друже,
минуле тягнеться до сьогодення спогадами. обіймає ними, пестить, змушує радіти чи сумувати. минуле нагадує про себе дрібницями: фантиками, запахами, світлинами.
ми хочемо, аби спогади з поетичного вечора 22 липня ніжно обіймали, аби приносили настрій читань під подільським дубом. тож сьогодні ділимося світлинами фотографки Ані (@iveyna) 💚 більше світлин традиційно за покликанням: https://annyeltsova.pixieset.com/opoetry/ - їх можна буде завантажити протягом тижня.
а нові спогади формуються новими подіями. тож слідкуй за оновленнями, щоб не пропустити подальші заходи. ми щасливі будемо тебе на них бачити!
love,
o.poetry
минуле тягнеться до сьогодення спогадами. обіймає ними, пестить, змушує радіти чи сумувати. минуле нагадує про себе дрібницями: фантиками, запахами, світлинами.
ми хочемо, аби спогади з поетичного вечора 22 липня ніжно обіймали, аби приносили настрій читань під подільським дубом. тож сьогодні ділимося світлинами фотографки Ані (@iveyna) 💚 більше світлин традиційно за покликанням: https://annyeltsova.pixieset.com/opoetry/ - їх можна буде завантажити протягом тижня.
а нові спогади формуються новими подіями. тож слідкуй за оновленнями, щоб не пропустити подальші заходи. ми щасливі будемо тебе на них бачити!
love,
o.poetry
o.poetry & friends ділитися творчістю та бути почутими – надзвичайно цінно, і не менш важливою в цьому постає взаємна підтримка. і саме тому ми маємо для вас поетичну можливість!
наша подруга Юлія наразі працює над створенням цифрової антології сучасної української лесбійської поезії та шукає авторок, охочих поділитись своєю творчістю для цього проєкту.
якщо вас зацікавила ця ідея, й ви хотіли би долучитися, пишіть у коментарях або нашому поштареві @poshtar, і ми сконтактуємо вас із авторкою✨
друже,
минулої п’ятниці ми представляли o.poetry на FreshFest. хочемо розповісти, як усе минуло✨
уся команда зібралася наживо й об’єдналася в коло поетичної любові.
ми показували світлини з живих вечорів, ділились передбаченнями з віршів та збирали улюблені слова. ці слова ми перетворили на collective poem (результат ти невдовзі побачиш).
дякуємо всім, хто цікавився, підходив та спілкувався - ви зробили цю подію живою й наповненою.
p.s. за фото дякуємо Улі, Юліані та Олегові!
love,
o.poetry
минулої п’ятниці ми представляли o.poetry на FreshFest. хочемо розповісти, як усе минуло✨
уся команда зібралася наживо й об’єдналася в коло поетичної любові.
ми показували світлини з живих вечорів, ділились передбаченнями з віршів та збирали улюблені слова. ці слова ми перетворили на collective poem (результат ти невдовзі побачиш).
дякуємо всім, хто цікавився, підходив та спілкувався - ви зробили цю подію живою й наповненою.
p.s. за фото дякуємо Улі, Юліані та Олегові!
love,
o.poetry
друже,
ось і результат нашої першої поетичної співпраці цього навчального року💚
ми обрали слова та словосполучення з твоїх улюблених фраз і перетворили їх на collective poem.
дякую, що ти частинка цього вірша. він твій. він наш.
p.s. авторка фото на фоні - Єлизавета Скакун
love,
o.poetry
ось і результат нашої першої поетичної співпраці цього навчального року💚
ми обрали слова та словосполучення з твоїх улюблених фраз і перетворили їх на collective poem.
дякую, що ти частинка цього вірша. він твій. він наш.
p.s. авторка фото на фоні - Єлизавета Скакун
love,
o.poetry
друже,
ти, певне, знаєш, що кожен фініш - це, по суті, старт.
завершення FreshFest разом із завершенням першого навчального тижня - наш великий початок.
попереду зустрічі, наповнені світлом, відновлення рубрики o.poety&facts, повернення вірша тижня. зокрема, цієї осені в нас буде розширення команди.
тож, якщо ти плануєш долучатися до наших активностей чи хочеш стати частинкою поетичної команди - слідкуй за оновленнями.
закликаємо також підписатися на Telegram-канал, де з'являтиметься актуальна інформація та Тікток, в якому ми ділимося теплими відео.
словом, залишаймося на зв'язку💚
p.s. дякуємо за фото Софі Білогривій та Іллі Рудійку!
love,
o.poetry
ти, певне, знаєш, що кожен фініш - це, по суті, старт.
завершення FreshFest разом із завершенням першого навчального тижня - наш великий початок.
попереду зустрічі, наповнені світлом, відновлення рубрики o.poety&facts, повернення вірша тижня. зокрема, цієї осені в нас буде розширення команди.
тож, якщо ти плануєш долучатися до наших активностей чи хочеш стати частинкою поетичної команди - слідкуй за оновленнями.
закликаємо також підписатися на Telegram-канал, де з'являтиметься актуальна інформація та Тікток, в якому ми ділимося теплими відео.
словом, залишаймося на зв'язку💚
p.s. дякуємо за фото Софі Білогривій та Іллі Рудійку!
love,
o.poetry
«Світличник 2.0» – це вже друга подія до Дня народження шістдесятника з Чоколівки Івана Світличного для сусідів, поціновувачів поезії та всіх охочих.
Думка літературного критика Івана Світличного була авторитетною для багатьох майстрів пера – Симоненка, Стуса, Голобородька та інших знаних і не дуже поетів. У його помешканні на Уманській, 35, яке пізніше назвуть «епіцентром шістдесятництва», кипіло поетичне життя. Молода поезія тут читалася вголос і про себе, редагувалася, записувалася на журналістський магнітофон «Весна», щоби про неї дізналося якомога більше людей. Тож у центрі цьогорічного «Світличника» – літературні читання.
На читаннях буде вільний мікрофон і кожен(-на) зможе висловитися. Можна читати свою поезію, прозу, вірші шістдесятників, та не забувайте про обмеження 5-7 хвилин, аби всі мали вдосталь часу на виступ. Ми вітаємо перформанси, музичні виступи й будь-які інші види синтезу мистецтв на події.
Вхід вільний, та вашою перепусткою на подію буде книжка (Світличний був ще тим бібліофілом!). Захопіть із собою одну чи кілька книжок у гарному стані – після події вони потраплять до сільської бібліотеки в Закарпатській області.
Побачимося на платформі «Острів» (Волинська, 9/21) о 17:00!
Ідея організувати “Світличник” належить Світлані Довгань, яка досліджувала історію шістдесятництва на Чоколівці. Співорганізаторами заходу є Центр урбаністичних студій, могилянський поетичний простір “o.poetry” та Платформа “Острів”. Подія стала можливою завдяки успішній краудфандинговій кампанії для видання збірки “(Не)комфортна (не)околиця: Чоколівка” на платформі Велика Ідея.
Думка літературного критика Івана Світличного була авторитетною для багатьох майстрів пера – Симоненка, Стуса, Голобородька та інших знаних і не дуже поетів. У його помешканні на Уманській, 35, яке пізніше назвуть «епіцентром шістдесятництва», кипіло поетичне життя. Молода поезія тут читалася вголос і про себе, редагувалася, записувалася на журналістський магнітофон «Весна», щоби про неї дізналося якомога більше людей. Тож у центрі цьогорічного «Світличника» – літературні читання.
На читаннях буде вільний мікрофон і кожен(-на) зможе висловитися. Можна читати свою поезію, прозу, вірші шістдесятників, та не забувайте про обмеження 5-7 хвилин, аби всі мали вдосталь часу на виступ. Ми вітаємо перформанси, музичні виступи й будь-які інші види синтезу мистецтв на події.
Вхід вільний, та вашою перепусткою на подію буде книжка (Світличний був ще тим бібліофілом!). Захопіть із собою одну чи кілька книжок у гарному стані – після події вони потраплять до сільської бібліотеки в Закарпатській області.
Побачимося на платформі «Острів» (Волинська, 9/21) о 17:00!
Ідея організувати “Світличник” належить Світлані Довгань, яка досліджувала історію шістдесятництва на Чоколівці. Співорганізаторами заходу є Центр урбаністичних студій, могилянський поетичний простір “o.poetry” та Платформа “Острів”. Подія стала можливою завдяки успішній краудфандинговій кампанії для видання збірки “(Не)комфортна (не)околиця: Чоколівка” на платформі Велика Ідея.
«Якби такого Світличного не існувало, його слід було би вигадати»
- Михайлина Коцюбинська
«Доброокий» Іван Світличний — поет, перекладач і літературний критик, до думки якого стишено прислухалися «шістдесятники». У квартирі на Уманській він разом із дружиною Леонідою поділяв вдосталь місця для книжок і друзів, серед яких — Алла Горська, Ліна Костенко, Василь Стус, Іван Драч та інші. Старший від них, Світличний став мудрим порадником і підтримкою, зокрема для Симоненка та Голобородька. Їх поезії він розповсюджував через самвидав, згодом вже у таборах писав власні. «Ґратовані сонети» були спробою не загинути живій «думці» серед тюремного повсякдення 1970-х. Вірші Світличного — постійний внутрішній діалог, що розгортається з поетом, який стоїть опліч. Його сонети та перекладацький доробок «стягують» розриви, що багатьом видіються в українській літературі. Сонети Світличного в «класичній злагодженості, дисципліні форми» простягаються до неокласиків 1920-х, які перекладали поетів Парнасу та переймали рафінованість їхньої позії. Лишень у Світличного додається гірка іронія: Схолоднілий вигук: «Парнас! І що ті шмони й допит?» — звірливе вивласнення у світи поетичні. Якщо у М. Зерова дух неокласики «буя над українськими ланами», то «Світ Калинцевих візій-див, Драчеві клекоти і хмелі» у Свіличного сусідить із буденністю та клопотом.
25 вересня о 17:00 поетичні читання «Світличник 2.0», вул. Волинська 9/21
Запрошуємо тебе пережити ті «теплі розмови та мовчання», про які свого часу був згадував Василь Стус, дякуючи «вусатому сонечку» за свій улюблений «закамарок» у Києві.
авторка - Юлія Карпець @julykarp
ілюстрація - Катерина Балашова @le_juj
p.s. фото - з особового фонду Світличного в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва.
- Михайлина Коцюбинська
«Доброокий» Іван Світличний — поет, перекладач і літературний критик, до думки якого стишено прислухалися «шістдесятники». У квартирі на Уманській він разом із дружиною Леонідою поділяв вдосталь місця для книжок і друзів, серед яких — Алла Горська, Ліна Костенко, Василь Стус, Іван Драч та інші. Старший від них, Світличний став мудрим порадником і підтримкою, зокрема для Симоненка та Голобородька. Їх поезії він розповсюджував через самвидав, згодом вже у таборах писав власні. «Ґратовані сонети» були спробою не загинути живій «думці» серед тюремного повсякдення 1970-х. Вірші Світличного — постійний внутрішній діалог, що розгортається з поетом, який стоїть опліч. Його сонети та перекладацький доробок «стягують» розриви, що багатьом видіються в українській літературі. Сонети Світличного в «класичній злагодженості, дисципліні форми» простягаються до неокласиків 1920-х, які перекладали поетів Парнасу та переймали рафінованість їхньої позії. Лишень у Світличного додається гірка іронія: Схолоднілий вигук: «Парнас! І що ті шмони й допит?» — звірливе вивласнення у світи поетичні. Якщо у М. Зерова дух неокласики «буя над українськими ланами», то «Світ Калинцевих візій-див, Драчеві клекоти і хмелі» у Свіличного сусідить із буденністю та клопотом.
25 вересня о 17:00 поетичні читання «Світличник 2.0», вул. Волинська 9/21
Запрошуємо тебе пережити ті «теплі розмови та мовчання», про які свого часу був згадував Василь Стус, дякуючи «вусатому сонечку» за свій улюблений «закамарок» у Києві.
авторка - Юлія Карпець @julykarp
ілюстрація - Катерина Балашова @le_juj
p.s. фото - з особового фонду Світличного в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва.
o.poetry & facts
Вірші покоління шістдесятників записані в українській історії літерами стійкості та любові до нашої ідентичності 💔
У присвяту майбутньому заходу «Світличник 2.0», ділимося з тобою кількома збірками представників шістдесятництва.
А також раді розповісти про благодійний аспект вечора 25 вересня. Квитком на нього стане принесена тобою книга (одна чи кілька) - цього разу вона потрапить у бібліотеку в селі Ільниця Закарпатської області.
Робити добрі справи простіше, ніж здається ☀️
У присвяту майбутньому заходу «Світличник 2.0», ділимося з тобою кількома збірками представників шістдесятництва.
А також раді розповісти про благодійний аспект вечора 25 вересня. Квитком на нього стане принесена тобою книга (одна чи кілька) - цього разу вона потрапить у бібліотеку в селі Ільниця Закарпатської області.
Робити добрі справи простіше, ніж здається ☀️