✨ РОЗІГРУЮ УСЮ СЕРІЮ КЛАСИКИ ВІД VIVAT ✨

На наступному тижні у мене день народження, і я хочу відсвяткувати його по-гобітські, а тобто — даруючи подарунки иншим 🫶🫶

Тож я доєднуюсь до збору від книгарні Сенс і фонду Гуркіт на мобільну систему ППО MECHATRONICS для 101 бригади ППО! Детальніше про збір.

Моя ціль — 20 000 грн

Це більше, ніж мої попередні збори, але і розігрую я маленький скарб — усі видані наразі книжки української класики у неймовірній серії Vivat 🤩 Нагадую, до неї входять:

✨ Конотопська відьма
✨ Доктор Серафікус
✨ Невеличка драма
✨ Маніпулянтка
✨ Майстер корабля
✨ За ситуаціями
✨ Рівновага

Умови розіграшу:
Кинути донат, кратний 100 грн. Кожні 100 грн = один шанс виграти 7 крутих книжок. 120 чи 245 грн — це 1 і 2 шанси відповідно, тому точно не обмежуйте себе круглими цифрами, у зборі важлива кожна гривня!

Розіграш буду проводити за допомогою внутрішнього функціоналу монобанок, тому якщо у вас моно — нічого додатково робити не треба, якщо кидаєте з иншого банку — вказуйте контакти у коментарях до платежу.

⚡️ПОСЛАННЯ НА БАНКУ⚡️

Як завжди — за кожне поширення цьом 🤗

І не забувайте, попри усі розіграші, це в першу чергу питання допомоги війську, тому навіть донат менший за 100 грн — дуже важливий! Навіть ваші останні 4 грн на карті безцінні 🫶

До того ж я нагло рахуватиму кожен донат як особисте привітання мене з дн, хехе.

Вона зайшла у «Віват», а далі все як у тумані…
Але! З цього всього я не планувала купувати тільки «Потяг прибуває за розкладом», от чесно 🤣

Е. Генрі «Funny Story»

⭐️ 4.25/5
🛏️ 4/5
❤️ 4/5
🌶️ 2/5

Дафні ось-ось має вийти заміж за Пітера, і здавалося, що у них кохання на все життя. Але перед самісіньким весіллями Пітер кидає Дафні заради найкращої подруги дитинства Петри (she’s the girl he told you not to worry about). У розпачі Дафні переїжджає до Майлза… колишнього хлопця дівчини свого колишнього. Ну тобто хлопця, якого Петра кинула заради Пітера. Funny story, чи не так?
Невдовзі Дафні та Майлз отримують запрошення на весілля Пітера та Петри, і щоб вдати, що у них все гаразд, вони вдаються до старого доброго фейк дейтінгу… та чи фейкові між ними почуття?

💗Що сказати, з сеттінгом в Емілі Генрі завжди виходить цікаво. Це найновіша її книга (ну не те що супер нова, з кінця квітня), і я планувала читати її пізніше, але під час хвороби вона зайшла просто на ура - написано легко, цікаво, і як завжди, свого роду поетично.

💗Це не новина, що Емілі Генрі вміє писати про почуття. Досі вважаю «Happy Place» її найщемкішою книгою, але «Funny Story» також чудово розповідає про дружбу, стосунки з рідними, пошук «я», коли звикаєш до «ми». Не обійшлося і без книжкового елементу, бо Дафні - дитяча бібліотекарка, і таким чином Емілі Генрі оспівує любов до книг.

🩵Любовний інтерес, як завжди, прописаний на ура - ну знає Емілі Генрі, як треба писати книжкових мужиків. Як на мене, Майлз трішки витягнув цю історію. Взагалі майже у всіх книгах Генрі персонаж А відкриває маленьке місто для персонажки Б, вони разом їздять по всяких цікавих містах і роблять всякі літні штуки, тому її книги прекрасні на літо, і ця не стала винятком.

🤍Щодо романтичної лінії, то теншен був прописаний дуже добре. Те, що Дафні та Майлз подобаються один одному, стає зрозуміло доволі швидко, але Емілі Генрі експертно затягнула розвиток стосунків між ними - не надто слоубьорн, але точно не інсталав. Це було файно.

Але.

💛Не забуваймо, що Майлз - це колишній теперішньої дівчини колишнього Дафні. Дафні - колишня теперішнього хлопця колишньої Майлза (сорі, це просто весело писати). Зʼїжджаються разом вони одразу, бо Дафні буквально потрібна нова квартира, а в Майлза якраз звільнилося місце (ну ви шарите - бо його кинули 🙂). Між їхніми брейкапами та першою іскрою проходить щось близько двох місяців, і мені здається, що такий сюжет зайде не всім. Авторка вдало розтягнула історію, щоб показати, що їхні почуття - це не просто rebound, але, як на мене, було б краще, якби вони зустрілися десь за півроку після своїх розривів і пожили трохи для себе, враховуючи, що у них буквально спільні колишні.

🩵А ще я вимагаю заборонити оці вимушені брейкапи на 80% книжки. Ну серйозно, це вже настільки приїлося, що не створює бажаного ефекту, бо ти знаєш, що герої все одно зійдуться, а вигадувати їм проблеми - це лише руйнувати віру у їхні стосунки. Краще вже якийсь зовнішній чинник, який заважає їм бути разом, а не тупа сварка, після якої вони все одно миряться. А іноді такі сварки псують мені враження про любовний інтерес (передаю привіт «The Unhoneymooners»).

🩵Загалом ця історія Емілі Генрі не дотягнула на 5 особисто для мене (тут в мене фаворити - це «Happy Place» та «Book Lovers»), але якщо ви шукаєте некрінжовий літній ромком, де «ром» спокійний та чуттєвий, а «ком» все одно включає в себе серйозні теми - однозначно раджу «Funny Story».

#omc_reviews #omc_summer #omc_romance

Ця естетика маленького містечка влітку ❤️
#omc_aesthetics

Мене турбує, як швидко пролетів червень. Літо, давай повільніше.
Хоча коли я дивлюся на прочитане, то здається, що минуло більше місяця. Неочікувано продуктивний місяць:

🏵на хвилі травневого перечитування «Хартстоппера» закінчила «Солітер» і прочитала «Нік та Чарлі»
🏵знайшла нову улюблену YA книгу
🏵прочитала доволі неприємний, але годний трилер
🏵 закинула «One Dark Window» на 26%, бо щось геть не пішло 🥲
🏵нарешті прочитала «Жовтолику»
🏵вперше за багато часу добровільно взяла в руки і дочитала (!!) нонфікшен «Втеча з табору 14»
🏵нарешті дісталася до нової книги Емілі Генрі
🏵прочитала другий (!!) за місяць нонфікшен - мемуари Дженетт Маккерді «Я рада, що моя мама померла» (відгук incoming)
🏵подивилася, чи реабілітувався Райлі Сейґер в моїх очах своїм новим трилером «Middle of the Night» (спойлер - в принципі, так). Відгук скоро буде, бо дочитала цю книжку я сьогодні.

А якою книгою вам запамʼятався ваш червень?

#omc_rork

До речі, цього місяця у рорку челендж від видавництва «Богдан». Якщо хочете взяти участь, то дуже рекомендую почитати «Темне сходження».

У мене з непрочитаного від цього видавництва стоїть «Чи бачать небеса котів», і думаю, що саме з нею візьму участь і зароблю собі ментал брейкдаун

У місяці «Вівату» я, на жаль, не виграла 🥲

Нарешті нарешті нарешті я можу поділитися цією новиною 😰

✨Я переклала книжку!!!✨

І не просто книжку, а книжку однієї із моїх улюблених авторок.
Ще рік тому, читаючи «Love, Theoretically», я не могла уявити, що за кілька місяців візьмуся за її переклад. Для мене переклад книжок завжди був роботою мрії, і я не думала, що зможу цього досягти. І я не могла дочекатися дня, коли на неї відкриють передзамовлення і я нарешті зможу бути дуже annoying і всюди про це розповісти 🧡

Тож передзамовляйте «Теоретично це кохання», якщо:
❣️ви любите веселі та динамічні ромкоми, які допомагають відволіктися;
❣️ловите краші на men written by women (навіть я зловила краш на Джека Сміта попри те, що він блондин);
❣️вам подобається академічний сеттинг;
❣️ви хочете побачити моє імʼя біля слова «перекладач» 🥰

🟣«Теоретично це кохання» із кольоровим зрізом можна передзамовити тут (очікується в кінці серпня);
🟣Зі звичайним зрізом – тут (очікується на початку серпня).

Я дуже сильно хвилююся, тому що це був мій перекладацький дебют. Однак це лише перший мій переклад Гейзелвуд і точно не останній, тому я впевнена, що далі буде все краще й краще 🫶
#omc_translation

Дуже рада бачити стількох нових людей на каналі, хоч я і трішки в шоці 😅

Здебільшого я пишу тут саме про книги та прочитане, тож рекомендую ознайомитися із закріпленими постами, де є трішки про мене та про навігацію на каналі ⬆️

Одразу мушу сказати, що я не зможу розповідати про перекладені мною книги, які ще не були анонсовані «Віватом», але з радістю буду ділитися новинами про подальші анонси (на які я вже дуже чекаю) та всякими перекладацькими приколюхами 🙂

А поки що намагатимуся щотижня до виходу «Теоретично це кохання» ділитися чимось цікавим про книжку чи процес перекладу (вибачте, я буду annoying і не замовкатиму про це ще певний час).

Тож сьогодні хотіла розповісти кілька цікавих фактів про «Теоретично це кохання»:

🌟Це найакадемічніша книга Гейзелвуд. У післямові авторка згадує, що давно хотіла написати книгу, яка б висвітлювала часто несправедливу та іноді відверто безглузду політику академічного світу. Гейзелвуд навіть надихнулася реальним випадком, коли професор фізики подав безглузду та позбавлену сенсу статтю до провідного академічного журналу, і коли її прийняли, цей скандал став ілюстрацією недбалості академічних авторитетів.

🌟Якщо вам полюбилася пара Олівії та Адама з «Гіпотези кохання», у цій книзі ви зможете дізнатися, як у них все склалося далі 👀 (раптом що, це сказано у присвяті, тому не бійтеся, я не спойлерю).

🌟Поки що це остання «академічна» книга Гейзелвуд із надалі анонсованих - подальші її героїні не є науковицями, тому якщо вам сподобався «науковий» сеттінг попередніх двох книг, раджу хапати цю, бо далі нас чекатиме щось зовсім інше.

🌟Робоча назва книги була інша, тому приємним сюрпризом стало те, що зрештою затвердили саме мій варіант 🥺

🌟Рейтинг цієї книги на ґудрідз 4.11/5, що ставить її на друге місце серед усіх книжок авторки після «Гіпотези».

#omc_translation

Р. Сейґер «Middle of the Night»

⭐️ 3.5/5
🛏️ 4/5
👻 2/5

У липневу ніч 1994 року десятирічний Ітан разом зі своїм другом Біллі ночували в наметі у дворі Ітана. Зранку Ітан прокинувся, але Біллі поруч не було – хлопчик зник та лишив по собі свої кросівки та дірку в наметі, вирізану ножем. Тридцять років потому, коли Ітан повертається до батьківського дому, загадку зникнення Біллі досі не розгадано. Однак Ітану починає здаватися, що він відчуває присутність Біллі, і низка дивних події змушує його повернутися у памʼяті до тієї ночі.

👉У відгуку будуть невеликі спойлери, я їх ховатиму.

Це найновіша книга Сейґера, і я чекала на цей реліз. Як на мене, усі його книги ідеально підходять до жарту літнього трилеру, і цей не став винятком – хіба що він не був аж такий thrilling, а більш спокійний та простий.

Уперше в цього автора головним героєм є чоловік, а не жінка. Можливо, завдяки цьому в нас нема одного із класичних прийомів Сейґера, який вже трохи набрид: головна героїня, що спить із якимось ремонтником/сусідом, який здається підозрілим, і вона потім його звинувачує, але він виявляється невинним.

Оповідь ведеться у двох часових лініях: теперішній час та два дні у липні 1994 року, переддень зникнення Біллі та власне день, коли він зник. Також час від часу ми отримуємо розділи з POV різних жителів містечка та їхні версії подій тієї ночі. Завдяки цьому автор намагається нас трохи заплутати і навести підозри щодо викрадення Біллі на різних людей. До речі, мені сподобалося те, що коли оповідачем виступає хтось із дітей чи підлітків, то стиль оповіді підлаштовується під вік, а не лишається таким самим (через це я закинула книгу «Penpal» – мене дратувало, що головний герой в дитячому віці описує все як дорослий).

Найбільше мені сподобалось те, як автор поєднує історії сусідів – типова small town mystery. Також мені зайшла лінія із загадковим дослідницьким інститутом (привіт «Дивним дивам») і Біллі, який вірив у привидів. Однак сама детективна складова та її розвʼязка були трохи слабенькі, як на мене. Містичні елементи трохи витягнули книгу для мене – я люблю, коли натяк на привидів лишається без пояснень.

Ітан як головний герой дуже прісний, і у нього дві основні риси: те, що його найкращий друг дитинства зник, і те, що він не хоче дітей та посварився через це із дружиною. Сюжетні повороти трохи нагромаджені докупи в кінці, і для мене це одна із проблем у багатьох трилерах – не дуже цікаві 70-80% книги та різке бомбардування несподіванками у самому фіналі.

Загалом це якраз трилер на трієчку – непогане чтиво на один раз. Чудово вписується в піджанр літніх трилерів і читається легко та швидко. Не найсильніша книга Сейґера (я б порадила «Home Before Dark» або «Востаннє, коли я збрехала»), але варта уваги.

#omc_summer #omc_thriller

Прекрасні вайби small town horror 🫶
#omc_aesthetics