🌞
#omc_aesthetic

Ця книга зараз просто як бальзам на душу💜

Найкраще в ній – це гумор. В мене скоро закінчаться стікери на позначення смішних моментів, і це повертає мене до улюблених фентезі дитинства, довкола яких я будувала свою особистість. Дуже рада, що купилася на неї завдяки першому рядку 😏

⬆️Я дуже рада цій новині, бо це означає, що на додачу до моїх примірників мені їхатиме ще й передзамовлення (так, я передзамовила цю книгу – не для себе, та все ж 🙂)

Побачила сьогодні цей пост про перечитування книг і відчула, що це прямо моя тема 😅

✨Якщо покопати, думаю, у мене ця звичка пішла з дитинства, коли електронні книги мені не було де читати, а паперові я могла прочитати за день. Коли нові книги зʼявляються не так часто, рука сама тягнеться за улюбленими прочитаними книгами, поки вже не починаєш цитувати їх напам’ять (як от в мене з «Тореадорами з Васюківки»).

✨Але перечитування також стосується знайомого. Ти повертаєшся до знайомих світів та персонажів, мов додому. Коли нападає конкретний нечитун і жодна нова книга не радує, хочеться знайти розраду в тому, що точно сподобалося.

✨За собою я ще помітила таку штуку, що перечитувати – це менш нервово. Ти точно знаєш, що станеться з персонажами, і не переживаєш за їх долю. Взимку я так трусилася над «Divine Rivals», бо не могла навіть думати про те, що з персонажами станеться щось погане. Набагато приємніше знати сюжет і що буде далі – мабуть, це щось каже про мене, бат енівей…

✨Особисто для мене єдиний в цьому мінус – це те, що я колись вичитала, що для профілактики деменції варто вчити нові мови та менше перечитувати, а більше сприймати нової інформації. Можливо, через це цього року я перечитала тільки одну книгу, коли минулого року кількість прочитаного та перечитаного була майже однакова.
Але я вже відчуваю, як мене до себе тягне Гаррі Поттер та три томи фанфіку по мародерах. Хай но прийде осінь…

А ви любите перечитувати книги?