Презентація фільмів поєкту «Харківщина: зруйнована, але незламна».

Дата проведення: 15.12.2023 р. об 13.00.
Місце проведення: Харків, вул. Пушкінська, 62, Центр культури і мистецтва.

Захід присвячено підбиттю підсумків роботи команди за звітний період,
інформуванню про плани, презентації та обговоренню фільмів, виготовлених
у листопаді-грудні 2023 р. в межах проєкту.
Учасники зустрічі переглянуть фільми, присвячені фіксації злочинів, скоєних
росіянами щодо закладів культури, релігії, архітектурних пам’яток. Це фільми
«Русский мир» в мій дім», «Злочини проти святинь», «Сковородинівка:
полювання на дух України», «Обірвана пісня». Фільми обрано не випадково –
3 грудня Україна відзначила 301 річницю від дня народження свого великого
філософа. Чому презентація відбувається в цьому закладі? Під час свого
перебування в Харкові у 1923-26 рр. тут жив і творив О. Довженко, який
започаткував новий жанр в українській літературі – кіноповість.
ООМЦКМ

#Харківщина #українці #війна #культура #фільми #презентації

З глибоким сумом повідомляємо про смерть визначного фольклориста, кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри музично-драматичного театру Харківської державної академії культури Гуріної Алли Вікторівни, яка померла 11 грудня 2023 року внаслідок тяжкої хвороби.
З 1978 року життя Алли Вікторівни було пов’язано з Харківською державною академією культури. 45 років вона працювала викладачем на факультетах музичного і сценічного мистецтва.
Алла Вікторівна була видатним фахівцем з дослідження музичного фольклору України. Завдяки професіоналізму, креативності та високому рівню компетентності вона користувалася великою повагою серед колег, студентів і працівників Академії.
Ми висловлюємо щире співчуття родині та друзям Алли Вікторівни. Вона залишиться в наших серцях як чудова людина та професіонал. Нехай Господь упокоїть її душу.

ХДАК

#Харківщина #українці #постаті #культура #Гуріна

17 грудня 1908 р. у Харкові народився Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) — український славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.
Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). 1949 — доктор філософії. Президент УВАН у 1959–1961 та 1981–1986-их. Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії.
Головний редактор журналу «Сучасність».

Автор 17 книг та низки фундаментальних наукових праць, зокрема: «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов'янської мови: історична фонологія загальнослов'янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979).

Сурен Кочарян
#Харків #постаті #культура #Шевельов

Шануймо наші традиції:
31 грудня, ЩЕДРИЙ ВЕЧІР за новоюліанським календарем.

На Харківщині, за традицією, господині готували щедрий стіл, на якому були переважно молочні та м’ясні страви, але головною обрядовою стравою залишалися кутя і узвар. Також готували пироги з різними начинками. Вдень по вулицях ходили дитячі гурти щедрівників та меланкарів, а під вечір молодіжні та дорослі. Гурти водили ряджених в «козу», «Меланку». Зазвичай у «козу» та «Меланку» рядили когось із хлопців. Їм надягали маску кози до якої кріпили справжні роги, вивертали кожух вовною догори, а руки одягали рукавиці. Меланку рядили у спідницю, велику хустку, щоки фарбували. Рядилися так, щоб люди не взнали хто виконував ці ролі. Якщо гурти щедрівників складалися переважно з жіночої статі та невеликої кількості чоловіків, то меланкували виключно жіночі гурти.

Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #культура #звичаї #традиції

Автентичний одяг українців на Харківщини:
Original authentic outfit from the Kharkiv region of Ukraine. Вбрання - Харківська область, Краснокутський район, село Пархомівка. Модель Марія Гончарова. Фотограф Тетяна Гурковська.

Джерело: Олександр Столовий
#Харківщина #українці #культура #одяг

Запрошуємо на вечір пам'яти бандуриста художника і поета Миколи Будника (1953-2001), відбудеться у Полтаві, 7 лютого 2024 р.Б о 14-00, Полтавська наукова книгозбірня імени Котляревського. Запрошуємо всіх хто знав пана Миколу, або хотів би почути про нього.
Вечір веде бандурист Назар Божинський
#Традиції #культура #кобзарство #постаті

До роковин Івана Івановича Попова (1943-2023)- відомого харківського стихівничого, який тривалий час підтримував і розвивав на Харківщині сучасну співоцьку традицію . Нехай добрий спогад про незрячого співця оживить складений ним псальм про Святого Димитрія.
Вічная пам'ять!
#Харківщина #українці #традиція #культура #постаті

Шануймо наші традиції:
9 березня СОРОК СВЯТИХ, за новоюліанським календарем. На Харківщині цей день ще називали «сόроки». За звичаєм, рано вранці господині ліпили та випікали пташок: «жайворонків», «сорок», щоб їх обов’язково було сорок. Бубликів також багато пекли разом із пташками, бо сім’ї великі, а смаколиків всім хотілося, особливо дітям. Пташки ліпили з однієї чи двох качалочок тіста, хвостик і крильця по краях розплескували та надрізали ножем, щоб красиві були. Замість очей ставили дрібні засушені ягоди, насіння соняшника чи кісточки з вишні.
Кожна дитина вибігала на вулицю і хвалилася своїми пташками. Вважалося, що цього дня має вилетіти сорок пташок – жайворонків, бо саме вони мали принести з собою тепло і весну. Щоб це швидше здійснилося бажання, діти розкладали пташок вздовж тину.

Наталія Олійник

#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура

Шануймо наші традиції:
10 квітня СЕРЕДРОХРЕСНА СЕРЕДА, що ділить Великий Піст навпіл. На Харківщині господні випікали обрядове печиво у вигляді хрестиків і називали їх «хрѐсті», «хрестець» або «хрестик». Вони були різних розмірів. Найбільші хрѐсті випікали, засушували, занурювали у посівне зерно, а коли їхали у поле сіяти, то брали обов’язково з собою. У обрядову випічку, особливо у великі хрестики, вкладали дрібні гроші. Хто знаходив копійки, мав бути щасливим. У невеличкі хрестики також вкладали гроші або ж вуглинку. Хто з діток знаходив гроші, радів, бо мав бути щасливим, кому ж діставалася вуглинка, не дуже вдалим буде рік. Зазвичай, для кращого смаку, хрѐсті зверху змазували збитим яйцем чи медом.

Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура

Шануймо наші традиції:
23 квітня за новоюліанським календарем відзначають день СВЯТОГО ЮРІЯ. На Харківщині більшість інформантів літнього віку цей день називали «Ягорія». Коли ж мова йшла про росу, то казали: «юр’ївська роса». Зазвичай виганяли перший раз навесні худобу на пашу, намагалися, щоб корови пройшли по юр’ївській росі – молока буде більше. Гілочкою освяченої вербички хльоскали, «шоб худобину ніхто не зурочив». Також цього дня саджали огірки, гарбузи, кавуни та дині, щоб був багатий урожай.

«На Ягорія запасювали худобу. Виганяли, шоб паслася до схід сонця. Кажний хазяїн виганяв, шоб корова пройшлася по юр’ївській росі». (Зап. 19.07.2003 р. у с. Білий Колодязь на Вовчанщині Харківської обл. від Макаренко Віри Тихонівни, 1913 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).

«А весною тоді, як виганяють уже худобу, так ото беруть той прутик і б’ють корову, гонють свяченою вербичкою».

Наталія Олійник,
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Зцілюємо душі світлими молитвами🙏
Віримо у Перемогу 💪 💙💛
І насолоджуємося різноманіттям нашої української писанки у прекрасних роботах Харківського міського клубу писанкарства ім. А.П. Овчаренко та їх учнів, які представили цього року свою творчість у віртуальному форматі щорічної виставки "Вікно у Дивосвіт" 🙌

🔶️ Кожна писанка – це справжній мікрокосм, у якому ми можемо побачити сакральні релігійні образи, сонце, зірки, людський, рослинний і тваринний світи, багатство геометричних форм.

🔸️ Писанки мають не лише естетичне значення, кожна несе певний зміст та енергетику. Вони створюються, не стільки руками, але й душею. Авторки писанок вклали в них своє тепло та найкращі побажання: добра, любові, щастя, благополуччя, достатку, захисту від всіх негараздів 🫶

https://telegra.ph/Vistavka-pisanok-Hark%D1%96vskogo-m%D1%96skogo-klubu-pisankarstva-%D1%96m-A-P-Ovcharenko-ta-ih-uchn%D1%96v-05-05

#Харківщина #українці #традиції #культура #Великдень #писанки

Разом з кінокомпанією «Артхаус Трафік» запрошуємо на перегляд відреставрованої версії шедевру Сергія Параджанова, біографічної драми-притчі «Колір граната» (1969) — з нагоди 100-річчя режисера.

9 листопада
18:00

Art Area ДК
м. Харків, вул. Чернишевська, 13

Вхід: free donation

Після перегляду — обговорення, яке промодерує Андрій Терентьєв, режисер та засновник кіноклубу «Космофільм»

* * *

Цього року ЮНЕСКО вдруге в історії проголосило рік Сергія Параджанова, підкреслюючи значущість його творчості для світової культури.

«Колір граната» розповідає історію життя вірменського поета Саят-Нови, від дитинства до смерті. Фільм відображає духовний шлях, мистецькі напрацювання та внутрішні конфлікти, які зробили його головним ліриком своєї епохи. Саят-Нова постає як майстер містифікації, який сам потрапив у свої пастки.

Сергій Параджанов, відомий також як режисер «Тіней забутих предків» (посідає 1 місце у списку 100 найкращих українських фільмів за версією українських кінокритиків), створив унікальну візуальну мову для «Кольору граната». Стрічка вплинула на світову попкультуру, зокрема надихнувши музичні кліпи Мадонни та Леді Ґаґи.

Ролі у фільмі виконали Софіко Чіаурелі («Мелодії Верійського кварталу»), Спартак Багашвілі («Тіні забутих предків»), Мелкон Алекян та Вілен Галстян.

Реставрація «Кольору граната» була виконана Кінофондом Мартіна Скорсезе спільно з Cineteca di Bologna. За цю роботу Скорсезе отримав премію Інституту Параджанова-Вартанова у 2014 році. Світова прем'єра відреставрованої версії відбулася на 67-му Каннському кінофестивалі у 2014 році.

Покази фільму в Україні здійснюються за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

Чекаємо на всіх 🖤

Наш простір знаходиться у підвальному приміщенні та має статус укриття.

Подія за посиланням

#культура #кіно #афіша

📩Надіслати новину: @MeriadBot
👍Підписуйтесь https://t.me/eurokharkiv