всім привіт, я нарешті створила канал для книжок 💕

мене звуть Даша, і я люблю купляти і читати гарні книжки, а також багато про них говорити. а от робити естетичні фото не дуже люблю, через що постинг в інстаграмі частим не виходить, а потреба висловлювати думку про прочитане залишається… тому ось ми тут 🙈

чого слід очікувати?
💕квір-література
💕лімітовані видання
💕книжкові розпаковки
💕відгуки на прочитане
💕огляди на книжковий щоденник

теги:
#розпаковка
#відгук
#прочитане
#думки
#лгбт
#плани
#підписки
#лімітовані_видання
#книжковий_щоденник

список тегів буде поповнюватись 🩷

Instagram: anhari_off
goodreads: dasha.xopni
rork: dasha.

reading or this.

С. Кларк «Піранезі»

⭐️ 4.5/5
🛏️ 5/5
👻 1/5

Краса Будинку безмірна; добрість його нескінченна.

Не пишу анотацію, бо цю книжку краще читати без будь-якого попереднього знання чи контексту.
👉Спойлери приховую, але раджу не відкривати, якщо не читали.

🌊 «Піранезі» нагадала мені про те відчуття, коли читаєш книжку, для якої ти занадто тупенька, але це тебе не пригнічує, а навпаки захоплює. Я дуже вдячна тому, хто зібрав і додав примітки в кінці, бо мого етеншен спену не вистачало, аби все гуглити.

📖 Джованні Батіста Піранезі – видатний італійський графік та архітектор. Схоже, що таке імʼя Сюзанна Кларк дала своєму персонажу, надихнувшись графікою Піранезі. Мені дуже добре знайоме це відчуття, коли ти бачиш зображення якогось місця чи будинку, і твоя уява сама починає створювати історію, сюжет, химерні деталі, які пасуватимуть до цього місця. Деякі картини аж просять, щоб про них написали, і саме це я відчула, погугливши його роботи.

🌬️ Людям з поганою уявою може бути трохи важко (🙋🏻‍♀️), бо велику кількість тексту складають описи Будинку, але вони зачаровують. Будинок – це щось таке, що бачиш уві сні. Він для мене був мов античний аналог backrooms, які вірусяться в тіктоці.

🖤 Дуже цікаво було вибудовувати теорії про те, що насправді відбувається у книзі, але моя основна теорія була прозаїчніша: я думала, шо це якась версія шоу Трумана, де безхатьків поміщають у якийсь лабіринт. Чому Піранезі про це нічого не пам’ятав, я не встигла придумати. Через цю загадку та інтригу книжка читається дуже швидко. Важкувато було лиш у першому розділі, коли на тебе звалюється купа незрозумілих описів, але далі стає краще. Від кожної маленької деталі сюжету аж мороз іде по шкірі, а наївність Піранезі як ненадійного оповідача тільки підсилювала цей ефект.

👤Я бачила, що фінал багато кого розчаровував, але він органічно вписується в тон книги. Після нього лишається якийсь осад, меланхолія, яка змушує тебе думати про багато речей. Подвоєння чи навіть потроєння особистостей Піранезі, втрачене минуле життя, одержимість наукою і існування місця, яке перебуває в іншому вимірі, до якого ти не належиш, але яке притягує тебе й відчувається як дім.

💀Напевне, до пʼяти зірочок мені не вистачило якогось аж такого вау ефекту, але ця книга точно зачепила щось у душі та змушує хотіти побувати в Будинку – якими б не були наслідки.

#omc_reviews

Як не як, а я б хотіла потрапити у Будинок 🌊
#omc_aesthetics

Вже не раз таке було, що друзі, які перебувають за кордоном або побували там, кажуть, що іноземці дивуються: "А що, у вас в Україні досі війна іде?"
Після таких новин, як сьогодні, у нас завжди йдуть хвилі поширення та донатів, але здебільшого до цього долучаться лише українці і поширять це теж українці. Тому якщо у вас будь-де є можливість звернутися до іноземної аудиторії, робіть це. Навіть якщо одна людина побачить ваш пост чи сторіз і потім розповість комусь іншому — це теж поширення, і це теж важливо.
А я попрошу вас долучитися до ще одного збору. Моя найкраща подруга відкрила допоміжний збір, і залишилося зовсім мало, щоб закрити його та дійти до цілі. 5, 10, 20 грн — кожен донат наближає нас до спільної мети. Дякую 🖤

Лінк на збір тут.

За ці останні дні немає сил писати відгуки або змістовний контент, але хочу поділитися з вами перекладацькою байкою, яку я згадала на днях.

Приходять мені редакторські правки до книжки (не «Теоретично це кохання»). Гортаю я їх і бачу таку от цікавинку.
Контекст: герої грали у певну настільну гру, і головна героїня виграла.
Я й пишу у перекладі: «вона його виграла» (може, тут галичани вже почали хіхікати).
А редактор пише мені: «краще б виграла у нього, а не виграла його, бо виграти ще вживається в контексті шпіліндрикатися».

Абияк розшифрувавши значення останнього слова, я як справжня волиняка трохи прифігіла і пишу своїй подрузі зі святої Галичини, мовляв, ти вопше таке чула? А подруга мені й каже, що так, грати чи виграти когось має отакий відтінок значення, як підказав мені редактор 🤣

Він лишив цю зміну на мій розсуд, але я шось побоялася лишати як було і замінила все. А тепер у мене два питання до вас: чи знаєте ви таке значення цього слова, і якщо так, то звідки ви?

А ця байка, до речі, ще раз доводить, що хоч з англійською в мене все супер, то з українською, як не іронічно, треба ще вчитися 🤡

#omc_translation