🧡 Я була впевнена, що «Funny Story» Емілі Генрі виходить літом, а вона, виявляється, уже вийшла.

18 баксів за електронну книгу це, звісно, сильно, та що поробиш 🥲

Згідно з описом, парою головної героїні стане колишній наречений жінки, заради якої колишній головної героїні покинув її… таки фанні сторі.

Дуже цікавий анонс від артбукс 💗
Я майже не читаю нонфікшен, але про цю книгу чула лише хороше.
#omc_news

Анонси сьогодні просто тішать. Ще не дійшла до "У штормовому штиль", але планую зробити це літом. Дуже подобається ця естетика книги, бо це щось прям таке своє (ммм, панельки) 💜

Д. Тартт "Таємна історія"

⭐️ 4.5/5
🛏️ 3/5

👤Коли я читала цю книгу, мені доводилося постійно собі нагадувати, коли вона була написана. Адже я часто думала "Та це ж очевидно, тут немає нічого нового — це ж стандарт дарк академії". А тоді я згадувала, що ця книга дала початок цьому жанру. Тартт дуже чітко викладає головну суть — за естетикою та піднесенням ховаються люди, по-своєму зруйновані, неідеальні та зламані.

У любові до Краси немає нічого поганого, та Краса, якщо не єднається з чимось більш значущим, завжди поверхова.

🪶Мені сподобався стиль письма Тартт, її маленькі епізоди та деталі, які можна вловлювати при перечитуванні. Але трохи було важко концентруватися, бо книга складається із багатьох маленьких епізодів-спогадів, і для мене вона була трохи безсюжетна. Дрібнесенький шрифт та великі сторінки теж не дуже допомагали зламаній тіктоком концентрації уваги. До речі, у відгуках люди жалілися, що друга частина книги нудна, але мені вона була цікавіша за першу.

🌸Дуже іронічно, що ця книга стала асоціюватися з естетикою дарк академії, і мені не дуже зрозуміло, як це сталося. Тартт дуже чітко показує, що буде, якщо повестися лише на фасад та зовнішні якості. Річард хотів бути так само загадковим та естетичним, як його нові друзі, купував на секонді піджачки і вигадував про себе історії. Але гірка реальність була такою, що лише він виявився залежним від своєї ситуації – його друзі, як справжні діти трастових фондів, могли собі дозволити бачити у навчанні лише естетику. А Річард на цьому й прогорів.

📚 Елементу самої академії мені не дуже вистачило. Мені хотілося трохи більше лекцій Джуліана, щоб зрозуміти, чому ж він такий особливий для цих студентів. З одного боку, це зрозуміло — він був таким собі лідером культу, обмежував спілкування студентів з іншими викладачами, повністю відповідав за їхню навчальну програму та пропагував свої ідеї (щось типу лорда Генрі на мінімалках). Але його персонаж лишився десь на периферії, і мене особисто він не переконав.

💀"Вбивство, вбивство" не є спойлером, бо про це буквально говориться у першому реченні книги та у дуже вірусному звуці на тіктоці (world was on fire and no one could save me but you...) Мене трішечки дивувало те, як деякі люди у своїх відгуках казали, що іноді й самі почали розуміти, чому герої хотіли вбити Банні. Для мене це було вже не моралі ґрей, а тоталі моралі блек. Не хочу бути занудою, але всі ці сцени були аж просякнуті вайбом "багатим діточкам нема шо робити" — ну скажіть, що це не так. Наш Річард, звісно, теж дуже хороший, і не дарма Генрі вбачав у ньому споріднену душу — але Тартт майстерно створила "виправдання" для вбивства, і, певне, трішки з цього посміювалася. Або була в шоці.

🌸 Серед героїв найбільш реалістичними були Річард (бо ми в його голові), Банні та Генрі. Решта були трішки порожніми, немовби підсилювали мораль історії, але здається, що Генрі всотав у себе всі зусилля авторки. Я трішки говорила про нього у відео, але Генрі — це той античний герой, яким всі хотіли стати. Він належить до жорстоких та кривавих трагедій і царства мертвих. Він пише щоденники латиною, мислить ідеями античного світу і, можливо, стає тим, ким він сам бачив Джуліана. Певною мірою він такий собі фінальний бос дарк академії, той, хто перейняв всі цінності «естетики», і мені подобається, що саме занепад його персонажа відчувався найгостріше.

Загалом враження неочікувано дуже хороші, і я точно читатиму інші книги Тартт, коли буду готова до повільнішого читання.

А ще, якщо ви зараз в 10-11 класі — пождіть, не читайте. Краще випустіться, бо ще захочете вступити на якусь філологію, філософію чи літературознавство, і навряд чи у вас там будуть дискусії про античну літературу за келихом вина, мор лайк пивко в гуртожитку і бажання піти на індплан (кажу вам як дипломований філолог)...

#omc_reviews #omc_autumn

Трішки про квітень🌷

Місяць вийшов дуже книжковий, але не через читання, а через роботу, бо за місяць треба було перекласти 300 сторінок книжки та вичитати її 🫠
Тому, вважаю, що я ще непогано справилася такими темпами.

✅ «Once Upon a Broken Heart»
✅ «Таємна історія»
▶️ «Normal People»

Додайте мені трішки мотивації та розкажіть, яка була ваша улюблена книга цього місяця 💗

#omc_rork