“А тим часом гайдамаки ножі освятили”
14 квітня 1768 року запорожці Максим Залізняк та Іван Гонта освятили ножі в Мотриному монастирі в Холодному Яру.
Так розпочалось повстання гайдамаків проти поляків під назвою Коліївщина. Воно супроводжувались масовою різаниною євреїв, католиків та уніатів. Було придушене через місяць російськими військами.
У 1768 році польський король Станіслав Понятовський видав указ про зрівняння у правах католиків і православних. Польські шляхтичі на спротив утворили Барську конфедерацію. Конфедерати розпочали грабувати і катувати українців, нищити православні монастирі. Боротися з ними прибули війська з Російської імперії.
Запорізький козак Максим Залізняк в урочищі Холодний Яр біля Чигирина зібрав загін повстанців і вирушив у похід. Їм швидко вдавалося завойовувати нові міста і нарощувати власні сили. Біля Умані до них приєднався загін Івана Гонти, який спочатку виступав на польській стороні. У липні гайдамаки налічували вже 30 загонів. Повстання загрожувало перекинутися на землі Речі Посполитої, Лівобережну Україну і на Запорожжя. Російський і польський уряди вирішили спільними зусиллями вести боротьбу проти повстанців.
У другій половині червня 1768 року російські війська разом з армією Речі Посполитої розпочали каральні акції проти гайдамаків.
26 червня 1768 року російські частини оточили повстанський табір і по-зрадницькому схопили керівників повстанців Залізняка і Гонту, а їхні загони роззброїли.
Каральні війська Речі Посполитої жорстоко розправлялися з повстанцями. Гайдамаків тисячами вішали, відтинали їм голови, садили на палі. Із 336 справ, реєстр яких зберігається, є інформація, що 151 гайдамакам відрубано голови, 57 повішено, 9 четвертовано, одного — українського шляхтича Чоповського — посаджено на палю.
Після сильних тортур у селі Сербах Іван Гонта був страчений. Залізняка та інших учасників повстання судила Київська губернаторська канцелярія. Вони були засуджені до тілесного покарання – удари нагаєм, виривання ніздрів, випалення тавра на чолі й щоках і заслання на досмертну каторгу в Сибір.
Ігор Царик
14 квітня 1768 року запорожці Максим Залізняк та Іван Гонта освятили ножі в Мотриному монастирі в Холодному Яру.
Так розпочалось повстання гайдамаків проти поляків під назвою Коліївщина. Воно супроводжувались масовою різаниною євреїв, католиків та уніатів. Було придушене через місяць російськими військами.
У 1768 році польський король Станіслав Понятовський видав указ про зрівняння у правах католиків і православних. Польські шляхтичі на спротив утворили Барську конфедерацію. Конфедерати розпочали грабувати і катувати українців, нищити православні монастирі. Боротися з ними прибули війська з Російської імперії.
Запорізький козак Максим Залізняк в урочищі Холодний Яр біля Чигирина зібрав загін повстанців і вирушив у похід. Їм швидко вдавалося завойовувати нові міста і нарощувати власні сили. Біля Умані до них приєднався загін Івана Гонти, який спочатку виступав на польській стороні. У липні гайдамаки налічували вже 30 загонів. Повстання загрожувало перекинутися на землі Речі Посполитої, Лівобережну Україну і на Запорожжя. Російський і польський уряди вирішили спільними зусиллями вести боротьбу проти повстанців.
У другій половині червня 1768 року російські війська разом з армією Речі Посполитої розпочали каральні акції проти гайдамаків.
26 червня 1768 року російські частини оточили повстанський табір і по-зрадницькому схопили керівників повстанців Залізняка і Гонту, а їхні загони роззброїли.
Каральні війська Речі Посполитої жорстоко розправлялися з повстанцями. Гайдамаків тисячами вішали, відтинали їм голови, садили на палі. Із 336 справ, реєстр яких зберігається, є інформація, що 151 гайдамакам відрубано голови, 57 повішено, 9 четвертовано, одного — українського шляхтича Чоповського — посаджено на палю.
Після сильних тортур у селі Сербах Іван Гонта був страчений. Залізняка та інших учасників повстання судила Київська губернаторська канцелярія. Вони були засуджені до тілесного покарання – удари нагаєм, виривання ніздрів, випалення тавра на чолі й щоках і заслання на досмертну каторгу в Сибір.
Ігор Царик
Forwarded from Олег Синєгубов, начальник Харківської ОДА
❗️ За попередньою інформацією, в Київському районі Харкова зафіксовано влучання КАБ по території гаражного кооперативу.
На місце прямують всі екстрені служби.
Деталі зʼясовуємо.
На цю хвилину, інформація про постраждалих не надходила.
На місце прямують всі екстрені служби.
Деталі зʼясовуємо.
На цю хвилину, інформація про постраждалих не надходила.
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 15 квітня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 18 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 5 людей.
У м. Дергачі постраждали чоловіки 42, 43 і 46 років; у с. Черкаська Лозова Малоданилівської громади постраждали 37-річний чоловік і 74-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Київський та Основ’янський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️14 КАБ;
▪️12 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️4 БпЛА типу «Молнія»;
▪️4 fpv-дрони;
▪️17 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 3 приватні будинки, нежитлове приміщення;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок, електромережі (с. Кленове), електромережі (с. Сковородинівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Борівське), приватний будинок, господарчі споруди, електромережі (с. Гроза);
▪️у Харківському районі пошкоджено цивільне підприємство, 2 автомобілі (м. Дергачі), цивільне підприємство, 7 автомобілів (с. Черкаська Лозова), цивільне підприємство (м. Мерефа);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено електромережі (сел. Печеніги), залізничну інфраструктуру (с. Залізничне).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 200 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 28 307 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 212 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог дев’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах населених пунктів Вовчанськ, Стариця та Лиман.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор десять разів атакував у напрямку Курилівки, Куп’янська-Вузлового, Нової Кругляківки, Загризового, Богуславки, Новоплатонівки.
На світлинах: с. Черкаська Лозова
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 18 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 5 людей.
У м. Дергачі постраждали чоловіки 42, 43 і 46 років; у с. Черкаська Лозова Малоданилівської громади постраждали 37-річний чоловік і 74-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Київський та Основ’янський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️14 КАБ;
▪️12 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️4 БпЛА типу «Молнія»;
▪️4 fpv-дрони;
▪️17 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 3 приватні будинки, нежитлове приміщення;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок, електромережі (с. Кленове), електромережі (с. Сковородинівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Борівське), приватний будинок, господарчі споруди, електромережі (с. Гроза);
▪️у Харківському районі пошкоджено цивільне підприємство, 2 автомобілі (м. Дергачі), цивільне підприємство, 7 автомобілів (с. Черкаська Лозова), цивільне підприємство (м. Мерефа);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено електромережі (сел. Печеніги), залізничну інфраструктуру (с. Залізничне).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 200 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 28 307 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 212 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог дев’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах населених пунктів Вовчанськ, Стариця та Лиман.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор десять разів атакував у напрямку Курилівки, Куп’янська-Вузлового, Нової Кругляківки, Загризового, Богуславки, Новоплатонівки.
На світлинах: с. Черкаська Лозова
#Харківщина #війна #ситуація
США відходять від прямої підтримки України: що це означає і як нам діяти
Останні заяви Дональд Трамп про те, що Сполучені Штати більше не будуть купувати і напряму передавати зброю Україні, а пропонують Європі самостійно це робити, не з’явилися на порожньому місці. Це не емоція і не імпровізація. Це продовження лінії, яку він послідовно просуває вже тривалий час.
Фабула проста. США поступово намагаються вийти з ролі головного донора безпеки України і перекласти відповідальність на Європу. При цьому вони не відмовляються повністю від участі — але змінюють формат: замість “ми даємо” — “ми продаємо, а ви вирішуєте”.
Ця модель вже частково працює. Частина поставок гальмувалася, паралельно просувалась схема, коли європейські країни купують американську зброю і передають її Україні. Тобто механізм фактично запущений, навіть якщо офіційно це ще не оформлено як остаточне рішення.
Далі — розвиток ситуації.
Європа почала сприймати цей сигнал серйозно. І це видно по діях.
Німеччина, Франція, Польща, Велика Британія вже обговорюють сценарії, в яких США не є основним гарантом безпеки. Фактично мова йде про формування європейської оборонної автономії.
І тут важливий момент. Це не означає, що США “вийшли з гри”. Це означає, що вони змінюють правила гри. І роблять це у свій спосіб — жорстко, прагматично і без зайвих сантиментів.
Для України це означає три речі.
По-перше, зникає ілюзія “постійної опори”. США залишаються союзником, але перестають бути безумовною опорою. Це різні речі.
По-друге, центр ваги переноситься в Європу. І саме там буде вирішуватись питання ресурсів, зброї і довгострокової підтримки.
По-третє, час працює проти тих, хто залежить. І на користь тих, хто швидко адаптується.
А тепер головне — що нам робити
Перше — перестати мислити категоріями “нам дадуть”. Потрібно мислити категоріями “ми інтегруємось”. Україна має стати частиною європейської системи безпеки не політично, а технологічно і виробничо.
Друге — ставка на спільне виробництво. Боєприпаси, дрони, елементи ППО — це має вироблятись тут, разом з європейцями. Не як допомога, а як спільний продукт.
Третє — асиметрія. Менше залежності від дорогих систем, більше масових і дешевих рішень. Війна вже це показала — і це треба довести до системи.
Четверте — робота з Європою як з єдиним полем. Не окремі домовленості, а системна інтеграція: логістика, ремонт, виробництво, навчання.
П’яте — не списувати США. Бо Штати — це не тільки Трамп. Це Конгрес, оборонка, союзники всередині системи. І з ними потрібно працювати окремо і постійно.
І останнє, це не про “зраду” і не про “кінець підтримки”. Це про те, що правила змінилися.
І в цих нових правилах виграє не той, хто більше просить, а той, хто швидше перебудовується.
Віктор Ягун
Останні заяви Дональд Трамп про те, що Сполучені Штати більше не будуть купувати і напряму передавати зброю Україні, а пропонують Європі самостійно це робити, не з’явилися на порожньому місці. Це не емоція і не імпровізація. Це продовження лінії, яку він послідовно просуває вже тривалий час.
Фабула проста. США поступово намагаються вийти з ролі головного донора безпеки України і перекласти відповідальність на Європу. При цьому вони не відмовляються повністю від участі — але змінюють формат: замість “ми даємо” — “ми продаємо, а ви вирішуєте”.
Ця модель вже частково працює. Частина поставок гальмувалася, паралельно просувалась схема, коли європейські країни купують американську зброю і передають її Україні. Тобто механізм фактично запущений, навіть якщо офіційно це ще не оформлено як остаточне рішення.
Далі — розвиток ситуації.
Європа почала сприймати цей сигнал серйозно. І це видно по діях.
Німеччина, Франція, Польща, Велика Британія вже обговорюють сценарії, в яких США не є основним гарантом безпеки. Фактично мова йде про формування європейської оборонної автономії.
І тут важливий момент. Це не означає, що США “вийшли з гри”. Це означає, що вони змінюють правила гри. І роблять це у свій спосіб — жорстко, прагматично і без зайвих сантиментів.
Для України це означає три речі.
По-перше, зникає ілюзія “постійної опори”. США залишаються союзником, але перестають бути безумовною опорою. Це різні речі.
По-друге, центр ваги переноситься в Європу. І саме там буде вирішуватись питання ресурсів, зброї і довгострокової підтримки.
По-третє, час працює проти тих, хто залежить. І на користь тих, хто швидко адаптується.
А тепер головне — що нам робити
Перше — перестати мислити категоріями “нам дадуть”. Потрібно мислити категоріями “ми інтегруємось”. Україна має стати частиною європейської системи безпеки не політично, а технологічно і виробничо.
Друге — ставка на спільне виробництво. Боєприпаси, дрони, елементи ППО — це має вироблятись тут, разом з європейцями. Не як допомога, а як спільний продукт.
Третє — асиметрія. Менше залежності від дорогих систем, більше масових і дешевих рішень. Війна вже це показала — і це треба довести до системи.
Четверте — робота з Європою як з єдиним полем. Не окремі домовленості, а системна інтеграція: логістика, ремонт, виробництво, навчання.
П’яте — не списувати США. Бо Штати — це не тільки Трамп. Це Конгрес, оборонка, союзники всередині системи. І з ними потрібно працювати окремо і постійно.
І останнє, це не про “зраду” і не про “кінець підтримки”. Це про те, що правила змінилися.
І в цих нових правилах виграє не той, хто більше просить, а той, хто швидше перебудовується.
Віктор Ягун
Катюзі — по заслузі.
15 квітня 1944 року в київському госпіталі помер генерал армії СРСР Микола Ватутін — людина, яку радянська пропаганда роками подавала як «видатного сталінського полководця», а його смерть перетворила на символ героїзму. Та за цією офіційною картинкою — інша, значно темніша історія.
29 лютого 1944 року під час об’їзду військ Ватутін потрапив у засідку бійців Української повстанської армії поблизу сіл Милятин і Сіянці (нині Рівненщина). У перестрілці він отримав важке поранення. Понад півтора місяця лікарі намагалися врятувати його життя в Києві — марно.
Похорон генерала став одним із наймасштабніших у СРСР воєнного часу: три дні прощання, поховання в Маріїнському парку біля Верховної Ради, а згодом — помпезний пам’ятник. Саме тоді почав формуватися культ «героїчного Ватутіна», до могили якого водили офіційні делегації, коли потрібно було «вшанувати пам’ять полеглих». Його образ активно використовували під час пропагандистської кампанії до «повного звільнення України» восени 1944 року.
Але ким він був насправді?
Росіянин за походженням, член більшовицької партії з 1921 року, Ватутін ще з юності брав участь у боротьбі проти українського спротиву: — у 1920 році воював проти загонів Нестора Махна; — у 1920–1921 роках придушував повстанський рух на Полтавщині; — у 1939 році командував військами під час вторгнення в Польщу, за що отримав орден Леніна.
Найстрашніша сторінка його командування — події 1943 року, форсування Дніпра та бої за Букринський плацдарм. Радянське керівництво обрало тактику, яку важко назвати інакше як «завалити ворога тілами». За різними оцінками, лише тут загинули сотні тисяч радянських солдатів — цифри сягають приблизно 400 тисяч. Втрати німців були в рази меншими.
Особливий цинізм полягав у тому, як поповнювали ці втрати. На щойно «звільнених» територіях лівобережної України масово мобілізували юнаків 16–18 років — часто без належної підготовки, без зброї, інколи навіть без форми. Їх буквально гнали на переправу через Дніпро під кулеметний вогонь. Очевидці згадували, що німецькі кулеметники не витримували психологічно, адже перед ними були не озброєні солдати, а фактично беззахисні люди. Але на місце загиблих одразу йшли нові.
Скільки серед тих сотень тисяч полеглих було саме українських хлопців — невідомо. Десятки тисяч? Сотня? Більше? Відповіді немає. Але відповідальність — є.
І саме на Волині, 29 лютого 1944 року, ця історія отримала свій фінал: генерал, причетний до цих подій, був смертельно поранений бійцями УПА. За півтора місяця він помер.
Історія інколи сама розставляє акценти. Бо якими б не були офіційні пам’ятники й гучні промови — пам’ять про справжню ціну «перемог» нікуди не зникає.
©️Ігор Царик
15 квітня 1944 року в київському госпіталі помер генерал армії СРСР Микола Ватутін — людина, яку радянська пропаганда роками подавала як «видатного сталінського полководця», а його смерть перетворила на символ героїзму. Та за цією офіційною картинкою — інша, значно темніша історія.
29 лютого 1944 року під час об’їзду військ Ватутін потрапив у засідку бійців Української повстанської армії поблизу сіл Милятин і Сіянці (нині Рівненщина). У перестрілці він отримав важке поранення. Понад півтора місяця лікарі намагалися врятувати його життя в Києві — марно.
Похорон генерала став одним із наймасштабніших у СРСР воєнного часу: три дні прощання, поховання в Маріїнському парку біля Верховної Ради, а згодом — помпезний пам’ятник. Саме тоді почав формуватися культ «героїчного Ватутіна», до могили якого водили офіційні делегації, коли потрібно було «вшанувати пам’ять полеглих». Його образ активно використовували під час пропагандистської кампанії до «повного звільнення України» восени 1944 року.
Але ким він був насправді?
Росіянин за походженням, член більшовицької партії з 1921 року, Ватутін ще з юності брав участь у боротьбі проти українського спротиву: — у 1920 році воював проти загонів Нестора Махна; — у 1920–1921 роках придушував повстанський рух на Полтавщині; — у 1939 році командував військами під час вторгнення в Польщу, за що отримав орден Леніна.
Найстрашніша сторінка його командування — події 1943 року, форсування Дніпра та бої за Букринський плацдарм. Радянське керівництво обрало тактику, яку важко назвати інакше як «завалити ворога тілами». За різними оцінками, лише тут загинули сотні тисяч радянських солдатів — цифри сягають приблизно 400 тисяч. Втрати німців були в рази меншими.
Особливий цинізм полягав у тому, як поповнювали ці втрати. На щойно «звільнених» територіях лівобережної України масово мобілізували юнаків 16–18 років — часто без належної підготовки, без зброї, інколи навіть без форми. Їх буквально гнали на переправу через Дніпро під кулеметний вогонь. Очевидці згадували, що німецькі кулеметники не витримували психологічно, адже перед ними були не озброєні солдати, а фактично беззахисні люди. Але на місце загиблих одразу йшли нові.
Скільки серед тих сотень тисяч полеглих було саме українських хлопців — невідомо. Десятки тисяч? Сотня? Більше? Відповіді немає. Але відповідальність — є.
І саме на Волині, 29 лютого 1944 року, ця історія отримала свій фінал: генерал, причетний до цих подій, був смертельно поранений бійцями УПА. За півтора місяця він помер.
Історія інколи сама розставляє акценти. Бо якими б не були офіційні пам’ятники й гучні промови — пам’ять про справжню ціну «перемог» нікуди не зникає.
©️Ігор Царик
Вона не тримала в руках зброї.
Але працювала на ворога — просто під час ударів по власному місту.
41-річну мешканку Харкова затримали просто в центральному парку. У момент, коли вона вела онлайн-трансляцію повторних ударів дронів «Герань-3» по житлових кварталах. Того дня місто було під майже безперервною атакою.
Це був не «випадковий стрім».
Рашисти передавали їй орієнтовні напрямки ударів — і вона заздалегідь виходила на потрібні точки.
Вона показувала наслідки обстрілів.
А ворог — дивився, коригував і бив знову.
Так вони оцінювали ефективність атак.
Так намагалися виявити позиції української ППО.
Поки одні витягують людей з-під завалів —
інші допомагають ці завали створювати.
Прокурори Харкова вже повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану.
Суд відправив під варту без права застави.
І тут уже без «але».
Це не помилка. Не наївність. Не «просто стрім».
Це свідомий вибір — бути на боці тих, хто вбuває.
Яке, на вашу думку, справедливе покарання для таких зрадників?
Джерело: Київ оперативний
Але працювала на ворога — просто під час ударів по власному місту.
41-річну мешканку Харкова затримали просто в центральному парку. У момент, коли вона вела онлайн-трансляцію повторних ударів дронів «Герань-3» по житлових кварталах. Того дня місто було під майже безперервною атакою.
Це був не «випадковий стрім».
Рашисти передавали їй орієнтовні напрямки ударів — і вона заздалегідь виходила на потрібні точки.
Вона показувала наслідки обстрілів.
А ворог — дивився, коригував і бив знову.
Так вони оцінювали ефективність атак.
Так намагалися виявити позиції української ППО.
Поки одні витягують людей з-під завалів —
інші допомагають ці завали створювати.
Прокурори Харкова вже повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану.
Суд відправив під варту без права застави.
І тут уже без «але».
Це не помилка. Не наївність. Не «просто стрім».
Це свідомий вибір — бути на боці тих, хто вбuває.
Яке, на вашу думку, справедливе покарання для таких зрадників?
Джерело: Київ оперативний
Лікар, кандидат медичних наук Євген Комаровський вважає, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп може бути хворий на деменцію.
Джерело: Крінжарня
Стареча деменція. У мене жодних особливих сумнівів у цьому немає. Це нормальний діагноз. Він в цьому не винен за великим рахунком. Це очевидно, абсолютно імпульсивна поведінка, коли людина забуває, що вона говорила вчора
Джерело: Крінжарня
московити завдали чергової атаки БпЛА по Харкову
Зафіксовано влучання у двох районах.
В Індустріальному районі внаслідок вибуху зайнявся легковий автомобіль. Попередньо без постраждалих.
У Немишлянському районі влучання у проїзну частину спричинило пошкодження скління вікон 5-ти приватних будинків та газової мережі. За медичною допомогою звернулись 2 людей.
На місцях працювали рятувальники, медики та правоохоронці. Піротехніки провели обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, психологи надавали допомогу людям.
Джерело: Kharkiv_life
Зафіксовано влучання у двох районах.
В Індустріальному районі внаслідок вибуху зайнявся легковий автомобіль. Попередньо без постраждалих.
У Немишлянському районі влучання у проїзну частину спричинило пошкодження скління вікон 5-ти приватних будинків та газової мережі. За медичною допомогою звернулись 2 людей.
На місцях працювали рятувальники, медики та правоохоронці. Піротехніки провели обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, психологи надавали допомогу людям.
Джерело: Kharkiv_life
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 16 квітня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 14 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 4 людей.
У м. Харків постраждали 66-річний чоловік і 77-річна жінка; у м. Мерефа зазнали травм 28-річний чоловік і 63-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Немишлянський, Індустріальний і Салтівський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️2 ракети (тип встановлюється);
▪️1 КАБ;
▪️12 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️4 БпЛА типу «Молнія»;
▪️2 fpv-дрони;
▪️42 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 8 приватних будинків, гараж, енергомережі, 2 автомобілі, прибудова до приватного домоволодіння;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено автомобіль (с. Івано-Шийчине), приватний будинок, господарчі споруди, електромережі (с. Клинова-Новоселівка), 2 навчальні заклади (с. Рясне, с. Писарівка), 4 приватні будинки (сел. Золочів);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок, господарчу споруду (с. Оскіл);
▪️у Харківському районі пошкоджено господарчу споруду, складське приміщення (м. Мерефа), приватний будинок, господарчу споруду (сел. Слатине), складське приміщення, адміністративну будівлю, 3 вантажні автомобілі (сел. Васищеве), приватний будинок (м. Люботин);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено автомобіль (сел. Старий Салтів).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 214 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 28 521 людину.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 153 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог чотири рази намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах населених пунктів Стариця, Вовчанськ, Вовчанські Хутори.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор два рази атакував у бік Новоплатонівки.
На світлині: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 14 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 4 людей.
У м. Харків постраждали 66-річний чоловік і 77-річна жінка; у м. Мерефа зазнали травм 28-річний чоловік і 63-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Немишлянський, Індустріальний і Салтівський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️2 ракети (тип встановлюється);
▪️1 КАБ;
▪️12 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️4 БпЛА типу «Молнія»;
▪️2 fpv-дрони;
▪️42 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 8 приватних будинків, гараж, енергомережі, 2 автомобілі, прибудова до приватного домоволодіння;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено автомобіль (с. Івано-Шийчине), приватний будинок, господарчі споруди, електромережі (с. Клинова-Новоселівка), 2 навчальні заклади (с. Рясне, с. Писарівка), 4 приватні будинки (сел. Золочів);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок, господарчу споруду (с. Оскіл);
▪️у Харківському районі пошкоджено господарчу споруду, складське приміщення (м. Мерефа), приватний будинок, господарчу споруду (сел. Слатине), складське приміщення, адміністративну будівлю, 3 вантажні автомобілі (сел. Васищеве), приватний будинок (м. Люботин);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено автомобіль (сел. Старий Салтів).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 214 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 28 521 людину.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 153 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог чотири рази намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах населених пунктів Стариця, Вовчанськ, Вовчанські Хутори.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор два рази атакував у бік Новоплатонівки.
На світлині: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
16 квітня 1841 р. народилася Христина Данилівна Алчевська (Журавльова)(1841-1920)- визначний український педагог, організаторка народної освіти, меценатка, письменниця. Засновниця (1862) Харківської жіночої недільної школи, що була зразком організації освіти дорослих в Україні. Дружина Олексія Алчевського. Усі шість їхніх дітей стали гордістю України.
Саме в садибі Алчевських у Харкові їхнім коштом було встановлено перший в Україні пам'ятник Тарасу Шевченку (скульптор В. Беклемішев).
Ганна Черкаська
#українці #харківці #постаті #педагоги #письменники #діячи #Алчевська
Саме в садибі Алчевських у Харкові їхнім коштом було встановлено перший в Україні пам'ятник Тарасу Шевченку (скульптор В. Беклемішев).
Ганна Черкаська
#українці #харківці #постаті #педагоги #письменники #діячи #Алчевська
Forwarded from Ігор Терехов
Країну не можна відновити, замінивши українців іншими людьми.
Сьогодні нам намагаються тихо нав’язати небезпечну ідею: нібито відтік людей - не проблема. Нібито достатньо щороку «дозалучати» сотні тисяч мігрантів - і все запрацює.
А тепер - факти. Україна переживає масштабний демографічний спад, який тільки посилився за роки повномасштабної війни. На початку вторгнення нас було більше 41 мільйона, без урахування тих, що проживали на тимчасово непідконтрольних територіях.
Сьогодні, за оцінками демографів, на підконтрольній території перебуває близько 30 мільйонів людей.
Понад 5 мільйонів українців живуть за кордоном. Ще мільйони - внутрішньо переміщені. Падає народжуваність - українським родинам все важче дається рішення вступити на шлях батьківства.
Це не просто статистика. Це тиха втрата країни.
І в цей момент нам пропонують просту формулу: не вистачає людей - завеземо нових. Це не рішення. Це його підміна.
Бо держава - це не цифра в балансі.
Держава - це люди. Свої люди.
І коли ми спокійно говоримо про «компенсацію втрат», ми фактично погоджуємось із тим, що мільйони українців можна не повертати. Що їх можна просто замінити.
Я з цим не погоджуюсь.
Проблему знелюднення можна вирішити лише політикою, в центрі якої - життя людини. Щоб у місті було тепло і світло.
Щоб працювали лікарні й школи. Щоб була робота. Щоб родина відчувала не лише ризики війни, а й опору держави.
Бо сьогодні мільйони наших людей уже будують життя в інших країнах. І з кожним роком все менше з них планують повернення. І це - найнебезпечніше.
Наше завдання - не замінювати своїх. Наше завдання - повернути своїх.
Дати людям причину жити тут.
Сьогодні нам намагаються тихо нав’язати небезпечну ідею: нібито відтік людей - не проблема. Нібито достатньо щороку «дозалучати» сотні тисяч мігрантів - і все запрацює.
А тепер - факти. Україна переживає масштабний демографічний спад, який тільки посилився за роки повномасштабної війни. На початку вторгнення нас було більше 41 мільйона, без урахування тих, що проживали на тимчасово непідконтрольних територіях.
Сьогодні, за оцінками демографів, на підконтрольній території перебуває близько 30 мільйонів людей.
Понад 5 мільйонів українців живуть за кордоном. Ще мільйони - внутрішньо переміщені. Падає народжуваність - українським родинам все важче дається рішення вступити на шлях батьківства.
Це не просто статистика. Це тиха втрата країни.
І в цей момент нам пропонують просту формулу: не вистачає людей - завеземо нових. Це не рішення. Це його підміна.
Бо держава - це не цифра в балансі.
Держава - це люди. Свої люди.
І коли ми спокійно говоримо про «компенсацію втрат», ми фактично погоджуємось із тим, що мільйони українців можна не повертати. Що їх можна просто замінити.
Я з цим не погоджуюсь.
Проблему знелюднення можна вирішити лише політикою, в центрі якої - життя людини. Щоб у місті було тепло і світло.
Щоб працювали лікарні й школи. Щоб була робота. Щоб родина відчувала не лише ризики війни, а й опору держави.
Бо сьогодні мільйони наших людей уже будують життя в інших країнах. І з кожним роком все менше з них планують повернення. І це - найнебезпечніше.
Наше завдання - не замінювати своїх. Наше завдання - повернути своїх.
Дати людям причину жити тут.
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 17 квітня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 13 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, 9 людей постраждали.
У м. Мерефа загинула 41-річна жінка, постраждали жінки 41, 40, 29, 23 років та чоловіки 26 і 29 років; у м. Люботин постраждали чоловіки 51, 46 і 66 років.
Внаслідок вибуху невідомого пристрою у сел. Близнюки загинув 59- річний чоловік, зазнала гострої реакції на стрес 56-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Салтівський, Київський і Основ'янський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️2 РСЗВ;
▪️10 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️8 БпЛА типу «Молнія»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️38 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено офісну будівлю, 2 приватні будинки, господарчі споруди, скління вікон багатоквартирного будинку;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено багатоквартирний будинок, 2 господарчі споруди, електромережі (с. Рясне), будинок культури, амбулаторію, магазин, приватний будинок (с. Писарівка), інтернатний заклад (с. Малижине), приватний будинок, господарчі споруди (с. Карасівка);
▪️у Харківському районі пошкоджено 2 цивільні підприємства (м. Мерефа, м. Люботин).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 237 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 28 758 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 132 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог чотири рази намагався прорвати оборонні рубежі наших підрозділів у районах населених пунктів Приліпка, Симинівка, Ветеринарне та Стариця.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог чотири рази атакував у бік населених пунктів Петропавлівка, Подоли та Курилівка.
На світлинах: с. Карасівка
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 13 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, 9 людей постраждали.
У м. Мерефа загинула 41-річна жінка, постраждали жінки 41, 40, 29, 23 років та чоловіки 26 і 29 років; у м. Люботин постраждали чоловіки 51, 46 і 66 років.
Внаслідок вибуху невідомого пристрою у сел. Близнюки загинув 59- річний чоловік, зазнала гострої реакції на стрес 56-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Салтівський, Київський і Основ'янський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️2 РСЗВ;
▪️10 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️8 БпЛА типу «Молнія»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️38 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено офісну будівлю, 2 приватні будинки, господарчі споруди, скління вікон багатоквартирного будинку;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено багатоквартирний будинок, 2 господарчі споруди, електромережі (с. Рясне), будинок культури, амбулаторію, магазин, приватний будинок (с. Писарівка), інтернатний заклад (с. Малижине), приватний будинок, господарчі споруди (с. Карасівка);
▪️у Харківському районі пошкоджено 2 цивільні підприємства (м. Мерефа, м. Люботин).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 237 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 28 758 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 132 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог чотири рази намагався прорвати оборонні рубежі наших підрозділів у районах населених пунктів Приліпка, Симинівка, Ветеринарне та Стариця.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог чотири рази атакував у бік населених пунктів Петропавлівка, Подоли та Курилівка.
На світлинах: с. Карасівка
#Харківщина #війна #ситуація