Цього тижня нарешті повністю заповнила прогалини в перегляді серіалів Майка Фленеґена, а саме додивилась "Опівнічний клуб". Тому мені захотілось скласти свій невеличкий рейтинг його серіалів.

1️⃣ «Привиди будинку на пагорбі»

Моя римська імперія та один із найкращих серіалів, які я бачила. Однозначно передивлюватимусь його ще, правда, не знаю, скільки ще витримаю сліз та болю. До того ж це мій найулюбленіший горор, і цей серіал справді страшний (попереджаю, якщо захочете дивитись його вночі та на самоті). Адаптований за однойменним романом Ширлі Джексон.

2️⃣ «Опівнічна меса»

Чомусь цей серіал для мене дуже... затишний? Хоча затишного там нема нічого. Особлива атмосфера, не схожа на інші його серіали. Раджу дивитись, узагалі не знаючи, про що сюжет - так набагато цікавіше. Не вийшов на перше місце лише тому, що його ще кілька років тому назавжди зайняв Хілл Хаус. Адаптований за вигаданим романом із іншого фільму Фленеґена, і ця книга була написана героїнею, яку грає прекрасна Кейт Сіґел, і вона ж дружина Фленеґена, і вона ж грає у всіх його серіалах… так, це мультивсесвіт Фленеґена, він тут робить, що хоче. Я це обожнюю.

3️⃣ «Привиди маєтку Блай»

Тут вийшов такий собі Хілл Хаус номер 2, але історія все одно оригінальна та цікава. Люблю її ще тому, що там ми знову бачимо моїх крашів деяких акторів із Хілл Хауса (а саме Вікторію Педретті та Олівера Джексона-Коєна), бо далі вони в мультивсесвіті Фленеґена не з'являлись, на жаль. Адаптований за повістю Генрі Джеймса "Поворот гвинта".

4️⃣ «Падіння дому Ашерів»

Це більше трилер, як на мене, тому він точно менш страшний за попередні серіали. Неймовірна Карла Ґуджіна вже має бути вагомою причиною подивитись цей серіал. Адаптований за різними творами Едгара Аллана По, в тому числі й за однойменним.

5️⃣ «Опівнічний клуб»

Серіал на останньому місці не тому, що він поганий, а тому, що він вразив найменше. Причиною стало те, що він, як виявляється, мав мати другий сезон, але його скасували, тож одразу попереджаю, що більшість сюжетних ліній до кінця не розкриті. Однак сюжет справді цікавий, акторська гра просто чудова, і точно раджу, якщо ви любите історії про історії.
На створення серіалу Фленеґена надихнула відома антологія "Чи боїшся ти темряви?" (думаю, ви також в дитинстві усирались від кожної серії). Тому персонажі серіалу розказують в ньому різні страшні історії, які засновані на книгах Крістофера Пайка.

П.С. Якщо ви вже всі ці серіали бачили, але не бачили фільмів Фленеґена, то дуже раджу "Тишу" та "Окулус".

#omc_movies #omc_horror

Читацький апдейт: смакую чудовий троп rivals to lovers 🤌🏻

Напевне, вперше я хочу книгу не з кольоровим зрізом - щось він мені тут не подобається 🥲
Не знаю, чи варто передзамовляти після всіх приколів з «Вавилоном», але цю книгу однозначно придбаю, як і кілька інших новинок від «Жоржа»

Вгадайте хто зловив смачний спойлер до «Анатомії», прочитавши перше речення анотації другої частини з дилогії в інстаграмі видавництва 👌🏻

Я закінчила «Divine Rivals», і мені терміново треба заповнити порожнечу якоюсь іншою книгою до виходу продовження (на щастя, це вже наступного тижня).
Давно книга не викликала в мене таких емоцій, дуже давно.

Скористалася акцією 1+1=3 у Віваті 🤭
Маю тепер не лише дві бажанки і рандомно вибрану книгу («Служницю»), а й закладку із «Гіпотезою кохання», мимо якої я просто не могла пройти

Ребекка Росс «Divine Rivals»

⭐️ 5/5
🛏️ 5/5
❤️ 5/5

Якби мені треба було описати цю книгу однією піснею, це була б «Dark Paradise» Лани дель Рей.

Пройшли століття, і боги прокинулись від сну та розпочали криваву війну. Айріс Вінноу лише прагне піклуватися про матір, що страждає від залежності, та знайти брата, який зник на війні. Посада у відомій газеті міста може допомогти їй досягнути мети. Айріс пише листи своєму братові, і вони зникають в магічній шафі та потрапляють до рук Рóмана Кітта, суперника Айріс за посаду в газеті. Він починає анонімно відповідати на листи Айріс, і невдовзі між ними формується зв'язок, який виявиться сильнішим, ніж вони могли б собі уявити.

Ця книга водночас висмоктала з мене життя і вдихнула його в мене. Я нічого більше не хотіла, тільки читати її і читати (що не дуже підходить до фул-тайм роботи). Мені фізично необхідно було прочитати наступний розділ, щоб знати, що з героями все гаразд, і тут я дуже добре втілила назву свого каналу.

Одразу мушу сказати, що книга буде доволі тригерна для українців та для будь-кого, хто знає, що таке війна. Неважливо, що бомби скидають не літаки, а міфічні істоти. Не має значення, що сирени вночі сповіщають не про ракети, а про монстрів. Нічого, що солдати в окопах воюють за богів, а не за людей — суть та сама. Авторці не потрібно було пояснювати почуття чи думки персонажів — якщо ти знаєш, про що йде мова, цього в тебе вже не забрати і цього тобі вже не забути.

Айріс і Роман... вони вбивали мене в хорошому сенсі цього слова. Для мене приклад хорошої любовної лінії в книжках — це коли не потрібно ніякого фізичного контакту чи спайсу, щоб зобразити напругу та хімію між персонажами. Я пищала від кожної їхньої взаємодії і переживала за них так, як вже давно не переживала за жоден шип. Я б не сказала, що вони прямо стовідсоткове втілення тропу rivals to lovers, бо вони не дуже довго були rivals. Для мене це більше ніж підійшло і не стало мінусом, бо одразу було ясно, що вони подобаються один одному, але суперництво за посаду не давало їм цього усвідомити.

Єдиний невеликий мінус, який я визначила, це світобудова. Хоча по ходу книги нам трошки більше розкривається світ та історія богів, через яких почалась війна, деталей все одно замало, щоб скласти остаточну картину. Мені здається, що це було зроблено навмисне, і вся суть має розкритись в другій книзі. Можливо, комусь, чий життєвий досвід не накладається на сюжет, було б важко зрозуміти певні моменти, але ці прогалини заповнили мої особисті емоції.

«Divine Rivals» однозначно увійшла в топ прочитаних за рік книг. Я вже давно не відчувала таких емоцій і давно так не переживала за персонажів. А ще я не пам'ятаю, чи взагалі коли-небудь плакала над простою реплікою чи реченням. Я дуже рада, що прочитала цю книгу саме минулого тижня, бо друга частина вийшла буквально сьогодні, і мені не довелось довго чекати. Кінцівка в першій частині така, що друга книга необхідна мені як повітря.

До речі, схоже, що «Divine Rivals» вийде у видавництві «РМ», бо вони вже оголосили плани на іншу дулогію авторки та відверто натякнули на новини про цю дулогію в січні. Це просто shut up and take my money. Ця книга буде помальована, обклеєна стікерами та просякнута моїми сльозами.

#omc_reviews #omc_favs #omc_fantasy

Емоушинал демедж продовжується 💔