Український Харків
109 subscribers
8.93K photos
1.47K videos
2 files
2.34K links
Культурне і громадське життя Харкова, його історія і туристичні принади, його минуле, нинішнє буття й українське майбутнє
Download Telegram
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 31 грудня, зведення за добу:

протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 4 населені пункти Харківської області.

▪️Внаслідок обстрілу в сел. Ківшарівка Куп'янської громади загинув 68-річний чоловік.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:

▪️2 КАБ;
▪️1 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 fpv-дрон.

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:

▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок, господарчі споруди (с. Грушівка), приватні будинки (с. Василівка);

▪️у Лозівському районі пошкоджено цивільне підприємство (м. Златопіль).

➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 50 людей.

Залишилися 18 людей.

Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 16 044 людини.

🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 149 бойових зіткнень.

▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник вісім разів атакував позиції українських захисників поблизу населених пунктів Вовчанськ, Вовчанські Хутори, Стариця та у бік Ізбицького й Лиману.

▪️ На Куп’янському напрямку вчора відбулося чотири боєзіткнення. Наші оборонці зупинили штурмові дії противника в напрямках населених пунктів Богуславка, Піщане та Шийківка.

#Харківщина #війна #ситуація
🇺🇸🛢 Make America Hesitant Again?

Америка «знову велика» раптово… застопорилась.

Причина — на іржавому танкері підняли 🇷🇺 російську ганчірку.

🟥 Фактчек без ілюзій
🚢 Танкер Bella 1 — під санкціями США
🛢 бо перевозить іранську нафту
Берегова охорона США переслідує його 10+ днів
🇷🇺 Піднімається російський прапор — і… стоп машина:))
☎️ Бо …«чекаємо дозволу Білого дому»

👉 Шматок тканини = трусливий параліч «світового лідера».

🟦 Бравада Трампа — мінус реальність
🎤 Риторика: сила, жорсткість, порядок
Реальність: страх перед прапором лапотноі росії, армію якої Україна мінусує вже четвертий рік
🚫 Не ракети
🚫 Не флот
🚫 Не ППО
Просто 🇷🇺 — і все, ручне гальмо

🟨 Тепер про Мадуро — тут вже не просто соромно, тут гидко
🇻🇪 Диктатор:
Без союзників;
Без сучасної армії;
Без ППО, без ракет, без флоту…

І що?
Режим стоїть
Санкції не зламали
«Максимальний тиск» не спрацював

👉 Навіть “якогось там” Мадуро, нелегітимного очільника країни третього світу Америка не спроможна здолати за багато років.

🟥 Глобальний підсумок
Коли президент наддержави:
🇷🇺 боїться прапора
🚀 не тисне навіть розуміючи, що відповіді не буде
🛑 зупиняється перед кожним рішенням

— це вже не лідер.
Це декорація.

🇺🇸 Make America Great Again?
та де?
👉 Make America Hesitant Again (Зробімо Америку знову нерішучою) - Ось що насправді робить Трамп зіСполу книги Штатами.

P.S. Краще б і не починав.
Бо коли твоя «червона лінія» — це нацистський російський прапор на іржавому танкері, світ бачить не силу. Світ бачить страх.

Амінь!🙏

Вадим Трюхан
133 роки тому, 31 грудня 1892 р. у Кибинцях на Полтавщині народився Михайль Семенко (1892-1937) - визначний український поет, засновник українського футуризму, редактор багатьох видань, життя якого було тісно пов'язане з Харковом. Страчений НКВД 1937 р.

ПІДЗЕМКА

Subway, Metro, Untergrund, підземка -
які чудесні потвори - плюс ще 1000-тонний кран!
Це ж не урбанізм тільки, а якась індустріалізована істерика
для наших радянських хуторян!

- От би підземку в Харкові!
- От би Subway у Києві!
- От би в Москві Untergrund чи хоч там Metro!
Чи чув коли, чи знав коли,
щоб вулиці пощерблені
у нас асфальт покрив би -
ото було б добро!

Не одставав і я в своїй уяві зляканій,
молився індустрії я і зараз ще молюсь.
Але зітер тепер з лиця

я
рівчаки заплакані:
як у Берліні -
в нас в Харкові таксі і
омнібус.

У Кельні, і у Дрездені, і в Гамбурзі, і в Ляйпцігу -
ви уявіть собі: ні Subway, ні Metro!
Але до Унтергрунду - всього лиш кілька станцій,
все одно що із Бахмача - у Хорол.

І буде до метра паризького - дороги ніч од Кибенець,
і буде день і ніч куріти Ромодан, -
- і буде НАШ Берлін,
- і буде НАШ Нью-Йорк,
підземками прогризені -
і загуде підземками
комуна - Дніпрельстан.

БАБУСИНІ ІМЕНИНИ

Минулими роками, на бабусині іменини,
Було в цій хаті без ліку гостей.
Як колись ждали, як прибирались до сеї днини,
І скільки подавалось печених індиків і гусей.
В тіні абажура - скільки померлих тінів -
Родичів, знайомих, нарочито званих.
Повна хата розмов і гомону у теплім тремтінні,
Тепер - свідки останні - старі дідівські дивани.
Образи, вигуки, милі старосвітські інтимності.
Тихо, тихо, мов в усі.
Боже, всьому минулому - подай твої святі милості!
Сьогодні - іменини моєї бабусі.

ЗАПИТАННЯ

Я хтів би знать - що є життя?
Хто засвітив на небі зорі?
В натхненному бурхливоморі
Сумує людське почуття.
Життя не є цвітучий гай.
Життя є вулиця шумлива.
Автомобіль або трамвай
Тебе роздавить - будь щасливий.
І ходимо як комашня,
Не бачим зор у синім небі.
Нас гнітить, душить метушня!
Не треба!

Михайль Семенко

Ганна Черкаська
#українці #постаті #митці #футуристи #Семенко
Обзір Харкова з району Холодної Гори.
1900-ті роки.
Світлина з архіву Василя Лозинського
Шануймо наші звичаї: 31 грудня – ЩЕДРИЙ ВЕЧІР. Різдвяні святки тривають. Традиційні обрядові колядки, змінюються обрядовими щедрівками та «меланками». На Харківщині щедрувати, від хати до хати, ходили в основному дівочі гурти, запитували: «Вам защедрувати?». За щедрівку та «Меланочку» господарі пригощали варениками, пирогами, паляницями, ковбасою, салом тощо.

Щедрували до пізнього вечора, а опівночі дівчата, особливо ті, що на виданні, ворожили на своє майбутнє заміжжя та долю. Рахували коляки у тинах, перекидали чобіт з ноги через хату, ходили під вікна хат багатодітних сімей «долю слухати», пекли балабушки, розкладали їх в ряд та вводили в хату голодного пса… А коли лягали спати, ставили під ліжко полумисок із водою, на нього клали із паличок чи соломинок «кладочку» та загадували сон, щоб приснився той, хто переведе дівчину через місточок – той і має бути судженим.
Зі спогадів від наших інформантів.

* «Робили «місток»: на тарілку з водою клали місток з соломи. Якшо дівчині присниться, шо вона переходить через місток, – цього году вийде заміж, а якшо ні, то не вийде». (Зап. 13.08.1995 р. у с. Лиман Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області від Бражника Василя Пантелійовича, 1932 р.н. та гурту жінок).

* «Дівчина, коли гадала, лягала спати на дерев’яному дивані, під диван ставила миску з водою і клала місточок із гілочок, на місточок клала пиріжок. Лягала спати і приказувала: «Боже, поможи! Нехай присниться той, хто переведе через місточок, – то і буде мій чоловік»». (Зап. 16.08.1997 р. у с. Рябухине Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області від Чалиш Лідії Трохимівни, 1932 р.н.).

* «Під Новий рік загадували сни. Перед північчю треба було підти до колодязя, набрати у миску води, поставити під кроваттю у головах, а на миску клали дві гілочки. Загадують, шоб приснився той, хто переведе дівчину через кладочку, – той і візьме заміж. Одній дівчині приснилося, шо дійшла вона до середини і кладка переломилася, вона упала в воду. Так і в життя получилося». (Зап. 13.08.1997 р. у с. Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської області від Ручки Любов Миколаївни, 1940 р.н.).

* Наталія Олійник (за власними експедиційними матеріалами).

* Витинанка «ВОРОЖІННЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач КЗМО «Харківська дитяча художня школа №1 ім. І.Ю. Рєпіна» Харківської міської ради.

Наталія Олійник,
ООМЦКМ
З Новим Роком!
Степане Андрійовичу, з Днем народження!
1 січня 1909 року у селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області) в родині греко-католицького священика народився лідер Організації Українських націоналістів Степан Бандера.

Народився Степан Андрійович Бандера в селі Старий Угринів на теперішній Івано-Франківщині 1 січня 1909 року. Батько майбутнього ватажка УПА був освіченою людиною – свого часу закінчив богословський факультет Львівського університету. Греко-католицький священик, парох у Старому Угринові. Мати – теж із давньої священицької родини. Тому Степанове дитинство минало в атмосфері духовності, щирого патріотизму та суспільно-культурних зацікавлень. Удома була велика бібліотека. У гості часто навідувалися відомі люди – представники тодішньої ділової еліти, інтелігенція, громадські діячі. Тим часом просто через їхнє село рухалися фронти Першої світової. На Степанових очах пробувала стати на ноги молода українська держава:

“Від листопада 1918 р. наше родинне життя стояло під знаком подій у будуванні українського державного життя та війни в обороні самостійности. Батько був послом до парляменту Західньо-Української Народньої Республіки – Української Національної Ради в Станиславові і брав активну участь у формуванні державного життя в Калущині. Особливий вплив на кристалізацію моєї національно-політичної свідомости мали величні святкування і загальне одушевлення злуки ЗУНР з Українською Народньою Республікою в одну державу, в січні 1919 р”. (Автобіографія Степана Бандери).

Проте революційні вітри не завадили Степанові вступити до української гімназії й успішно там навчатися – життя без освіти в їхній родині ніхто навіть не припускав. Уже в третьому класі Степан стає активним учасником “Пласту” – і це теж, певно, справило значний вплив на становлення його поглядів та на розвиток лідерських якостей. Бандера-підліток віддає перевагу активному способу життя: він бігає, плаває, займається лижами, грає в шахи, залюбки проводить час у тривалих мандрівках, а ще – співає в хорі, грає на гітарі й мандоліні. І все встигає! Навіть нині таке дитинство – дорога якщо й не в лідери нації, то принаймні в крісло успішного топ-менеджера. До слова, Бандера ще й не курив і не вживав алкогольних напоїв!

1927 року він успішно складає матуру (випускні іспити) та збирається вступати до Української господарської академії в Подебрадах, Чехословаччина. Одначе польська влада відмовляє потенційному абітурієнтові в отриманні закордонного паспорта. Може, це й був перший кілочок, загнаний між Бандерою і Польщею?

Степан на деякий час залишається в рідному селі. Мабуть, не знайдеться такої сфери суспільно важливої діяльності, до якої він не долучився: працював у читальні “Просвіти”, вів аматорський театральний гурток і самодіяльний хор, заснував товариство руханок “Луг”, був одним із засновників перших тамтешніх кооперативів. Паралельно з цими корисними та здоровими справами Бандера вже в цей час долучився й до справ небезпечних, хоч, певно, й захоплюючих: керував організацією та вишколом молодих учасників підпільної Української військової організації (УВО) у навколишніх селах.

У вересні 1928 Степан Бандера від’їжджає до Львова учитися на агрономічному відділі Високої Політехнічної Школи. Однак уже в цей час молодий націоналіст куди більше часу приділяє не навчанню, а важливішим, на його думку, справам: “Найбільше часу й енергії я вкладав у своєму студентському періоді в революційну, національно-визвольну діяльність. Вона полонювала мене щораз більше, відсуваючи на другий плян навіть завершення студій. Виростаючи від дитинства в атмосфері українського патріотизму й змагань за державну самостійність України, я вже в гімназійному періоді шукав і знаходив контакт з українським підпільним, національно-визвольним рухом, що його в той час організувала й очолювала на Західньо-Українських Землях Революційна Українська Військова Організація (УВО)” (Автобіографія Степана Бандери).
Далі: https://www.facebook.com/share/p/1BfGmypyey/

Джерело: Діаспора.UA
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова,1 січня 2006 р.,зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 8 населених пунктів Харківської області.

▪️Внаслідок обстрілу в с. Одноробівка Золочівської громади постраждали 76-річний чоловік і 61-річна жінка.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: 

▪️2 КАБ;
▪️10 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️2 БпЛА типу «Молнія»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️6 БпЛА (тип встановлюється).

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:

▪️у Богодухівському районі пошкоджено автомобіль (с. Одноробівка);

▪️у Куп’янському районі пошкоджено 2 приватні будинки (сел. Великий Бурлук);

▪️у Харківському районі пошкоджено електромережі (с. Черкаські Тишки), приватний будинок (сел. Прудянка);

▪️у Лозівському районі пошкоджено електромережі (с. Тихопілля);

▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Старий Салтів), багатоквартирний будинок (с. Курилівка).

➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 13 людей.

Перебувають 19 людей.

Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 16 057 людей.

🔻 Упродовж минулої доби станом на 22.00 зафіксовано 120 бойових зіткнень.

▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів атакував позиції українських захисників поблизу населеного пункту Вовчанськ та у бік Обухівки і Довгенького. 

▪️ На Куп’янському напрямку ворожі підрозділи здійснили шість штурмових дій, намагаючись прорватися на позиції наших оборонців у бік Новоплатонівки, Богуславки, Курилівки та Глушківки.
#Харківщина #війна #ситуація
1 січня виповнилося б 40 років Вікторії Амеліній - талановитій українській письменниці, громадській діячці, лавреатці премії Джозефа Конрада, засновниці Нью-Йоркського Літературного Фестивалю на Донеччині (в селищі Нью-Йорк) (1986-2023), життя якої було пов'язане з Харковом.
Після повномасштабного вторгнення рашистів Вікторія Амеліна приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини на звільненних територіях України (https://www.facebook.com/amelina.victoria).
"Їй вдавалося бути всюди для всіх. Ніби як супергероїні. Після початку повномасштабного вторгнення вона їздила світом і закликала до покарання Росії за воєнні злочини. Вона писала для західних медіа про те, що російська культура має відповідати за моральне банкрутство російського суспільства, у той час як культура українська має бути збережена у вирі влаштованого Росією геноциду.", - Саша Довжик, письменниця, директорка INDEX (Інституту документування і взаємодії) (https://www.facebook.com/oleksandra.dovzhyk).
Книжка Вікторії Амеліної "Looking at Women, Looking at War" (українська назва "Дивлячись на жінок, які дивляться на війну") отримала премію Орвелла The Orwell Prize 2025 у категорії "Політичне письмо". Книжка поєднує щоденникові записи, інтерв’ю, поезію і репортажі з місць воєнних злочинів. Британське видання The Guardian назвало цю книжку мозаїкою, що "передає хаос і жорстокість війни".
У грудні 2024 р. Міжнародна асоціація видавців (IPA) відзначила Вікторію Амеліну Спеціальною відзнакою премії Prix Voltaire, яка вручається за видатний внесок у боротьбу за свободу слова. Церемонія нагородження відбулася під час 34-го Міжнародного конгресу видавців, що проходив у Мексиці. Відзнаку отримала Нобелівська лавреатка Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод.
Фундація INDEX у партнерстві з Українським ПЕН в листопадіи минулого року оголосила другий відкритий онкурс Стипендіальної програми імені Вікторії Амеліної 2026 для письменниць і письменників з України та з-за кордону.
У вересні 2022 р. їй вдалося знайти закопаний в саду щоденник закатованого росіянами письменника Володимира Вакуленка на Ізюмщині. За день до свого викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: "Коли наші прийдуть - віддаси". Його книга "Я перетворююсь.Щоденник окупації. Вибрані вірші" вийшла у видавництві Vivat у 2023 р.
"Великий роман про війну не має бути один, цих історій має бути багато. Наша сила - у різноманітності, багатоголоссі історій, треба збирати всі свідчення, розповіді. Такою горизонтальною стане наша література. У масштабах країни ми очікуємо, що люди звертатимуться не лише до психотерапевтів, але й до мистецтва. І дуже важливо, аби зв'язок між тими, хто творить культуру, та тими, хто її споживає, налагодився.", - говорила Вікторія Амеліна влітку 2022 р.
Народилася майбутня письменниця у Львові. У шкільні роки з батьками емігрувала до Канади, але скоро повернулася в Україну. Отримала ступінь магістра комп'ютерних технологій, закінчивши з відзнакою Львівську політехніку. Працювала програмістом і керівником у міжнародних IT компаніях. У 2015 р. вона залишила кар'єру в IT (журавля в руках) заради непевної письменницької роботи. Вона - авторка двох романів і дитячої книги.
"Вікторія Амеліна від весни 2022-го займалася збором матеріалів "для Гааги": поїздки, зустрічі з людьми, інтерв'ю під запис і без запису, все - на межі душевної витривалости... Минулої осени я казала Віці, що вона має колись зробити з цього книжку, і не одну - має стати "нашою Славенкою Дракуліч", і що я дуже, дуже чекатиму від неї на таку книжку...", - написала в минулому році на своїй стоінці у ф/б Оксана Забужко, закликаючи молитися за поранену Вікторію Амеліну.
Попри зусилля лікарів, через поранення, спричинене ракетним ударом рашистських нелюдів по Краматорську 27 червня 2023 р., її життя обірвалося.
Пам'ятаємо.

Модерна Україна

#українці #постаті #митці #Амеліна
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Слово «мир» сьогодні звучить з усіх сторін. Але ситуація на фронті свідчить зовсім про інше: Сіверськ, Покровськ, Гуляйполе, Мирноград, Костянтинівка, Лиман, Вовчанськ не сходять з інформаційних заголовків. Бої тривають вздовж усієї лінії фронту і не зупиняються ні на хвилину.
Куди рухається ситуація на фронті, як повернути ініціативу. В якому зараз становищі Україна, і в якому противник?

Обговорили це з командиром взводу безпілотних систем бригади «Хартія» Юрієм Бутусовим:

👉 https://youtu.be/h3JTUvVtN4c

📰 підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 2 січня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 7 населених пунктів Харківської області.

▪️Внаслідок обстрілів постраждали двоє людей.

У с. Лісне Малоданилівської громади постраждала 44-річна жінка; у сел. Великий Бурлук постраждала 84-річна жінка.

Ворог атакував 3 БпЛА Холодногірський район Харкова.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:

▪️2 КАБ;
▪️4 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Молнія»;
▪️2 fpv-дрони;
▪️5 БпЛА (тип встановлюється).

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:

▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (с. Баранівка);

▪️у Куп’янському районі пошкоджено 7 приватних будинків, електромережі (сел. Великий Бурлук);

▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок, екопарк (с. Лісне);

▪️у Чугуївському районі пошкоджено автомобіль (с. Бугаївка), приватний будинок, магазин, електромережі, 2 автомобілі (м. Чугуїв).

➡️ У транзитному евакуаційному пункті в Лозовій від початку роботи зареєстровано 16 057 людей.

🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 98 бойових зіткнень.

▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник тричі атакував позиції українських захисників у районах населених пунктів Вовчанськ та Стариця.

▪️ На Куп’янському напрямку наступальних дій ворога не зафіксовано.

#Харківщина #війна #ситуація
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Зі святковим настроєм та відчуттям справедливої помсти чистять українське довкілля від російських загарбників пілоти 1 батальйону 58 мотопіхотної бригади та 57 мотопіхотної бригади на Вовчанському напрямку.

Харківський напрямок🇺🇦

Підтримайте нас підпискою @kharkivnapriamok
2 січня у Харкові відбувся автопробіг у пам'ять про волонтера В'ячеслава Ільченка, який загинув під час евакуаційної місії на Донеччині. Колона з близько 40 машин проїхалася з майдану Свободи до кладовища.

«Сьогодні девʼять днів як його немає з нами, тому ми хочемо честі, бо він заслуговує набагато більше. Він мав велике серце, харизму. Кожен памʼятає його дуже позитивною людиною, яка знала, що сказати, як підтримати. Він був броня, просто броня», — розповіла Суспільному подруга Вʼячеслава Ільченка Юлія Індик

Світлини: Вікторія Якименко

Джерело: Суспільне Харків
‼️ Щедрувальники заявляють про перешкоджання щедруванню в Саду Шевченка

Під час щедрування в Саду Шевченка стався конфлікт між учасницями благодійної ініціативи та чоловіками, які, за словами дівчат, назвали себе охороною території.

Як розповідають щедрувальники, чоловіки забороняли їм щедрувати, спілкувалися в неповажливому тоні та відмовилися представитися або показати будь-які документи.

📹: 0fel1a_

💭 Поділіться, чи був у вас досвід подібних історій у Харкові?