Напишу банальну річ.

Щоб ви зараз не читали за підсумками переговорів в штатах. Що було між Зеленським і Трампом.

Позитивне чи негативне.

Зберігайте холодний розум. Не очікуйте, що така зустріч змінить все. Зупинить війну.

Це тривалий процес і ми маємо розуміти, що сторона, яка почала конфлікт. Почала проти нас війну не хоче відступати.

І ці всі політичні перемовини не зупинять штурмові дій зараз.

Не зупиняйтесь в підтримці війська. Донатьте. Підтримуйте своїх.

Це завжди передусім.

Голос Майора ✙

Соррі. Букв багато.
Кінець року завжди змушує зупинитись і чесно подивитися назад. Війна змінює все. Змінює людей. Змінює волонтерство.
На початку повномасштабного вторгнення ми всі були в одному ритмі. Масово, швидко, без питань. Потрібно було закрити армію всім і одразу, щоб ті, хто став на захист, не думали ні про що, крім захисту. Донатили майже всі. Хтось більше, хтось менше, але відчуття спільної відповідальності було дуже сильним.

З роками це почало змінюватися.
2022, 2023, 2024 – різні періоди, різні потреби, різна динаміка. Донатів ставало менше. Втома накопичувалась. Життя намагалося повернути собі «нормальність», хоча війна нікуди не поділась.

2025 рік став для мене показовим. За всі ці чотири роки саме цього року вдалося зібрати найменше – близько одного мільйона гривень. Насправді, дуже багато зборі були і непублічними, через особисті контакти, знайомих, фонди. бо велика частка донатства реально просто зникла. Не тому, що війна закінчилась. А тому, що люди виснажились.

Цього року я більше переключився на FPV-дрони. Разом із Сергієм Ровним і фондом @WillWingsFoundation ми працювали над удосконаленням, збиранням і передачею дронів для підрозділів. Але паралельно життя знову і знову вносило свої корективи. З’являлися нові знайомі й друзі в силах оборони. Потреб ставало більше, а ресурсів – менше.

Доводилося переключатися. З дронів – на EcoFlow. З EcoFlow – на машини. З машин – на амуніцію, ремонт, «просто допомогу», яку не завжди можна красиво оформити в пост чи звіт. Бо коли тобі пише людина з фронту, ти не думаєш про формат. Ти думаєш, як допомогти.

Таким вийшов цей рік. Не найгучніший. Не найрезультативніший у цифрах. Але дуже чесний.

І зараз, коли все частіше звучать слова про перемир’я, домовленості, «можливі сценарії», хочеться сказати одне: це не привід розслаблятися. Навпаки. Поки наші люди на фронті, допомога силам оборони має тривати. Хоча б на тому рівні, який є зараз. Хоча дуже хочеться, щоб її було більше.

Дякую всім, хто не зупинився.
Хто продовжує допомагати, навіть коли важко.
І всім, хто поруч – мовчки, без пафосу, без ілюзій.

Працюємо далі.

PS2: Щоб це не було абстрактно. Я писав про знайомих і друзів у силах оборони. Так от, просто зараз у нас є збір на машину, який тягнеться вже кілька місяців. До закриття залишилося менше трьох тисяч гривень, але навіть ця сума ніяк не сходиться.

Якщо вам хочеться трохи підняти мені новорічний настрій, якого цього року майже немає, – скиньте, будь ласка, трохи грошей. Це буде не про святковий настрій, а про ще одну закриту потребу для своїх. Посилання теж в коментах.

https://send.monobank.ua/jar/7c6uSHXhHE
4874100028515933

Головне з яким стоунфейсом Буданов вітає Капустіна з поверненням до життя

Багато несеться зараз про потенційну атаку, орєшнік, удар метеорита та супер-шахед тощо.

Так наче росія вперше атакує Україну.

Так, ворог буде бити по енергетиці. І не тільки.
Так, росіяни хочуть зробити життя цивільних нестерпним, особливо під час морозів.
Так, вони просто кончені терористи. Але вони впадуть. Рано чи пізно.

А вам усім я раджу не накручуватися, під час тривог завжди йти до укриття та ДОПОМАГАТИ ВІЙСЬКУ!

Тільки наша армія є гарантом існування України.
Навіть якщо путін завтра нападе.

Важко згадувати ті дні, але потрібно! Це наша воля. Це наша свобода!