну справу.

У держбюджеті на 2025 рік передбачено:
1,7 млрд на реабілітацію ветеранів
4 млрд на квартири для інвалідів
5,7 млрд на протезування (торік було використано лише 10% закладених коштів).

Енергетика. Звіт за опалювальний сезон.

• Було 14 хвиль запущених ракет, на які ворог потратив 7 млрд доларів.

• Ворог пошкодив 53% потужностей наших електростанцій.
• Було виведено з ладу 90% теплової та 45% гідрогенерації.
• Пошкоджено сотні розподільчих об’єктів, а також газову інфраструктуру.

• У квітні енергію виробляли 7 блоків АЕС, 10 енергоблоків ТЕС і ТЕЦ, а також ГЕС.
• У травні функціонуватимуть 6 (потім 5) атомних блоків (ремонти).
• Частка АЕС у структурі генерації – 57%, ТЕС 16%, зелена енергетика 12%, ТЕЦ 10%, ГЕС 6%.

• Був комерційний експорт електроенергії до Угорщини й Молдови.

• Запасів газу – 0,7 млрд кубів (найменше за час незалежності).
• Упродовж літа треба закупити 4,5 млрд кубів. Зараз законтрактовано лише третину (1,5 млрд).

Будуть чи не будуть прямі переговори – росія явиться на них зі списком вимог, які, на її думку, в Стамбулі-2022 вже були погоджені.

Німецьке видання Welt ще 2 роки тому злило драфт Стамбульського Комюніке, в якому начебто було попередньо домовлено про: невступ у НАТО, недопуск іноземних військ, недопуск іноземців до морської інфраструктури, неучасть ЗСУ в інших гарячих точках, заборону фашизму-нацизму. Якщо вірити злитій у німецьких ЗМІ інформації, відкритими (для очної зустрічі Зеленського й путіна) трималося питання чисельності армії.

Навіть якщо наші й не визнаЮть вищенаведених арахамій, будь-які прямі переговори стартуватимуть із цього. Росія лише додаватиме нові вимоги на підставі свого просування вглиб України. З нашого боку всі контр-аргументи будуть надані третіми сторонами (Америка дасть нам то, Європа дасть нам то). Власних козирів нема. Ним мав бути Курськ. Більше нема.

Технічну поразку за неявку дають лише в спорті. В політиці це не працює.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=ewdWK6joECg

Сьогодні музикант Остап Панчишин святкує 38.

В нас з Остапом давня дружба. Ще з часів групи «Кожному своє», яка одразу мене вразила своєю інтелігентною авторською музикою Панчишина. «Так хочеться тиші» одразу стала моїм (і не лише моїм) хітом. Потім було перейменування групи на «Патриція», і їхній поп-рок-альбом «Лечу» я вважаю досі ніким у Львові не побитим за якістю звучання. Тепер – модний сольний проект Panchyshyn у жанрі сучасної танцювальної музики.

З Остапом Панчишиним випито багато пляшок вина, проведено багато годин у нього вдома на всяких сейшенах, я гуляв на його весіллі й був присутній на всіх концертах.

На честь уродинника ділюся його сольним концертом у Lviv Music Room з довоєнної доби
👉
https://www.youtube.com/watch?v=usDFIime8wc&list=PLlNpaAHiyM4kO0ws6Nx_oozDOTXhR9vI1&index=19&t=925s

Новини із корупційних ланів за останні тижні.

Заліщики. Проєкт ЄС із ремонту міської каналізації дістався перевезеній із Запоріжжя фірмі (чомусь не місцевій), яка завищила кошторис у півтора раза (навар 1,5 млн).

Запоріжжя. Обленерго вдвічі завищило ціни в тендері на 34 млн. Це те саме обленерго, яке в січні закупило найновіші 16-ті айфони за 68 тисяч, адже що то за електрик без 16-го айфона.

Верхівцеве (Дніпропетровська обл.). Укриття для ліцеїв на 134 млн дісталися фірмі, яка до березня належала міському депутатові від ОПЗЖ. Переплата будматеріялів – 2 рази.

Міноборони. Замовлення металевих навісів над траншеями на 231 млн дісталося закарпатській фірмі, яка задекларувала втричі нижчі виробничі спроможності, ніж вимагається. Фірма є фігурантом кримінальної справи про корупцію на дорогах.

Зарічани (Житомирська обл.). Розбудову школи за 116 млн спланували з маржею щонайменше 4 млн. Експертизу проєкту зробила фірма, яка належить дружині нардепа від Слуги Народу. В березні фірму позбавили права на будекспертизу.

Вінниця. Управління СБУ купило преміюм-джип за 2,5 млн (повний привід, двигун 2,4 л, 8-ступеневий автомат, шторки безпеки, клімат-контроль, функція екстреного гальмування, аудіосистема на 10 динаміків і сейф).

Київ. «Державний оператор тилу» купляє чохли для бронежилетів на 414 млн у Мітрохіна – мільярдера, який із початку війни став топовим підрядником найбільших тендерів із закупівлі військової форми. Живе в маєтку за 2 млн доларів, а торік на Печерську купив палац за 66 млн грн.

Все, що ми не змінили, ми обрали.

Наш держборг.

• 168 млрд доларів (або 7 трлн грн) - державний борг України.

• 120 млрд доларів – зовнішній (72% усього боргу).
• 46 млрд доларів – внутрішній.

• За рік держборг зріс на 21 млрд доларів.
• Борг становить 91% ВВП (до війни було 40%).

• 1,8 трлн – зовнішні запозичення (ріст на 39%).
• 638 млрд – запозичення внутрішні.

42 млрд доларів – зовнішнє фінансування в 2024 році, з яких третина (13 млрд доларів) – гранти.

Наші основні кредитори:

1. ЄС 17,3 млрд доларів.
2. МВФ 5,3 млрд доларів.
3. Японія 4,3 млрд доларів.
4. Світовий банк 3,3 млрд доларів.
5. Канада 1,8 млрд доларів.
6. Британія 1 млрд доларів.

Зовнішні кредитори вклали в державу в 5 разів більше, ніж внутрішні.

213 млрд – аномально високі видатки на обслуговування внутрішнього боргу (3% ВВП).

Нам списали 9 млрд доларів боргу.

Кордони – на замку, замки – на піску.

Постійне пониження планки призводить до відсутності дна.

Хтось досхочу кепкує з трампівського слогану MAGA (Make America Great Again) – а я був би найщасливішим на світі, якби Україна почала жити за лозунгом MUDA: Make Ukraine Democratic Again.

Повернення до Демократії стає чимось більшим, аніж просто розмовами про буденне повоєння. Повернення до Демократії – це цілий внутрішній фронт, який у повен зріст постане перед Вільним Українцем, коли кліка, звикла до одноосібного абсолютизму, знаходитиме сотні причин, чому Демократія не на часі і чому слід лишити ручне й ніким не контрольоване правління двох, так би мовити, людей.

MUDA: Make Ukraine Democratic Again – це по суті національна ідея повоєнної України, яка вже завернула на 4-й рік ануляції всіх базових прав і свобод Громадянина. Результат війни не має ніякого значення, якщо повоєнна Україна так і лишиться в списку гібридних автократій.

Американці (неважливо, з секти MAGA чи ні) завжди зможуть випити магарич за велич своєї держави – а от ми ризикуємо навіки перетворитися в мудаків, якщо не відбудеться ідея MUDA: Make Ukraine Democratic Again.

Лише в Демократіях кожен, хто вийшов зі стада, не стає автоматично загрозою для пастуха.

У сучасних гетто по периметру стоять не вартові вишки, а телевізійні.