Так ось, я знімав небо на телескоп і на беззеркалку, також на беззеркалку я зняв кусок неба який в відео показаний другою сценою (доречі на його обробку у мене пішло 80 гігабайт місця🫠). Але я не цим хочу поділитися з вами. Зараз граючись з аннотацією об’єктів вирішив спробувати аннотувати астероіди з бази даних, і вони там були! Їх звісно не видно на фото бо оптика не та, але вони там є і не один 😁

Щоб на беззеркалку робити добрі кадри нічного неба треба її крутити з швидкістю обертання Землі. Я вже ставив свою камеру в екваторіальне монтування на місце телескопа але тоді телескоп марнується бо його ніхто не крутить, тому почав новий проект по створенню компактного астротрекера для камери. Це такий інструмент який просто крутить камерою зліва-направо з швидкісю обертання Землі.

Для мотора взяв старі крокові мотори від опентанка (нажаль у них вал виявився закороткий тому я мусив використати повноцінну NEMA17 яка більша рази в 2). Камера важка а цей мотор дуже слабкий, ще й треба мутити якусь сильну вісь яка витримає прикручену камеру до неї, ще й під кутом, тобто не в центрі ваги. Для цього мені порадили використати гармонічинй редуктор, MINIF11 так що я його заказав, запроектував і роздрукував корпус, одразу з кутом екліптики для координат однієї з найтемніших локацій європи.

Все це діло просто накручується на 3/8 фотоболт, тобто на мій фотоштатив. Драйвер використав від того що лишилося від от цього проекту.

Виставляється на Полярну зорю (її просто має бути видно крізь 2 отвори в цьому бочному “прицілі”)

Точність всього цього інструмента невелика, але при фокусній відстані 28мм, розмірі пікселя 5.12 мікрометри у мене фото були чіткі навіть на витримці в 30 секунд (ліміт для моєї камери з вбудованим інтервалометром). На разі я ще не маю результатів нічного неба якимми можна похвалитися, тож буду тримати в курсі коли вже буде що показати.