В мене дуже багато читацьких планів на осінь, але зараз я дуже хочу перечитати і нарешті закінчити Red, White & Royal Blue.

Як можете здогадатись, я недавно подивилась цей фільм. Чи цей фільм супер класно знятий та має толковий сюжет? Ні. Чи займає він десь 90% моїх думок? Абсолютно так.

Як і книга, так і фільм часом доволі нереалістичні та спрощують політичні процеси, але кого це цікавить? Точніше не так, мене особисто це не цікавить. Я починала читати цю книжку саме через елемент ромкому, але чомусь закинула її. А от після фільму я дуже хочу її перечитати, бо в книзі стосунки Генрі та Алекса розписані більш детально, і все відбувається не так уривчасто, як у фільмі.

Взагалі це добре описує мене як читача - напланувати собі книжок, щоб потім все кинути і перечитати вже відому мені книгу 👍

Реклама в інсті одразу після того, як я це написала.
Всесвіт сам хоче, щоб я почитала цю книгу 🤷🏻‍♀️

Забудьмо про таргетовану рекламу після моїх пошуків в гуглі та всіх лайкнутих тіктоків по фільму

Поки до мене дійшло, в чому тут прикол 🤦🏻‍♀️

Сьогодні я дізналась, що в «Гіпотезі кохання» є бонусний розділ з POV Адама. Я читала цю книгу двічі і лише зараз я про це дізнаюсь. Почуваюсь обманутою.

Дякую «Хартстопперу» за таку кількість книг цього місяця 🤭
Хотіла не пропускати дні, але щось не вийшло. Може у вересні пощастить?

Ну що ж. Когось можна вітати із сьогоднішньою датою, а я просто робитиму вигляд, що для мене кінець літа не дорівнює кінцю світу.

Тим не менше, осінь - це найвайбовіша та найестетичніша пора для читання, і я спробую її романтизувати. І хоча минули роки з тих пір, коли вересень означав для мене початок навчання, усе одно відчувається якийсь академічний настрій у повітрі. Тому що може бути більш підходящим для вересня, ніж жанр dark academia?

Якщо ви з тих динозаврів, які ще сиділи на тамблері (я теж серед них), ну або хоча б ви вже мали тікток у 2020 році, то слова "дарк академія" для вас точно щось значать. Вони в першу чергу асоціюються у нас із вінтажними піджаками та светрами, бібліотеками, університетськими коридорами, античним мистецтвом та осінню. Однак естетика та жанр дарк академії - це дві різні речі, і що іронічно - поява цієї естетики, власне, суперечить самому жанру.

Дарк академія в першу чергу визначається критикою елітаризму, надмірного навчання та захоплення академічним устроєм. Книги цього жанру зазвичай мають кілька спільних елементів, а саме: університет як місце подій; елітну або закриту групу, до якої намагається потрапити головний герой; критику академії чи елітаризму; одержимість кимось або чимось; і, власне, вбивство.

Жанр дарк академії напряму критикує те, як студенти надмірно захоплюються чимось академічним - оцінками, предметом, викладачем, закритою групою або якимось образом, і внаслідок цього відбувається щось трагічне (зазвичай вбивство або смерть). Саме тому поява окремої естетики трішки суперечить жанру, адже вона романтизує все те, що мало б критикуватись.

Звісно ж, ніхто не забороняє насолоджуватись книгами чи фільмами з академічним сеттінгом або полюбляти стиль в одязі, що нагадує нам про форми старих університетів. Тим не менше, багато фільмів чи книг, які рекомендуються в жанрі дарк академії, насправді містять лише її естетику. Але, напевне, у всіх нас колись виникало бажання прочитати "розумну" книгу тільки для того, щоб здатись розумним, і дарк академія показує, що може статись, якщо загубити себе в цьому жанрі. Однак я не буду нікого обманювати - в якомусь паралельному всесвіті я теж могла би бути однією з тих противних студентів, які задирають носа та вважають себе кращими за інших, цитуючи один одному класичні твори або сентенції латиною. Хоча, якщо згадати про вбивство як один із провідних мотивів дарк академії...може, краще не треба.

А якщо вам вересень також навіює спогади про повернення в шкільні чи університетські коридори, і вам хочеться повернутись до цієї естетики - я підготувала для вас підбірку в жанрі дарк академії 🍂👇🏻

#omc_autumn #omc_recs

Мусила змінити останній слайд, бо не помітила, що обкладинка до Доріана Грея була написана роснявою 🤦🏻‍♀️

Боже який позор це пизда

Я тут зрозуміла, що в мене в житті була своя дарк академія, а точніше, Острозька академія.

Нас ректор називав елітою нації, ми вважали, що наш факультет був кращий за інші, і територія академії була дуже вайбовою з усякими "античними" скульптурами і картинами в коридорах. Ми вчили латину, читали і аналізували літературу, і в нас навіть був присутній надприродний елемент (розповіді про привид Гальшки Острозької в замку або привиди монахів у старій частині академії). Вбивств у нас, на щастя, не було, але перед заліками студенти справді скидались на якихось мерців.

(Забудемо про те, що Острог був майже селом, вчились ми часто абияк, а еліта нації зазвичай просто бухала і бушувала у вільний час).

Це, звісно, все жарти, але уявіть собі ідею для української книги в стилі дарк академії: Острог, таємна спілка студентів, яка збирається десь в підземеллі старомонастирського корпусу, вбивство в академічному парку. Все, забираю собі авторські права 😁

Це просто чудова новина!!
Маю також відгук, перша частина циклу - це просто моя любов 💔