Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 11 квітня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 7 населених пунктів Харківської області.
▪️Стало відомо, що внаслідок обстрілу 9 квітня в сел. Ківшарівка Куп’янської громади загинув 52-річний чоловік, постраждав 48-річний чоловік.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️РСЗВ (кількість встановлюється);
▪️14 КАБ;
▪️10 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️3 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у Куп’янському районі пошкоджено адмінбудівлю, банк (сел. Великий Бурлук);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 13 приватних будинків, 2 трактори, електромережі (с. Капитолівка), 15 приватних будинків (с. Діброва);
▪️у Лозівському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру (м. Лозова).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 187 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 27 843 людини.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 173 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ, Колодязне, Стариця, Зелене, Вовчанські Хутори, Приліпка, Лиман та в бік Графського.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор тричі атакував у районах населених пунктів Курилівка та Новоплатонівка.
На світлинах: сел. Великий Бурлук
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 7 населених пунктів Харківської області.
▪️Стало відомо, що внаслідок обстрілу 9 квітня в сел. Ківшарівка Куп’янської громади загинув 52-річний чоловік, постраждав 48-річний чоловік.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️РСЗВ (кількість встановлюється);
▪️14 КАБ;
▪️10 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️3 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у Куп’янському районі пошкоджено адмінбудівлю, банк (сел. Великий Бурлук);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 13 приватних будинків, 2 трактори, електромережі (с. Капитолівка), 15 приватних будинків (с. Діброва);
▪️у Лозівському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру (м. Лозова).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 187 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 27 843 людини.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 173 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ, Колодязне, Стариця, Зелене, Вовчанські Хутори, Приліпка, Лиман та в бік Графського.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор тричі атакував у районах населених пунктів Курилівка та Новоплатонівка.
На світлинах: сел. Великий Бурлук
#Харківщина #війна #ситуація
11 квітня 1945 року загони військ НКВС оточили собор св. Юра у Львові і заарештували митрополита Йосипа Сліпого, єпископів Будка і Чарнецького, а також багатьох священиків. Їм було заявлено, що греко-католицька церква з цього часу ліквідована. В 1945-1946 рр. все вище духовенство УГКЦ разом з урядовцями курії, викладачами теології та філософії богословських академії та семінарій, ченцями (всього близько тисячі чоловік) було заарештовано і вивезено на Схід. Шляхом репресій радянська влада намагалася змусити ієрархію греко-католицької церкви погодитись на об’єднання з Російською православною церквою. Однак, жоден з усіх заарештованих єпископів не погодився на співпрацю. Тому радянські спецслужби й розробили план проведення «Собору Української Греко-Католицької Церкви». Шляхом залякувань, часто і відвертого терору та знищення особливо непоступливих священиків було сформовано групу учасників собору, яка складалася з 216 священнослужителів (у Галичині служило 1270 священиків) і 19 мирян. 9 березня 1946 року, незважаючи на неканонічність, собор проголосив скасування Берестейської унії 1596 року і «воз’єднання» з Російською православною церквою. Тим часом радянський уряд розпочав активну ліквідацію парафій та церков УГКЦ. Тисячі священиків були заарештовані, засуджені до тривалих термінів ув’язнення, або депортовані. Лише незначна частина священнослужителів, не витримавши психологічного тиску, формально перейшла до православ’я. Близько 200 священиків взялися творити структуру УГКЦ у підпіллі. Понад 40 років священнослужителі та вірні УГКЦ були змушені таємно дотримуватися обрядів і свят своєї церкви, наражаючись на переслідування і репресії з боку органів влади. Лише 1 грудня 1989 року діяльність Української греко-католицької церкви в Україні була легалізована.
Ігор Царик
Ігор Царик
“ДЛЯ УКРАЇНЦЯ РІДНА МОВА - ЦЕ ДУША, А ДУШЕЮ, ЯК ВІДОМО, НЕ ГЕНДЛЮЮТЬ! А ІНШІ МОВИ ДЛЯ НЬОГО, В ТОМУ ЧИСЛІ РОСІЙСЬКА, - МУСЯТЬ БУТИ ЛИШЕ КОМУНІКАТИВНИМ ІНСТРУМЕНТОМ”
11 квітня 1913 року народився видатний український фізик, педагог і організатор науки Володимир Хоткевич. Він з’явився на світ у Києві в родині відомого українського письменника, композитора та громадського діяча Гната Хоткевича. Доля родини Хоткевичів склалася трагічно: батька репресували й розстріляли у 1938 році, рідні опинилися розкиданими по світу. Сам Володимир Хоткевич дивом уникнув репресій і зміг реалізувати себе в науці.
Освіту він здобував спочатку в індустріально-технічній профшколі, а після її закінчення у 1930 році вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту, де отримав спеціальність інженера-дослідника у галузі фізики. З 1932 до 1950 року Хоткевич працював в Українському фізико-технічному інституті. Наукову роботу розпочав під керівництвом професорів Льва Шубникова та Бориса Лазарєва. У цій установі він зосередився на прикладних завданнях. У 1934 році за участю Хоткевича введено в дію перший у СРСР гелієвий скраплювач. Фізик досліджував магнітні й детекторні властивості надпровідників, брав участь у роботах атомного проєкту.
Під час Другої світової війни разом з інститутом перебував в евакуації в Алмати. Навіть у цей складний період не припиняв наукової діяльності. У 1943 році захистив кандидатську дисертацію. У 1944 році повернувся до Харкова, брав активну участь у відновленні кріогенної лабораторії Українського фізико-технічного інституту.
З 1950 року життя Володимира Хоткевича пов’язане з Харківським університетом. Тут він пройшов шлях від доцента до ректора. Цю посаду він обіймав протягом 1966-1976 років. У стінах університету Хоткевич зосередився на дослідженнях надпровідності і низькотемпературної металофізики. Він зробив вагомий внесок у розвиток науки, став автором понад 200 праць і виховав цілу плеяду науковців. Під його керівництвом було захищено 15 кандидатських дисертацій.
У 1954 році Володимир Хоткевич захистив докторську дисертацію, за два роки був затверджений у званні професора. У 1967 року його обрали членом-кореспондентом Академії наук УРСР. Його наукові здобутки були визнані не лише в Україні, а й за кордоном. Хоткевич був почесним доктором Познанського університету ім. Адама Міцкевича.
Попри всі виклики епохи, Володимир Хоткевич залишався принциповою людиною. Відомий його вислів про мову як душу народу є свідченням глибокої національної свідомості та гідності.
Він відійшов у вічність 9 липня 1982 року, залишивши після себе потужну наукову спадщину.
Історія та пам'ять
#українці #харківці #постаті #вчені #педагоги #Володимир_Хоткевич
11 квітня 1913 року народився видатний український фізик, педагог і організатор науки Володимир Хоткевич. Він з’явився на світ у Києві в родині відомого українського письменника, композитора та громадського діяча Гната Хоткевича. Доля родини Хоткевичів склалася трагічно: батька репресували й розстріляли у 1938 році, рідні опинилися розкиданими по світу. Сам Володимир Хоткевич дивом уникнув репресій і зміг реалізувати себе в науці.
Освіту він здобував спочатку в індустріально-технічній профшколі, а після її закінчення у 1930 році вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту, де отримав спеціальність інженера-дослідника у галузі фізики. З 1932 до 1950 року Хоткевич працював в Українському фізико-технічному інституті. Наукову роботу розпочав під керівництвом професорів Льва Шубникова та Бориса Лазарєва. У цій установі він зосередився на прикладних завданнях. У 1934 році за участю Хоткевича введено в дію перший у СРСР гелієвий скраплювач. Фізик досліджував магнітні й детекторні властивості надпровідників, брав участь у роботах атомного проєкту.
Під час Другої світової війни разом з інститутом перебував в евакуації в Алмати. Навіть у цей складний період не припиняв наукової діяльності. У 1943 році захистив кандидатську дисертацію. У 1944 році повернувся до Харкова, брав активну участь у відновленні кріогенної лабораторії Українського фізико-технічного інституту.
З 1950 року життя Володимира Хоткевича пов’язане з Харківським університетом. Тут він пройшов шлях від доцента до ректора. Цю посаду він обіймав протягом 1966-1976 років. У стінах університету Хоткевич зосередився на дослідженнях надпровідності і низькотемпературної металофізики. Він зробив вагомий внесок у розвиток науки, став автором понад 200 праць і виховав цілу плеяду науковців. Під його керівництвом було захищено 15 кандидатських дисертацій.
У 1954 році Володимир Хоткевич захистив докторську дисертацію, за два роки був затверджений у званні професора. У 1967 року його обрали членом-кореспондентом Академії наук УРСР. Його наукові здобутки були визнані не лише в Україні, а й за кордоном. Хоткевич був почесним доктором Познанського університету ім. Адама Міцкевича.
Попри всі виклики епохи, Володимир Хоткевич залишався принциповою людиною. Відомий його вислів про мову як душу народу є свідченням глибокої національної свідомості та гідності.
Він відійшов у вічність 9 липня 1982 року, залишивши після себе потужну наукову спадщину.
Історія та пам'ять
#українці #харківці #постаті #вчені #педагоги #Володимир_Хоткевич
Те, що зараз відбувається — це вже не просто черговий тиждень війни. Це момент, коли починає змінюватись сама логіка цієї війни. І не десь у штабах НАТО, а тут, на нашій землі. Коли колишній директор ЦРУ Девід Петреус говорить, що США повинні вчитися новій концепції війни в України — це не комплімент. Це визнання факту. Україна першою побудувала систему, де дрон — це не “іграшка на фронті”, а частина єдиної екосистеми: розвідка, наведення, ураження, управління в реальному часі. Це і є нова війна. І якщо хтось цього досі не зрозумів — він уже відстає.
Паралельно відбувається інше — більш приземлене, але значно болючіше для Кремля. Україна методично ламає російську нафтову логістику. Не гучними заявами, а ударами по вузлах, які тримають їхню економіку. Коли зупиняється термінал у Новоросійську, коли вибивається Усть-Луга, коли горять нафтобази — це не “інциденти”. Це удар по грошах, з яких фінансується ця війна. Це означає, що росія починає впиратись у стелю — не тільки військову, а й ресурсну. І саме тому на російському телебаченні з’являється те, що вони самі називають “клубом ядерних маніяків”. Коли в ефірі прямо говорять про знищення міст — це не сила. Це симптом. Симптом того, що звичайними засобами вони вже не тягнуть.
А тепер подивимось на інший фланг — політичний. І тут історія з Віктором Орбаном виглядає вже не як “особлива позиція”, а як відверта роль. Коли прем’єр країни ЄС фактично пропонує себе як допоміжний канал для Путіна — це не дипломатія. Це сервіс. І коли це відбувається напередодні виборів, а Україна стає головною мішенню кампанії — це означає, що гра йде не за Угорщину. Гра йде за те, щоб створити в Європі політичні точки, через які можна ламати єдність і тиснути на Україну.
І тут підключається ще один елемент — американський. Коли Джей Ді Венс приїжджає в Будапешт і одночасно звучать звинувачення у бік України про “втручання” — це вже не випадковість. Це формування наративу. Дуже простого і дуже небезпечного: зробити Україну не лише жертвою агресії, а ще й винною стороною в чужих політичних процесах. Це класична схема — перевести фокус, розмити відповідальність росії і створити внутрішні конфлікти на Заході.
І на цьому фоні є ще один процес, який багато хто недооцінює. Поки росія погрожує ядерною зброєю, у США вже обговорюють, як відбудовувати Україну, у які сектори заходити, де вкладати гроші, як інтегрувати нашу економіку в глобальні ланцюги. Тобто паралельно з війною йде боротьба за майбутню Україну. За те, хто буде визначати її економіку, її безпекову архітектуру, її місце у світі.
І от якщо скласти це разом — картина стає дуже чіткою. На фронті росія поступово втрачає ініціативу. В економіці — отримує удари по ключових джерелах доходу. У технологіях — відстає і змушена наздоганяти. Але компенсує це політикою, інформаційними операціями і спробами розколоти Захід. Через Орбана, через окремих американських політиків, через наративи про “втому від війни” і “провину України”.
Тому головне зараз — не плутати різні рівні цієї війни. На полі бою у нас є результат. Але паралельно йде інша війна — за сприйняття, за політичні рішення, за майбутнє. І вона не менш важлива. Бо програють не тоді, коли не вистачає снарядів. Програють тоді, коли втрачається єдність і ясність, за що саме ти воюєш.
І саме тому сьогодні ключове — тримати не лише фронт, а й сенси. Бо ворог уже давно воює не тільки ракетами. Він воює тим, щоб ми почали сумніватись у власній правоті. І якщо цього не допустити — все інше він вже програє сам.
Віктор Ягун
Паралельно відбувається інше — більш приземлене, але значно болючіше для Кремля. Україна методично ламає російську нафтову логістику. Не гучними заявами, а ударами по вузлах, які тримають їхню економіку. Коли зупиняється термінал у Новоросійську, коли вибивається Усть-Луга, коли горять нафтобази — це не “інциденти”. Це удар по грошах, з яких фінансується ця війна. Це означає, що росія починає впиратись у стелю — не тільки військову, а й ресурсну. І саме тому на російському телебаченні з’являється те, що вони самі називають “клубом ядерних маніяків”. Коли в ефірі прямо говорять про знищення міст — це не сила. Це симптом. Симптом того, що звичайними засобами вони вже не тягнуть.
А тепер подивимось на інший фланг — політичний. І тут історія з Віктором Орбаном виглядає вже не як “особлива позиція”, а як відверта роль. Коли прем’єр країни ЄС фактично пропонує себе як допоміжний канал для Путіна — це не дипломатія. Це сервіс. І коли це відбувається напередодні виборів, а Україна стає головною мішенню кампанії — це означає, що гра йде не за Угорщину. Гра йде за те, щоб створити в Європі політичні точки, через які можна ламати єдність і тиснути на Україну.
І тут підключається ще один елемент — американський. Коли Джей Ді Венс приїжджає в Будапешт і одночасно звучать звинувачення у бік України про “втручання” — це вже не випадковість. Це формування наративу. Дуже простого і дуже небезпечного: зробити Україну не лише жертвою агресії, а ще й винною стороною в чужих політичних процесах. Це класична схема — перевести фокус, розмити відповідальність росії і створити внутрішні конфлікти на Заході.
І на цьому фоні є ще один процес, який багато хто недооцінює. Поки росія погрожує ядерною зброєю, у США вже обговорюють, як відбудовувати Україну, у які сектори заходити, де вкладати гроші, як інтегрувати нашу економіку в глобальні ланцюги. Тобто паралельно з війною йде боротьба за майбутню Україну. За те, хто буде визначати її економіку, її безпекову архітектуру, її місце у світі.
І от якщо скласти це разом — картина стає дуже чіткою. На фронті росія поступово втрачає ініціативу. В економіці — отримує удари по ключових джерелах доходу. У технологіях — відстає і змушена наздоганяти. Але компенсує це політикою, інформаційними операціями і спробами розколоти Захід. Через Орбана, через окремих американських політиків, через наративи про “втому від війни” і “провину України”.
Тому головне зараз — не плутати різні рівні цієї війни. На полі бою у нас є результат. Але паралельно йде інша війна — за сприйняття, за політичні рішення, за майбутнє. І вона не менш важлива. Бо програють не тоді, коли не вистачає снарядів. Програють тоді, коли втрачається єдність і ясність, за що саме ти воюєш.
І саме тому сьогодні ключове — тримати не лише фронт, а й сенси. Бо ворог уже давно воює не тільки ракетами. Він воює тим, щоб ми почали сумніватись у власній правоті. І якщо цього не допустити — все інше він вже програє сам.
Віктор Ягун
Як будете в церкві на 12 євангеліях, слухатимите Слово Боже про Страсті Христові,
як будуть носити святу Плащаницю біля церкви, -
як співатимуть радісне “ Христос Воскресе”
Згадайте про мучеників України,
Згадайте про всіх кого розстріляли большовики;
Задайте й про тих, хто з зброєю в руках боронив нашу рідну Землю від московських катів й від своїх іуд-запроданців, -
згадайте і помоліться за них!
Не за горами кари час!
Воскресне наша Україна, скине з себе московсько- большовицьке ярмо!
Не забувайте про мучеників і праведників наших!
Не забувайте про невинну кров
і готуйтесь до помсти над ворогами,
що не дають жити
по людському!
С.Петлюра
Звернення до українців Головного Отамана Симона Петлюри на Страсний тиждень 1926 року, за місяць до своєї мученицької смерти від рук московсько- большовицького аґента.
Звучить і нині нам, як Заповіт!
Слава страстям наших Великих Українських Страстотерпців! Пам'ятаємо! Помстимося!
Тарас Компаніченко
як будуть носити святу Плащаницю біля церкви, -
як співатимуть радісне “ Христос Воскресе”
Згадайте про мучеників України,
Згадайте про всіх кого розстріляли большовики;
Задайте й про тих, хто з зброєю в руках боронив нашу рідну Землю від московських катів й від своїх іуд-запроданців, -
згадайте і помоліться за них!
Не за горами кари час!
Воскресне наша Україна, скине з себе московсько- большовицьке ярмо!
Не забувайте про мучеників і праведників наших!
Не забувайте про невинну кров
і готуйтесь до помсти над ворогами,
що не дають жити
по людському!
С.Петлюра
Звернення до українців Головного Отамана Симона Петлюри на Страсний тиждень 1926 року, за місяць до своєї мученицької смерти від рук московсько- большовицького аґента.
Звучить і нині нам, як Заповіт!
Слава страстям наших Великих Українських Страстотерпців! Пам'ятаємо! Помстимося!
Тарас Компаніченко
Forwarded from КАРТУЗ 🗞 Україна
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Але реальність показала зовсім інше – замість швидкої перемоги РФ отримала колосальні втрати та спротив, який триває й досі.
Картуз🇺🇦 Україна- підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 12 квітня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 4 населені пункти Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів немає постраждалих.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️4 КАБ;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️1 БпЛА типу «Молнія»;
▪️2 fpv-дрони;
▪️1 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок, господарчу споруду (с. Оскіл);
▪️у Харківському районі пошкоджено багатоквартирний будинок (сел. Козача Лопань).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 100 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 37 943 людини.
🔻 Упродовж минулої доби станом на 22:00 11.04.2026 зафіксовано 101 бойове зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник п’ять разів штурмував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Стариця, Ветеринарне, Приліпка та Вовчанські Хутори.
▪️ На Куп’янському напрямку наші захисники успішно відбили три ворожі штурми в бік населених пунктів Петропавлівка та Новоосинове.
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 4 населені пункти Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів немає постраждалих.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️4 КАБ;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️1 БпЛА типу «Молнія»;
▪️2 fpv-дрони;
▪️1 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок, господарчу споруду (с. Оскіл);
▪️у Харківському районі пошкоджено багатоквартирний будинок (сел. Козача Лопань).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 100 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 37 943 людини.
🔻 Упродовж минулої доби станом на 22:00 11.04.2026 зафіксовано 101 бойове зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник п’ять разів штурмував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Стариця, Ветеринарне, Приліпка та Вовчанські Хутори.
▪️ На Куп’янському напрямку наші захисники успішно відбили три ворожі штурми в бік населених пунктів Петропавлівка та Новоосинове.
#Харківщина #війна #ситуація
ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ.
Святкові богослужінняв Катедральному храмі в Харкові. Трансляція наживо за посиланням:
https://www.youtube.com/live/k1fQfaUIf5I
#Пасха #Великдень #Воскресіння_Христове
Святкові богослужінняв Катедральному храмі в Харкові. Трансляція наживо за посиланням:
https://www.youtube.com/live/k1fQfaUIf5I
#Пасха #Великдень #Воскресіння_Христове
Forwarded from Харківський напрямок
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Розстріл українських військовополонених поблизу Ветеринарного на Харківщині.
кацапи змогли зайти на позиції через сусідів. Після взяття в полон, щоб не виводити в тил, 4 військовослужбовці однієї з бригад ЗСУ було по звірячому розстріляно кацапами.
кацапи змогли зайти на позиції через сусідів. Після взяття в полон, щоб не виводити в тил, 4 військовослужбовці однієї з бригад ЗСУ було по звірячому розстріляно кацапами.
12 квітня день пам'яті Юрія Шевельова (Шереха) - видатного лінгвіста, українського інтелектуала ХХ ст., українсько-американського славіста-мовознавця, історика української літератури, літературного і театрального критика, етнічного німця, професора Гарвардського і Колумбійського університетів (1908-2002), життя якого було тісно пов'язане з Харковом.
Він Юрій Шевельов був одним з провідних славістів світу, автором майже 900 праць, написаних українською, англійською, німецькою, російською, польською та французькою мовами.
"Це не могло не заворожувати - що він їх усіх знав, бачив на живо (бігав школярем і студентом на всі вистави Курбасового "Березоля", на диспути за участю Хвильового, навіть наївно пробував їх боронити, коли на них почалися офіційні нагінки...) - і от тепер під кінець століття, міг про них свідчити нам ...", - @Оксана Забужко (есей "Ваш дєдушка Ю.Ш." зі збірки "Планета Полин").
Амбасадором "розстріляного Відродження" Юрія Шевельова назвала Оксана Забужко і присвятила йому книжку "Вибране листування на тлі доби: 1992-2002".
"Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови.", - сказав Юрій Шевельов. Своїм Вчителем називав його Олесь Гончар.
Юрій Шевельов був автором фундаментальних наукових праць, займався слов'янським мовознавством, історією української літератури, театральною та літературною критикою. Писав під псевдонімами - Юрій Шерех, Гр. Шевчук, Григорій Шевчук, Шерех.
Народився Юрій Шевельов в 1908 р. у Харкові. Його батьки були етнічними німцями (їх прізвище Шнайдер). Тато був генерал-майором російської армії. У зв'язку з початком Першої світової війни змінили своє прізвище на Шевельови.
Під час німецької окупації Харкова Юрій Шевельов дописував до місцевої газети "Нова Україна".
"Останнє есе Юрія Шереха (Шевельова) не тільки з усією вичерпністю відповість цікавим на питання, "чому він лишився на окупованій території" (цей рядок, до відома молодшої ґенерації, ще у 1980-ті значився в наших анкетах - "где находились ваши родители во время ВОВ?": тавро політичної неблагополучности!). КГБ ніколи не простило йому того, що він від них "утік" і став велетнем світової славістики. Але насправді в цьому есе йдеться про речі куди фундаментальніші - і насущно сьогодні важливі для нас усіх", - @Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко).
Модерна Україна
#українці #харківці #постаті #мовознавці #лінгвісти #вчені
Він Юрій Шевельов був одним з провідних славістів світу, автором майже 900 праць, написаних українською, англійською, німецькою, російською, польською та французькою мовами.
"Це не могло не заворожувати - що він їх усіх знав, бачив на живо (бігав школярем і студентом на всі вистави Курбасового "Березоля", на диспути за участю Хвильового, навіть наївно пробував їх боронити, коли на них почалися офіційні нагінки...) - і от тепер під кінець століття, міг про них свідчити нам ...", - @Оксана Забужко (есей "Ваш дєдушка Ю.Ш." зі збірки "Планета Полин").
Амбасадором "розстріляного Відродження" Юрія Шевельова назвала Оксана Забужко і присвятила йому книжку "Вибране листування на тлі доби: 1992-2002".
"Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови.", - сказав Юрій Шевельов. Своїм Вчителем називав його Олесь Гончар.
Юрій Шевельов був автором фундаментальних наукових праць, займався слов'янським мовознавством, історією української літератури, театральною та літературною критикою. Писав під псевдонімами - Юрій Шерех, Гр. Шевчук, Григорій Шевчук, Шерех.
Народився Юрій Шевельов в 1908 р. у Харкові. Його батьки були етнічними німцями (їх прізвище Шнайдер). Тато був генерал-майором російської армії. У зв'язку з початком Першої світової війни змінили своє прізвище на Шевельови.
Під час німецької окупації Харкова Юрій Шевельов дописував до місцевої газети "Нова Україна".
"Останнє есе Юрія Шереха (Шевельова) не тільки з усією вичерпністю відповість цікавим на питання, "чому він лишився на окупованій території" (цей рядок, до відома молодшої ґенерації, ще у 1980-ті значився в наших анкетах - "где находились ваши родители во время ВОВ?": тавро політичної неблагополучности!). КГБ ніколи не простило йому того, що він від них "утік" і став велетнем світової славістики. Але насправді в цьому есе йдеться про речі куди фундаментальніші - і насущно сьогодні важливі для нас усіх", - @Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко).
Модерна Україна
#українці #харківці #постаті #мовознавці #лінгвісти #вчені
Освячення пасок на Великдень.
Катедральний собор Святого Миколая Чудотворця УГКЦ, Харків
https://youtu.be/-ImtPbmpoEg
#освячення_пасок #Великдень #Пасха #Воскресіння_Христове
Катедральний собор Святого Миколая Чудотворця УГКЦ, Харків
https://youtu.be/-ImtPbmpoEg
#освячення_пасок #Великдень #Пасха #Воскресіння_Христове
YouTube
Освячення пасок на Великдень. Катедральний собор УГКЦ, Харків
Катедральний собор Святого Миколая Чудотворця.
#освячення_пасок #УГКЦ #Харків #Салтівка
#освячення_пасок #УГКЦ #Харків #Салтівка