Гіркін-Стрєлков прямо крізь грати висрав свіжу аналітику по війні, де, попри песимістичні оцінки російських перспектив, продовжує називати Україну “так званою”, як це, власне, робить більшість тимчасово живих Z-воєнкорів. Здавалося б, після двох з половиною років планомірної переробки окупантів на добриво для наших чорноземів у небачених з 1940-х масштабах варто було б принаймні визнати беззаперечну, як дірка в голові Іллі Киви, реальність існування української політичної нації та відповідної держави, але ніт. Бо тоді доведеться визнати також, що імперія однією ногою в могилі. Коли там опиниться друга - лише питання часу. Незалежно від того, скільки територій вийде повернути під контроль Києва до завершення бойових дій, вирішальний іспит на зрілість нація вже склала. Між тим реальний стан погано уявленої політичної спільноти, відомої як “російський народ”, був зрозумілий вже під час бунту Прігожина. Повна відсутність будь-якого опору діям ЗСУ з боку населення Курської області сьогодні ще більш промовиста: якщо твоя ідентичність заснована на всеосяжному терпільстві, жодна самоорганізована політична активність неможлива. Писав про це як про гіпотезу майже два роки тому - нині маємо вдосталь наочного матеріалу для констатації факту.
Forwarded from Весело та трішки страшно
Вангую. Если вдруг оперативная ситуация сложится так, что в 2023-м ВСУ придется одной ножкой ступить на Белгородщину, Ростовщину или Кубань, никаких заметных протестов, не говоря уже об организованном партизанском движении, там не возникнет. Почему? Потому что быть русским значит быть терпилой. Это - тождественные понятия, и именно здесь лежит разгадка знаменитой тайны русской души. Неважно, кого терпеть и как долго. Однако правда и то, что русский, отказывающийся терпеть и начинающий мыслить в категориях собственного достоинства, перестает быть русским, обретая новую национальную идентичность. Можно надеяться, что результатом текущей войны, пускай это и займет немало времени, станет расцвет десятка или лучше сотни таких идентичностей на руинах империи терпильства. А если ребята за восточной границей сами не справляются, что ж, мы со своей стороны всегда готовы помочь )
Forwarded from Кримський херес
Удручає не стільки начебто неможливість демобілізації. А небажання політичного класу (за окремими винятками) навіть рухатись у цьому напрямку, розробляти якісь напівміри.
Найтяжче, найсутужніше піхотинцям. Хоча ворогів кожен з них нащолкає і не найбільшу кількість. Їм потрібно надавати усі соціальні плюшки в першу чергу і вони повинні бути вищими, ніж у інших. Про шану і глорифікацію я вже казав. Нагороди для піхоти повинні відрізнятись від нагород іншим бійцям і тиловикам.
Але є один дуже важливий і конкретний крок. Департаменти і відділи мали б його розглянути і подумати про технічні моменти, виключення, правила і т.д. ВСТАНОВЛЕННЯ ГРАНИЧНОГО СТРОКУ СЛУЖБИ У ПІХОТІ. Після цього людина, звісно, могла б написати рапорт і залишитись. А могла б піти на додаткове навчання і нову спеціалізацію. З таким досвідом ми б отримували дуже толкових спеціалістів.
Соціальна справедливість потрібна не (тільки) тому, що про це каже християнство, іслам, соціалізм, лібералізм, націоналізм. А тому, що від її рівня залежить стабільність системи.
Найтяжче, найсутужніше піхотинцям. Хоча ворогів кожен з них нащолкає і не найбільшу кількість. Їм потрібно надавати усі соціальні плюшки в першу чергу і вони повинні бути вищими, ніж у інших. Про шану і глорифікацію я вже казав. Нагороди для піхоти повинні відрізнятись від нагород іншим бійцям і тиловикам.
Але є один дуже важливий і конкретний крок. Департаменти і відділи мали б його розглянути і подумати про технічні моменти, виключення, правила і т.д. ВСТАНОВЛЕННЯ ГРАНИЧНОГО СТРОКУ СЛУЖБИ У ПІХОТІ. Після цього людина, звісно, могла б написати рапорт і залишитись. А могла б піти на додаткове навчання і нову спеціалізацію. З таким досвідом ми б отримували дуже толкових спеціалістів.
Соціальна справедливість потрібна не (тільки) тому, що про це каже християнство, іслам, соціалізм, лібералізм, націоналізм. А тому, що від її рівня залежить стабільність системи.
Людина, яка, попри колір паспорту, десятиліттями була послідовно ворожою до всього політичного змісту, що ми вкладаємо в поняття "росіянин". Познайомився з Ільдаром минулого року в Фейсбуці, аби висловити своє захоплення та запросити в гості за першої-ліпшої нагоди. Вічна пам'ять
https://espreso.tv/viyna-z-rosiyeyu-na-fronti-zaginuv-rosiyskiy-opozitsioner-dadin-yakiy-voyuvav-na-botsi-ukraini-zmi
https://espreso.tv/viyna-z-rosiyeyu-na-fronti-zaginuv-rosiyskiy-opozitsioner-dadin-yakiy-voyuvav-na-botsi-ukraini-zmi
espreso.tv
На фронті загинув російський опозиціонер Дадін, який воював на боці України, - ЗМІ
На Харківському напрямку фронту в Україні загинув російський опозиційний активіст Ільдар Дадін. Він воював на стороні Збройних Сил України
Божевільний полковник КДБ, погрожуючи НАТО червоною кнопкою, веде наступ на європейську демократію за допомогою північнокорейських спецпризначенців і іранських дронів. Я ще пам'ятаю благословенні часи, коли прийти в кіно або літературу з подібним сценарієм означало затаврувати себе автором категорії "г" на весь залишок творчого життя.
Останній рік був не надто багатий миттєвостями, котрі прийнятно без обмовок і уточнень описати як щасливі. Звільнення Макса - одна з них. Коли ж на власні очі бачиш, що з мордорського полону можливо повернутися у настільки ясному розумі та з чітким усвідомленням історичного моменту, по шкірі повзуть мурахи від захоплення нашими людьми!
https://youtube.com/watch?v=Bcqo1jderKw&pp=ygUQ0JHRg9GC0LrQtdCy0LjRhw%3D%3D
https://youtube.com/watch?v=Bcqo1jderKw&pp=ygUQ0JHRg9GC0LrQtdCy0LjRhw%3D%3D
YouTube
Росія перетворює міжнародне гуманітарне право на посміховисько — Максим Буткевич
Перше та ексклюзивне інтерв'ю Максима Буткевича Громадському радіо після повернення з полону. У розмові: про полон, умови утримання, повернення та плани.
Максим Буткевич — український правозахисник і журналіст, координатор та співзасновник проєкту «Без…
Максим Буткевич — український правозахисник і журналіст, координатор та співзасновник проєкту «Без…
Декілька днів тому знайома поцікавилась, як можна одним реченням пояснити цивільному, що таке ПТСР. Відповісти відразу я не спромігся. Натомість в наступні три доби ледь не зламав собі об питання голову, аж доки не вимучив формулу, яка мене відносно задовольнила: посттравма - це втрата відчуття затишку у світі. На жаль, судячи з сучасного стану досліджень, у значній кількості випадків незворотна.
Forwarded from Новинач
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Україна може розробити найпростішу ядерну бомбу протягом декількох місяців, якщо Дональд Трамп припинить військову допомогу — The Times з посиланням на аналітичну записку для Міноборони України