Перш ніж ошпарено бігати довкола висловлювань генерала Келлога – пропоную ознайомитися з оригінальними витягами цієї резонансної статті в The Times:

…Британські та французькі війська могли б узяти під свій контроль зони на заході України в рамках «сил заспокоєння», а російська армія – на окупованому сході.

…Між ними необхідно створити демілітаризовану зону вздовж існуючих ліній фронту в обидва боки на 15 км із кожного боку.

…«І у вас є демілітаризована зона, яку можна легко контролювати. Чи будуть порушення? Ймовірно. Вони завжди є. Але ви можете легко це відслідковувати».

…Англо-французькі сили на захід від річки Дніпро «зовсім не будуть провокаційними» для москви.

…Україна є достатньо великою країною, щоб розмістити кілька армій, які прагнуть забезпечити припинення вогню.

…Америка не надаватиме жодних наземних сил.

…Мирне врегулювання передбачає визнання фактичного контролю росії над територією, яку вона вже окупувала.

…Річка Дніпро може стати лінією розмежування в Україні після припинення вогню, хоча Келлог не виступав за передачу москві будь-яких територій на схід від річки.

…Україна запрошує союзників надати «сили заспокоєння» на заході країни, і немає жодних припущень, що будь-які подальші території будуть передані росії.

…Росія хоче, аби Україна вивела свої війська з 4 областей (Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької) і відмовилася від членства в НАТО.

Одна особа не може бути на посаді більше двох каденцій – це правильна, справедлива й запізніла на 30 років норма. Проте її треба застосувати не лише до мерів – а до ВСІХ виборних посад.

ВСІ виборні посади від найвищої політичної до найнижчої галузевої, тобто всі, хто не призначається, а обирається (народом, колективом, конкурсним відбором) повинні мати обмеження лише на 2 каденції.

Президент. Народні депутати. Депутати всіх рад (від селищної до обласної). Міські голови, старости, очільники ОТГ. Голови та секретарі всіх рад (від парламенту до районних-обласних). Голови усіх комісій. Ректори. Головні лікарі. Художні керівники театрів та інших закладів культури. Директори шкіл, ліцеїв та інших закладів освіти. Начальники всіх служб, підрозділів і установ, які проходять через конкурс. Керівники всіх антикорупційних органів, теж конкурсних. Голови наглядових та спостережних рад. Профспілки. ОСББ. Громадські та кооперативні організації, де керівництво обирається.

Якщо догма «дві каденції й до побачення» буде застосована по всій вертикалі посад згори донизу – тоді ця ініціятива матиме сенс і користь, а не виглядатиме на вибірковий умисел проти найбільш неугодних бургомістрів, як це виглядає зараз.

Дві каденції для однієї особи – для всіх виборних посад по всій країні.

У цьому інтерв’ю на Львівській Мануфактурі Новин точково відпрасовані основні зашквари тижня: Насіров, Кротевич, Ay Yola та інші коні апокаліпсису, вони же вісники безпросвітку.

Як то кажуть, дайте світла в цьому тунелі:
👇
https://www.youtube.com/watch?v=Pia7EPCDW7I

Після Кривого Рогу тиждень тому, вчора після Сум, завтра ще після якоїсь несусвітньої трагедії й так до нескінченності – безсилля йтиме в парі з найрізноманітнішими емоціями.

Хтось публікуватиме поминальні свічечки й молитовно стулені долоні, які завше є напоготові в папочці «Збережене». Хтось усю свою неміч виллє у щирі й водночас беззубі прокльони на адресу болотяного народцю з півночі. Хтось екзальтовано взиватиме до Америк та Європ, більше до Америк. Хтось закликатиме до неминучої помсти, знаючи, що її не буде навіть у половину, навіть у чверть еквіваленту.

І під плінтус сорому, незручності, стиду говорити це вголос заб’ються чесні розмислення про те, що: довговічна війна означає саме це. Міста методично стиратимуться в прах і порох, а на кожного випадкового перехожого завше чигатиме випадкова ракета чи шахед. Безконечна війна, вихід з якої, таке враження, більше Америці треба, ніж нам, передбачає саме це.

Ми в великій біді, в великому недуманні, в великих самовтечах, у великих ігноруваннях, у великих переоцінках унаслідок недооцінок, у великих лабіринтах, у великих марафонах по колу, у великій короткозорості.

Пронизливий плач голосніший від монотонного бурмотіння розсудку. Сотні способів якось виклигати в умовах перманентної біди завжди замінять собою пошук виходу з неї. Гостро-емоційне сприйняття дійсності яскравіше від бляклого раціонального.

Велика біда затуляє все. А в тунелях завжди односторонній рух.

Біженці за кордоном. Аналітика станом на весну-2025.

• 6,3 млн перебувають в Європі.
• 560 тисяч – за океаном.
• 1,3 млн – у росії та бєларусі.

• 41% біженців – жінки, 32% – діти, 22% – чоловіки призовного віку, 6% пенсіонерів.
• 52% вивезених дітей – хлопчики.

• 70% біженців – із вищою освітою.
• Еміграція підірвала ВВП на 6%.

• 60% усіх іноземних фірм у Польщі – українські (49 тисяч).
• 50% квартир, придбаних іноземцями у Польщі, належить українцям.
• 74% українців у Польщі перераховують частину заробітків додому, 35% – половину зарплати.
• 15% виїхали до Польщі цілою сім’єю.

• Війною роз’єднані 7,8 млн родин, і це пророкує виїзд мінімум 155 тисяч чоловіків після відкриття кордонів.

• 443 тисячі виїхали в одну сторону торік (стрибок у 3 рази).

На фініші кривавої війни чекатиме малолітній кієвлянін, який глузливо увімкне гімн рф, так як він зробив це у відповідь на прохання вимкнути російський реп.

Люди не змінюються, вони лише пристосовуються.

Тому ренесанс вати – неминучий. Люди ж не можуть увесь час перебувати в кульмінаційній точці, тим паче якщо наші люди – флюгери.

Укр.спільнота, оточена однодумцями, немов дзеркалами, часто обманюється, думаючи, що всі такі. А від часу обох Майданів нічого ж не помінялося: ці здвиги творила якісна меншість. Вона тягнула укр.справу всі ці роки посеред товпища окварталених плебеїв. Вона ж витягує народну війну тепер, поки умовне большинство просто перечікує.

Десакралізація воїнів. Дегероїзація героїв. Деукраїнізація укр.здодбутків.

Усе це вже на підході. Воно стиха вже відбувається. Держава добряче постаралася, аби людина в камуфляжі стала мало не ворогом, людоловом, насильником. Ну а насєлєніє, виросле на ідеях конформізму, покори, мовчанні, майских шашликах і гедоністичному споживацтві, просто-на-просто чекає свого часу, аби заманіфестувати своє фе стосовно всього, що їх заколєбало.

Насєлєнія більше від Громадян. Було і є більше. Недоумки ще навіть не починали вголос недоумівати, навіщо взагалі ця війна.

На цьому тлі: заклики й підбадьорювання гієн – це ніщо інше, як убивання останніх левів.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=Pia7EPCDW7I

Нині 16 років тому помер Моріс Дрюон, французький письменник, удостоєний Ордена Почесного Легіону – найвищої державної нагороди Франції. Добірка афоризмів Моріса Дрюона:

• Прості люди не усвідомлюють свою силу аж допоки використати її вже пізно.
• Король є королем лише за згодою підданих.
• Армійський кашкет деформовує голову.
• Шпигун усередині фортеці вартує цілого війська біля її стін.
• Взаємна ненависть зв’язує більше.
• Генерал ще довго користає з плодів своєї перемоги, а прем’єр-міністру доводиться зразу стикатися з проблемою, породженою цією перемогою.
• Відпочинок від влади дається тільки при поразці.
• Трагедії возносять великих людей, але самі трагедії – діло рук посередніх.
• Можна без жалю розлучитися з тим, що дороге, заради найдорожчого.
• Нема кращого металу для заклепки ротів, аніж золото.
• Кожен сильний тільки в тому виді зброї, до якої звик.
• Того, хто приймає долю, боги ведуть, а того, хто відмовляється, - волочать.
• Чим страшніші біди, тим глибші їхні корені.
• У вигнанні друзів не вибирають.
• Народ, який любить життя, зневажає тих, хто марить війною.
• Умій підготувати те, що запропонуєш світові.
• Світ уже створений, тож нема сенсу тратити час на його переробляння, особливо якщо є ризик його знищити.
• Вимагати більшого значить відрікатися від того, що маєш.
• Ніщо так не сприяє гріху, як війна.
• У натовпу є лише 2 голоси: ненависті й обожнювання.
• Відвага й мужність не врятують, якщо ти не підготувався.
• Немає величі в тім, аби правити рабами.
• Якщо вам підкоряються надто охоче, це тривожить.
• Забагато погрожуючи зловмиснику, ти підштовхуєш його до дій.

Короткий екскурс по свіжо оприлюднених антикорупційних розслідуваннях:

Кривий Ріг: Тендер на 583 млн (ремонт доріг) виграв єдиний учасник – фірма помічників екс-мера від ОПЗЖ.

Пісочин (Харківська обл): 78 млн підуть на ремонт дитсадка за кошторисом, завищеним на 30%.

Вінниця: Вінницяобленерго (належить Григоришину) замовила Jeep G.Cherokee за 2,9 млн (панорамний дах, повний привід, 7 місць, об’єм двигуна 3,6 л, 8-ступенева коробка передач).

Черкаси: Мерія замовила 64 гранітні надгробки на могили воїнів за 11 млн без конкурсу.

Старий Салтів (Харківська обл): Ворог повторно знищив ліцей (18 км до фронту), на відновлення якого вже витратили 148 млн.

Запоріжжя: У будівництво підземної школи за 115 млн зашили бетон із націнкою в півтора раза.

Близнюки (Харківська обл): На укриття ліцею докинули 42 млн по завищених цінах на фірму, яка фігурує в карній справі по розкраданню при будівництві для тероборони.

Київ, Шулявка: Збудують укриття ліцею за 45 млн із кабелями втричі дорожчими.

Житомир: На ремонт приймального відділення лікарні підуть 24,4 млн, де переплата по матеріялах – 800 тисяч.

Київ: Укргазвидобування приховало ціни кабелів на 131 млн для відновлення уражених об’єктів, а Енергоатом приховав ціни трансформаторів на 2,6 млрд, обгрунтовуючи «конфіденційністю».

Це – лише за 1 тиждень квітня. Хай живе вічна війна. Нулі бувають різними: хтось гине на нулі, а хтось за той час заробляє багато нулів у кишеню.

У другій декаді квітня, ото в ці дні, в Угорщині почнеться урядова розсилка поштою всім угорцям пакету документів з опитуванням щодо майбутнього членства України в ЄС.

Кожен угорець у свою поштову скриньку отримає розгорнуту й, далебі, маніпулятивну аргументацію, чому Україну не можна пускати до Унії. Цитуючи речника угорського уряду, це буде «перелік 7 ключових ризиків, які безпосередньо впливають на майбутнє Угорщини і які необхідно ретельно зважити".

Отож, кожен угорець отримає інформацію про 7 ризиків:

Фінансовий: «Угорщина стане вкладником, адже кошти ЄС ітимуть в Україну, а Брюссель хоче спільних запозичень, відповідно, Угорщина втягнеться в борги».

Аграрний: «Україна має величезні орні землі, тож угорські фермери втратять субсидії».

Харчовий: «В Україні масово використовуються ГМО, і це загрожує якості продуктів».

Безпековий: «Україна була осередком організованої злочинності до війни, тож тепер зброя може потрапити не в ті руки».

Робочий: «Дешеві українські працівники зіб’ють зарплати й витіснять робочі місця».

Медичний: «В Україні немає обов’язкових щеплень, і це створює загрозу через відкриті кордони».

Пенсійний: «Поспішний вступ України поставить під загрозу 13-місячні пенсії».

До 20 червня угорці мають відправити назад опитувальник зі своєю відповіддю, і тут інтрига відсутня. Кампанія проти нашого вступу до ЄС лише почалася. Формула «ЄС мінус Угорщина» в усіх голосуваннях по суті стає базовою на наступні роки.

Трамп блокує засудження терористичних ударів росії не тому, що зловтішно схвалює їх – а тому, що, згідно з дипломатичними звичаями, допоки сторони перебувають у процесі перемовин (а США й росія перебувають), доти вони уникатимуть прямо-гострих випадів.

Окрім того, в Трампа як апологета силових рішень спрацьовує чітке розуміння, що росія в цій війні аксіоматично сильніша сторона, й вона має гандикап у демонстрації своєї переваги (Трамповому світогляду це цілком відповідає).

Окрім того, Трамп керується логікою примусу до миру, й об’єктом такого примусу, на думку Трампа як репрезентанта альфасамчества, є сторона слабша.

Окрім того, не лише Трамп, але й увесь Захід іще після проваленого контр-наступу на рівні своїх розвідок та оборонних відомств провели докладний обрахунок релевантності ескалаційних сценаріїв війни, і цей обрахунок породив гіркий неологізм «гонка ушкоджень».

У ній завдана ворогові шкода виглядає вкрай неспівмірною й диспропорційною в порівнянні з отриманою (умовно: ти кусаєш дроном – а в відповідь отримуєш надзвукову ракету; ти розносиш кілька цехів – а у відповідь отримуєш терор мільйонного міста і т.д.).

Західники не зловтішаються – вони прагматично моделюють очікувані наслідки неприпиненої війни.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=po0j-waQ6_Y

Біднота в Україні. Дані Інституту Стратегічних Досліджень.

• 30% домогосподарств – за межею бідності (дохід на одну особу менше 3000 грн).

• Було 16%, стало 10% домогосподарств, де дохід на особу понад 10 000 грн.

• 52% домогосподарств живуть лише на зарплату.

• 6% домогосподарств мають нерегулярні заробітки.

• Майже 80% домогосподарств або повністю, або істотно вичерпали свої заощадження.

• 38% сімейного бюджету тратиться на харчі (світовий показник – 15%).
• 28% бюджету тратиться на комуналку (світовий показник – 11%).
• На дозвілля й відпочинок українці тратять 2% бюджету проти середньосвітового показника 20%.
• На електроніку й техніку – 2% проти середньосвітового показника 11%.

• Лише 6% українців скористалися держпрограмами енергоефективності.
• 58% нічого не знають про ці програми, а 29% не можуть собі цього дозволити.

• Безпрецедентно в 5 разів зросли борги за комуналку: було 40 млрд, стало 200 млрд.

Владарі не діють логічно – вони підганяють логіку під свої захцянки.

Рано, чи пізно, хай і запізно, та неминучим буде відшарування від отари того сегменту людей, які єдність не плутають із мовчазним чваланням у натовпі.

Й тоді словосполучення «зібрати себе докупи» передбачатиме велику кількість мікропорізів, бо нова візія безпереможного майбутнього складається з гострокутних уламків позаучорашньої висоти.

Кожен градус пониження призводить до більшого відсотка раціонального. Наше суспільство якраз це й проходить, і цей об’єктивний процес може лякати лише нерозумних і немислячих. Навіть у найпотаємніші кімнати іноді треба заходити, щоб увімкнути там світло. І все темне одразу грає іншими барвами, бо темного не існує – є лише відсутність променю. А нам є чим освітлювати себе і світ навколо, навіть коли хмарно.

Взаємообмін уламками – це невід’ємна частина складання нового спільного пазлу. Поточні факти не мають жодного значення. Новинарна піна зійде до кінця години. Реагування на третьорядне й четвертосортне забирає зайву енергію й захламлює час.

Ми живемо в час процесів, а не подій. Можна тримати руку на пульсі подієвості – але так нічого й не розуміти. А всяке безумство починається з єдинодумства.

Найгірше – коли тема припинення війни остаточно зазнає фіяско.

Цим прогнозом закінчується левова частка моїх коментарів останнім часом. Усе лежить на поверхні: Трамп із міркувань честолюбства ще спробує догазувати й дотиснути ідею припинення війни, а якщо вона провалиться дотла й зазнає цілковитого краху, він із великим полегшенням і чистою совістю переключить свою й світову увагу на інші, більш робочі, виклики. А нашій війні присвоїть звання нерозв’язально-невирішувальної й засуне на маргінес світу й периферію цивілізації в статусі запаленого задвірка, якого треба спекатися й лишити на його території до скону віку, раз ніхто не хоче приставати на інші варіянти.

Такою є логіка Трампа, і таким є найгірший із найгірших сценаріїв:
👇
https://www.youtube.com/watch?v=po0j-waQ6_Y

Нині виповнюється 136 років Чарлі Чапліну. Декілька життєвих цитат на честь генія:

• Життя - це трагедія, коли її дивитися в крупному плані. Але комедія – коли дивишся здалеку.
• Життя може бути чудовим, якщо ти цього не боїшся.
• Життя могло б бути прекрасним, якби люди залишили вас у спокої.
• Життя – це гра, яка не дозволяє репетицій.
• Життя без суперечок було б дуже нудним. Усе живе кличе до обговорення.
• Навіть зірки зіштовхуються, і від сутичок народжуються нові світи.
• Ненавидять лише ті, кого не люблять.
• Ваше оголене тіло має належати лише тим, хто закохується у вашу оголену душу.
• Ви ніколи не знайдете веселку, якщо дивитеся вниз.
• Ненавиджу слонів: такі сильні й такі покірні.
• У бідності нема нічого повчального. Вона нічому не вчить, а лише спотворює уявлення про цінності життя.
• Я не був ангелом, але завжди прагнув бути людиною.

До зросійщених креолів, що окупували найвищі посади, досі не доходить матчасть на тему «мов нацменщин». Укотре зазначаю: всі диспути навколо «статусу руского язика» фіналізовані рішенням Конституційного Суду від 14.07.2021. Воно є остаточним, оскарженню не підлягає і проголошує укр. мову каркасом державності.

Базові постулати мовного рішення Конституційного Суду:

• «Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності".

• «Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України».

• «Будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної неприпустимі, оскільки порушують конституційний лад та загрожують самому існуванню державності».

А тепер лікнеп спешелі фор мудрагелів із парламенту, які просувають антидержавний законопроєкт про «язик нацменшин» в освіті:

1. Російськомовність не тягне за собою НІЯКИХ мовних прав. Мовні права розповсюджуються ЛИШЕ на нацменшину.

2. Хто хоче прав на язик – той має оголосити себе і вважати себе РОСІЯНИНОМ (представником нацменшини). Щоб мати права на мови нацменшин – треба БУТИ НАЦМЕНШИНОЮ. Для туподоходящих: російськомовний – це НЕ нацменшина!

3. Українська мова – це мова громадянства. Володіти українською – обов’язок кожного громадянина незалежно від походження.

4. Кожен громадянин вільний у виборі мови або мов для приватного спілкування. Повторяти перед дзеркалом по складах: ПРИ-ВАТ-НО-ГО.

Таким є базовий постулат мовного рішення Конституційного Суду від 14.07.2021 р. На цій ноті всі дискусії вважаю закритими.

Кожна війна поза межами окопів активізовує чорноту. Вивільняється, ба навіть прославляється вся палітра агресивних, ненависницьких, жорстоких, деструктивних, рукоприкладних енергій. Знімається табу з мужланства, брутальності, черезколіноламання.

Кожна війна продукує дегенеративність, адже кожна війна в теорії еволюції – це катаморфоз (регрес, спрощення, примітивізація, стереотипізація, стигматизація найгрубших уявлень про світ і поведінку в нім). Мораль поступається троном глорифікованій нетерпимості, етика капітулює перед обсесивними фобіями, тонкощі чавляться черевиками узагальнених підходів родом із дна.

Так завше було в історії воєн: їхніми популяризаторами й оспівувачами зазвичай були вкрай пересічні особистості, які в нормальний час мало що собою представляли. Війна натомість легалізовує їхню темноту. Кожна війна відмикає скриньку Пандорри саме цих сил – зі споду, з-за межі дозволеного, зі зони онтологічного зла, яке за нормальних умов регулюється, притлумлюється й приборкується.

І тому: чим довше суспільство перебуватиме в вільному від стримувальних факторів плаванні посеред вивільненого шибайголовства – тим частішими будуть макабричні заголовки: «Двоє підлітків жорстоко зарізали хлопця в лісі», «Школярки познущалися над інвалідом», «Чоловік вистрелив у голову псові», «Військовий убив ножем сусіда після розпивання спиртного» тощо.

Звільнений джин агресії вернеться назад у горловину пляшки лише тоді, коли наробить удосталь ділов.

У цьому етері бігцем проговорено такі теми:

- «План Келлога» - базовий для Адміністрації Трампа сценарій виходу з війни,

- Нам усе буде недогода: погані варіянти нас не влаштовують, а хороших нема, й вони не розглядаються,

- Інтерес Європи в капсулізації війни на наших теренах,

- Воєнний стан безстроково,

- Неамериканське майбутнє: чи європейці зуміють перекрити відключку США від війни
👇
https://www.youtube.com/watch?v=P-LDcyHnSTw

Прямі збитки від війни:

• 58 млрд доларів – збитки житлового фонду.
• Пошкоджено 209 тисяч приватних будинків, 27 тисяч багатоквартирних та 600 гуртожитків.

• Якщо до війни у власному житлі мешкали 95% населення, то зараз – 79%.
• Якщо до війни винаймали житло 5% населення, то тепер – 14%.

• Пошкоджено 3800 закладів освіти, 1800 закладів культури, 580 адмінбудівель, 426 лікарень, 348 храмів, 50 цнапів, 48 соціяльних центрів, 31 інтернат, 31 торговельний центр.

• 73% населення оснастилося ліхтариками, 67% павербанками, 55% свічками, 20% калориферами, 18% генераторами.
• 30% утеплили житло, зробили запаси води та придбали теплий одяг.

• 7 млрд доларів – збитки освіти.
• 4,5 млрд доларів – збитки ЖКГ.
• 3 млрд доларів – збитки медичних закладів.
• 2,4 млрд доларів – збитки культури.

• 63 млрд доларів – збитки екології.

• 113 млн тонн забруднюючих речовин потрапили в атмосферу, 69 тисяч тонн – у воду.
• 79 тисяч гектарів лісу згоріло.
• 139 тисяч кв км забруднені мінами.
• 20% посівних площ утрачено.
• 5 млн гектарів угідь – забруднені.

Військові й довколавійськові люди наполягають на тому, аби цивільні громадяни нічого не хрюкали на тему доцільності/недоцільності, релевантності/нерелевантності Курської операції.

Але New York Times це не стосується. Там ще минулого тижня вийшла стаття, в якій курське вторгнення кваліфікується як підрив довіри до США, зважаючи на його ретельне приховування. Тож чим ближче до кінця цієї історії, тим частіш у західних медіях виринатимуть питання такого характеру:

1. якщо первинним задумом був бартерний обмін курських земель на загарбані росією, то як відповісти на питання: чи виконала операція свою пряму заявлену ціль?

2. якщо метою не була Курська АЕС, то чи рівнозначною взагалі була ідея бартерного обміну (враховуючи перебування ЗАЕС у лапах мавп)?

3. якщо в сухій решті отримаємо і втрату курських площ, яких мало що лишилося, і втрати своїх площ – то яку оцінку союзники мають дати авторам задуму?

4. якщо метою було змусити путіна перекинути бойові бригади з донбаського напрямку на курський, то як тоді оцінювати рекордні за весь час війни втрати наших територій саме на донбаському напрямку?

Як тільки в західній пресі почнеться публічний аналіз курської операції, ігнорувати поставлені союзниками питання буде тяжко.

Деспоти починаються там, де закінчуються диспути.

The Economist. Стаття зі заголовком «Перемир'я Трампа вислизає з рук». Основні уривочки:

• Трамп називає конфлікт «війною Байдена». Але якщо вона затягнеться, Трамп побоюється, що це стане його війною.

• Росія проігнорувала заклик Америки до 30-денного припинення вогню, який Україна прийняла. Росія тягне час і посилила свої атаки. Кремль насміхається.

• Трамп, схоже, має імунітет до сорому. Він виявився поблажливим до росії і ворожим до України: «Ви не починаєте війну проти когось, хто у 20 разів більший за вас, а потім сподіваєтеся, що люди дадуть вам ракети».

• Трампа готовий бути жорстким і з росією. Він відновив санкції, висловився «я злий на кремль», також висунув ідею запровадження вторинних тарифів для країн, які купують рос.нафту.

• У березні Трамп скоротив постачання зброї та розвідданих, і це спрацювало: за кілька днів Україна погодилася на 30-денне припинення вогню.

• Однак для росіян не було ніяких батогів, лише пряники (модернізація посольств і обмін ув'язненими).

• Втіхою для України є те, що внаслідок тарифів Трампа ціна на нафту впала до 65 доларів, що різко скоротило доходи путіна.

• У промовах Трампа відсутні будь-які згадки про додаткову військову допомогу Україні. Потік зброї, схвалений Байденом, вичерпається в найближчі місяці.

• Америка виводить війська і техніку з Жешува, звідки зброя відправляється в Україну.

• Європа пробує показати Трампу, що вона бере на себе тягар допомоги Україні, сподіваючись зберегти хоча б якусь прихильність американців до НАТО, якщо не до України.

• Незгода на втрату 4 областей посилює необхідність другого шляху: збільшення військової допомоги з боку Європи.

• Майбутнє стримування росії відбуватиметься в трьох зонах: посилені українські війська тримають лінію на сході, європейські сили на заході і, принаймні поки що, тривала американська присутність в країнах НАТО.

• Оскільки росія має намір продовжувати вторгнення, а Америка, схоже, має намір відступити, Україні доведеться боротися далі.
👉
https://www.youtube.com/watch?v=P-LDcyHnSTw