Ця війна ніколи не матиме дня пам'яті і примирення, але колись неодмінно настане День Перемоги. Можливо, не в тому розумінні, як ми звикли сприймати його з радянських підручників чи хочемо побачити в потаємних мріях. За 12 років війни Україна стала геть інша. За чотири останніх - змінилась кардинально. Вся боротьба ще попереду, але наразі маємо дату, яка для кількох поколінь буде визначати нашу подальшу долю. Низький уклін Силам Оборони, що тримають фронт. Шана загиблим. Слава Героям! Треба встояти і перемогти!
Володимир Чистилін
Ілюстрація Нікіта Тітов.
Володимир Чистилін
Ілюстрація Нікіта Тітов.
Повномасштабне війна змінила харківців і їхнє сприйняття міста.
Харків - залізобетон, Харків - незламне місто, - є лідером серед запропонованих відповідей на питання: "Чим для вас передусім сьогодні є місто Харків?"
Соціологічне дослідження на замовлення Українського інституту національної пам'яті провела "Оперативна соціологія"
УІНП Харків
Харків - залізобетон, Харків - незламне місто, - є лідером серед запропонованих відповідей на питання: "Чим для вас передусім сьогодні є місто Харків?"
Соціологічне дослідження на замовлення Українського інституту національної пам'яті провела "Оперативна соціологія"
УІНП Харків
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 25 лютого, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 8 населених пунктів Харківської області.
▪️До медзакладів Харкова доставили 33-річну жінку і 13-річну дівчинку, які 20 лютого постраждали внаслідок обстрілу в с. Новоосинове Курилівської громади.
Також у с. Новоосинове Курилівської громади знайшли під завалами тіло 66-річної жінки, яка 20 лютого загинула внаслідок обстрілу.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️16 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️10 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (м. Барвінкове);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено 2 приватні будинки (сел. Печеніги, с. Стара Покровка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 155 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 20 324 людини.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 164 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районі населених пунктів Вільча, Синельникове, Мала Вовча та Зелене.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог дев’ять разів атакував у районі Глушківки, Піщаного, Курилівки, Борисівської Андріївки та Куп’янська.
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 8 населених пунктів Харківської області.
▪️До медзакладів Харкова доставили 33-річну жінку і 13-річну дівчинку, які 20 лютого постраждали внаслідок обстрілу в с. Новоосинове Курилівської громади.
Також у с. Новоосинове Курилівської громади знайшли під завалами тіло 66-річної жінки, яка 20 лютого загинула внаслідок обстрілу.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️16 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️10 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (м. Барвінкове);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено 2 приватні будинки (сел. Печеніги, с. Стара Покровка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 155 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 20 324 людини.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 164 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районі населених пунктів Вільча, Синельникове, Мала Вовча та Зелене.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог дев’ять разів атакував у районі Глушківки, Піщаного, Курилівки, Борисівської Андріївки та Куп’янська.
#Харківщина #війна #ситуація
25 лютого 1887 року народився Лесь Курбас — людина, яка змінила український театр і фактично заново його вигадала.
Його життя — це рух Україною із заходу на схід. Він народився у родині акторів галицького театру, юність провів у Тернополі, де заснував перший стаціонарний український професійний театр — «Тернопільські театральні вечори».
Згодом переїхав до Києва і створив «Молодий театр», а пізніше оселився у Харкові, де працював зі славнозвісним театром «Березіль», який став одним із головних центрів українського модерного мистецтва.
Курбас вважав, що театр має бути українським за змістом і європейським за формою. Він вводив у підготовку акторів спорт і акробатику, працював зі світлом, ритмом і простором сцени, експериментував із взаємодією глядача й актора. У його виставах з’являються авангардні декорації, нова сценографія та навіть кінопроєкції — для 1920-х це було справжньою революцією.
Він знав вісім мов, але принципово не вивчав російської. Ще студентом виступав проти полонізації освіти й підтримував українізацію університетського середовища. Курбас мислив Україну як частину європейської культури — і саме це згодом стало для нього вироком.
У 1933 році Курбаса усунули від керівництва «Березолем». Після заборони вистави «Маклена Граса», створеної разом із Миколою Кулішем, театр ліквідували.
Після допитів режисера заарештували й засудили до п’яти років таборів. Проте навіть у засланні Курбас продовжував ставити вистави.
9 жовтня 1937 року «особлива трійка» НКВД засудила до розстрілу понад 1800 в’язнів Соловецького табору. Серед них — Лесь Курбас. 3 листопада 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох.
Радіо Накипіло
#українці #постаті #митці #Березіль #Курбас
Його життя — це рух Україною із заходу на схід. Він народився у родині акторів галицького театру, юність провів у Тернополі, де заснував перший стаціонарний український професійний театр — «Тернопільські театральні вечори».
Згодом переїхав до Києва і створив «Молодий театр», а пізніше оселився у Харкові, де працював зі славнозвісним театром «Березіль», який став одним із головних центрів українського модерного мистецтва.
Курбас вважав, що театр має бути українським за змістом і європейським за формою. Він вводив у підготовку акторів спорт і акробатику, працював зі світлом, ритмом і простором сцени, експериментував із взаємодією глядача й актора. У його виставах з’являються авангардні декорації, нова сценографія та навіть кінопроєкції — для 1920-х це було справжньою революцією.
Він знав вісім мов, але принципово не вивчав російської. Ще студентом виступав проти полонізації освіти й підтримував українізацію університетського середовища. Курбас мислив Україну як частину європейської культури — і саме це згодом стало для нього вироком.
У 1933 році Курбаса усунули від керівництва «Березолем». Після заборони вистави «Маклена Граса», створеної разом із Миколою Кулішем, театр ліквідували.
Після допитів режисера заарештували й засудили до п’яти років таборів. Проте навіть у засланні Курбас продовжував ставити вистави.
9 жовтня 1937 року «особлива трійка» НКВД засудила до розстрілу понад 1800 в’язнів Соловецького табору. Серед них — Лесь Курбас. 3 листопада 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох.
Радіо Накипіло
#українці #постаті #митці #Березіль #Курбас
25 лютого — день, коли серце України б’ється особливо сильно.
Це день народження Леся Українка — жінки, яка стала голосом епохи, символом незламності й духовної сили. Саме тому цього дня ми вшановуємо кожну українку — сильну, мудру, вільну.
Українська жінка — це більше, ніж образ. Це мати, яка тримає світ на своїх долонях. Це донька, яка зберігає традиції. Це дружина, яка підтримує. Це воїтелька, яка стає до бою, коли приходить ворог. Це вчителька, лікарка, волонтерка, письменниця, військова — серце і опора нації.
Вона століттями берегла мову й культуру, передавала пісню з покоління в покоління, вишивала історію в орнаментах і виховувала в дітях любов до рідної землі. У найтемніші часи вона не втрачала віри. У найважчі дні — залишалася світлом.
Сьогодні українки — це незламні амазонки сучасності. Вони захищають країну на фронті, рятують життя, підтримують армію, тримають економіку, волонтерять, навчають, надихають. Вони плачуть і водночас не здаються. Вони втомлюються, але продовжують йти вперед.
День української жінки — це не просто дата. Це символ гідності, краси, мужності й безмежної любові до своєї землі.
Дякуємо вам — за силу й ніжність, за мудрість і терпіння, за стійкість і віру.
Нехай у ваших очах завжди світиться надія, у серці живе спокій, а поруч будуть ті, хто цінує й береже вас.
З Днем української жінки! 🌻💙💛
Ігор Царик
Це день народження Леся Українка — жінки, яка стала голосом епохи, символом незламності й духовної сили. Саме тому цього дня ми вшановуємо кожну українку — сильну, мудру, вільну.
Українська жінка — це більше, ніж образ. Це мати, яка тримає світ на своїх долонях. Це донька, яка зберігає традиції. Це дружина, яка підтримує. Це воїтелька, яка стає до бою, коли приходить ворог. Це вчителька, лікарка, волонтерка, письменниця, військова — серце і опора нації.
Вона століттями берегла мову й культуру, передавала пісню з покоління в покоління, вишивала історію в орнаментах і виховувала в дітях любов до рідної землі. У найтемніші часи вона не втрачала віри. У найважчі дні — залишалася світлом.
Сьогодні українки — це незламні амазонки сучасності. Вони захищають країну на фронті, рятують життя, підтримують армію, тримають економіку, волонтерять, навчають, надихають. Вони плачуть і водночас не здаються. Вони втомлюються, але продовжують йти вперед.
День української жінки — це не просто дата. Це символ гідності, краси, мужності й безмежної любові до своєї землі.
Дякуємо вам — за силу й ніжність, за мудрість і терпіння, за стійкість і віру.
Нехай у ваших очах завжди світиться надія, у серці живе спокій, а поруч будуть ті, хто цінує й береже вас.
З Днем української жінки! 🌻💙💛
Ігор Царик
Четверті роковини повномасштабного вторгнення Україна зустрічає не як "об’єкт співчуття", а як держава, яка вистояла, зберегла суб’єктність і перетворила війну на технологічну дисципліну. Це важливо зафіксувати саме зараз, коли Москва одночасно грає у дві партії: на фронті пробує тиснути локальними штурмами, а в тилу та на зовнішньому контурі запускає хвилі страху, зневіри й "втоми Заходу".
Реальна картина інша: лютий став першим за довгий час місяцем, коли окупант втрачає більше територій, ніж здобуває, а втрати противника перевищують його спроможність поповнення. За даними, що звучать у публічному полі, лише за період з 01.01 по 19.02.2026 року втрати РФ убитими і пораненими перевищили обсяги рекрутингу; паралельно з кінця січня Сили оборони відновили контроль над більш як 400 км² та низкою населених пунктів. На оперативному рівні це означає просту річ: ворога можна і треба "перемелювати" темпом, точністю уражень, управлінням даними та доменною синхронізацією - і ми це робимо. Ураження пунктів управління, ремонтних баз, складів, техніки на ТОТ — це не "окремі новини", а ланцюг системної деградації спроможностей противника.
Міжнародний контур також не про "втому", а про консолідацію і перехід до жорсткіших інструментів. Санкційні пакети, удари по нафтово-енергетичному сектору, "тіньовому флоту", обмеження для російських дипломатичних місій, кредитні й фінансові рішення на підтримку України - все це зводиться до одного: позбавити РФ ресурсу на довгу війну і не дозволити їй купувати час. Окремо показовий сигнал - дискусії в ЄС щодо механізмів зупинки російських танкерів і вилучення нафти. Це якраз той рівень, на якому Москва найбільше боїться втратити "сіру" логістику й гроші. Паралельно НАТО і європейські столиці прямо артикулюють: поразка України була б стратегічним крахом для демократичного світу. Це не риторика "для галочки", це пояснення власним суспільствам, чому підтримка України - це інвестиція у безпеку Європи.
Тепер про головне: які ІПсО Москва просуває на цьому тлі і чого вона добивається.
ІПсО-індикатор №1: "ядерна страшилка" - фейки про нібито готовність Британії/Франції передати Україні ядерну зброю з псевдотехнічними "деталями".
Мета - легалізувати шантаж, зірвати підтримку партнерів, створити привід для ескалаційних погроз і "обґрунтувати" будь-які подальші дії Кремля.
Контрдiя проста: тримати фактологічну лінію, посилатися на офіційні спростування союзників і не заходити у нав’язану гру "обговорення деталей боєголовок".
ІПсО-індикатор №2: "Україна-терорист" - заяви Путіна про нібито загрозу підриву газопроводів у Чорному морі. Це підготовка інформаційного ґрунту під провокацію або дипломатичний тиск на партнерів, щоб переключити відповідальність з агресора на жертву. Тут важливо: будь-яка подібна теза в російському виконанні - це або димова завіса під їхні власні дії, або спроба посварити союзників через енергетику.
ІПсО-індикатор №3: "переговорний дедлайн" - спроби прив’язати кінець війни до символічних дат і продати це як "Україну зливають". Насправді ж сама Москва демонструє безкомпромісність і буксує в переговорах, бо її ціль - не мир, а пауза для перегрупування і торг за санкції та ресурси.
ІПсО-індикатор №4: "розлам тил-фронт" - розкручування теми мобілізації, бронювання, справедливості. Це дуже чутлива зона, і росіяни будуть бити саме тут: посварити суспільство з армією, поліцією, силами безпеки підірвати довіру до рішень і звести розмову до взаємних звинувачень.
Висновок має бути прагматичним. Україна тримається не "на емоціях", а на системі: армія, дані, технології, стійкість енергетики, міжнародні коаліції, санкційний тиск. Росія, навпаки, тримається на брехні, страху і спробах підмінити реальність "картинкою" - від ядерних фейків до навішування ярлика "тероризму". Тому ключ до 2026 року - не дати ворогу зламати внутрішню єдність і не дозволити йому купити час через переговорні ілюзії. Ми маємо робити своє: бити точніше, бачити більше, думати швидше - і водночас жорстко фіксувати, де реальність, а де ІПсО.
Віктор Ягун
Реальна картина інша: лютий став першим за довгий час місяцем, коли окупант втрачає більше територій, ніж здобуває, а втрати противника перевищують його спроможність поповнення. За даними, що звучать у публічному полі, лише за період з 01.01 по 19.02.2026 року втрати РФ убитими і пораненими перевищили обсяги рекрутингу; паралельно з кінця січня Сили оборони відновили контроль над більш як 400 км² та низкою населених пунктів. На оперативному рівні це означає просту річ: ворога можна і треба "перемелювати" темпом, точністю уражень, управлінням даними та доменною синхронізацією - і ми це робимо. Ураження пунктів управління, ремонтних баз, складів, техніки на ТОТ — це не "окремі новини", а ланцюг системної деградації спроможностей противника.
Міжнародний контур також не про "втому", а про консолідацію і перехід до жорсткіших інструментів. Санкційні пакети, удари по нафтово-енергетичному сектору, "тіньовому флоту", обмеження для російських дипломатичних місій, кредитні й фінансові рішення на підтримку України - все це зводиться до одного: позбавити РФ ресурсу на довгу війну і не дозволити їй купувати час. Окремо показовий сигнал - дискусії в ЄС щодо механізмів зупинки російських танкерів і вилучення нафти. Це якраз той рівень, на якому Москва найбільше боїться втратити "сіру" логістику й гроші. Паралельно НАТО і європейські столиці прямо артикулюють: поразка України була б стратегічним крахом для демократичного світу. Це не риторика "для галочки", це пояснення власним суспільствам, чому підтримка України - це інвестиція у безпеку Європи.
Тепер про головне: які ІПсО Москва просуває на цьому тлі і чого вона добивається.
ІПсО-індикатор №1: "ядерна страшилка" - фейки про нібито готовність Британії/Франції передати Україні ядерну зброю з псевдотехнічними "деталями".
Мета - легалізувати шантаж, зірвати підтримку партнерів, створити привід для ескалаційних погроз і "обґрунтувати" будь-які подальші дії Кремля.
Контрдiя проста: тримати фактологічну лінію, посилатися на офіційні спростування союзників і не заходити у нав’язану гру "обговорення деталей боєголовок".
ІПсО-індикатор №2: "Україна-терорист" - заяви Путіна про нібито загрозу підриву газопроводів у Чорному морі. Це підготовка інформаційного ґрунту під провокацію або дипломатичний тиск на партнерів, щоб переключити відповідальність з агресора на жертву. Тут важливо: будь-яка подібна теза в російському виконанні - це або димова завіса під їхні власні дії, або спроба посварити союзників через енергетику.
ІПсО-індикатор №3: "переговорний дедлайн" - спроби прив’язати кінець війни до символічних дат і продати це як "Україну зливають". Насправді ж сама Москва демонструє безкомпромісність і буксує в переговорах, бо її ціль - не мир, а пауза для перегрупування і торг за санкції та ресурси.
ІПсО-індикатор №4: "розлам тил-фронт" - розкручування теми мобілізації, бронювання, справедливості. Це дуже чутлива зона, і росіяни будуть бити саме тут: посварити суспільство з армією, поліцією, силами безпеки підірвати довіру до рішень і звести розмову до взаємних звинувачень.
Висновок має бути прагматичним. Україна тримається не "на емоціях", а на системі: армія, дані, технології, стійкість енергетики, міжнародні коаліції, санкційний тиск. Росія, навпаки, тримається на брехні, страху і спробах підмінити реальність "картинкою" - від ядерних фейків до навішування ярлика "тероризму". Тому ключ до 2026 року - не дати ворогу зламати внутрішню єдність і не дозволити йому купити час через переговорні ілюзії. Ми маємо робити своє: бити точніше, бачити більше, думати швидше - і водночас жорстко фіксувати, де реальність, а де ІПсО.
Віктор Ягун
Внаслідок російської ракетно-дронової атаки у Харкові в ніч на 26 лютого горіли конструкції двох приватних житлових будинків у Салтівському районі та автомобіль і гараж у Слобідському районі, повідомили в пресслужбі ДСНС області
Джерело: Суспільне Харків
Джерело: Суспільне Харків
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 26 лютого, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 13 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 16 людей, серед них – двоє дітей.
У м. Харків постраждали чоловіки 79, 72, 53, 53, 49 років та жінки 58, 88, 50, 27, 83 роки; у сел. Рай-Оленівка Пісочинської громади постраждали 20-річний і 38-річний чоловіки, 43-річна і 68-річна жінки, також зазнали стресу хлопчики 13 і 7 років.
🔻Ворог атакував, попередньо, 2 ракетами і 17 БпЛА Київський, Шевченківський, Салтівський, Слобідський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️4 ракета «Іскандер»;
▪️3 КАБ;
▪️20 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️2 fpv-дрони;
▪️17 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 3 багатоквартирні будинки, щонайменше 7 приватних будинків автомобіль (кількість уточнюється), цивільне підприємство, парк, будівлю Дитячої південної залізниці;
▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Старовірівка),
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 приватні будинки, автомобіль, залізничну інфраструктуру (м. Барвінкове), приватний будинок (с. Оскіл);
▪️у Харківському районі пошкоджено багатоквартирний будинок, автомобіль (сел. Рай-Оленівка), складську будівлю (сел. Вільшани);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено зерносховище, 3 трактори (с. Новий Бурлук).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 146 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 20 470 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 235 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів в районах Піщаного, Стариці, Рибалкиного, Вовчанська та у бік Зеленого та Лиману.
▪️ На Куп’янському напрямку вчора відбулося вісім атак загарбників. Сили оборони відбили штурмові дії противника у районі Борівської Андріївки та у бік Новоплатонівки, Піщаного й Курилівки.
На світлинах: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 13 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 16 людей, серед них – двоє дітей.
У м. Харків постраждали чоловіки 79, 72, 53, 53, 49 років та жінки 58, 88, 50, 27, 83 роки; у сел. Рай-Оленівка Пісочинської громади постраждали 20-річний і 38-річний чоловіки, 43-річна і 68-річна жінки, також зазнали стресу хлопчики 13 і 7 років.
🔻Ворог атакував, попередньо, 2 ракетами і 17 БпЛА Київський, Шевченківський, Салтівський, Слобідський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️4 ракета «Іскандер»;
▪️3 КАБ;
▪️20 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️2 fpv-дрони;
▪️17 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 3 багатоквартирні будинки, щонайменше 7 приватних будинків автомобіль (кількість уточнюється), цивільне підприємство, парк, будівлю Дитячої південної залізниці;
▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Старовірівка),
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 приватні будинки, автомобіль, залізничну інфраструктуру (м. Барвінкове), приватний будинок (с. Оскіл);
▪️у Харківському районі пошкоджено багатоквартирний будинок, автомобіль (сел. Рай-Оленівка), складську будівлю (сел. Вільшани);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено зерносховище, 3 трактори (с. Новий Бурлук).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 146 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 20 470 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 235 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів в районах Піщаного, Стариці, Рибалкиного, Вовчанська та у бік Зеленого та Лиману.
▪️ На Куп’янському напрямку вчора відбулося вісім атак загарбників. Сили оборони відбили штурмові дії противника у районі Борівської Андріївки та у бік Новоплатонівки, Піщаного й Курилівки.
На світлинах: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
Ми увійшли у фазу війни, яку у військово-стратегічній теорії називають затяжним конфліктом на виснаження з двома паралельними контурами.
Перший контур - фронт. Там росія намагається купувати метри української землі ціною непропорційних людських і технічних втрат, розраховуючи на демографічну інерцію та авторитарну мобілізаційну модель. Україна ж діє інакше: злам темпу противника через глибоко ешелоновану оборону, технологічну перевагу, точкові удари по критичних вузлах логістики, виробництва і командування. Це не війна красивих проривів - це війна системного руйнування потенціалу ворога.
Другий контур - тил. Кремль масштабуватиме терор, диверсії та інформаційні операції, бо це дешевше і швидше дає політичний ефект. Вербування через Telegram, "подвійні вибухи", атаки на енергетику, кампанії страху з ядерним шантажем - це елементи однієї стратегії. Її мета не військова перемога, а психологічна: посіяти недовіру до держави, втомити суспільство, посварити союзників, нав’язати Україні сценарій "поганого миру".
Найближчі місяці, ймовірно, принесуть спроби рф тиснути по всій лінії фронту без вирішальних проривів, хвилі гібридних атак у містах і нові раунди радіаційного та ядерного шантажу для впливу на Захід. Це не ознака сили росії, а ознака її стратегічного глухого кута. Коли не виходить перемогти армію - б’ють по суспільству.
Мій рецепт простий і складний водночас: дисципліна безпеки в тилу, нуль толерантності до"легких підробітків" від анонімів, підтримка сил оборони, холодна голова щодо інформаційних вкидів. Особливо тих, що грають на страху перед "ядерною катастрофою" чи "зрадою союзників". Саме на емоціях будуються операції впливу.
Це не коротка дистанція. Це марафон державної стійкості. Україна вже довела, що здатна воювати сучасно, мислити стратегічно і вчитися швидше за ворога. Наше завдання - зберегти єдність, темп реформ і підтримку армії, бо у війнах на виснаження перемагає не той, хто голосніше кричить, а той, хто довше тримає систему.
Україна наразі її тримає, хочу вірити що так буде і надалі...
Віктор Ягун
Перший контур - фронт. Там росія намагається купувати метри української землі ціною непропорційних людських і технічних втрат, розраховуючи на демографічну інерцію та авторитарну мобілізаційну модель. Україна ж діє інакше: злам темпу противника через глибоко ешелоновану оборону, технологічну перевагу, точкові удари по критичних вузлах логістики, виробництва і командування. Це не війна красивих проривів - це війна системного руйнування потенціалу ворога.
Другий контур - тил. Кремль масштабуватиме терор, диверсії та інформаційні операції, бо це дешевше і швидше дає політичний ефект. Вербування через Telegram, "подвійні вибухи", атаки на енергетику, кампанії страху з ядерним шантажем - це елементи однієї стратегії. Її мета не військова перемога, а психологічна: посіяти недовіру до держави, втомити суспільство, посварити союзників, нав’язати Україні сценарій "поганого миру".
Найближчі місяці, ймовірно, принесуть спроби рф тиснути по всій лінії фронту без вирішальних проривів, хвилі гібридних атак у містах і нові раунди радіаційного та ядерного шантажу для впливу на Захід. Це не ознака сили росії, а ознака її стратегічного глухого кута. Коли не виходить перемогти армію - б’ють по суспільству.
Мій рецепт простий і складний водночас: дисципліна безпеки в тилу, нуль толерантності до"легких підробітків" від анонімів, підтримка сил оборони, холодна голова щодо інформаційних вкидів. Особливо тих, що грають на страху перед "ядерною катастрофою" чи "зрадою союзників". Саме на емоціях будуються операції впливу.
Це не коротка дистанція. Це марафон державної стійкості. Україна вже довела, що здатна воювати сучасно, мислити стратегічно і вчитися швидше за ворога. Наше завдання - зберегти єдність, темп реформ і підтримку армії, бо у війнах на виснаження перемагає не той, хто голосніше кричить, а той, хто довше тримає систему.
Україна наразі її тримає, хочу вірити що так буде і надалі...
Віктор Ягун
Forwarded from Харківський напрямок
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Що залишилось від Вовчанська...
Не має слів, щоб висловити смуток та злість...
Харківський напрямок🇺🇦
Підтримайте нас підпискою @kharkivnapriamok
Не має слів, щоб висловити смуток та злість...
Харківський напрямок🇺🇦
Підтримайте нас підпискою @kharkivnapriamok
Ядерна війна невідворотна?
У 95% військових симуляцій штучний інтелект вибирає ядерний удар
Дослідження Королівського коледжу Лондона показало, що провідні моделі OpenAI, Google та Anthropic у переважній більшості військових сценаріїв переходять до застосування ядерної зброї. У симуляціях, де ШІ грав роль лідерів ядерних держав, ядерний варіант вибирався у 95% випадків. Жодна модель не пішла на повну капітуляцію навіть у разі програшу.
Всього було розіграно 21 військовий сценарій та більше 300 ходів. Моделі детально пояснювали свої рішення, але під тиском "туману війни" (ситуація невизначеності, нестачі даних та спотвореної інформації в умовах конфлікту) часто ескалювали конфлікт сильніше, ніж самі планували.
Дослідники відзначають, що подібна логіка може підвищувати ризик ескалації у реальних кризах, особливо з огляду на те, що армії різних країн вже починають використовувати ШІ у військовому плануванні.
Наприклад, якщо вірити WSJ, Пентагон вже використовував ШІ Claude у реальних операціях - модель допомагала планувати атаку на Венесуелу та захоплення диктатора Мадуро.
Джерело: Цаплієнко
У 95% військових симуляцій штучний інтелект вибирає ядерний удар
Дослідження Королівського коледжу Лондона показало, що провідні моделі OpenAI, Google та Anthropic у переважній більшості військових сценаріїв переходять до застосування ядерної зброї. У симуляціях, де ШІ грав роль лідерів ядерних держав, ядерний варіант вибирався у 95% випадків. Жодна модель не пішла на повну капітуляцію навіть у разі програшу.
Всього було розіграно 21 військовий сценарій та більше 300 ходів. Моделі детально пояснювали свої рішення, але під тиском "туману війни" (ситуація невизначеності, нестачі даних та спотвореної інформації в умовах конфлікту) часто ескалювали конфлікт сильніше, ніж самі планували.
Дослідники відзначають, що подібна логіка може підвищувати ризик ескалації у реальних кризах, особливо з огляду на те, що армії різних країн вже починають використовувати ШІ у військовому плануванні.
Наприклад, якщо вірити WSJ, Пентагон вже використовував ШІ Claude у реальних операціях - модель допомагала планувати атаку на Венесуелу та захоплення диктатора Мадуро.
Джерело: Цаплієнко